Стебельська О. С.,
аспірантка НАКККіМ

Українська культура є важливим чинником створення творчого інтелекту, розуму й високої духовності особистості. Сьогодні особливо зростає роль культури, оскільки саме вона сприяє відновленню історичної пам’яті, формуванню демократичного способу мислення, розвитку й самореалізації особистості, утвердженню громадянського суспільства з високими гуманістичними цінностями, національною самосвідомістю та патріотизмом.

Культура як самостійна галузь соціально-культурного будівництва включає до себе широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, закладів культури, а саме: театральне, музичне, хореографічне, образотворче, декоративно-прикладне, естрадне і циркове мистецтво; концертні організації, музеї, бібліотеки, будинки культури та ін.; кінематографія; телебачення і радіомовлення; видавнича справа, поліграфія і торгівля книгами.

Так, нещодавно було прийнято "Закон про культуру", який підкреслює важливість цієї галузі і в процесах виходу суспільства на нові рівні державотворення. До цього галузь регулювали окремі закони про освіту, бібліотеки, театральну справу та інші. Завдяки появі узагальнюючого закону проблеми культури в Україні вирішуватимуться ефективніше.

На сучасному етапі галузь культури на Тернопільщині представлена 1958 закладами культури і мистецтва, з них 940 клубних установ, 929 бібліотек, два театри, філармонія, три державні музеї, обласний методичний центр народної творчості, методичний кабінет навчальних закладів, два вищих навчальних закладів культури і 56 шкіл естетичного виховання. В системі галузі працює 6354 фахівці.

Впродовж останніх років розвиток галузі культури на Тернопільщині відбувається суперечливо. З одного боку розгортаються процеси тяжіння до національно-культурного відродження, демократичного суспільного життя. З іншого – загострюються негативні тенденції у кадровому інфраструктурному фінансовому забезпеченні галузі.

На сучасному етапі в галузі культури Тернопільської області спостерігається відносна стабілізація діяльності культурно-освітніх закладів. Базову основу кадрового потенціалу області становлять два вищих навчальні заклади мистецтва і культури першого рівня акредитації та 56 шкіл естетичного виховання.

Важливу роль у підготовці потужних мистецьких кадрів відіграє Тернопільське обласне державне музичне училище ім. С. Крушельницької, навчання в якому здійснюється з спеціальностей фортепіано, оркестрові струнні, духові та ударні, народні інструменти, спів, хорове диригування, теорія музики. В училищі також успішно працює театральний відділ.

За час існування училища у його стінах було підготовлено і випущено більше 3-х тисяч кваліфікованих фахівців музики, робота яких пов’язана з музично-педагогічною діяльністю, розвитком аматорського мистецтва. Велике значення в училищі надається підготовці й участі студентів у міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних конкурсах, фестивалях. Викладачі училища беруть активну участь у роботі обласних науково-теоретичних і науково-практичних конферецій, семінарах, конкурсах, оглядах. Щороку проводяться майстер-класи з усіх спеціальностей провідними педагогами Львівської музичної академії ім. М. В. Лисенка, Київської музичної академії ім. П. І. Чайковського, Донецької музичної академії ім. С. Прокоф’єва.

До стабілізації культурно-освітніх процесів причетне і Теребовлянське вище училище культури. Окрім наявності спеціальних музичних дисциплін тут введено факультативне вивчення архівознавства, музейної справи та діловодства для підготовки бібліотечного працівника широкого профілю, музеєзнавство, архівознавство, ляльковий театр, менеджмент.

В області збереглась мережа початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Діючими є 43 музичних, 6 художніх шкіл, школа мистецтв, шість шкіл естетичного виховання. Музичні школи працюють як у районних центрах, містах, так і в селах. Загалом, у школах навчається близько 8 тисяч учнів.

У Тернопільській області розвивається аматорське мистецтво. Сьогодні діють 325 аматорських колективів, що є найвищим показником, порівняно з іншими областями України. У колективах беруть участь близько 6 тис. чоловік. 235 аматорських колективів носять почесне звання "народний" та "зразковий". Заслужена капела бандуристів України "Кобзар" Струсівського сільського будинку культури, молодий ансамбль танцю "Надзбручанка" обласної філармонії, зразковий дитячий ансамбль "Сонечко" ПК "Березіль", народний драматичний театр імені Б. Лепкого Копчинського міського центру культури і дозвілля відомі не лише в Україні, але і за її межами.

Культурно-мистецьке життя Тернопільщини є доволі різноманітним та насиченим і завдяки проведенню традиційних мистецьких заходів. Яскравою сторінкою у відродженні української національної культури є огляди-конкурси на здобуття премій та призів відомих діячів культури, уродженців області: Соломії Крушельницької, Ярослави Музики, Дениса Січинського, Олени Кульчицької, братів Бойчуків, братів Лепких, імені Л. Курбаса. Встановлено 22 іменні стипендії відомим діячам культури і мистецтва області. Вже три роки студенти музичного училища та молоді актори обласного академічного театру одержують стипендії імені М. Старовецького та Я. Геляса.

В області також проводиться конкурс фольклорно-етнографічних колективів на здобуття премії В. Гнатюка, Всеукраїнський фольклорний конкурс "Золоті ключі", "Сонячні кларнети". Неоднораовими лауреатами були обрядово-фольклорні колективи сіл Борщівського, Заліщицького, Монастирського, Чортківського району.

На Тернопільщині знайшли свою всеукраїнську прописку такі мистецькі заходи , як міжнародне свято любительських театрів "Тернопільські театральні вечори", свято козацької патріотичної пісні "Байда", "Кришталевий жайвір", "Дзвони Лемківщини". Традиційно в області, починаючи з 1968 року, проводяться марш-паради духових оркестрів свята "Тернопільська танцювальна весна". У Тернополі відкрито Співоче поле, на якому проведено два республіканські свята народної творчості, свято духовної музики, міжобласне свято мистецтва "Народ і армія – єдині", міжнародне свято фольклору та ремесел "Ладовиця".

Справжнім джерелом і рушієм національно-культурного поступу не лише в Тернопільському краї, а й загалом в державі упродовж останніх дев’ятнадцяти років є Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені братів Богдана та Левка Лепких. Цьогоріч громадська рада з присудження цієї премії відзначила працю доцента Тернопільського національного економічного університету Миколи Лазаровича за серію публікацій з історії України, зокрема Українського січового стрілецтва та Голодомору 1932-1933 років; тернопільського науковця Наталію Гавдиду – за популяризацію та утвердження імені та творчості Богдана Лепкого.

Вагомою підтримкою для галузі культури Тернопільщини є Облдержадміністрація, яка сприяє забезпеченню та реалізації державної політики у сфері культури з врахуванням особливостей соціокультурного середовища міста. В області створено координаційний комітет з питань запровадження обласних творчих премій у галузях науки і техніки, літератури, декоративно-прикладного мистецтва. З цією метою діє рада редакторів основних засобів масової інформації, які системно популяризують культурно-мистецькі досягнення. Практикуються розмаїті тематичні круглі столи, телемости. Впроваджуються заходи з реалізації державного комітету у справах сім’ї та молоді "Україна – сім’я єдина". Ведеться робота із зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури. На базі районних, міських, селищних бібліотек відкрито 10 Інтернет-центрів, в тому числі в с. Синьків Заліщицького району. Відремонтовано 570 приміщень закладів культури із 1219 наявних в області. В належному технічному стані знаходяться заклади культури обласного підпорядкування. Проведено ремонти обласної філармонії, обласного театру актора і ляльки, районних будинків культури у Бережанах, Зборові.

Нові тенденції намітилися і в музейному будівництві. Спільно із Польщею відкрито музей-садибу Юліуша Словацького у м. Кременці, музейний комплекс і пам’ятник Ярославу Стецьку в Великому Глибочку, пам’ятники Данилу Галицькому та Йосипу Сліпому в м. Тернополі.

Обласним управлінням культури затверджено "Комплексну обласну програму підтримки та розвитку сільських клубних закладів на 2011-2015 роки".

Разом з оптимістичним налаштуванням та підтримкою важливості ролі культури в національному відродженні, демократизації суспільства, є ряд проблем, які потребують вирішення і стосуються інфраструктурного фінансового забезпечення галузі. Передусім, до них належать:

1. Брак коштів для фінансування культурно-освітніх установ. З метою збільшення надходжень до місцевих бюджетів та задля економії коштів, вже закрили 5 шкіл Тернопільської області. У школах існують також проблеми з фінансуванням матеріальної бази – обладнанням комп'ютерних класів, придбанням нових інструментів.

2. Не всім бажаючим абітурієнтам доступне безкоштовне навчання. Багатьом талановитим і підготовленим абітурієнтам доводиться відмовляти у вступі до музичного училища на умовах держзамовлення. В середньому на 91 державне місце в музучилищі претендують 138 вступників.

3. Низький попит на ринку праці випускників музичних спеціальностей. Більшість випускників музичного училища продовжує навчання в вузах, або шукає роботу в інших галузях у зв’язку з проблемою працевлаштування.

4. Соціальний захист працівників культури. В окремих районах Тернопільської області працівник культури отримує половину окладу. Підвищення заробітної плати залежить від поповнення місцевих бюджетів.

5. Проблемним залишається приведення у відповідність кількості закладів культури до кількості населення, зокрема в сільській місцевості. Потребують коштів на ремонт, реконструкцію та газифікацію приміщення окремі культурно-освітні заклади. Це зумовлено слабшим розвитком культурних і мистецьких закладів у районах, та особливо – у селах.

6. У зв’язку з слабким розвитком культурних і мистецьких закладів у районах, особливо – у селах, мистецьких послуг середньостатистичний мешканець села одержує приблизно у сім разів менше, ніж у місті.

Для подальшого оптимального розвитку галузі культури на Тернопільщині слід зосередити увагу на таких питаннях:

  1. Одним з найефективніших способів вирішити проблему з розвитком культури на Тернопільщині – створити базову мережу установ, які б утримувались за державний кошт.
  2. Важливо також сприяти посиленню соціального захисту викладачів культурно-мистецьких навчальних закладів, зокрема, забезпечення права виходу викладачів на пенсію за вислугу років. Також працівники культури не повинні працювати на пів або чверть ставки.
  3. Створення та видання сучасних підручників і навчальних посібників для мистецьких навчальних закладів, наукове та методичне забезпечення, підготовка і впровадження нових навчальних планів і програм, підручників, посібників тощо.
  4. Створення матерільно-технічних умов функціонування навчальних закладів мистецтва і культури, оновлення складу музичних інструментів в музичних закладах освіти,створення та видання сучасних підручників і навчальних посібників для мистецьких навчальних закладів.
  5. Проведення науково-дослідної та експериментальної роботи щодо впровадження педагогічних інноновацій, інформатизація, запровадження необхідної сучасної комп'ютерної та множильної техніки в навчальному процесі.
  6. Підготовка фахівців з нових спецільностей (юрист соціально-культурної сфери, режисер та оператор телебачення, менеджер культури о-просвітницької роботи, режисер естради та масових свят, документознавець, менеджер управління), пов'язаних з вимогами часу.
  7. Забезпечення клубних закладів звукопідсилюючою апаратурою, музичними інструментами (духовими і народними), придбання автотранспорту для виїздів народних, зразкових аматорських художніх колективів області.
  8. Розвиток сільських клубів, які потребують забезпечення апаратурою та транспортом, а також популяризація сільських фестивалів.

Тернопілля здавна було і залишається високодуховним і культурним краєм, колискою української культур, демократії, державності і невичерпним джерелом духовного розвитку народу, слугуючи прикладом для усієї України. Тому, необхідно забезпечити системне функціонування сфери культури для збереження духовних здобутків українського народу і його традицій з одночасною модернізацією культурного життя краю.

Використані джерела

  1. Виннічек М. Плекаємо таланти, утверджуємо традиції / М.Виннічек // Свобода. – 2007. – 9 червня. С.4.
  2. Гайда В. Попри всі негаразди мистецьке життя в Тернополі має великі перспективи // В. Гайда, Д. Шайнога. – Тернопілля – 96. Регіональний річник. – Тернопіль, 1997. – С. 554-555.
  3. Губ'як В. Пісенна муза Теребовлянщини: регіональне дослідження / В. Губяк // Ма¬ндрівець. – 1999. – № 5. – С. 100-104.
  4. Кміть О. Актуальні питання музичної освіти / О. Кміть // Соломія – 1997. – № 2 – С. 2.
  5. Кройтор Ю. Понад півстоліття у культурі Тернопілля / Ю.Кройтор. – Тернопіль: Тернограф, 2008. – 128 с.
  6. Мистецтво Тернопільщини: інформаційно-методичні рекомендації. – Тернопіль, 1990. – 40 с.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура