Солодовник В. В.,
канд. економічних наук,
заступник директора з наукової роботи УЦКД

З 1 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України. Стосовно режиму оподаткування неприбуткової, благодійної діяльності, зокрема у сфері культури, податкового стимулювання національного виробника культурного продукту, Податковий кодекс значною мірою успадкував положення законів "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про податок з доходів фізичних осіб" та інших податкових законів, що тепер втратили чинність. Водночас, відбулися суттєві зміни в правовій базі оподаткування культурної діяльності.

Пунктом 26 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", що втратив чинність, серед інших податків і зборів був передбачений "збір за проведення гастрольних заходів". Кошти від цього збору, згідно з Законом України "Про гастрольні заходи в Україні" та підзаконними актами до нього, використовувались для підтримки вітчизняних гастролерів на конкурсних засадах. Обсяг коштів складав 2-3 млн. гривень за рік.

Статтею 9 (Загальнодержавні податки і збори) розділу І Податкового кодексу України "збір за проведення гастрольних заходів" не передбачений. Отже, згаданий збір втратив легітимність. Заблоковано механізм отримання та використання коштів гастрольного збору для підтримки вітчизняних гастролерів згідно з Законом України "Про гастрольні заходи в Україні".

В зазначеній статті Податкового кодексу слід було б унормувати "збір на розвиток національної кінематографії", що передбачений статтею 20 Закону України "Про кінематографію" (відповідно до змін, внесених до цього Закону 18.02.2010 р.) і є згідно з Законом, "джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування виробництва національного фільму…". Через те, що кінозбір не узаконений в Податковому кодексі, не діють і положення Закону "Про кінематографію", що стосується цього збору.

Важливими для культурно-мистецької сфери є положення Податкового кодексу, що стосуються податкового стимулювання благодійництва, зокрема – меценатства.

Згідно з абзацами "а" та "б" підпункту 138.10.6 статті 138 Податкового кодексу податком на прибуток підприємств не оподатковуються:

"а) суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у статті 1570 цього розділу у розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

б) суми коштів, перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну, оздоровчу роботу, передбачені колективними договорами (угодами) відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Згадане положення Податкового кодексу близьке за змістом до положення підпункту 5.2.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що втратив чинність, в якому податкова пільга поширюється на суми коштів "у розмірі що перевищує два відсотки але не більше п`яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду".

Зняття в Податковому кодексі нижньої межі пільгового оподаткування (2%), що була в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств", має сприяти збільшенню надходження благодійницьких коштів від юридичних осіб до неприбуткових організацій. Водночас, верхню межу пільгового оподаткування (5%), зафіксовану в податковому Законі, слід було б принаймні зберегти в абзаці "а" підпункту 138.10.6 Податкового кодексу, записавши:

"…у розмірі, що не перевищує п`яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;".

В абзацах "д" та "е" підпункту 138.10.6 статті 138 Податкового кодексу в цілому збережені податкові пільги для юридичних осіб, які жертвують кошти і майно для охорони культурної спадщини та виробництва національних фільмів (аудіовізуальних творів), передбачені відповідно підпунктами 5.2.13 та 5.2.8 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Не оподатковуються:

"а) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям, музеям-заповідникам у розмірі, що не перевищує 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік;

б) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані на користь резидентів для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній податковий рік".

Для тих, хто підтримує виробництво національних фільмів режим пільгового оподаткування збережено, а для тих, хто підтримує охорону культурної спадщини навіть дещо поліпшено, бо пункт 5.2.13 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає нижню межу пільгового оподаткування (2%), відсутню в Податковому кодексі.

Підпунктом 140.1.6 Статті 140. (Особливості визнання витрат подвійного призначення) передбачено зменшення бази оподаткування податком на прибуток підприємств на суму витрат із страхування ризиків, пов`язаних із виробництвом національних фільмів:

"140.1.6. Будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов’язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму)…".

Для культурно-мистецької сфери велике значення має режим оподаткування неприбуткових установ і організацій, адже більшість закладів (установ, організацій) культури за характером своєї діяльності є неприбутковими.

Оподаткування неприбуткових установ і організацій унормовано статтею 157 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 157.1 статті 157:

"Стаття 157. Оподаткування неприбуткових установ та організацій

157.1. Ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є:

а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності; громадськими організаціями, створеними з метою надання соціальних послуг, провадження оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно із відповідним законом науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III-IV рівня акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; заповідниками, музеями та музеями-заповідниками;

в) кредитними спілками, пенсійними фондами, створеними в порядку, визначеному відповідними законами;

г) іншими, ніж визначені в підпункті „б" цього пункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів…".

Пунктами 157.2-157.14 статті 157 Податкового кодексу України унормований режим оподаткування неприбуткових установ і організацій.

Зміст статті 157 (Оподаткування неприбуткових установ та організацій) Податкового кодексу відповідає змісту пункту 7.11 (Оподаткування неприбуткових установ і організацій) статті 7 (Оподаткування операцій особливого виду) Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що втратив чинність.

Водночас і за згаданим Законом і за Податковим кодексом (підпункт "б" пункту 157.1 статті 157) до неприбуткових організацій (не залежно від способу фінансування) з усіх закладів культури віднесені тільки заповідники, музеї та музеї-заповідники. Отже, інші заклади культури можуть бути віднесені до неприбуткових хіба що згідно з підпунктом "а" пункту 157.1 Податкового кодексу, якщо вони "утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів", згідно зі згаданим підпунктом "б", якщо вони існують при громадських організаціях, створених для культурної діяльності, чи згідно з підпунктом "г", як інші юридичні особи "діяльність яких не передбачає отримання прибутку".

Зміст згаданого підпункту "г" пункту 157.1 статті 157 Податкового кодексу, згідно з яким до неприбуткових організацій відносяться юридичні особи діяльність яких "не передбачає отримання прибутку", не відповідає світовій практиці діяльності неприбуткових організацій та правового забезпечення цієї діяльності. Для згаданих організацій, насправді, визначальним є те, що вони весь дохід, отриманий внаслідок господарської діяльності, у вигляді пожертв, безповоротної фінансової допомоги та інших надходжень використовують виключно на здійснення своїх статутних цілей, задовольняючи певні громадські потреби чи інтереси.

У зв`язку з викладеним доцільно внести зміни до підпункту "г" пункту 157.1 статті 157 Податкового кодексу, записавши його в такій редакції:

"г) іншими, ніж визначені в підпункті "б" цього пункту, юридичними особами, створеними для здійснення наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, соціальної та іншої діяльності по задоволенню певних громадських потреб чи інтересів, визначених чинним законодавством України, метою яких не є отримання прибутку або збільшення прибутку засновників чи членів цих організацій, а весь отриманий дохід вони витрачають виключно на здійснення статутних цілей;"

Вважаємо за доцільне також розширити список закладів культури, що безумовно (за видом діяльності) належать до неприбуткових, доповнивши підпункт "б" після слів "заповідниками, музеями та музеями-заповідниками" словами "бібліотеками, клубами, будинками культури"

Згідно з пунктами 157.2 та 157.3 статті 157 Податкового кодексу України:

157.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

пасивних доходів;

коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, пов’язаних з їх основною статутною діяльністю;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

157.3. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "б" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді:

коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

пасивних доходів;

коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від ведення їх основної діяльності, з урахуванням положень пункту 157.13 цієї статті;

дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін".

Отже, режим оподаткування для неприбуткових організацій, у тому числі – культурно-мистецьких, з прийняттям Податкового кодексу практично не зазнав змін.

Сплата податку на доходи фізичних осіб до набуття чинності Податкового кодексу України регулювалась Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Стаття 165 Податкового кодексу, в якій визначені пільги з оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема тих, що стосуються культурно-мистецької сфери, за своїм змістом в основному відповідає частині 4.3 статті 4 (Загальний оподатковуваний доход) чинного Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб":

"Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

б) сума державних премій України або державних стипендій України, призначених законом, постановами Верховної Ради України або указами Президента України, а також вартість державних нагород чи винагород від імені України, крім тих, що виплачуються коштами чи іншим майном, сума Нобелівської чи Абелівської премій;

в) сума коштів з Державного бюджету України дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам Національної академії наук України, Української академії аграрних наук, Академії медичних наук України, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України та Академії мистецтв України як щомісячна довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента;

165.1.4. Сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням пункту 170.1 статті 170 цього розділу:

а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом;

б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону;

в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов’язаним з ними фізичним особам;

г) сума, яка щороку виплачується переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика;

165.1.38. вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів;

165.1.39. вартість дарунків платнику податку, якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі";

Якщо стаття 165 Податкового кодексу передбачає пільгове оподаткування певних видів доходів фізичних осіб (зокрема – премій, нагород, виплат творчих спілок і благодійних фондів), то в статті 166 передбачено заохочення благодійності фізичних осіб. Зокрема до податкової знижки включають:

"166.3.2. Суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року".

Положення підпункту 166.3.2 статті 166 Податкового кодексу близьке за змістом до положення підпункту 5.3.2 статті 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що втратив чинність, в якому податкова пільга поширюється на суми коштів "у розмірі що перевищує два відсотки але не є більшим п`яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного періоду".

Зняття в Податковому кодексі нижньої межі пільгового оподаткування (2%), що є в податковому Законі, має сприяти збільшенню надходження благодійницьких коштів від фізичних осіб до неприбуткових організацій. Водночас, верхню межу пільгового оподаткування (5%), зафіксовану в Законі "Про оподаткування доходів фізичних осіб", що втратив чинність, слід було б принаймні зберегти в підпункті 166.3.2 Податкового кодексу України, записавши:

"…у розмірі, що не перевищує 5 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року".

Оподаткування податком на додану вартість до набуття чинності Податковим кодексом України регулювалось Законом України "Про податок на додану вартість". Практично в статті 197 Податкового кодексу збережені пільги для культурно-мистецької сфери, передбачені в частині 5.1 статті 5 чинного Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно зі статтею 97 Податкового кодексу:

"Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування

197.1. Звільняються від оподаткування операції з:

197.1.2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв. До таких послуг належать послуги з:

а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп’ютерного навчання);

і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;

прокат кіно- та відеофільмів, культурно-освітні заходи;

197.1.15. надання благодійної допомоги, зокрема, безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

197.1.20. постачання бібліотеками, які перебувають у державній або комунальній власності, платних послуг з комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів), користування рідкісними, цінними довідниками, книгами (в тому числі нічний абонемент), тематичного добору літератури за запитом споживача та надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок";

Режим оподаткування землі регулювався Законом України "Про плату за землю". Пільги для культурно-мистецької сфери, передбачені статтею 12 згаданого Закону збережені в Податковому кодексі України.

Зокрема згідно з пунктом 282.1 статті 282 Податкового кодексу:

"282.1. Від сплати податку звільняються:

282.1.1 заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

282.1.8. заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів"

Формулювання підпункту 282.1.8 статті 282 Податкового кодексу України (так само як і відповідне положення Закону Україну "Про плату за землю") не заохочує заклади (зокрема – культури) шукати не бюджетні джерела фінансування. Тому згаданий підпункт доцільно було б записати в такій редакції:

"282.1.8. заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються або яким надається підтримка за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів".

Слід, також, зауважити, що в прикінцевих та перехідних положеннях Податкового кодексу України збережені наявні в чинному законодавстві тимчасові пільги щодо книговидавничої справи.

Отже, в Податковому кодексі України в цілому збережені податкові пільги для культурно-мистецької сфери (зокрема – неприбуткових організацій), передбачені податковими законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок з доходів фізичних осіб", "Про податок на додану вартість", "Про плату за землю", що втратили чинність.

Дещо змінений режим пільгового оподаткування благодійників (в тому числі – меценатів, спонсорів), як юридичних так і фізичних осіб. З одного боку – в Податковому кодексі відсутня нижня межа пільгового оподаткування благодійників (2%), наявна в скасованих Законах "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок з доходів фізичних осіб", що має сприяти збільшенню залучення благодійницьких коштів. З іншого боку верхня межа пільгового оподаткування зменшена з 5 до 4 відсотків. Бажано було б принаймні зберегти верхню межу пільгового оподаткування на рівні 5 відсотків від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року – для юридичних осіб та від загального оподатковуваного доходу звітного року – для фізичних осіб.

В статті 9 Податкового кодексу серед переліку загальнодержавних податків та зборів слід зафіксувати "збір за проведення гастрольних заходів", який був передбачений пунктом "26" частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", що втратив чинність. Оскільки згаданий збір не зафіксований в Податковому кодексі, то його сплата і використання отриманих коштів для підтримки вітчизняних гастролерів, передбачені Законом України "Про гастрольні заходи в Україні" втратили законну підставу.

Доцільно внести зміни до Податкового кодексу, передбачивши в ньому також "збір на розвиток національної кінематографії", прописаний в статті 20 Закону України "Про кінематографію". Згаданий збір став би важливим джерелом фінансування виробництва і розповсюдження національних фільмів.

У підпункті "б" пункту 157.1 статті 157 Податкового кодексу доцільно збільшити перелік видів закладів культури, що належать до неприбуткових організацій, не залежно від того, чи фінансуються вони з державного або місцевих бюджетів, доповнивши музеї, заповідники та музеї-заповідники також бібліотеками, клубами, будинками культури.

Оскільки, згідно з світовою практикою, для неприбуткових організацій визначальним є не те, що їх діяльність "не передбачає отримання прибутку", як це зазначено в підпункті "г" пункту 157.1 статті 157 Податкового кодексу, те, що вони весь отриманий дохід використовують виключно на здійснення своїх статутних цілей, задовольняючи певні громадські потреби чи інтереси, пропонується внести відповідні зміни до підпункту "г" пункту 157.1 статті 157 проекту Податкового кодексу.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура