Гура В. В.,
аспірант Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка,
керівник Лебединського фольклорно-етнографічного
ансамблю "Стріла", викладач музики Лебединського
педагогічного училища ім. А.С. Макаренка

Музична культура кожного регіону України дає готовий продукт для дидактичного використання краєзнавчого матеріалу як засобу формування теоретико-практичних знань в процесі підготовки майбутніх учителів, зокрема студентів музично-педагогічних закладів І–ІІ рівнів акредитації.

Питання краєзнавства як необхідного компонента виховання та навчання молоді містяться у дослідженнях вчених, зокрема: А.І. Верби, С.М. Голіціна, В.В. Дранішнікова, П.В. Іванова, А.П. Клімової, В.М. Кулікова, В.Г. Ліпінака, Є.Г. Рябова, Н.В. Рубанової та ін.

Місцевий традиційний фольклор тісно пов'язаний з мовною інтонацією, місцевими особливостями, тому він найбільш близький та доступний для збирання й вивчення студентами експедиційного матеріалу в навчально-виховному процесі.

Експедиційна діяльність комплексно впливає на особистість студентів. Зокрема – сприяє виникненню умов і можливостей не тільки для формування музично-теоретичних і практичних знань та вмінь у сфері традиційного регіонального мистецтва, а і вихованню національної свідомості, духовного розвитку молодого суспільства взагалі (за умови безпосереднього знайомства студентства з багатствами народної культури, творчості, спостереженням за її, поки що, "живим" існуванням).

Матеріали музичного краєзнавства можна використовувати у навчально-виховному процесі на багатьох предметах з музичної підготовки, а саме: в якості репертуару для фольклорних (дитячих) ансамблів при проходженні педагогічної практики у школі; як матеріал для "розшифровування" та аналізу пісень з предметів "Українська народна творчість", "Сольфеджіо", "Аналіз музичних форм". Такий матеріал також корисно використовувати для розвитку творчих здібностей (створення обробок, аранжування, акомпанементу, підголосків до народних мелодій) тощо.

Тобто, експедиційні краєзнавчі матеріали не тільки можливо, а і бажано інтегрувати з навчальними дисциплінами фахового циклу. З цього приводу С.У. Гончаренко підкреслював, що єдино правильним є "шлях розроблення предметно-інтеграційної системи навчання". При цьому необхідно пам’ятати, що на музично-педагогічних факультетах педагогічних училищ та коледжів готують не фольклористів-музикознавців, а майбутніх учителів музики та співу, які повинні бути обізнані з народною музикою, але які б спиралися при цьому на академічні усталені традиції.

Надзвичайно корисним на заняттях з "Музичної літератури" та "Постановки голосу" буде вивчення біографічних даних та творчості відомих композиторів, які народилися на Сумщині: М.С. Березовський, Д.С. Бортнянський, А.С. Гусаківський, О.І. Стеблянко, Ю.О. Шапорін та ін.

Далеко не всім відомий той факт, що Олександр Іванович Стеблянко – етнограф, фольклорист, композитор, педагог, народився в місті Лебедині. Починаючи з 20-х років і майже до останніх днів Олександр Іванович присвятив своє життя збиранню народнопісенного матеріалу Слобожанщини. Збірка "Пісні Слобідської України" (записи з Лебединщини), видана в 1998 році являє собою зразок автентичного фольклору, чудовий приклад слобожанської лірики (пісні про кохання, соціально-побутові, родинно-побутові, балади, жартівливі пісні тощо). Менше 1% від загальної кількості зібраного матеріалу становлять обрядові (календарні та весільні) пісні.

Всього у численних фольклорних експедиціях О.І. Стеблянко записав близько 2000 народних пісень, з них тільки на Лебединщині – близько 300 зразків. Перші свої пісні він занотовував від мами, потім почав свої експедиційні розвідки на території Лебединського району: Московський Бобрик, Кам’яне, Будилка, Михайлівка, Олександрівка, Токарі, Ворожба, Горки.

Отже, сучасним викладачам необхідно діяти: організовувати, збирати, узагальнювати, вивчати зі своїми вихованцями краєзнавчий музично-етнографічний матеріал місцевого регіону. Адже, на нашу думку, саме регіоналістика спонукає студентів до мислення, пробудженню цікавості, самостійності, пошукової діяльності, формуванню знань, сприяє розширенню їхнього музичного кругозору, розвитку загальної культури сприйняття, художнього смаку, потреби у музично-творчій діяльності. І обов’язково сприятиме самоідентифікації особистості, що впливатиме на ціннісні орієнтації молодої генерації та мотивацію студентів вивчати і продовжувати цю справу.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура