Нова редакція розділу
до Програми інформатизації галузі культури і мистецтв

5.4. АІС «Народна творчість України»

5.4.1. Мета створення системи та її призначення

Метою створення автоматизованої інформаційної системи «Народна творчість України» (далі АІС «Народна творчість України») є збір, мультимедійна фіксація та систематизація даних про традиційну народну культуру України, надбання фольклору, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, народних художніх промислів, а також про сучасне мистецьке аматорство України на основі сучасних інформаційних технологій для повноцінного інформаційного забезпечення роботи науковців - культурологів і народознавців, органів управління галуззю та ширшої громадськості.

Для забезпечення цих цілей передбачається також збір та систематизація даних про інфраструктуру галузі, в рамках якої функціонують явища народної культури та аматорської мистецької творчості - будинки культури, народні доми, клубні заклади, інші культурно-дозвіллєві установи, аматорські колективи, осередки народних художніх промислів тощо.

Реалiзацiя проекту забезпечить збереження, систематизацію й ефективне комплексне використання даних і знань у сфері традиційної народної культури та мистецького аматорства на основі новітніх системних i технічних засобів, створить можливість для значно інтенсивнішого розповсюдження й популяризації надбання української народної культури як у самій Україні, так і в світовому інформаційному просторі, дозволить забезпечити якіснішою і повнішою інформацією про процеси у сфері народної культури та мистецького аматорства різні категорії користувачів - науковців, держслужбовців різних органів управління галуззю, туристичні організації, ширші кола зацікавленої культурно-мистецької громадськості.

5.4.2. Характеристика предметної області

Діяльність народних аматорських колективів є важливою частиною народної культури України, а їхній доробок - важливий чинник у формуванні морально-етичних цінностей, що несе українська культура у світ.

Культурно-дозвіллєва діяльність та мистецьке аматорство зосереджені в клубних закладах, які для значної частини громадян, особливо у сільській місцевості, часто залишаються єдиними осередками культури.

У культурно-просвітницькій діяльності та народній творчості на початок 2005 року діють 19614 клубів і будинків культури, 17146 – в сільській місцевості, 17907 - системи Мінкультури, 16452 з них у сільській місцевості, а також 25 обласних центрів народної творчості, які підпорядковані управлінням культури обласних державних адміністрацій.

Водночас, в інформатизаційному процесі культурної сфери існує чимало проблем. Через брак коштів більшість клубних закладів не лише не підключені до мережі Інтернет, але навіть не обладнані комп’ютерами в достатній кількості. Власні ж інтернет-сайти мають лише поодинокі навчальні клубні заклади. Чимало веб-сторінок далекі від світового рівня. Відсутні інтернет-версії більшості культурологічних часописів. Недостатня поінформованість громадян, відсутність загальнодоступної інформації і баз даних щодо мистецьких заходів призводить до недостатньої обізнаності населення.

Одним з основних недоліків, що серйозно знижує ефективність діяльності ЗККТ, залишається повільне та несистемне впровадження нових інформаційних технологій, пов’язаних з активним використанням комп’ютерних засобів, створенням банків даних. Успішність комп'ютеризації клубних закладів залежить також від рівня спеціальної підготовки користувачів.

Поряд із формуванням матеріально-технічної бази інформатизації, розвитком сучасних комп'ютеризованих систем, впровадженням нових інформаційних технологій, ключовою умовою успіху і соціальної ефективності інформатизації галузі є людський фактор. Великий потенціал національних інформаційних ресурсів, які зберігаються в бібліотеках, музеях, заповідниках, наукових установах, архівах, часто залишається незатребуваним через низьку інформаційну культуру користувача.

Першочерговими завданнями, виконання яких зарадить вирішенню вищезазначених проблем, можна вважати:

  • розробку і впровадження загальнодержавних та галузевих програм з інформатизації культурно-просвітницької роботи, народної творчості, аматорства;
  • створення інтернет-сайтів із змістовною інформацією про діяльність клубних закладів;
  • детальне наповнення та інформаційна підтримка інтернет-порталу клубних та інших дозвіллєвих закладів в Україні;
  • налагодження співробітництва з міжнародними структурами, яки працюють у царині інформатизації сфери освіти культури і мистецтв;
  • активізація інтеграції аматорських колективів у світовий інформаційний простір;
  • створення баз даних про аматорські колективи, відкритих інформаційно-комунікаційних баз даних народної творчості і освіти.
  • створення і впровадження програми з професійної комп'ютерної підготовки клубних працівників;
  • посилення державної підтримки з видання компакт-дисків та DVD із записами українського фольклору;
У зв’язку з тим, що сьогодні значно зросли вимоги до якості інформаційного забезпечення, актуальності і повноті зібраної інформації, її здатності відображати сучасний стан культурологічних процесів, на базі УЦКД були розроблені: тех.. завдання на електронний Державний реєстр осередків народних художніх промислів, технічне завдання на Базу даних народних аматорських колективів, технічне завдання на Інформаційну систему „Заклади культури клубного типу України”, яки призначені для систематизування, збору, збереження й обробки інформації про клубні заклади України, аматорські і народні колективи різних жанрів, майстрів образотворчо-ужиткового мистецтва, обласні, міжнародні, місцеві культурно-мистецькі акції, а також фольклорно-етнографічні експедиції, і т. ін.

Таким чином, впровадження нових інформаційних технологій в систему клубних закладів сприятиме відродженню традицій культурно-просвітницької роботи, збереженню і актуалізації національної мистецької спадщини.

5.4.3. Архітектура та інформаційні ресурси АІС

Автоматизована інформаційна система (АІС) – це загальна інфраструктура, яка задіяна в процесі управління всіма інформаційно-документальними потоками і містить у собі наступні обов'язкові елементи:

  1. інформаційну модель, що представляє собою сукупність правил й алгоритмів функціонування ІС. Інформаційна модель містить у собі всі форми документів, структуру довідників, звітних матеріалів, анкет тощо;
  2. регламент розвитку інформаційної моделі и правила внесення змін;
  3. програмний комплекс, конфігурація якого відповідає вимогам інформаційної моделі;
  4. регламент внесення змін у конфігурацію ПК і склад його функціональних модулів;
  5. апаратно-технічну базу (комп'ютери на робочих місцях, периферія, канали телекомунікації, системне програмне забезпечення і СУБД);
  6. правила використання ПК, інструкції для користувачів, регламент навчання й сертифікації користувачів.
Архітектура АІС визначається характером предметної області (сфери народної культури та мистецького аматорства в України), а також характером інфраструктури, що склалася в цій області - органів управління, закладів культури різних форм власності, осередків народних художніх промислів, аматорських мистецьких колективів, творчих спілок та інших громадських об єднань України, які діють у згаданій сфері або опікуються розвитком і збереженням явищ народної культури та аматорської мистецької творчості, включаючи різні категорії користувачів АІС - науковців, держслужбовців, митців, студентів, працівників культури, аматорів та шанувальників народної творчості тощо).

Передбачається створення АІС у вигляді розподіленої багаторівневої інформаційно-телекомунікаційної мережі як відкритої інформаційної системи, інтегрованої до загальної галузевої інформаційної системи, а також до мережі INTERNET.

Центральним вузлом цієї системи повинен стати загальнонаціональний банк даних і знань «Народна творчість України» з відповідними технічними та програмними засобами.

До складу загальнонаціонального банку даних і знань «Народна творчість України» входитимуть спеціалізовані електронні бази даних за окремими підгалузями сфери народної культури та мистецького аматорства, а також бази даних про інфраструктуру народної культури (заклади, осередки), про аматорські мистецькі колективи України тощо.

5.4.4. Приблизний перелік спеціалізованих баз та банків даних АІС:

  • Електронна версія “Державного реєстру осередків народних художніх промислів”;
  • Банк даних клубних закладів України з окремими базами по окремих напрямках клубної роботи (сімейне та родинне дозвілля; робота з дітьми та молоддю; інноваційні форми роботи тощо);
  • База даних народних аматорських мистецьких колективів;
  • Банк даних “Музичний фольклор України” (з окремими базами по культурах етносів);
  • Банк даних „Діяльність національно-культурних товариств етносів України”;
  • Банк даних “Народне декоративно-прикладне мистецтво України”;
  • Банк даних „Аматорське образотворче та ужиткове мистецтво”;
  • Банк даних „Регіональні та місцеві свята, фестивалі, конкурси, огляди”;
  • Інтернет - бібліотека „Нормативно-правова база діяльності у сфері народної культури та аматорського мистецтва”;
  • Інтернет-бібліотека „Українське народознавство та фольклористика”;
  • Інтернет-бібліотека „Науково-методичне та інформаційне забезпечення клубної діяльності”.
На регіональному рівні створюються регіональні (обласні, республіканський - для АР Крим) банки даних про народну культуру та мистецьке аматорство відповідного регіону, до функцій яких належатимуть, зокрема, первинний збір і обробка інформації, а також інформаційне поповнення загальнонаціонального банку даних. Склад і структура регіональних банків даних - аналогічні до загальнонаціонального.

Регіональні банки даних доцільно створювати на базі існуючих обласних центрів народної творчості, в яких для цього створюються локальні комп’ютерні мережі, які включають в себе спеціалізовані автоматизовані робочі місця (АРМи) для збору та обробки інформації.

АРМ інтегрує весь комплекс технічних, програмних і інформаційних засобів електронного офісу для роботи фахівця. Важливі задачі АРМів - підтримка функціонування АІС для роботи однієї людини і інформаційної взаємодії між АРМами і зовнішніми БД.

Сукупність АРМів інтегруються у автоматизовану інформаційну систему (АІС). Мистецтво створення АІС полягає у збалансованій інтеграції інформаційних технологій.

5.4.5. Приблизний перелік АРМів, що реалізуються в регіональних БД:

  • АРМ працівника профільного відділу Мінкультури;
  • АРМ працівника профільного відділу облуправління культури;
  • АРМ працівника ОЦНТ, який забезпечує обробку первинної інформації (анкет) та її введення до регіональних баз даних;
  • АРМ науково-методичного керівництва при ОЦНТ;
  • АРМ працівника УЦКД, який супроводжує роботу БД.
5.4.6. Джерела інформаційного наповнення системи
  1. Матеріали анкетувань та соціологічних опитувань
  2. Звітні матеріали закладів культури (різні форми звітності)
  3. Науково-методичні та методико-практичні матеріали в галузі культури
  4. Фонди Державного інституту фольклору й етнографії НАНУ ім. М. Рильського
  5. Фонотека державного радіо (записи українських автентичних пісень)
  6. Приватні колекції аудіо та відеозаписів
  7. Народознавчі матеріали з фондів Національного університету ім. Т.Г.Шевченка
  8. Народознавчі матеріали з фондів Національного університету культури і мистецтв (кафедра фольклористики)
  9. Фонди Національної Парламентської бібліотеки, Центральної наукової бібліотеки НАНУ ім. В.Вернадського та ін.
5.4.7. Основні завдання АІС

Інформаційне забезпечення включає єдину систему класифікації та кодування звітів діяльності об'єкта управління, уніфіковану систему первинної документації (анкети, форми звітності тощо).

У процесі розроблення інформаційного забезпечення слід визначити:

  • склад інформації (перелік джерел інформаційного наповнення системи, необхідних для розв’язування комплексу завдань);
  • правила формування показників і документів;
  • характеристики якості інформації (систему кількісних оцінок корисності, значущості, повноти, своєчасності, вірогідності інформації);
  • способи перетворення інформації.
Iнтеграцiя банків даних та АРМiв усіх рівнів у єдину систему (власне АІС «Народна творчість») забезпечується:
  • технічно - через створення єдиної комп’ютерної мережі на основі застосування технології відкритих систем в частині їх взаємодії в локальних мережах ЕОМ;
  • програмно - через створення та використання єдиних програмних засобів мультімедійної фіксації об’єктів народної творчості, єдиних протоколів обміну даними між вузлами мережі та АРМами;
  • інформаційно - через розробку та використання унiфiкованих цифрових моделей опису об’єктів народної культури та мистецького аматорства.
Задля цього передбачається розвиток існуючих i розробка нових компонентів методичного, iнформацiйного i програмного забезпечення автоматизованих інформаційних систем з метою створення інтегрованої iнформацiйної технології для збереження, відтворення та розповсюдження цифрових версій (описів) об’єктів народної культури та мистецького аматорства, зокрема:
  • текстового, нотного та аудіо-матеріалу народних пісень, обрядів, казок тощо;
  • відеоматеріалів народних танців та обрядів;
  • відеозображень виробів та технологічних процесів народних художніх промислів і ремесел, творів народного образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва тощо.
5.4.8. Основні функції АІС на центральному та регіональному рівнях

АІС „Народна творчість” призначена для систематизування, сбіру, зберігання та обробки інформації про традиційну народну культуру України, надбання фольклору, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, народних художніх промислів, а також про сучасне мистецьке аматорство України.

Користувачами даної системи є: представники міністерства культури, працівники клубних закладів, а також сам відвідувач клубних закладів й будь-яка особа, бажаюча отримати доступ до вищевказаної АІС за допомогою мережі Інтернет.

АІС „Народна творчість” дозволяє мати оперативну інформацію про стан даної сфери в межах держави. Відвідувачу клубних закладів надається можливість отримати друковані матеріали чи матеріал в електронному вигляді з коротким оглядом і описом культурно-мистецьких заходів.

Для користувачів Інтернету АІС може представити вичерпну інформацію про регіональні культурно-мистецькі заходи, а також здійснювати функції пошукової системи.

Основні можливості АІС - ведення бази даних на локальних комп’ютерах в кожному клубному закладі, створення загальної централізованої бази даних з інформацією про всі заклади культури клубного типу в Україні; синхронізація цієї бази даних з клієнтами; формування звітів та ведення пошуку як на локальному рівні, так і по системі в цілому.

5.4.9. Етапи розробки і формування АІС

Етапи розробки першої черги:

  1. Початковий етап - розробка ТЗ баз даних, єдиних інформаційних моделей опису об’єктів, їх паперових аналогів для первинного збору інформації (анкетування);
  2. Етап первинного збору інформації в регіонах (анкетування);
  3. Етап обробки інформації і внесення її до БД.
Розробка електронних баз даних та АРМів:
  • Державний реєстр осередків народних художніх промислів;
  • База даних „Обласні заклади культури клубного типу України;
  • База даних „Народні аматорські мистецькі колективи” (за жанрами та за регіонами);
  • АРМ працівника ОЦНТ, який забезпечує обробку первинної інформації (анкетування) та її введення до регіональних баз даних;
  • АРМ працівника профільного відділу Мінкультури;
  • АРМ працівника профільного відділу облуправління культури.
Основним джерелом поповнення бази даних „Народні аматорські мистецькі колективи України” є анкетування працівників клубних закладів, аматорських колективів, яке проводиться на базі ОБНТ, ОЦНТ, ОНМЦ та РНМЦ АР Крим.

Електронна база даних "Народні аматорські мистецькі колективи України" повинна включати інформацію про аматорські колективи, наявні в Україні, й містити окремі бази даних про аматорські колективи усіх жанрів народної творчості, а саме:

  • База даних про колективи хорового, вокального жанрів;
  • База даних про колективи музичного жанру;
  • База даних про колективи хореографічного жанру;
  • База даних про колективи театрального жанру;
  • База даних фольклорних колективів;
  • База даних аматорських естрадно-циркових колективів;
  • База даних аматорських кіно-фото-колективів.
Первинним джерелом наповнення БД залишаються анкетування клубних закладів і аматорських колективів, після чого формуються відповідні бази.

Кінцевими користувачами проектованої бази даних можуть виступати: працівники Міністерства культури і туризму, обласних та місцевих органів управління культурою, науковці-дослідники, представники аматорських колективів, відвідувачі клубних закладів.

Етапи розробки другої черги:

  • Розробка спеціальних програмних засобів по формуванню баз даних;
  • Апробація та доопрацювання створених баз даних як фрагментів єдиної загальнонаціональної АІС.
  1. Банк даних “Музичний фольклор України” (з окремими базами по культурах різних етносів);
  2. Банк даних „Діяльність національно-культурних товариств та культури етносів України”;
  3. Банк даних “Народне декоративно-прикладне мистецтво України”;
  4. Банк даних „Аматорське образотворче та ужиткове мистецтво”;
  5. Банк даних „Регіональні та місцеві свята, фестивалі, конкурси, огляди”;
  6. Інтернет-бібліотека „Нормативно-правова база у сфері народної культури та аматорського мистецтва”;
  7. Інтернет-бібліотека „Українське народознавство та фольклористика”;
  8. Інтернет-бібліотека „Науково-методичне забезпечення клубної діяльності”.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура