Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Вулиця


Вулиця – «гулиця, гулонька, юлиця – сільська вулиця, місце під відкритим небом (коло чийогось двору, на толоці, під вербами, біля ставка чи за городами тощо), збиралася сільська молодь на гулянку, яка називалася вулицею. На вулиці відбувалися улюблені літні молодіжні розваги, що приходять на зміну вечорницям і досвіткам. Вулиця розпочиналася від Великодніх свят і тривала все літо до свята Семена Стовпника (1/14 вересня). Вулиця збиралася також на майдані, на зеленому лузі, на леваді. До початку польових робіт вулиця бувала щовечора, а потім – у вихідні вечори. На вулицях розваги супроводжувалися музикою, танцями. Деякі пісні, приповідки, каламбури призначалися саме для вулиці або там і народжувалися. В них здебільшого вихвалялися дівчата, а з хлопців – глузували. Як правило, парубки стояли спочатку осторонь, а потім залицялися до дівчат і після цього починалися спільні гуляння. На вулицях дівчата виводили хороводи».

  1. У які місяці протягом року молодь збиралася на вулицю?
  2. З якого дня починали ходити на вулицю? Чи був визначений день щорічного виходу на вулицю?
  3. Чи не вимагалося, щоб парубок вперше виходив на вулицю у скоромний день, а дівчина – у пісний? Якщо так, чому?
  4. Чи не робилося місце для вулиці коло корчми? Чому?
  5. Хто і якого віку міг ходити на вулицю? Кому це заборонялося (старим дівкам, молодицям, покриткам)?
  6. Скільки в селі було вулиць, як збиралася на них молодь? Чи робився поділ відповідно до віку, зовнішності парубків і дівчат? Чи збиралася молодь з усього кутка на одну вулицю? Чи збиралися окремими кутками?
  7. Чи збиралася молодь на одну вулицю з двох або більше сіл під час ярмарку? В яких селах?
  8. Чи старалася кожна вулиця перетягати до себе все село? Яких заходів вживали при цьому?
  9. В якому вбранні ходили на вулицю парубки і дівчата – в буденному чи святковому?
  10. Якого кольору одяг переважав у молоді? Чим відрізнявся одяг молоді від одягу жонатих і заміжніх?
  11. Коли взагалі молодь надягала своє найкраще вбрання?
  12. Чи накладали дівчата на голови вінки, які саме? Як пов’язувалися, чи запиналися?
  13. Як молодь чепурилася йдучи на вулицю? Які прикраси носили дівчата і з якою метою?
  14. Які панські моди перехоплювала сільська молодь?
  15. Які ігри протягом цілого року справляла молодь, коли саме?
  16. Які обряди або ігри побутували щороку у перший день виходу на вулицю? Чи закопували на місці, призначеному для вулиці, каші, звареної в яйці? Чи крутили при цьому місці витушку? Для чого?
  17. Яких пісень співали на вулиці?
  18. Що танцювали на вулиці?
  19. Чи бували бійки на вулиці? З якої причини? Чи бували бійки парубочих громад з різних кутків, хуторів, сіл? У яких випадках?
  20. Хто перший освідчувався в коханні: парубок чи дівчина? Як викликав парубок дівчину з хати (свист, сопілка, спів, нявкання)?
  21. Чи не карали парубки дівчат і за що саме?
  22. Чи були старші над парубочими і дівочими громадами, і як їх називали (отаман, береза, старшина)? Кого обирали за отамана (сміливих, сильних, розбишакуватих, розумних, старших, веселих)? Як це робилося?
  23. Які права та обов’язки отамана? Чи давали їм платню або дарунки і які саме?
  24. Чи мала молодіжна громада прибутки, з чого саме, і куди їх витрачали?
  25. Чи був у парубочої громади свій суд? За що він судив, і до яких кар присуджував?
  26. Як приймали молодь до парубочої і дівочої громад? Чи виставлялися могоричі? Які відбувалися випробування? З якого віку долучалася молодь до громад?
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура