проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійництва (меценатства)

1. Опис проблеми, яку планується розв’язати

Необхідність прийняття Закону обумовлена важливістю благодійної (зокрема – меценатської) діяльності для розвитку культури, мистецтва, освіти і науки, охорони здоров`я, боротьби з соціально небезпечними хворобами, а також недостатньою розвиненістю меценатства в Україні.

Проблеми функціонування і розвитку зазначених галузей не можна розв`язати лише за допомогою ринкових механізмів оскільки низка важливих для суспільства видів діяльності в цих галузях має неприбутковий (некомерційний) характер. Послуги цих галузей надаються, значною мірою, соціально незахищеним верствам населення. Отже, не слід сподіватись, що розвиток культури, мистецтва, освіти і науки, охорони здоров`я може відбуватись лише ринкових, комерційних засадах. Потрібна державна та благодійницька підтримка.

Як свідчить світова та вітчизняна практика, державної підтримки не достатньо для збереження культурної спадщини, розвитку творчого, інтелектуального потенціалу суспільства. А для розвитку меценатства необхідна сприятлива правова база, моральна та матеріальна підтримка меценатів.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про благодійництво і благодійні організації” меценатство є специфічною формою благодійництва. Водночас, специфіка меценатства не відображена достатньою мірою в зазначеному Законі, а отже він потребує доповнення.

Для поліпшення правових умов благодійництва взагалі та меценатства зокрема, для збільшення морального та податкового стимулювання меценатської діяльності необхідно внести зміни до законів України “Про благодійництво і благодійні організації”, “Про державні нагороди України”,“Про податок з доходів фізичних осіб”.

2. Цілі державного регулювання

Метою прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності” є створення сприятливіших правових умов для благодійницької (меценатської) діяльності – важливого чинника розвитку культури, мистецтва, науки, освіти, охорони здоров`я.

Завданнями Закону є:

- правове визначення термінів і понять, що стосуються меценатства;

- посилення морального та матеріального стимулювання благодійництва (меценатства);

- окреслення правових підстав діяльності меценатів та меценатських об`єднань;

- створення сприятливих правових умов для ефективної взаємодії благодійників (меценатів) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

3. Опис альтернатив запропонованому регуляторному акту

Основною альтернативою прийняттю пропонованого закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності” є незмінне збереження регулювання правових, організаційних, соціальних та економічних відносин у сфері благодійної (меценатської) діяльності за допомогою чинного Закону України “Про благодійництво і благодійні організації” та суміжних податкових законів.

Такий підхід не вимагає особливих законотворчих та організаційних зусиль виконавчої та законодавчої влади; не потребує він і додаткових фінансових та матеріальних ресурсів.

Однак детальніший аналіз ситуації в культурній сфері, зокрема - в її правовому регулюванні, показує, що Закон України “Про благодійництво і благодійні організації” містить ряд недоліків, які ускладнюють розвиток благодійництва і, зокрема, меценатства. В цьому Законі відсутнє визначення кількох важливих термінів, які вживаються в його статтях, а наявне визначення меценатства не повністю відображає специфіку цієї форми благодійництва. Передбачена Законом плата за державну реєстрацію благодійних (в тому числі – меценатських) організацій, певною мірою стримує їх створення. Положення статті 15 Закону про те, що на фінансування благодійних програм повинна використовуватись вся сума надходжень, що надійшли за фінансовий рік узаконює існуючу практику примусового вилучення органами ДПА коштів, що залишились невикористаними на рахунку благодійних організацій наприкінці фінансового року, що не сприяє ефективному використанню зазначених коштів.

Окремі положення податкових законів, що стосуються благодійної (меценатської) діяльності, штучно обмежують стимулювання цієї діяльності. Отже, збереження незмінною чинної правової бази меценатства далі гальмуватиме його розвиток в Україні.

Іншою альтернативою вирішення проблеми є прийняття окремого Закону України “Про меценатство”. Але, оскільки меценатство є різновидом благодійництва, важко уникнути дублювання у Законі “Про меценатство” положень Закону “Про благодійництво і благодійні організації”. Можуть виникнути і суперечності між цими законами.

Прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності” дозволить не лише усунути недоліки чинного законодавства, які заважають розвитку благодійництва (меценатства), а й законодавчо закріпити визначення термінів і понять, що стосуються меценатства, засади державної політики щодо меценатства, механізми підтримки меценатської діяльності, форми меценатства, права меценатів тощо.

Отже, прийняття Закону “Про внесення змін до законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності ” є оптимальним варіантом, оскільки воно дозволить уникнути недоліків альтернативних способів вирішення проблем меценатства і найповніше сприятиме поліпшенню його правової бази.

4. Опис механізмів і заходів для розв’язання проблеми

Проект Закону України складається з таких структурних елементів: назва, постановляюча частина, прикінцеві положення.

В першому розділі постановляючої частини передбачене внесення змін до Закону України “Про благодійництво і благодійні організації”. Зокрема, дане визначення меценатства (меценатської діяльності), яке відображає специфіку цієї форми благодійництва. Дані визначення також важливих для правового забезпечення благодійництва (меценатства) термінів – “грант”, “доповнювальний грант”, “довгострокова благодійна програма”, “меценатське об`єднання”. З метою стимулювання створення благодійних організацій, передбачено, що за їх реєстрацію плата не стягується.

В законопроекті стаття 23 чинного Закону подана в новій редакції, в якій конкретизовані форми державної підтримки благодійницької (меценатської) діяльності, зокрема:

- податкові та інші пільги, що надаються благодійникам (меценатам) згідно з чинним законодавством;

- почесні звання, нагороди та відзнаки;

- вшанування та увічнення імені благодійника (мецената);

- застосування системи державних та комунальних доповнювальних грантів;

- інші форми підтримки згідно з чинним законодавством.

В другому розділі постановляючої частини передбачається внесення змін до Закону України “Про державні нагороди України”. Пропонується запровадити почесне звання “Заслужений меценат України”.

В третьому розділі постановляючої частини передбачене внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”. Зокрема, передбачено стимулювання благодійних внесків обсягом до двох відсотків оподатковуваного прибутку, що має сприяти збільшенню кількості благодійників (меценатів). Передбачено також виключення з оподатковуваних доходів професійних творчих працівників отриманої ним благодійної допомоги для цільового використання з метою реалізації мистецьких проектів, що має сприяти повнішому використанню отриманих сум для розвитку культури і мистецтва.

В прикінцевих положеннях визначені терміни набуття чинності Закону та її окремих пунктів.

Таким чином, пропонований проект Закону спрямований на поліпшення правової бази благодійницької діяльності, посилення морального та матеріального стимулювання благодійництва (меценатства), а, отже, створення сприятливіших правових умов для благодійницької (меценатської) діяльності – важливого чинника розвитку культури, мистецтва, науки, освіти, охорони здоров`я.

5. Обгрунтування можливості досягнення цілей регуляторного акту

В законопроекті не пропонується прийняття якихось нових законів, а лише - внесення змін до чинних законів з метою їх вдосконалення. Так, суть змін до Закону України “Про благодійництво і благодійні організації” зводиться до уточнення його положень, усунення суперечностей, створення сприятливіших правових умов для реїстрації благодійних (меценатських) організацій та використання цими органзаціями нагромаджених коштів. Внесенням змін до Закону “Про державні нагороди України” передбачено запровадження нового почесного звання “Заслужений меценат України”. Вдосконалення законів має поліпшити їх функціонування що й сприятиме досягненню цілей регуляторного акту. При цьому, оскільки йдеться про нові редакції чинних законів, то і контроль за їх функціонуванням буде здійснюватись тими ж органами державної влади і місцевого самоврядування, які здійснюють контроль за законами у чинній редакції. Тобто нема необхідності в додатковому контролю.

Внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” передбачає певне, хоча і не значне, розширення податкових пільг для фізичних осіб у зв`язку з наданням благодійницької (меценатської) допомоги. Контроль за виконанням Закону у новій редакції буде здійснюватись податковою службой в установленому порядку.

6. Характеристика очікуваних соціально-економічних наслідків запровадження регуляторного акту

Прийняття проекту Закону дасть змогу:

- створити значно сприятливіші правові умови для різноманітних форм і напрямків благодійництва (меценатства);

- зміцнити партнерство держави з діловим середовищем у розвитку культури, мистецтва, науки і освіти, фізкультури, спорту, туризму, охорони здоров`я, в боротьбі з соціально небезпечними хворобами, у розбудові соціальної інфраструктури, в охороні та популяризації культурної спадщини тощо;

- суттєво підвищити суспільний престиж благодійної (меценатської) діяльності;

- значно збільшити кількість меценатів, масштаби меценатської діяльності, її вплив на гуманітарну сферу, духовний, творчий, інтелектуальний розвиток суспільства.

Можливим негативним наслідкам запровадження законопроекту (зловживання податковими пільгами) можна запобігти при наявності належного контролю за виконанням податкового законодавства.

6. Обґрунтування терміну дії регуляторного акту

Строк дії проекту Закону встановлюється на необмежений термін, оскільки завдання, поставлені перед пропонованим законом, носять перманентний характер.

7. Визначення показників результативності регуляторного акту

Якісні показники:

- зміцнення партнерства держави і підприємницького середовища у вирішенні важливих проблем розвитку культури, мистецтва, науки і освіти, охорони здоров`я;

- підвищення суспільного престижу благодійницької (меценатської) діяльності;

- рівень поінформованості фізичних та юридичних осіб з основними положеннями Закону.

Кількісні показники:

- обсяги надходжень від меценатських пожертв на потреби розвитку культури, науки, освіти, охорони здоров`я, боротьби з соціально небезпечними хворобами, розвитку фізкультури, спорту, туризму, соціальної інфраструктури для дітей та інших соціально незахищених верств населення;

- темпи зростання обсягів благодійних (меценатських) пожертв;

- збільшення кількості організацій, працівників культури, творчих працівників, працівників освіти і науки, які отримують меценатську допомогу;

- розмір надходжень меценатських коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів для підтримки державних та регіональних цільових прграм;

- кількість фізичних та юридичних осіб (меценатів, отримувачів меценатської допомоги), на яких поширюватиметься дія Закону; динаміка розвитку меценатської діяльності;

9. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта

Економічний вплив пропонованого проекту закону слід оцінювати за двома напрямками – по-перше, це оцінка зростання обсягів фінансової, матеріальної допомоги від меценатів, які отримують вітчизняні культура, мистецтво, наука і освіта, охорона здоров`я; по-друге, це оцінка втрат бюджетних надходжень від запровадження додаткових податкових пільг для меценатів.

У розвинутих європейських країнах, де існує законодавче стимулювання благодійництва того типу, що передбачений пропонованим законопроектом, загальні обсяги благодійницьких (меценатських) пожертв сягають 0,5-0,6 % від ВВП (а у Великій Британії та США – понад 1% ВВП). Із загальної суми цих пожертв від 15% до 30%, залежно від країни, припадає на культурно-мистецьку сферу. Іншими словами, загальні обсяги меценатської підтримки культури й мистецтва в розвинених країнах Заходу коливаються в межах 0.1% – 0.2% ВВП.

Отже, якщо припустити, що внаслідок прийняття запропонованого проекту закону в Україні обсяги меценатської підтримки культури після кількох років дії пропонованого Закону сягнуть 0.1% ВВП (за поміркованим прогнозом) або ж 0.2% ВВП (за оптимістичним прогнозом), то враховуючи, що в 2005 році офіційний ВВП України сягнув 355 млрд. грн., то очікуваний щорічний обсяг меценатської підтримки культури після кількох років дії Закону може скласти, за поміркованим прогнозом, понад 355 млн. грн., а за оптимістичним прогнозом – понад 700 млн. грн. (для порівняння – видатки на культуру й мистецтво з державного бюджету 2005 року склали 352 млн. грн., на 2006 рік заплановано видатки в обсязі 659.6 млн. грн.).

При цьому надходження меценатських коштів до суспільно важливих галузей будуть у 6-7 разів перевищувати бюджетні втрати від податкових пільг для меценатів. Адже бюджетні втрати від податкових пільг дорівнюють сумі меценатської пожертви, помноженій на ставку оподаткування прибутку. Наприклад, на кожну сотню гривень, пожертвувану меценатом - фізичною особою (в межах сум, що підпадають під пільги) бюджет втрачає тільки п`ятнадцять гривень.

Усунення нижньої межі податкових пільг - два відсотки від оподаткованого прибутку попереднього періоду (загального оподаткованого доходу) сприятиме залученню до меценатства більшої кількості фізичних осіб, зокрема представників малого і середнього бізнесу, які не мають можливості робити значні пожертви. Отже, зростатиме і загальна сума пожертв.

Розвиток благодійництва, який має стимулюватися Законом “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності”, підвищення суспільного престижу меценатської діяльності ймовірно обумовить збільшення обсягів меценатських пожертв понад суми на які поширюються податкові пільги. Від сум пожертв, які не підпадають під податкові пільги, бюджетних втрат взагалі не буде.

Запровадження змін до нормативних актів, передбачене законопроектом, не потребує від суб`єктів господарювання та/або фізичних осіб додаткових витрат коштів і часу.

10. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

З метою аналізу результативності впровадження пропонованого Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності” буде проводитися моніторинг благодійної (меценатської) діяльності, а також державної статистичної звітності. Необхідно внести зміни до державної статистичної звітності, доповнивши її показниками обсягів фінансування культурної та інших видів діяльності за рахунок благодійних (меценатських) пожертв.

Якісні зміни, спричинені впровадженням закону, відслідковуватимуться також шляхом опитування працівників закладів культури та творчих працівників, які стануть набувачами меценатської підтримки.

Строки проведення відстеження:

Базове відстеження – до набрання законодавчим актом чинності;

Повторне відстеження - через рік з дня набрання актом чинності.

Періодичне відстеження – раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження.

Вид даних:

- звітність закладів культури системи МКТ України, доповнена показниками про обсяги меценатських пожертв;

- опитування працівників культури, керівників закладів культури, професійних творчих працівників, представників громадських організацій та творчих спілок.

Групи осіб, що відбиратимуться для участі в опитуванні:

Керівники та спеціалісти закладів культури, працівники регіональних органів управління галуззю, професійні митці, представники громадських організацій та творчих спілок.

Міністр культури і туризму України Ю.П.Богуцький

«______»____________ 2007 р.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Нормативні акти