І.Л. Лапінський


Методична розробка


РІЗНОВИДИ КОЛЕКТИВІВ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ

Сучасні колективи народних інструментів розподіляються, зазвичай, на дві категорії: оркестри та ансамблі.

Оркестри – чисельні за своїм складом гурти, які завжди грають під орудою диригента. Вони потужніші за силою звучання й мають певне репертуарне спрямовання, скероване на крупні форми, що наближує їх до оркестрів симфонічних, духових, естрадно-симфонічних та інших колективів, склади яких створилися в процесі еволюції оркестрових жанрів. Оркестри відрізняються від ансамблів не тільки присутністю фігури диригента, але й комплектацією тих оркестрових груп, які необхідні для повноцінного оркестрового звучання.

Ансамблі відрізняються від оркестрів, насамперед, мобільністю щодо створення репертуару та специфіки концертної діяльності. Це – очевидно: набагато легше посадити на сцені колектив, що складається з 8-12 музикантів, ніж оркестр у 30-40 чоловік. Тому ансамблі – бажані гості на гала-концертах, їх значно частіше запрошують до виїзних концертів та гастрольних турів. Репертуар ансамблів народних інструментів, зазвичай, камерний, але він може мати надзвичайно широку палітру різноманітних творів – від перекладення класики до аранжувань народної музики. Він переважно залежить від мистецького хисту керівника і, можна сказати, що музикант, якій не вміє аранжувати, вряд чи повинен братися за організацію ансамблю народних інструментів, адже запрошувати до цієї справи когось «зі сторони» справа нереальна з огляду на скрутний стан у сфері фінансування аматорського мистецтва. Це, зокрема, стосується також і аматорських оркестрів, не завжди укомплектованих таким чином, щоб вони могли грати з друкованих партитур, розрахованих на класичний склад оркестрових груп. У більшості випадків значну частину творів з репертуару того, чи іншого оркестру треба переоркестровувати з огляду на природні недоліки з боку комплектації тих, чи інших оркестрових груп та їх виконавського рівня – адже музиканти-аматори часто-густо суттєво відрізняються один від одного саме за цим показником.

Ансамблі народних інструментів часто використовуються в якості акомпануючих одиниць до виступів солістів: вокалістів, інструменталістів та зовсім невеличких гуртів: дуетів, тріо тощо.

Ансамблі народних інструментів дуже різноманітні за своїми складами. Це можуть бути і троїсті музики, і домрове тріо (чи квінтет), а також – найрізноманітніша мозаїка інструментарію, яка залежить, як правило, від двох чинників: наявності інструментарію в клубі, чи то учбовому закладі, який цей ансамбль представляє, або ж від наявності виконавців, що добре володіють інструментами, адже гра в ансамблі річ дуже відповідальна. Якщо в оркестрі окремий, не дуже підготовлений музикант може «сховатися» за численні плечі колег, то в ансамблі це неможливо – тут кожний на виду, а точніше – «на слуху». Інша річ, що на відміну від оркестрів, ансамблям значно простіше організувати репетиційний процес з огляду на невелику чисельність учасників, тому вони мають змогу збиратися частіше для того щоб ретельно відпрацьовувати репертуар.

ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ КОЛЕКТИВІВ

Звітні концерти

Звітний концерт є важливою віхою у творчому житті колективу, підсумком роботи за певний період часу, що узагальнює його творчий доробок. У програму звітного концерту входять найбільш вдалі за художнім змістом та виконанням твори, які неодноразово виконувалися в інших концертах. Оскільки цей концерт є певним „обличчям колективу”, до нього слід готуватися надзвичайно ретельно. Програму слід будувати, виходячи з міркувань різноманіття жанрів, що досягається вдалим чергуванням кантиленних та п’єс у швидкому темпі, вокальних та інструментальних творів. Перша і заключна п’єса звітного концерту мають бути найефективнішими з усього репертуару, - особливо фінальний твір, де колектив повинен продемонструвати віртуозний (наскільки це можливо) рівень виконання.

Звітний концерт слід ретельно готувати не тільки з боку якомога якіснішого виконання, але й вжити додаткових організаційних заходів. Обов’язково мусить бути програма-буклет колективу, де був б віддзеркалений не тільки репертуар, але, (хай навіть у скороченому, анотованому викладі) його творчий шлях. Ведучий звітного концерту повинен добре знати всі нюанси, пов’язані зі специфікою жанру та можливості оркестру, або ансамблю народних інструментів, який він представляє.

Гала-концерти

Участь в гала-концертах колективу народних інструментів є бажаним елементом у загальній концепції естетичного виховання. Музиканти в процесі підготовки та проведення концерту відчувають себе учасниками чогось більшого ніж простий виступ, адже, зазвичай, гала-концерти організовуються на честь визначних народних свят та державних ювілеїв.

Не треба зайвий раз доводити, що участь у гала-концертах не тільки є почесною для колективу, але й надзвичайно відповідальною. Якщо виступ вийде невдалим, то на інших подібний мистецький захід можуть і не запросити. Тому грати на подібних концертах треба лише ті твори, щодо яких є стовідсоткова впевненість у їх якісному виконанні.

У гала-концертах, які мають певну динаміку, що продиктована жанровим різноманіттям, дуже важливим є місце виступу колективу народних інструментів. Коли йдеться про невеликий, мобільний ансамбль, то тут, загалом, проблем не виникає. Його виступ можна поставити в середині концерту на будь якому місці – перед чи після танцювального колективу, хору, сольного співу тощо. Інша річ – оркестр народних інструментів. Винести на сцену та прибрати з неї декілька десятків пультів з нотами та стільців – річ громіздка і потребує певного часу. Практика підказує, що таким колективом краще всього розпочинати концерт, або ж другий відділ концерту. Після виступу оркестру краще всього надати слово читцеві, або ж запросити на сцену віртуоза-акордеоніста щоб заповнити природну паузу в концерті, яка пов’язана з відходом артистів за лаштунки сцени, прибиранням стільців, громіздких інструментів, пультів з нотами тощо.

Схема посадки оркестру народних інструментів на сцені

Схема посадки ансамблю троїстих музик на сцені

Схема посадки домрового ансамблю на сцені


Фестивалі-огляди

«Фестиваль (франц. festival, від лат. festivus – веселий) – огляд професійного або самодіяльного музичного, театрального мистецтва, кіномистецтва». Так зазначено у «Словнику іншомовних слів» [11, 703].

На відміну від конкурсу огляд музичного мистецтва передбачає низку (або один великий) гала-концерт, де виступають колективи одного, частіше - декількох жанрів. Вони не змагаються між собою, не завойовують особливих призів, на фестивалях-оглядах завжди «перемагає дружба».

У радянські часи проводились Всесоюзні огляди художньої самодіяльності, в яких брала участь сила силенна колективів, демонструючи «масовість» аматорського мистецтва. Цифри вражають.

За даними, наведеними в «Музыкальной энциклопедии», у Першому всесоюзному фестивалі самодіяльної творчості трудящих, яки проходив у 1975-77 рр. взяло участь понад 15 млн. чоловік! [7, т. 5, 838].

Щодо жанрового розподілення у структурі оглядів, то тут воно існувало на попередніх (відбіркових) етапах цих заходів. Представники Домів народної творчості їздили у відрядження і «на місцях» вибирали ті колективи, які вважалися «достойними» для участі у заключних гала-концертах, на яких були означені гурти не тільки якогось одного жанру (у нашому випадку – народно-інструментального), але й всіх інших жанрів художньої самодіяльності. На цих етапах, які мали назву «районних конкурсів» робилася видимість «справедливого» відбору на обласні огляди тощо. Проте про справжню об’єктивність часто-густо не йшлося. Так, наприклад на одному із районних оглядів у Вінницькій обл. було відібрано колектив для подальшого руху по конкурсній драбині лише тому, що його керівник, на відміну від всіх інших – член КПРС.

Традиції Всесоюзних оглядів певним чином продовжуються й у пострадянський період. У сучасній Україні – це, відповідно до Указу Президента України від 23.10.99 N 1387/99 "Про Всеукраїнський огляд народної творчості", огляди, проходять спочатку в областях, а потім кращі колективи виступають у Києві, у палаці культури «Україна». Останнім часом вони мають назву «Звітних концертів областей України» і тут можна констатувати, що, власне, ідея оглядів масового аматорського мистецтва нині позбавлена будь якого сенсу.

Кожна область хоче показати себе з кращої сторони, тому в цих концертах окрім колективів народної творчості беруть участь професіонали – звучать оперні арії, виступають муніципальні колективи. Загалом, слід відзначити (про це ніде не писалося), що зал палацу Україна не надається для показу колективів народно-інструментального жанру. Він не є акустичним, а звукове підсилення на сцені не завжди буває якісним. Колективи народних інструментів вимагають значно більшої кількості мікрофонів ніж інші та вміння їх розмістити між інструментами (по одному, або, навіть, по два мікрофони на кожну оркестрову групу). Окрім цього мікрофони треба вміти розташувати на певній висоті й з певним нахилом в бік виконавця. Тільки тоді звучання буде достатнім, щоб його почути. Звичайно, що часу під час концерту на подібну ретельну підготовку немає, тому оркестри народних інструментів, якщо й потрапляють на сцену палацу «Україна», то розміщені там вони бувають аби як.

Геть за межами огляду залишилися такі жанри народної творчості як «Вечорниці», «Маланка» та ін., що представляють собою театралізовані дійства і повинні бути реалізованими у специфічній функціонально-естетичній ситуації, що можливо тільки у форматі спеціальної телепрограми.

«Хто гучніше грає – той краще грає!». Приблизно такий девіз можна застосувати щодо показу колективів та солістів на лаштунках палацу «Україна». Народні ж інструменти, за виключенням хіба що акордеонів та цимбалів – за своєю природою, інструменти тихого звучання, тому на стадіонах та у багатотисячних залах на них можна хіба що дивитися.

Фестивалем-оглядом побудованим не за радянським, а за міжнародним взірцем є щорічний «Фестиваль давньої музики у Львові». Окрім виступів колективів та виконавців із різних країн, на цьому форумі проводяться майстер-класи, творчі лабораторії, науково-практичні конференції з проблем давньої музики тощо [14].

Цікавими є також регіональні огляди більш скромні за своїми масштабами, але й не такими зарегульованими, як т. з. «огляд Всеукраїнський».

Так, наприклад, у середині березня 2009 р. у Феодосії відбувся регіональний фестиваль народної музики «Музичний ярмарок». Це захід запропонувала провести дитяча феодосійська ДМШ №2, ідею підтримали міське Управління культури та Будинок культури.

«Фестиваль присвятили 120-річчю від дня заснування оркестру народних інструментів під керівництвом Василя Андрєєва. Ця людина заснувала оркестр і вивела народні інструменти на сценічний рівень», - розповіла директор музичної школи №2 Анжела Сердюкова.

Концерт учасників фестивалю відбувся 14 березня у міському Будинку культури. Заявки на участь у заході подали дитячі музичні школи Феодосії, Приморського, Судака, Совєтського, Коктебеля, Кіровського, виступив також народний оркестр народних інструментів Будинку культури.

«Мета нашого фестивалю - розвиток і підтримка кращих традицій народного мистецтва, пропаганда народної музики й виконавства на народних інструментах й, звичайно, виявлення обдарованої молоді, - пояснила А. Сердюкова, - а тому що фестиваль регіональний, думаємо, він зміцнить різноманітні творчі зв’язки [9].

З метою збереження та відродження народного інструментального мистецтва Сумщини та традиційного народного виконавства, - 16 травня 2009 р. у с.м.т. Жовтневе Білопільського району проведений ІІ обласний фестиваль народної інструментальної музики “Веселі музики”.

У фестивальній програмі представили народне інструментальне мистецтво аматори музично-інструментальних колективів клубних закладів, музичних шкіл із 13 районів та міст області, а саме: з Білопільського, Буринського, Конотопського, Липоводолинського, Недригайлівського, Охтирського, Путивльського, Роменського, Сумського, Тростянецького районів, міст Суми, Ромни, Лебедин. Загалом, у фестивалі взяли участь близько 200 аматорів народного музичного мистецтва, з них понад третина – діти та молодь.

У виконанні ансамблів народних інструментів, ложкарів, окремих музикантів звучала етнічна музика, обробки музичного фольклору українських композиторів.

У фестивалі взяли участь народні аматорські колективи: ансамбль «Троїсті музики» Буринського районного будинку культури, інструментальний ансамбль «Ретро» Тростянецького районного будинку культури, народний ансамбль народних музик «Іллінський ярмарок» Роменського районного організаційно-методичного центру народної творчості й культурно-освітньої роботи, народний ансамбль «Баль» Лебединського міського центру культури і дозвілля, ансамбль народної музики «Веселі музики» Жовтневого селищного будинку культури Білопільського району, ансамбль «Народні музики» Камишанського сільського будинку культури Охтирського району.

Високу виконавську майстерність продемонстрували інструментальний ансамбль «Троїсті музики» Липоводолинського районного будинку культури, ансамбль народних інструментів «Веселі музики» Шпотівського сільського будинку культури Конотопського району. Справді народну інструментальну музику, традиційне виконавство представляли троїсті музики Верхосульського сільського будинку культури Білопільського району, Тернівського селищного будинку культури Недригайлівського району та ін.

Вдруге успішно виступали на фестивалі ансамбль ложкарів «Веселі друзі» та ансамбль баяністів Роменської дитячої музичної школи.

Більше половини учасників вперше взяли участь у фестивалі народної інструментальної музики «Веселі музики», продемонструвавши високу виконавську майстерність і сценічну культуру, зокрема ансамбль народних інструментів Білопільської дитячої музичної школи, ансамбль бандуристів Сумської музичної школи № 1, ансамбль ложкарів Кіндратівського сільського будинку культури Сумського району.

На головній площі с.м.т. Жовтневе була розгорнута виставка декоративно ужиткового мистецтва.

Фестиваль проведений на належному організаційному рівні та продемонстрував поступове відродження і розвиток традиційного народного виконавства та музично-інструментального жанру в області [4].

Фестивалі-конкурси

За роки Незалежності в Україні широкого розповсюдження набули регіональні фестивалі-конкурси. Організацію та проведення цих заходів неможливо звести до якоїсь однієї формули – по всіх усюдах вони проводяться по-різному. Щодо народно-інструментальної музики, то, хоча фестивалі-конкурси, присвячені цьому жанру не такі численні як аналогічні заходи з інших жанрів, - вони надзвичайно цікаві й сповнені справжніх художніх відкриттів.

Одним із найкращих фестивалів-конкурсів народно-інструментальної музики є регіональний фестиваль-конкурс народної музики «Чумацький шлях», який традиційно проходить раз на два роки у м. Нова Каховка. Останній з них відбувся 20 травня 2008 р. Херсонщина вкотре підтвердила свій статус Берегині народних талантів. Яскраве мистецтво самодіяльних колективів об’єднало митців народної музики з АР Крим, Миколаївської області, з Голопристанського, Чаплинського, Каховського, Білозерського, Цюрупинського районів, з міст Каховка, Нова Каховка і Херсон. У конкурсній програмі взяли участь 3 капели бандуристів, 7 оркестрів, 17 ансамблів народних інструментів, окремі виконавці, загалом – 410 чоловік. Гран-Прі фестивалю-конкурсу отримав зразковий дитячий ансамбль «Саратовські гармошки» - с. Руч’ї Роздольненського району АР Крим.

Лауреатами І ступеню стали:

  • народний оркестр народних інструментів Новокаховського МПК, керівник Заслужений працівник культури України Василь Яротник;
  • капела бандуристів «Чарівні струни» Херсонської дитячої музичної школи № 3, керівник Наталя Мазур;
  • ансамбль бандуристів Новокаховської дитячої музичної школи, керівник Людмила Власенко;
  • народний ансамбль народної музики «Перебендя» Голопристанського РБК, керівник Заслужений працівник культури України Микола Безвуляк.
Дипломи лауреатів ІІ ступеню отримали:
  • оркестр народних інструментів викладачів Каховської школи мистецтв, керівник Володимир Маракін;
  • ансамбль народних інструментів «Барвистий передзвін» Миколаївського Будинку дитячої творчості Заводівського району, керівник Юрій Шевченко;
  • ансамбль народних інструментів «Асканійський сувенір» дитячої музичної школи с. Асканія-Нова Чаплинського району, керівник Ольга Котляр;
  • троїсті музики Каховського РБК ім. Фрунзе, керівник Юрій Іванов;
Дипломи лауреатів ІІІ ступеню вибороли:
  • дитячий оркестр народних інструментів Голопристанської школи мистецтв, керівник Вікторія Сказко;
  • зразкова капела бандуристів «Україночка» Миколаївського Палацу творчості учнів, керівник Лариса Циганенко;
  • ансамбль народних інструментів «Дивоцвіт» Миколаївського Будинку творчості дітей та юнацтва, керівник Ольга Сироєжко;
  • народний ансамбль народних інструментів «Джигірка» Голопристанського РБК, керівник Віктор Зибін. Всі інші учасники отримали Грамоти учасників фестивалю та сувеніри [15].
Цікаві та змістовні фестивалі-конкурси відбуваються у Кривому Розі. Один із них - Міський фестиваль народної музики "Україна моя" .

Фестиваль започаткований у 1991 році. У ньому беруть участь художні колективи, ансамблі та солісти - виконавці на народних інструментах: баяні, акордеоні, бандурі, домрі, балалайці, гітарі, сопілці. В першу чергу - це учні шкіл естетичного виховання, студенти міського музичного училища, викладачі, а також, безпосередньо, учасники аматорського руху. В рамках фестивалю щорічно проводиться конкурс учнів музичних шкіл, який сприяє популяризації гри на народних інструментах і стимулює підвищення виконавської майстерності, заохочує дітей та юнацтво до занять музикою, сприяє виявленню їх музичних здібностей. Найбільш талановиті переможці конкурсу та учасники фестивалю продовжують своє професійне навчання в музичних училищах і консерваторіях України, беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Яскравими прикладами такого творчого росту є в минулому учні ДМШ № 8, Костянтин Жуков, Валентина Дерев’янко, Михайло Криворучко - лауреати багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів. З 2001 року фестиваль перетворився в дитячо-юнацький фестиваль-конкурс народно-інструментального мистецтва, який проводиться з метою популяризації кращих зразків інструментальної музики, залучення дітей та підлітків до народної музичної культури, виявлення обдарованих дітей [6].

Інший захід - Міжнародний конкурс акордеоністів та баяністів "Кубок Кривбасу". Конкурс започатковано в 1992 році на базі Криворізького музичного училища. Проходить він під патронатом мера міста Ю.В. Любоненка за підтримкою депутатів Криворізької міської ради, Всеукраїнської музичної спілки, Української асоціації баяністів і акордеоністів. Якісний рівень програм учасників конкурсу, досить широка географія представників усіх регіонів України, професійний склад журі, висока організація та професіоналізм виконавців повною мірою відповідають міжнародним конкурсним стандартам та вимогам, тому «Кубок Кривбасу» отримав статус Міжнародного. Високопрофесійне журі формується з відомих музикантів та діячів мистецтва України, Росії, Франції, Італії, Словакії. Учасники конкурсу - музиканти України, Росії, Молдови, Білорусії, Казахстану, Татарстану, Югославії, Чехії, Сербії, Франції. Лауреатів конкурсу - випускників Криворізького музичного училища (Даміра Султанова, Костянтина Жукова, Бориса Мирончука - клас професора Семашка А.А.) можна по праву назвати «золотим фондом» Криворізької баянної школи. Переможці конкурсу «Кубок Крив басу» неодноразово ставали лауреатами найпрестижніших міжнародних конкурсів.

Змістовні, естетично обґрунтовані фестивалі проводяться на Миколаївщині. Насамперед, це гала-концерт-фестиваль, присвячений 100-річчю створення чотириструнної домри та юнацький регіональний фестиваль-конкурс «Дивограй». Обидва заходи професійно та змістовно описані кандидатом мистецтвознавства, доцентом кафедри музичного мистецтва Інституту педагогічної освіти МДУ ім. В. О. Сухомлинського Олександром Макаренком, аналітичний огляд якого вважаємо доцільним процитувати повністю:

«У цьому (2009 – І.Л.) році, не дивлячись на матеріальну скруту, в нашій області пройшли цікаві концерти народної інструментальної музики. Кращі із існуючих оркестрів і ансамблів та окремі музиканти-народники були відібрані для участі у гала-концерті, присвяченому 100-річчю створення чотириструнної домри, яка саме в Україні набула найбільшого поширення.

Цей творчий захід відбувся 9 квітня у Миколаєві на сцені обласного Палацу культури. Численна слухацька аудиторія мала змогу задовольнити свої музичні смаки виступами окремих виконавців - бандуристів, сопілкарів, балалаєчників, домристів та інших музик та ансамблів і оркестрів народних інструментів. На концерті були присутні представники різних навчальних закладів: загально-освітніх та музичних шкіл, училища культури та музичного училище, музичного відділення Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Назвемо тільки імена їх талановитих керівників - Ольга Комінарець та Лариса Васкан (Миколаївське державне вище училище культури), Олександр Луук (вище музичне училище), Ольга Сироєжко та Сергій Борисов (Будинок художньої творчості Ленінського району), Ірина Слятіна (Будинок художньої творчості Заводського району), Ірина Ігнатовська (ДМШ № 1, ДМШ № 5). Можна сказати багато добрих слів, навіяних враженням від виконання колективами відомих, досить віртуозних творів музичної класики і талановитих обробок фольклорної музики.

Традицію достойно продовжує Третій регіональний фестиваль дитячого та юнацького народно-інструментального виконавства «Дивограй». Цей захід щорічно проводить кафедра музичного мистецтва Інституту педагогічної освіти МДУ імені В. О. Сухомлинського за підтримки ректорату, обласних та районних управлінь освіти, культури, обласного відділення Спілки композиторів, обласного відділення Музичного товариства України та інших поважних організацій.

Головною метою названого фестивалю є популяризація народної інструментальної музики серед молоді, сприяння установленню та розвитку творчих зв’язків між колективами південного краю, ознайомлення покоління, що підростає, із кращими зразками фольклорної та академічної народно-інструментальної музики. Загалом фестиваль покликаний допомогти у пізнанні сторінок розвитку в Україні народного інструментального музичного виконавства - важливої складової української художньої культури.

Серед його учасників – народні інструментальні колективи Центрів художньої творчості учнів окремих районів обласного центру; ансамбль народних інструментів «Сузір’я» та оркестр народних інструментів кафедри музичного мистецтва Інституту педагогічної МДУ (художній керівник і диригент - Юрій Шевченко); міського Палацу художньої творчості (художній керівник і диригент - Інна Близниченко); оркестр українських народних інструментів Миколаївського державного вищого училища культури (художній керівник і диригент - Лариса Васкан).

Приємно було бачити і неодноразових учасників фестивалів – гостей із Херсону. Цього разу у фестивалі брали участь два творчі колективи – учнівський та викладацький ансамблі народних інструментів Таврійського ліцею із Херсону, керовані Олександром Яценком. Музичні колективи участь у Третьому регіональному фестивалі народної інструментальної музики поєднані не тільки приналежністю до одного музичного жанру, але й тим, що більшість із них мають досить вагомі почесні звання - «зразкового» або ж «народного». Вони є лауреатами обласних, всеукраїнських, а то й міжнародних конкурсів та фестивалів.

Нехай не ображаються учасники таких іменитих оркестрів і ансамблів за узагальнюючі про них відомості. Всі вони достойні окремих дописів, що і слід, на нашу думку, зробити у майбутньому. В цілому ж все це є наслідком досить кропіткої праці учасників таких колективів та їх талановитих керівників.

Творчі досягнення учасників фестивалю оцінювало шановане журі, очолюване відомим діячем у галузі народної освіти, доктором педагогічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України Оленою Миколаївною Пєхотою. До його складу увійшли доктор мистецтвознавства, проф. В. Ф. Іванов, кандидат мистецтвознавства, доцент О. П. Макаренко, старші викладачі кафедри – Ю. А. Шевченко, І. В. Щербак та директор творчого центру «Естетика» МДУ ім. В. О. Сухомлинського М. А. Рускуліс. Найвищою нагородою - дипломом гран-прі – була відзначена виконавська майстерність ансамблю народних інструментів викладачів Таврійського ліцею (м. Херсон).

В цілому ж фестиваль, виправдовуючи походження цього слова (від латинського «festivus» – «веселий»), став радісним і корисним св’ятом для музикантів та численних глядачів. В ньому не було переможців, як і переможених.

Достойним фіналом цього цікавого заходу став виступ лауреата численних міжнародних конкурсів та фестивалів, гордості Причорноморського краю - ансамблю народних інструментів Миколаївської обласної філармонії «Узори». Він є достойним взірцем для учасників дитячих та юнацьких музичних колективів.

А закінчився фестиваль проведенням методичного семінару для керівників творчих колективів з проблем розвитку народного інструментального виконавства у відповідних напрямках: історія, теорія, методика. Це ще раз підтверджує не тільки художньо-виховне, але й безпосереднє практичне значення таких культурних заходів» [5].

Наступний мистецький захід - Всеукраїнський фестиваль виконавців на народних музичних інструментах «Провесінь» проводиться щорічно у березні місяці на базі Кіровоградського музичного училища.

Фестиваль-конкурс проводиться з метою популяризації національної школи виконавства на народних музичних інструментах, підвищення рівня професійної підготовки творчої молоді, подальшого розвитку та пропаганди народного інструментального мистецтва.

Фестиваль-конкурс передбачає проведення методичної конференції з питань музичної педагогіки, семінарів, майстер-класів, творчих зустрічей з провідними музикантами України, концертів лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів, концертів професійних та аматорських ансамблів, оркестрів народних інструментів.

Фестиваль був заснований ще у 1996 році за ініціативою кіровоградських музикантів – викладачів музичного училища із метою популяризації народної музики та підтримки молодих виконавців. Фестиваль проходить під патронатом кафедри народних інструментів Національної музичної академії імені Петра Чайковського.

За час існування, фестиваль “Провесінь” перетворився та щорічне мистецьке свято. У рамках дійства відбуваються концерти, методичні конференції, майстер-класи відомих педагогів України. Головною ж складовою фестивальних заходів є всеукраїнський конкурс виконавців на народних інструментах, в якому беруть участь учні початкових класів спеціалізованих мистецьких закладів і студенти музичних училищ. До складу журі конкурсу входять професори Національної музичної академії імені Чайковського, провідні викладачі вищих мистецьких навчальних закладів та визнані українські виконавці. “Провесінь" – єдиний в Україні фестиваль, що об’єднує всі ланки мистецької освіти (від початкового до вищого навчального закладу) і реально демонструє процес збереження та розвитку традицій народно інструментальної музики. Це – місце творчої зустрічі академічної народно-інструментальної еліти із майбутньою мистецькою елітою України [1].

Майстер-класи

Майстер-класи в умовах фестивалю – методичні заходи, що сприяють творчому зросту колективів, а в особливості – їх керівників. Вони проводяться під керівництвом члена журі (краще всього – голови журі) у залі, де щойно закінчився фестиваль, або в добре облаштованій репетиційній кімнаті. Публіка на цих заходах, зазвичай, учасники фестивалю.

Зміст майстер-класу щодо колективів народно-інструментального жанру – це репетиція з одним із них, не обов’язково найкращим, але, звичайно й не найгіршим. Вибір такого колективу треба обов’язково погодити з його художнім керівником. Ведучий майстер-класу вибирає з репертуару колективу один, або два різнохарактерних твори і розпочинає показову репетицію.

На початку, для дотримання професійної етики, ведучий звертається до музикантів приблизно з такими словами: «У вас прекрасний художній керівник, він вкладає у вас душу і це відчувається у вашій грі. Я тут для того, щоб звернути увагу присутніх на деякі нюанси та виправити ті невеличкі хиби, які журі помітило під час вашого виступу. Тобто, я в даній ситуації виступаю не як начальник, а, скоріш, як консультант».

Далі колектив під орудою ведучого виконує заданий твір від початку і до кінця без зупинки! Після цього керівник м’яко й тактовно звертає увагу музикантів на ті огріхи, що найчастіше зустрічаються у виконавчій практиці аматорів (недостатні контрасти між piano та forte, нерівномірне crescendo, або diminuendo, недостатньо переконливе rubato тощо. Далі – відповіді на запитання слухачів та безпосередніх учасників майстер-класу, розповіді про деякі найцікавіші випадки із концертно-педагогічної практики найцікавіших колективів, міні-дискусії тощо.

Творчі лабораторії

Творчі лабораторії краще всього проводити на базі ведучого колективу БК, або ж учбового закладу міста, де проводиться фестиваль. Учасники лабораторії, зазвичай, - керівники колективів та їх провідні фахівці (концертмейстери). Для роботи обираються 2-3 невеликих і не складних популярних творів, таких, які можна грати a vista. Музиканти розподіляють між собою інструменти (хто яким краще володіє) і під батутою когось із учасників імпровізованого колективу розпочинають репетицію. Кожна із обраних п’єс повинна розучуватися під керівництвом нового диригента. Оркестранти (або – ансамблісти) маються право робити зауваження щодо перебігу репетиції, образного змісту твору, та, навіть найменших його нюансів. Зазвичай, ця робота буває сповнена емоційно піднесених дискусій, які вирішуються «у звучанні». Гарне звучання є остаточним критерієм даної роботи. «Судді» - присутня на творчій лабораторії публіка, яка складається переважно із учасників фестивалю.

ОРГАНІЗАЦІЯ ФЕСТИВАЛІВ

Перед тим, як братися за організацію будь-якого фестивалю, треба зважити на наступні необхідні речі:
  • мета та доцільність заходу, його ідеологічне, з точки зору естетики спрямування;
  • наявність фахівців, які можуть забезпечити належний рівень в організації та проведенні фестивалю (оргкомітет, журі, робоча група;
  • організаційно-творчі особливості колективів, що запрошуються на фестиваль (визначення за номінаціями);
  • матеріальні можливості колективів, які запрошуються до участі у фестивалі (приїзд, проживання, харчування тощо);
  • фінансові можливості організаторів заходу);
  • можливості організаторів щодо залучення ЗМІ з метою всебічного висвітлення фестивалю.
При наявності всіх вищезгаданих умов можна розпочинати безпосередньо роботу над підготовкою фестивалю. Перш за все, розробляється Положення, яке затверджується на засіданні оргкомітету. Для орієнтації подаємо проект типового положення Всеукраїнського фестивалю.

Всеукраїнський фестиваль-огляд
інструментальної народної музикиПоложення

Всеукраїнський фестиваль-огляд інструментальної народної музики проводиться з метою розвитку та популяризації народної інструментальної музики в Україні.

Фестиваль проводиться________________________________(дата)

Засновниками фестивалю є:

__________________________________________________________

Всеукраїнський фестиваль проводиться за підтримки Міністерства культури i туризму України (бажано) та _____________________________________________________(організацій).

В програмі фестивалю:

- святкове відкриття ;
- конкурсна програма;
- творча лабораторія;
- майстер-класи;
- науково-практична конференція з питань розвитку сучасної народно-інструментальної музики в Україні;
- урочисте закриття.


У святі передбачається участь оркестрів та ансамблів народної музики за номінаціями:

- професійні оркестри та ансамблі народних інструментів;
- оркестри та ансамблі народних інструментів вищих і середніх навчальних закладів;
- аматорські оркестри та ансамблі народних інструментів (народні, зразкові, дорослі, дитячі);
- солісти-інструменталісти.


Кожна делегація має налічувати не більше 40 чол. (за домовленістю), на свято запрошуються методисти музичного жанру обласних центрів народної творчості та учасники науково-творчої конференції.

Джерела фінансування:

Фінансове забезпечення фестивалю відбувається за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів а також інших джерел фінансування не заборонених чинним законодавством.

Витрати на відрядження колективів забезпечуються за рахунок організацій, що їх направляють.

Учасники фестивалю нагороджуються грошовими преміями, пам’ятними сувенірами, дипломами та подяками.

До концертної програми кожний колектив має представити 4-5 музичних творів загальною тривалістю до 30 хвилин. До репертуару бажано включити кращі твори українських та зарубіжних авторів.

Прийом заявок - до ___________ (зразок заявки додається). Заявки просимо надсилати замовленим листом на адресу: __________________________________________________________

Право остаточного відбору колективів-учасників фестивалю - за оргкомітетом.

Відповідь про рішення оргкомітету надійде до _________(дата).

Після затвердження Положення оргкомітет затверджує план роботи по підготовці фестивалю, який базується на основі Положення. Розпочинається розсилка анкети-заявки у всі регіональні Управління культури та ОЦНТ. Наводимо проект заявки:

ЗАЯВКА

Область_______________________________________________

на участь у Всеукраїнському фестивалі
інструментальної народної музики.

- Повна назва колективу, його почесні звання, інші регалії___________
- Прiзвище керівника оркестру, його почесні звання та нагороди_____
- Репертуар (повний та п’єси, які пропонуються до виконання на фестивалі_________________________________
- Прiзвища всiх членiв колективу, рiк народження, соціальний статус_____________________________________
- Кількість виконавців - окремо_________________________________
- Кiлькiсть технiчного складу – окремо__________________________
- Адреса, тел/факс, a-mail______________________________________


Також просимо надіслати на нашу адресу:

- на 0,5 сторінки машинопису дані (невеличку статтю) про колектив (для виготовлення загального інформаційного буклету про всі колективи);
- кольорові фотографії, буклети, плакати, афiшi тощо;
- вiдеоматерiал про виступ (при можливості).


Після надходження інформації щодо учасників фестивалю, оргкомітет робить попередній відбір серед колективів і розпочинається робота за затвердженим планом.

ВИСНОВКИ, ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. У сучасній Україні існує досить представницька кількість фестивалів народно-інструментального мистецтва.
  2. Загалом ці заходи мають регіональний статус і не охоплюють всю країну.
  3. Назріла суттєва необхідність створення Всеукраїнського, потужного фестивалю, який охопив би всю країну, що значно стимулювало б розвиток народно-інструментального мистецтва.
  4. Такий захід слід проводити в досить великому місті (не обов’язково у Києві), оскільки саме там можна віднайти необхідні творчі та матеріальні ресурси.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Всеукраїнський фестиваль виконавців на народних музичних інструментах «Провесінь» // http://kirovograd.net/shortly/2008/2/29/_festivalkonkurs_provesin.htm
  2. Гершензон К. Н. Музыкально-просветительская деятельность народной филармонии. – Кострома, 1982.
  3. Давидов М. А. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва. / Матеріали другої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні напрямки розвитку академічного народно-інструментального мистецтва». – К., 1998
  4. ІІ обласний фестиваль народної інструментальної музики “Веселі музики”. // http://state-gov.sumy.ua/2009/05/18/_oblasnogo_festivalju_narodno_nstrumentalno_muziki_vesel_muziki.html
  5. Макаренко О. 100-річчя чотириструнної домри.
  6. Міжнародний конкурс акордеоністів та баяністів "Кубок Кривбасу" // http://muzunion.com/Krivbas.php
  7. Музыкальная энциклопедия. // Советская энциклопедия. – М., 1982
  8. Носов Л. І. Музична самодіяльність Радянської України (1917-1977 рр.). – К.: «Музична Україна», 1984.
  9. Регіональний фестиваль народної музики "Музичний ярмарок" у м. Феодосія. // http://ukr.kafanews.com/index.phtml?link=1&nn=2138
  10. Самодеятельное художественное творчество в СССР (1930-1950 гг.). - СПб.: Гос. институт искусствознания, 2000.
  11. Словник іншомовних слів. – К., 1975
  12. Соколов А.В. Феномен социально-культурной деятельности. – Спб., 2003, с. 3-5.
  13. Трофимчук О. Традиційне колективне музикування та аматорство у контексті різних форм побутування народно-оркестрового жанру. / Матеріали другої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні напрямки розвитку академічного народно-інструментального мистецтва». – К., 1998.
  14. Фестиваль давньої музики у Львові. // www.lviv-menestreli.lviv.ua
  15. Фестиваль-конкурс народної музики «Чумацький шлях» http://www.artkavun.kherson.ua/en-v_gorode_novaja_kahovka_sostojalsja_festival_narodnoj_muzyki_chumackij_shljah.htm
  16. Чебанюк О.Ю. Аматорське та самодіяльне мистецтво Києва. – К., 2006.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура