Строкач І. І.,
зав. відділу читальних залів НІБ України,Замахаєва Г. В.,
головний бібліотекар відділу
читальних залів НІБ України

В НІБУ визначився певний контингент читачів, інформаційні потреби яких задовольняє книжковий фонд, що збирався протягом 70-ти років існування бібліотеки.

За напрямком та специфікою інформаційних потреб читачів можна поділити на 2 групи: до 1—групи відносяться користувачі з науково-дослідними, фаховими, краєзнавчими, пізнавально-просвітницькими потребами; до 2–групи – користувачі з навчально-освітніми потребами (таб. 5,6).

До 1 групи читачів за інформаційними потребами належать користувачі, що мають вищу або середньо-спеціальну освіту, які поділяються на декілька категорій: – наукові працівники з вченим ступенем та без нього, що працюють в наукових установах (Н);

— викладачі вищих та середньо-освітніх учбових закладів (Пр);

— фахівці з різних галузей знань (Сп);

— літератори та літературознавці, мистецтвознавці з історії образотворчого мистецтва, з історії музики, кіномистецтва (Лі).

До 2 групи читачів за навчальними потребами відносяться студенти вищих учбових закладів, учні ліцеїв, гімназій, шкіл з 15 років, слухачі "Малої академії" та службовці і робітники, що мають середню освіту.

За Радянських часів ці дві групи читачів щорічно відвідували Бібліотеку у співвідношенні 30—35 % науковців, фахівців, краєзнавців до 65—70 % студентів, учнів. Задоволенню інформаційних потреб читачів всіляко сприяли державні та партійні органи через бібліотеку, яка була не тільки центром інформації, а й пропагандистською установою. Бібліотека одержувала необхідне фінансування на придбання книг та періодичних видань в достатній для читачів кількості за профілем бібліотеки на українській, російській мовах. Всі видання, що випускали видавництва в УРСР чи РСФСР або в інших республіках СРСР бібліотека ретельно відбирала, замовляла, купувала, бо існувала система збору попередніх замовлень для видавництв.

В 2-ій половині 80-х років в бібліотеці було проведено дослідження "Аналіз обслуговування основних груп читачів в ДІБ УРСР і перспективи його вдосконалення", який дозволив виявити не тільки зміни в складі користувачів бібліотеки, структурі їх запитів, але й переосмислити систему бібліотечних послуг, встановити нові відносини між бібліотекарями-бібліографами та читачами, виявити пріоритетні напрямки бібліотечного обслуговування, яке впроваджувалось в роботу відділу читальних залів протягом 10 років поспіль.

В Україні, як незалежній державі, якій виповнюється 20 років, відбулися деякі зміни в соціокультурному просторі та в економічному житті. Мета цього дослідження проаналізувати, як зміни в соціальному, політичному та економічному житті суспільства, зміни в поглядах на історію країни, деяких історичних подій російсько-українських відносин та подій всесвітньої історії вплинули на склад читачів та мету відвідування відділу читальних залів історичної бібліотеки через зміну наповнення обох груп протягом 20 років.

Для проведення аналізу на основі щорічних статистичних даних 20 років були поділені на 4 періоди по 5 років: 1991—1995 рр., 1996—2000 рр., 2001—2005 рр. та 2006—2010 рр. Кількісні показники користувачів за категоріями, освітою та віковими ознаками були переведені у відсоткові показники. Вирахувані середні відсоткові показники користувачів за категоріями, освітою та віком за кожний рік окремо та за кожний п’ятирічний період. Для порівняння відсоткові показники обох груп за інформаційними потребами теж розподілені на 4 періоди по 5 років, що дозволяє краще характеризувати вплив соціально-економічних змін на склад користувачів та цілі використання бібліотечних фондів в своїх інтересах, профіль читання, що в свою чергу впливає на форми бібліотечних послуг та систему обслуговування в цілому.

Перше п’ятиріччя 1991—1995 рр.(таб. 1) відкрило багато надій на зміни в політичному та соціокультурному середовищі. Це були роки кардинальних змін у нашій державі. Незалежна Україна поставила нові завдання в розвитку інформаційних систем, культурній розбудові. В час підйому національної самосвідомості активізувалась історико-краєзнавча робота в країні про що свідчили читацькі запити. Почали створюватися нові вищі учбові заклади, які ще не мали для своїх студентів навчальної бази. Потік студентів заполонив читальні зали історичної бібліотеки. Не вистачало учбових посібників, підручників з новим не заполітизованим поглядом на історію України. В цей час кількість студентів та учнів складала 77,2 відсотка, за віком до 21 року – 62,3 %. Науковців, фахівців, викладачів, аматорів-краєзнавців – 22,8 %, що значно менше ніж в 80-х роках. В ці роки бібліотека потерпає від нестабільного і недостатнього фінансування. Вдвічі менше поповнюються фонди бібліотеки, ніж в 80-х роках, втрачається повнота і системність комплектування, але надходження з історії України збільшуються в 1,5—2 рази.

Це був період творчої підготовки, наукового осмислення змін, що відбувались в соціокультурному просторі. В середині 90-х років видавництва України починають видавати та перевидавати твори багатьох істориків таких як: М. Грушевський, М. Костомаров, І. Багалій, М. Аркас та інші. З’являються навчальні посібники з історії України з новим баченням історії. Книги з різних галузей знання друкуються українською мовою, що відповідало інтересам читачів, особливо, навчально-освітньої групи. Широким попитом серед читачів користуються періодичні видання, що більш оперативно висвітлюють нові погляди на історичні події минулого та сьогодення. Фінансові негаразди бібліотеки з передплати періодичних видань в перші роки цього п’ятиріччя змінилися на стабільне повне отримання історичної періодики, що виходила в межах України та Росії.

Науково сформовані бібліотечні фонди давали можливість глибоко вивчати і досліджувати різні питання історичної науки, літератури, мистецтва, філософії, політики та економіки. Знаходити відповіді на непрості читацькі потреби допомагали так звані "спецфонди", що були відкриті для широкого загалу науковців-фахівців, краєзнавців та всіх, хто вивчав історію свого народу. Кількість викладачів цього періоду, що відвідували бібліотеку становила 4,5 %, науковців – 11,1 %, фахівців – 4,7 %, творчої інтелігенції: літературознавців та мистецтвознавців – 2,5 %. Причину зменшення цього показника можна пояснити економічними труднощами 1-ої половини 90-х років: не стабільність в економіці, девальвації, введенні нової грошової одиниці тощо.

В 2-ій половині 90-х років, тобто в досліджуваний період 1996—2000 рр., (табл. 2) середні показники двох груп за інформаційними потребами змінюються на користь читачів 1-ої групи, що становить 28,2 %. Група користувачів з навчальними потребами зменшується за рахунок читачів-учнів середніх закладів: з 9,4 % в 1-ій період на 5,9 % в 2-ий період. Кількість читачів-студентів залишається майже такою же – 63,4 %. Зменшення кількості читачів-учнів пояснюється появою необхідної кількості шкільних підручників з історії України в учбових закладах та шкільних бібліотеках.

Кількісні показники науковців-фахівців збільшуються до 28,2% за рахунок саме фахівців різних галузей знань з 4,7 % в 1-ій період 90-х років до 9,7 %  в 2-ій половині 90-х років. В цей період в історичній бібліотеці з’являється велика кількість читачів-краєзнавців, що відшукують в старовинних виданнях та документах історію своїх сіл та поселень, історію церков. Багато читачів звертались до бібліотеки з метою дослідження своїх сімей, родів тощо. Кількість читачів-науковців майже не змінюється в порівнянні з першим періодом і становить – 10,7 %. За віковими ознаками читачі поділяються таким чином: до 21 року – 53,5 %, від 22 років – 46,5 %. Відвідуваність в 2-ій половині 90-х років становить – 4,1 %.

Наприкінці 90-х років ДІБУ розпочинає локальне комплексне наукове дослідження розраховане на 2 роки з метою удосконалення обслуговування її користувачів. Під час дослідження було вивчено склад контингенту читачів, рівень задоволення їх запитів та інтересів. Висновки та пропозиції цього дослідження відділ читальних залів впроваджував у свою роботу протягом наступних 10 років.

Не дивлячись на ці заходи тенденція до зниження кількісних показників продовжується в 3-му періоді 2001—2005 роках (табл. 3). Середня відвідуваність в ці роки становить – 3,8. Книжковий ринок того періоду наповнений новими виданнями з історії України, друкується багато навчальних посібників для шкіл ,вищих учбових закладів тощо, але коштують вони дорого. В часи економічної скрути це має велике значення для навчального процесу. Кількість студентів, учнів, тобто читачів групи з навчально-освітніми потребами, збільшується до – 73,1 % , за віком до 21 року це – 68,4 %. Кількість користувачів з вищою та середньо-спеціальною освітою з групи науково-дослідницьких, краєзнавчих інтересів зменшується до 26,9 %, за віком з 22 років – 31,6 %. Незначне зниження кількості науковців (9,9 %), викладачів (3,8 %), літературознавців та мистецтвознавців (2,4 %) обумовлене певними причинами, які треба шукати в соціальній та економічні нестабільності середовища на зламі століть. Інтерес до історичного минулого надихає на науково-творчі пошуки в різних галузях знань, особливо в краєзнавчій роботі. Аматорам цієї справи допомагають книжкові багатства бібліотеки, науково-бібліографічні доробки з історії України, довідково-бібліографічний апарат. Вдячні читачі поповнюють своїми творчими доробками історико-краєзнавчої тематики книжкові фонди бібліотеки.

Цей процес продовжується протягом наступного п’ятиріччя: 2006—2010 рр. (таб. 4). Не зважаючи на середні показники відвідуваності – 3,3, середньо-відсоткові показники 1 групи користувачів з науково – фаховими, краєзнавчими потребами зростає до 40,2 %, а саме: науковців – 16,9 %, викладачів – 4,6 % ,літераторів та мистецтвознавців – 1,8 %, фахівців – 17 %. За віковою ознакою – 49 %.

Докорінні суспільні зміни, що розпочалися в 90-х роках минулого століття здобуттям незалежності, в формуванні нових умов для розвитку культури, інформатизації суспільства набули широкого розповсюдження в останнє десятиріччя. Бібліотеки стають центрами науково-інформаційних ресурсів, змінюється бібліотечно-інформаційний сервіс. Кращих успіхів в цій діяльності набувають бібліотеки вищих учбових закладів з стабільним фінансуванням для технічного забезпечення своєї діяльності та багатьма іншими можливостями, які стали наявними з прийняттям незалежності України. Комп’ютеризація навчального процесу, наявність системи Інтернет майже в кожному домі значно вплинули на кількісні показники 2-ої групи користувачів з навчально-освітніми інтересами змінив їх з 77,2 % в 90-х роках до 59,8 % в 2-ій половині 1-ого десятиріччя нового тисячоліття.

Зацікавленість відділу читальних залів і цьому статистичному аналізі пояснюється необхідністю з’ясувати причини різких змін в користуванні бібліотекою читачами, сформувати нові підходи до сучасного бібліотечного сервісу в умовах нашої бібліотеки до того часу як буде проведено повне наукове дослідження, аналогічне "Користувач ДІБУ" 1998—1999 рр. Вдосконалення інформаційного забезпечення всіх категорій користувачів неможливе без досліджень характеру, мотивації їх інформаційних потреб. Вивчення читацьких потреб необхідне для розробки стратегії комплектування, вдосконалення бібліотечної роботи, комп’ютеризації внутрішніх бібліотечних процесів, використання інформації в електронному вигляді, електронних версій документів: книг та періодики, електронних Інтернет-ресурсів, а також віртуальної передачі інформації, спілкування в системі онлайн, а це неможливо без аналізу контингенту користувачів. Ми повинні знати кого ми обслуговуємо!

Таблиця 1

Облік користувачів відділу за категоріями
за 1991—1995 рр.


п/п
Роки Користувачі за категоріями За віком
до 21р.
За освітою Від-
віду-
ваність
Н З них Пр Лі Сп Сл Уч Р С Б
Н1 Н2 вища ср/сп
1 1991 11,9 0,16 1,3 4,8 3,2 6 2,2 6,5 1,7 63,7 - 56,5 20,7 6,1 5,4
2 1992 9 0,2 1,2 4 2,6 4,5 2 17,5 1,5 58,4 - 64 23,6 4,8 4,8
3 1993 11,7 0,11 1,2 4,7 2,9 3,8 3 8,4 1 64,5 - 61,3 22,1 5 5,3
4 1994 11,3 0,11 1,2 3,8 2 3,4 2,9 7,6 1,2 67,8 - 65,8 22,8 5,7 4,8
5 1995 11 0,13 1,4 5 2 6 3 7 1 65 - 63,8 25,7 6,1 4,3
  Серед.
відсоток
11,1 0,4 1,3 4,5 2,5 4,7 2,6 9,4 1,3 63,9 - 62,3 23 5,54 4,9

Таблиця 2

Облік користувачів відділу за категоріями
за 1996—2000 рр.


п/п
Роки Користувачі за категоріями За віком
до 21р.
За освітою Від-
віду-
ваність
Н З них Пр Лі Сп Сл Уч Р С Б
Н1 Н2 вища ср/сп
1 1996 10,8 0,2 1,6 4,6 3,1 5,8 3 6 1 65,7 - 38,9 25,7 6,1 4
2 1997 10,4 0,2 1,7 4,5 2,6 7,3 2 6,2 0,9 66,1 - 64,2 26 7,2 4
3 1998 11,2 0,36 2,36 4,9 2,8 10,2 1,3 6,3 0,9 62,2 - 63 27,2 7,2 4
4 1999 10,6 0,19 2,1 5,1 2,7 12,8 1,5 6,1 0,5 60,5 0,2 42,5 28,5 7,6 4,1
5 2000 10,4 0,35 3 5 3,6 12 1,1 4,8 0,5 62,5 0,1 58,7 28,5 7,6 4,4
  Серед.
відсоток
10,7 0,3 2,2 4,8 3 9,7 1,8 5,9 0,8 63,4 0,1 53,5 27,2 7,1 4,1

Таблиця 3

Облік користувачів відділу за категоріями
за 2001—2005 рр.


п/п
Роки Користувачі за категоріями За віком
до 21р.
За освітою Від-
віду-
ваність
Н З них Пр Лі Сп Сл Уч Р С Б
Н1 Н2 вища ср/сп
1 2001 11,3 0,3 3,1 4,6 3,3 14 1,4 3,3 0,4 61,6 0,1 82,1 28 7,1 4,4
2 2002 11,2 0,4 2,5 3,9 2,8 13,2 1,21 3,65 0,5 63,5 0,04 58,1 29 5,2 3,8
3 2003 8,6 0,4 2,3 3,2 2,1 9 1,1 4,5 0,4 71,2 0,1 67,9 21,8 4,5 3,5
4 2004 8,8 0,3 2,5 3,3 2 9 1,1 4,1 0,3 71,31 0,09 70,1 24,2 3,7 3,4
5 2005 9,8 0,36 2,6 4 1,7 8,8 1 3,6 0,3 70,8 0,04 63,7 24,4 3,3 3,6
  Серед.
відсоток
9,9 0,35 2,6 3,8 2,4 10,8 1,2 3,8 0,4 67,7 0,07 68,4 25,5 4,8 3,7

Таблиця 4

Облік користувачів відділу за категоріями
за 2006—2010 рр.


п/п
Роки Користувачі за категоріями За віком
до 21р.
За освітою Від-
віду-
ваність
Н З них Пр Лі Сп Сл Уч Р С Б
Н1 Н2 вища ср/сп
1 2006 12 0,5 2,8 3 1,6 9,9 0,7 3,8 0,3 68,6 0,1 57,4 24,2 3,7 3,5
2 2007 14,7 0,5 3,2 4,3 1,48 14,56 0,59 3,6 0,89 59,69 0,28 53,1 34,2 3,3 3,3
3 2008 17 0,63 2,9 4,7 2 17,6 0,5 4,2 0,4 53,6 0,15 54,7 39,6 3,2 3
4 2009 17,9 0,65 3 5,5 2,1 20,9 0,3 3,9 0,7 48,5 0,2 40 43,5 3,3 3,1
5 2010 22,7 1,13 4 5,4 2 21,8 0,5 5,7 0,7 41 0,2 49,6 48,5 3,4 3,8
  Серед.
відсоток
16,8 0,7 3,2 4,6 1,8 17 0,5 4,2 0,6 54,3 0,18 51 38 3,4 3,3

Таблиця 5

Середні показники категорій користувачів відділу читальних залів НІБУ
за 20 років у відсотках


п/п
Роки Користувачі за категоріями За віком
до 21р.
За освітою Від-
віду-
ваність
Н З них Пр Лі Сп Сл Уч Р С Б
Н1 Н2 вища ср/сп
1 1991-1995 11,1 0,4 1,3 4,5 2,5 4,7 2,6 9,4 1,3 63,9 - 62,3 23 5,5 4,9
2 1996-2000 10,7 0,3 2,2 4,8 3 9,7 1,8 5,9 0,8 63,4 0,1 53,5 27,2 7,1 4,1
3 2001-2005 9,9 0,35 2,6 3,8 2,4 10,8 1,2 3,8 0,4 67,7 0,07 68,4 25,5 4,8 3,8
4 2006-2010 16,9 0,7 3,2 4,6 1,8 17 0,5 4,2 0,6 54,3 0,2 51 38 3,4 3,3

Таблиця 6


п/п
Роки 1 група користувачів –наукові, фахові, краєзнавчі потреби 2 група Навчальні потреби
(за віком до 21)
  За віком 22
1 1991-1995 22,8 37,7 77,2 62,3
2 1996-2000 28,2 46,5 71,8 53,5
3 2001-2005 26,9 31,6 73,1 68,4
4 2006-2010 40,2 49 59,8 51
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура