Шейко А. О.,
викладач, курівник сектору практики Національної
музичної академії України ім. П.І. Чайковського

На тексти Псалмів Давида композитори різних епох написали сотні творів, і сучасні автори продовжують звертатися до цих безсмертних текстів.

У минулому столітті суттєво змінювалися уявлення про загальноприйняті норми. Переглядалися не тільки вимоги до еталонної композиторської техніки, а й загальноприйняті естетичні і навіть етичні норми. Тому давні стилі, канонічні літературні тексти минулих епох служать символом краси, гармонії, істини. Митці знаходять у спадщині давніх митців нетлінний еталон, з яким звіряють свою творчість.

Оскільки твори на псалми Давида – переважно хорові, першорядне значення набуває характер тексту, його специфічні особливості та якість його втілення в музиці. Канонічний зміст псалмів має величезну символічну наповненість. Кожне слово, кожна фраза являє собою цілу систему значень. Щоб осягнути їх глибинний зміст, необхідно пройти через кілька етапів опанування, вживання і відчуття. При цьому варто зазначити, що зміст слів, а тим більше фраз, зазвичай не відповідає їх прямому значенню. Спостереження над використанням текстів псалмів Давида в музиці композиторів ХХ ст. дають підстави для висновків про різноманітні тлумачення та інтерпретації канонічного першоджерела. Важливі складові канону значно переосмислені і в традиційному значенні не є канонічними. Іноді образно-змістовне наповнення пов’язане з нецерковними прообразами. Псалом уже не моделює яке-небудь конкретне богослужіння, він являє собою певний тип музичної композиції, написаної в жанрі кантати, ораторії, мотету тощо. Яскравим прикладом такої моделі є ораторія "Угорський псалом" З. Кодая.

До істотних для псалмів рис відносимо, першою чергою, значну роль емоцій-станів. Утілення їх надзвичайно потужне, яскраве, дійове, розраховане на певний емоційний вплив. Широке коло знаків-емоцій зводиться до основних двох модусів: молитовна зосередженість та екстатичне ораторське виголошення. У сучасній європейській музиці прикладом першого образного стану є псалми А. Пярта. Завдяки геніальній творчій інтуїції композитор тонко передає не тільки саме звучання храмового співу, а й внутрішню наповненість молитовної тиші, з якої і народжуються безкінечно багатогранні різноманітні звернення до Всевишнього.

До другого напрямку можна віднести модель концертного духовного прочитання псалмів, у якому переважає орієнтація на високопрофесійний хоровий колектив, великий склад симфонічного оркестру Ці твори розраховані не тільки на масштабні виконавські склади, а й на високопрофесійних солістів, на можливість сольного виконання кількома солістами хору, що безперечно потребує високого рівня хорового виконавства. Крім того, концертність виявляється в системі засобів – яскравих технічних прийомів, іноді явній віртуозності, у чергуванні антифонного і респонсорного типів виконання, а також соло і tutti, в ефективності і яскравості донесення вербального тексту. До композицій цього напряму належить "Псалом IX" італійського композитора Г. Петрассі. Композитор у цьому творі розвиває давні традиції італійської хорової музики. Багатогранний розвиток мистецьких традицій Ренесансу є знаковим у хоровій творчості митця.

Хорову спадщину композитора, як і загалом усю його творчість, сьогодні в Україні можна вважати terra incognita. Про це свідчить те, що в репертуарі вітчизняних хорових колективів немає творів Г. Петрассі, а також майже повна відсутність наукових досліджень творчої спадщини композитора. Між тим, Гоффредо Петрассі є одним із найбільш авторитетних і впливових композиторів італійської музики ХХ ст.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура