Римар А. П.,
кандидат культурології,
провідний науковий співробітник Національного
Києво-Печерського історико-культурного заповідника

В історії грошового обігу на території України є надзвичайно цікава і малодосліджена сторінка – "партизанські гроші" національного руху опору за самостійність України патріотичних збройних сил Організації Українських Націоналістів (ОУН) і Української Повстанської Армії (УПА) у роки Другої світової війни. Наявність та функціонування власних грошових документів ОУН і УПА – бофонів відіграли помітну роль в українському русі опору.

З відродженням незалежності України ця тема разом з іншими, пов’язаними з українським визвольним рухом, стала об’єктом історичних досліджень.

Попри труднощі визвольної боротьби, низка грошових документів ОУН, до розробки яких були залучені талановиті художники, літератори, науковці, стала шедеврами графіки. З цього приводу Я.Стецько писав: "Бачимо, що в Україні у підпільній боротьбі з ворогом, крім зброї і політично-пропагандивних засобів, стоїть також мистецтво, наука, література. У підпіллі поети творять нову героїчну українську поезію, яка нагадує нам огненні слова Шевченка. Там виростають митці – різьбарі і графіки. Графіка в підпіллі – це не видумка, але реальність. Ні поет Марко Боєслав, ні різьбар Черешньовський, ні графік Бей-Зот (Ніл Хасевич – авт.) – це не випадкове явище визвольної боротьби. Коли українське визвольне підпілля вилонює, крім провідників, бойовиків, командирів, державно-політичних керманичів і пропагандистів, також поетів, митців, графіків – це значить, що українська визвольна боротьба прийняла найвищі форми змагу з гнобителем" [9, С. 438].

Ніл Хасевич – графік і гравер, твори якого проникнуті волинським колоритом, характером місцевого етнографічного розвою, ставши учасником руху опору у роки Другої світової війни, доводив свою належність до свідомо налаштованих українців, що виборювали незалежність української держави. Успішно закінчивши Варшавську академію мистецтв, він як художник-графік став учасником створення бофонів – грошових документів ОУН і УПА. [5, С. 89].

"Я не можу боротись за допомогою зброї, але борюсь різцем і долотом… хоча багато сильних і здорових людей у світі не вірить, що така боротьба взагалі можлива… Хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба продовжується, що українці змагаються!" – писав Ніл Хасевич [6, С. 438].

Основне місце у його творчості посідало формулювання позитивних ідей визвольної боротьби поневолених народів, у першу чергу українського. Картина переможного походу українських селян, робітників і інтелігентів в одному строю з повстанцями підкреслювала єдність боротьби всього народу за державну незалежність та за краще життя. Низка картин повстанських частин у бою показувала народові можливість боротьби проти більшовиків та піддавала сумніву непереможність більшовизму [1, С. 74].

Події визвольних змагань в Україні 1917–1921 рр. і боротьба підпілля ОУН і УПА за визволення України проти польського санаційного режиму, нацизму та сталінізму в 1929–1954 рр. історично взаємопов’язані, в тому числі з погляду геральдики, оскільки проходили підпільною державною та національною символікою. На більшості паперових грошових знаків періоду визвольних змагань і грошових документів ОУН – бофонів вміщено знак української державності тризуб.

Н. Хасевич розробив власний проект герба ОУН і УПА, який не тільки враховував тогочасні реалії боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу і виступав об’єднавчим началом, а й не відступав від стандартів державного герба України зразка 1918 р. Графік помістив тризуб на бойовий картуш європейського зразка, окантований овалом із актуальним гаслом: "Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї!", взятим із Декалогу (10 заповідей українця-націоналіста) [1, С. 80].

Тризуб роботи Н. Хасевича мав би стати еталоном для всіх підпільних видань, проте складності повстанської боротьби перешкодили цьому. Окремі підпільні митці, серед яких були самоучки з дрібних структур ОУН, не дотримувалися стандартів у зображенні герба, допускали довільні стилізації.

Бофони, автором яких був Н. Хасевич, вирізняються винятковим авторським умінням пов’язувати написи з малюнком. Тексти гранично чітко ставлять проблеми і ніби вирізьблюють завдання революційно-визвольного руху. Свого часу відомий дослідник Тадей Лєшнер підкреслював, що Хасевич є "знаменитий митець букви", якого проблема гарної букви захоплювала від перших початків графічної творчості, тому напис у митця "не творить чогось штучного доданого до рисунку, бездушної тільки формалістики чи урядової конечності", а навпаки, "творить невідлучну частину композиційної цілості" [7, С. 6].

"Волинська серія" бофонів (1944-1945 рр.) Н. Хасевича розкриває ідейний зміст визвольної боротьби українського народу, образно документує її шляхи. Ця серія має номінали 10, 25, 50, 100, 200, 300, 500, 1000 карбованців. Поширювались ці бофони на значній території у дванадцяти областях України та Білорусі. Характерна ознака серії – велика кількість номіналів і прагнення надати їм вигляду "справжніх" грошей. Можна припустити, що існував задум перетворити її на загальноукраїнську валюту. Саме ці зразки підпільних грошей у наступні роки слугували за еталон оформлення інших знаків. Автор хотів передати у малюнках бофонів високий бойовий дух, моральні якості, звитяжність борців за незалежність України. Тому на 10 карбованцях зображено стрімка атака повстанців за підтримки танка, внизу напис – "На бойовий фонд ОУН"; на 25 і 50 карбованцях – зображено велику емблему ОУН.

На 100-карбованцевому бофоні зображено повстанця з гвинтівкою, котрий як переможець топче повалений імперський прапор СРСР, вгорі напис "На бойовий фонд УПА", внизу – вказаний номінал та напис "Воля"; на 200 карбованцях на передньому плані зображено трьох озброєних повстанців. Один з них кидає гранату. Вгорі малюнка – номінал, тризуб в овалі, вище якого напис півколом: "За Україну, за волю, за народ". Внизу також є написи: "УПА", "На бойовий фонд" [1, С. 42].

Купюра 300 карбованців з малюнком колони озброєних вояків під прапором з тризубом і гаслом "За Українську Самостійну Соборну Державу". Праворуч вгорі – номінал та напис "На бойовий фонд ОУН". На купюрі 500 карбованців – зображено постать воїна УПА з автоматом на грудях, вгорі в кутах вказаний номінал. Слово "УПА" – в оточенні схилених знамен. Вважається що це варіант графічного портрету першого командира УПА Клима Савура (псевдонім полковника Дмитра Клячківського, головного командира УПА, який загинув ще до випуску цієї серії) роботи Н. Хасевича з серії документальної графіки підпілля. На грошовому документі у 1000 карбованців зображено епізод бою – стрімкої атаки повстанців при підтримці літаків і танку, на башті майорить прапор, вгорі гасло – "За волю народів і людини", внизу вказаний номінал та напис "На бойовий фонд ОУН".

"Волинська серія" бофонів була найдовговічніша. Окремі купюри передруковувались по відділках, де майстри на пластинах з грушевого дерева та ясеню вирізьбили свої кліше для грошей на зразок серійних. На вже відомих випусках "Волинської серії" (50, 100, 200 карбованців) проставляють номінали нижчі в десять разів у зв'язку з проведеною в СРСР грошовою реформою 1947 р. Популярним був бофон 25 карбованців (1949-1952 рр.), виготовлений за малюнком Н. Хасевича до 20-ї річниці ОУН, який випускався кілька разів.

У важких підпільних умовах Ніл Хасевич мав учнів, яких вчив різьбити. Таких учнів із часом було направлено до підпільних друкарень, де вони виготовляли кліше за проектами "Бей-Зота" (псевдо Н. Хасевича). Найвідомішими учнями митця були "Свирид", "Мирон" та "Артем" [4, С.43, 53,]. Хасевич так досконало навчив їх технічної різьби, "що недосвідченій людині не раз важко було впізнати, чи це була відбитка з оригінального деревориту, чи кліші його ученика..." [3, С. 71-72].

Ніл Хасевич, як і переважна більшість підпільних художників, зумів сповна засобом плакатної графіки, з використанням актуальних політичних гасел і текстів реалізувати політичний зміст бофонів. До того ж вони не тільки охопили всі етапи боротьби українського Руху Опору, а й провели історичні паралелі з визвольними змаганнями в Україні в 1917–1921 рр.

Важливість історичного єднання поколінь у політичній діяльності підпілля відзначена у наказі командира УПА "Захід" від 28 серпня 1946 р.: "Так, як на наших визвольних змаганнях в 1917–1921 рр. виховалися ми, сотні тисяч української національної молоді, так на нашій боротьбі будуть виховуватися мільйони майбутніх поколінь українського народу" [2].

Хоча знаки бофонів надто прості, сюжети тотожні малюнкам на листівках, а їх функція як грошових документів – обмежена, вони посідають помітне місце в історії грошового обігу на території України, як спроба запровадити національну валюту, бодай тимчасову – всього тільки "партизанські гроші" [8, С. 110-111].

Використані джерела

  1. Бофони: грошові документи ОУН і УПА [авт.-упоряд. О. О. Клименко]. – К. : Університет банківської справи Національного банку України, 2008. – 192 с.
  2. ГДА СБУ України, Тернопіль. – Спр. 77. Т. 18. – Арк. 910.
  3. Голяш С. Підпільні друкарні та їх друковане слово // В. Макар. Бойові друзі: збірка спогадів з дій ОУН (1920–1945). – Т. 2. – Торонто, 1993. – С. 71—72.
  4. Графіка в бункерах УПА. – Філадельфія: "Пролог", 1952. – С. 43, 53.
  5. Гроші в Україні. Факти і документи / М. Дмитрієнко, В. Ющенко, В. Литвин, Л. Яковлева. – К., 1998. – 454 с.
  6. Данилюк В. Карандаш – оружие солдата // Киевские ведомости – 2003 № 46 (2851). – С. 10.
  7. Книжкові знаки Ніла Хасевича [передмова Т.Лєшнера]. – Варшава, 1939. – С. 6.
  8. Римар А. П. Грошовий обіг на території України часів Другої світової війни / А. П. Римар // Культура і мистецтво у сучасному світі: зб. наук. праць. – К. : КНУКіМ, 2007. – Вип. 8. – С. 105—111.
  9. Стецько Я. В чому наша сила? // Українська визвольна концепція. – Мюнхен : вид. ОУН, 1987. – Ч. 1 – С. 438.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура