Іванов Л. Ф.,
доцент, заслужений працівник культури України,
головний диригент Народного духового оркестру
Національного авіаційного університету

В системі підготовки майбутніх інженерів художній аматорський колектив-студентський духовий оркестр Національного авіаційного університету, виступає як важливий засіб гуманітаризації освітнього та виховного процесів. Він є формою професійної підготовки в умовах технічного ВУЗу, яка враховує єдність мети, змісту та методів підготовки майбутніх фахівців.

Аматорське музикування в контексті університетського освітнього циклу є не самоціллю, а засобом за допомогою якого виконується соціальне замовлення на всебічний розвиток особистості. Духовий оркестр є самостійним типом художнього колективу, який має низку специфічних особливостей, до яких відносяться:

  • тісний зв’язок професійної та художньо-творчої, дозвіллєвої діяльності;
  • значний обсяг індивідуальної творчої роботи;
  • інтенсивне формування міжособистісних стосунків у межах художнього процесу;
  • пряме "виключення" у соціокультурні процеси;
  • самоврядування та самоорганізація життєдіяльності колективу.

Особливе місце у виховному процесі посідає естетичне виховання. З ним пов’язане уявлення про розвиток творчих можливостей особистості вміння будувати світ за законами краси, здатність сприяти формуванню світогляду студента.

Ще до вступу абітурієнта до вищого навчального закладу він має певні початкові уявлення та художні смаки, які за період навчання трансформуються у якісні характеристики професійних показників майбутнього інженера.

Особливе значення у цьому процесі набуває педагогіка дозвілля, яка досліджує методи та способи гармонійного розвитку особистості у вільний час.

Виникнення даної дозвіллєвої студентської діяльності зумовлене чинниками психологічного характеру: загальними інтересами, розвитком та пізнанням музично-творчої діяльності, потребою у спілкуванні, прагненням до самоствердження.

Вибір дозвілля зумовлює нові умови адаптації студента у колективі оркестру. Своєрідність цього процесу полягає у пристосуванні студентів не лише до нових форм навчання, але і до нового колективу людей, які взаємодіють у сфері музично-творчої діяльності. Це потребує від учасника оркестру якісних суб’єктивних характеристик, інтелектуальний і професійний рівень яких буде визначним у предметності адаптації студента.

Процесу соціально-психологічної адаптації студента властиві два види активності людини: "активність для себе", та "активність для інших". За допомогою першого новачок пізнає середовище, засвоює його вимоги. При набутті певних знань, оточення, відчуття певного ступеня свободи у спілкування піднімається соціальна активність індивіда – "активність для інших". Це і є критерієм і провідним чинником адаптації.

Творчість уявляє собою специфічний спосіб діяльності, при якому з одного боку створюється щось нове, а за іншого – формуються творчі здібності, здійснюється всебічний розвиток особистості. Як вид людської діяльності творчість характеризується рядом ознак, які виявляються в їх цілісній єдності:

  • наявність творчого завдання;
  • наявність об’єктивних передпосилань для творчості;
  • наявність суб’єктивних передпосилань для творчості. Особливістю художнього процесу є мотивація творчої активності оркестрового музиканта;
  • почуття захопленості, емоційне піднесення;
  • прагнення щодо творчих досягнень;
  • прагнення до лідерства;
  • почуття обов’язку, відповідальність за виконання творчих завдань;
  • прагнення до самоосвіти, самовиховання, творчих здатностей.

Діяльність студентського художнього колективу неможливо ізолювати від суспільних перетворень. У своєму розвитку він виконує дві важливі функції: соціально-педагогічну та художньо-педагогічну.

Соціально-педагогічна функція пов’язана з потребою у подальшій соціалізації особистості майбутнього авіаційного інженера. Художньо-педагогічна функція визначає специфіку даного виду спільноти, є домінуючою і відображує соціальне призначення художнього колективу. Вона спрямована на формування художньо-естетичних цінностей, шляхом ознайомлення з історією створення творів мистецтва, епохою, творчими портретами композиторів, виконавців, художніми течіями, стилями тощо.

Приклад функціонування студентського духового оркестру в умовах технічного ВУЗу дає підстави для висновків щодо існування художнього аматорського колективу у вигляді педагогічної моделі. Студентський духовий оркестр інтегрує в собі:

  • демократичність, образність, привабливість та інтерес збоку молоді;
  • закладені в процесі музикування, потенційної можливості щодо емоційно-духовного розвитку, комунікативної, організаційної, педагогічної та художньої творчості значно збагачують процес навчання в технічному ВУЗі;
  • музично-оркестрова діяльність дозволяє розширити асоціативно-образне уявлення та поглибити різноманітні здібності студентів;
  • гра в оркестрі помітно активізує художні запити студентів, збагачує іхній духовний досвід;
  • знання в галузі музики змінюють загальні художні орієнтації студентів, збуджують їх інтерес до інших видів та жанрів мистецтва;
  • дозвіллєва музична діяльність якісно впливає на характерні параметри щодо освоєння технічною професією.

Університетський освітній цикл давніх часів – саме музиці надавав пріоритетне значення. Вона становила явище здатне впливати на формування молодої людини та її життєдіяльність завдяки природному ритму та сконцентрованій у просторі звуковій партитурі.

Ця філософія вічного буття знаходить своє відображення у практичній діяльності колективу Народного духового оркестру Національного авіаційного університету. Вона значною мірою сприяє гуманітаризації освітнього процесу у технічному ВУЗі, та покращенню його якісних характеристик у підготовці сучасного, висококваліфікованого фахівця – авіаційного інженера.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура