Іванов С. О.,
аспірант НАКККіМ

Що таке "масова культура"? Коли вона виникла і що є її рушійними силами? Ці та багато інших питань постають сьогодні перед нами, адже саме за нашого часу феномен "масової культури" набув усезагального розповсюдження. Деякі вчені вважають, що "масова культура" була одвічно притаманною людству, її виявляли в античному епосі, а ще у масово-видовищних дійствах Римської імперії – гладіаторських боях. Того часу на таких зібраннях було популярним гасло: "Хліба і видовищ!". Інші стверджують, що "масова культура" сформувалася в США з розквітом засобів масової комунікації – газет, журналів, телебачення, радіо, кіно.

Розвиток "масової культури" в Європі та США відбувався по-різному. В Європі "масова культура" завжди протистояла офіційній культурі, яку контролювала держава та церква. А в США "масова культура" спершу ховалася за стереотипами та ідеями офіційної культури, основною рушійною силою якої стала реклама. Адже реклама, як відомо, – рушій прогресу. "Macoвa культура" має неабиякий вплив, вона прагне надавати культурним явищам однорідності, одноманітності, масовості.

На відміну від елітарної культури спрямованої на смаки обраних, "масова культура" свідомо орієнтує поширювані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача. Деякі вважають, що основна характеристика "масової культури" і справді – прагнення надати всім елементам культури одноманітності та абсолютної схожості. Однією з істотних особливостей такої культури є втеча у світ мрій та фантазій. "Масова культура" ґрунтується на створенні ілюзій, примарних образів, міфів, котрі знімають реальне психологічне напруження і компенсують його світом вигаданих реалій та примар. Між "масовою культурою" і так званою контркультурою існує певна внутрішня спорідненість.

Контркультура, так само як і "масова культура", досить демократична й масова. Наприклад, в такому феномені контркультури, як рок-культура, музика не є головною. Основне тут – моральна позиція протистояння, тип існування, "неписаний кодекс честі", як говорять про свою культуру самі представники року. До контркультури можна віднести таку контрформу як "готи". Це своєрідна молодіжна формація з власною філософією життя, моральними принципами, переконаннями, а філософія готів полягає у незвичному трактуванні життя, думках про суїцид. До людей, що не належать до будь-якої контркультури, готи ставляться з відразою та нерозумінням.

"Масова культура" – це культура мас, культура, яка призначена для народного споживача. Це вибір не народу, а комерційної індустрії, що пропагує культури в рекламних цілях. Вона не належить ні до традицій, не знає національності. Смаки та ідеали "масової культури" змінюються з блискавичною швидкістю, за потребами моди. "Масова культура" звертається до широкої аудиторії, закликає до спрощених смаків, однак претендує на те, щоб називатися народним мистецтвом. У гонитві за масовістю, ототожненням, єднанням з усім світом, космополітизмом, людство втратило щось набагато цінніше за усі світові скарби – цінності, ідеали, значущість світових надбань, тому існуємо у колі замкнених інтересів, невимогливих потреб і прагнення до нового та незвіданого, хай до яких культурних ідеалів воно належить. Через те, що в суспільстві домінують економічні відносини, воно виробляє егоїстичні, агресивні, негативні настрої, а отже порушується суспільний баланс, що покликаний сприяти розвиткові культурних цінностей, взаємин між людьми, що в свою чергу мають берегти загальнолюдські цінності, толерантне ставлення до культур інших народів, міждержавне порозуміння, дружби і співробітництва між країнами. "Масова культура" нав'язує людині хибне уявлення про справжній сенс життя, її призначення у світі.

Основні функції цієї культури: залучення людей в наявну систему суспільних відносин; сприйняття життя як уявну гру, споживання масової продукції, що веде людину до примарного світу ілюзій, марних мрій, нездійсненних фантазій, начебто залучає до проблем сучасності, а разом з тим не дозволяє осягнути справжніх проблем суспільства. "Масова культура" формує мислення людини, нав'язує відповідні стереотипи, примиряє з теперішнім розкладом життя. Вважається, що такі поняття як духовність, духовні цінності, моральність, людяність, порядність суперечать "масовій культурі", вона їх безжально витісняє і руйнує. Проте насправді це роблять люди, які створюють продукт "масової культури", розміщують його в інформаційному та культурному просторі, активно його пропагують, тобто формують у суспільстві певне відношення до нього, створюють цінності цієї культури. Проблема "масової культури" виступає глобальною і всеосяжною. Це загальнолюдська проблема. "Масова культура" не дає розвиватися національній культурі, перешкоджає збереженню історичних духовних і матеріальних цінностей. "Масова культура" тому і масова, що охоплює більшість членів суспільства через одноманітність стилю життя, моди (одягу, музики, дозвілля, відпочинку, літератури тощо). Через доступність засобів комунікації, підвищується освіченість мас. Тепер мільйони людей можуть отримати найостанніші новини, дізнатися про події у світі, ознайомитися з кращими творами живопису, літератури, музики тощо. Але разом з тим "масова культура" пропагує тотожність матеріальних і духовних цінностей, які стають продуктами масового споживання, аби підкорити суспільну свідомість інтересам реклами, ринку.

Тому сучасним продуктам масової культури притаманні примітивність, аморальність, пропагування насильства, низький рівень культури мови, спілкування, поведінки. "Масова культура" в основному покликана впливати на людські емоції, несвідоме. Тому вона хоч і легкодоступна, а проте швидкоплинна і швидко забувається. Так, популярні в певний період часу книжки новомодних авторів, навряд чи можна буде згадати через декілька років і безперечно, що лави класиків автори таких продуктів ніколи не займатимуть. Адже їхні твори написані простою, доступною мовою, – це радше констатація фактів, а не повноцінний роман. Історії написані легко, невимушено, без підтексту, а тому читати їх можна без жодної моральної підготовки. Хоча саме такі твори швидко відходять на другий план, поступившись іншим рукописам. Внаслідок засилля "масової культури" в усіх галузях людської діяльності, часто можна почути думки про занедбаність та аморальність сучасного світу. Начебто сучасні люди не відрізняють добро від зла, не піклуються про моральні принципи і чесноти, порушують всі божі заповіді, переслідують тільки особисті інтереси, прагнуть лише задоволення, не гребують ницими вчинками задля досягнення поставлених цілей.

Щоб змінити світ на краще, а наразі викорінити квазі-цінності "масової культури", потрібно наповнити цю ж культуру піднесеними ідеями, справжніми непідробними цінностями, довершеними образами добра, призначення життя та місії людства. Варто дати шанс сучасним талантам вийти з тіні і посісти гідне місце у сучасній літературі, живописі, науці, музиці тощо.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура