Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Андрія


Андрія (Андрея) – за церковним календарем, день Апостола Андрія Первозваного – свято на честь святого Андрія, що припадає на 30 листопада /13 грудня. Святого Андрія в народі вважають покровителем дівчат, які в цей день ворожать, гадають на своє майбутнє, заклинають. Для цього здебільшого використовують спосіб гадання балабушками: одна з дівчат, набравши в рот води, приносить її в хату і виливає в тісто. Балабушок роблять за кількістю дівчат і кладуть на ослони парами. Коли балабушки розкладені, то до хати впускають собаку, який зовсім не їв цього дня. Дівчина, чию балабушку собака схопить першим, раніше за всіх вийде заміж. Якщо чиюсь балабушку не з’їв, та не вийде заміж цього року. В «Андріївський вечір» улаштовували «кусання» калити. Підвішений круглий корж, густо помазаний медом, хлопці на коцюбі намагаються ухопити зубами, щоб укусити. При цьому вони приказують: «Їду, їду калиту хапати!». Як правило, це частіше не вдається, тому «кусання» супроводжувалося звичайно сміхом, жартами. По забаві сідають усі за стіл їсти вареники, але обережно, бо дівчата в один з них кладуть не їстівну начинку. За столом з’їдають і рештки калити. Після вечері розходяться.

  1. Чи справляла молодь на Андрія святкові вечорниці? Хто приходив на ці вечорниці? У кого гуляли? Чи наймали хату в одинокої жінки (вдови)? Як у вашій місцевості називали цю жінку? Чи допомагала вона у проведенні вечорниць? Чим розраховувалися?
  2. Чи кусали на цих вечорницях калиту («корж»)? Який вигляд (форму) мала калита? Як її пекли? Які інгредієнти (сливки, вишні, цукерки, мак, мед) в неї клали? Хто замішував тісто на калиту?
  3. Куди підвішували калиту? Як? Хто брав участь у кусанні калити? Як учасники розподіляли ролі? Як називали головних дійових осіб? Що вони говорили? Що робили?
  4. Чи ворожили дівчата на Андрія? Як саме (чобіт кидали; пліт, дрова рахували; вгадували ім’я; сіяли коноплі; вносили півня тощо)? Чи проводили ворожіння з дзеркалом? Чи загадували бажання на ніч?
  5. Випікали балабушки дівчата самі чи хто інший? На балабушки несли дівчата воду з криниці в роті чи ні? Чи позначала кожна свою балабушку? Як саме? Куди клали балабушки (на ослін, в ночовки, на поріг)? Якого песика кликали їсти балабушки? Чи всю ніч гуляла молодь?
  6. В які ігри гралася цього вечора молодь?
  7. Чи дебоширили цього вечора хлопці (знімали, запирали ворота; запирали хати)? В кого знімали ворота? Які інші прокази робили? Чи карали їх за це?
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура