Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Громадський побут


Громадський побут – «одна з найважливіших галузей народної культури. Охоплює ті сфери та явища суспільного життя, котрі, як правило, не пов’язані з професіональним побутом, державними інститутами тощо. Це традиційні громадські структури (селянська община та її органи самоврядування, братства, молодіжні громади тощо), норми соціальної регуляції (звичаєве право, мораль, взаємодопомога), норми публічного життя та багато іншого. Усі складові громадського побуту знаходяться у тісному взаємозв’язку. У буденній свідомості ніколи не відокремлювались.

Громадський побут українців формувався протягом багатьох віків через шанобливе ставлення до традицій попередніх поколінь і усвідомлене прийняття нових звичаїв. Організований відповідно до народних потреб і інтересів, він являє собою досить дійову силу, за допомогою якої селяни та міщани протистояли численним незгодам, зберігали раціональні навички трудового життя, морально-етичні цінності, форми спілкування» (Українська минувшина: Ілюстративний етнографічний довідник. – 2-е вид. / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюр, Т. В. Космічна та інші – К.: Либідь, 1994).

Громада – це така структурна одиниця (у місті чи селі), яка має спільну територію й певну власність (насамперед, земельну), свій уряд і згідно з установленими нормами регулює усі аспекти життя своїх мешканців. Отже, громада – це об’єднання людей, що ставлять перед собою певні спільні завдання, і добровільно обслуговують різні аспекти життя колективу.

  1. Чи відбувається взаємодопомога у вашому селі? Як часто нею колись користувалися селяни, заможні люди, священики?
  2. Чи були за вашої пам’яті парубочі й дівочі громади в селі? Хто їх очолював?
  3. Де найчастіше проводила вільний час молодь («на вулиці», «вечорницях», «досвітках»)?
  4. Які свята відзначалися у вашій місцевості всім селом чи кутком: веснянки (гаївки, гагілки), свято Івана Купала, обжинки, Різдво, Новий рік?
  5. Яке місце займала в суспільному житті корчма? Які тут здійснювалися лихварські операції? Як дивилися селяни на корчму? Як боролася громада з пияцтвом?
  6. Як задовольнялися потреби селян у торгах, базарах, ярмарках? Де у вашій місцевості проводилися ярмарки? Як вони відбувалися? Які товари там продавали, і купували? Чи використовувалися ярмарки для знайомств, зустрічей, розваг?

Пам’ятка:
Необхідно записати з розповідей старших людей інформацію про відомі у досліджуваній місцевості святкові ігри, забави, давні обряди і звичаї та зробити їх детальний опис.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура