Гуцули си забав’єли
<![if gte mso 9]> Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 <![endif]>

<![if gte mso 9]> <![endif]><![if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} <![endif]>У Верховині відбувся ХХ Міжнародний Гуцульський фестиваль.

У гуцульську столицю, як колись назвав Жаб’є, а нині Верховину Іван Франко, під заклик трембіт з’їхалися гуцули не тільки з усіх етнічних регіонів України, де вони компактно проживають, але й з-за кордону. У 1991 році цей фестиваль тут започаткували. Щороку він проводиться в різних гуцульських райцентрах. Символічно, що 20-й повернувся у Верховину.

Основне його завдання традиційне — піднесення проблем гуцульського регіону до практичного вирішення на державному рівні, привернення уваги громадськості та зарубіжжя до гуцульського краю задля його всебічного розвитку. Фестиваль розпочався з науково-практичної конференції «Основні особливості соціально-економічного та духовного розвитку гуцульського регіону у специфічних етнографічних гірських ландшафтно-кліматичних умовах у період сучасних глобалізаційних процесів: стан, проблеми, перспективи».

Фестивальне дійство зібрало на Прикарпатті понад 1400 представників творчих осередків з різних регіонів України, а також Польщі, Румунії, Сербії, Молдови, Естонії, Литви, Франції. На сцені фестивалю виступали народний аматорський оркестр народних інструментів «Гуцули», родинний ансамбль танцю Іллюків та Ванджураків, зразковий аматорський вокальний ансамбль «Гуцульські дівчата» та багато інших. Свої роботи представили на фестивалі майже 200 майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

<![if gte mso 9]> <![endif]><![if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;} <![endif]>

Туризм Гуцульщини - Туризм Прикарпаття - Карпати


Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура