Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Думи


Думи – жанр суто українського речитативного народного героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Дослідники дум зазначають, що це народні епічні і ліро-епічні твори героїчного і соціально побутового змісту. Їх виконували речитативом під акомпанемент бандури (кобзи) або ліри. Саме кобзарство було шанованим на запорізькій Січі. Кобзарі сприймалися як провідці і носії слова правди. Вони брали участь у козацьких походах та гайдамацьких повстаннях, у національно-визвольних рухах. Роль і місце кобзарів під час подій були надзвичайно вагомими.

У період Хмельниччини (1648-1654) вони закликали народ до боротьби, виражали його сподівання, уславляли героїв. Після поразки повстання Коліївщини (1768) активних його учасників кобзарів Прокопа Скрягу, Василя Марченка було страчено. Із занепадом козацтва занепадає і кобзарство. Кобзарі змішалися з жебраками-лірниками. Але й у ХІХ ст. були визначні митці: А. Шут, Т. Пархоменко, О. Вересай, якого високо цінував Т. Шевченко й подарував йому (1860) свій «Кобзар». Недарма збірку своїх віршів поет називає цим словом. Образ кобзаря стає улюбленим наскрізним мотивом Шевченкової творчості. Він оспівує кобзарів як втілення духу українського народу у своїх літературних і малярських творах.

Серед видатних кобзарів ХХ століття – М. Кравченко, Г. Гонча¬ренко. Самі виконавці дум називали їх по-різному: пісні про старовину, козацькі притчі, запорозькі псальми, лицарські пісні. Складали думи учасники і очевидці подій, а переймали їх народні співаки. Думи першого покоління складені про боротьбу з татарами й турками. Думи другого покоління відображають події часів Хмельниччини.

  1. Якого періоду відомі думи у вашому селі?
  2. Які в селі найпопулярніші виконавці, їх вік, професія?
  3. Де і від кого почута виконавцем дума, в кого він учився грі на бандурі (кобзі, лірі) та співу?
  4. Чи є люди в селі, які пам’ятають думи (уривки з них)? Чи відомі вам думи про турецьку неволю («Невільники», «Плач невільника», «Маруся Богуславка», «Іван Богуславець», «Утеча трьох братів з Азова»)? Чи виконуються думи про лицарську смерть козака («Іван Коновченко», «Хведір Безрідний», «Самарські брати», «Смерть козака на Кодимській долині», «Вдова Сірка Івана»); про визволення з неволі і щасливе повернення до рідного краю («Самійло Кішка», «Олексій Попович», «Отаман Матяш старий», «Розмова Дніпра з Дунаєм»); про козацьке лицарство, родинне життя та осуд «дуків-срібляників» («Козак Голота», «Козацьке життя», «Гажа Андибер»); про визвольну війну Богдана Хмельницького («Хмельницький і Барабаш», «Корсунська битва», «Похід на Молдавію», «Повстання після Білоцерківського миру», «Смерть Богдана і вибір Юрія Хмельницького»); про родинне життя («Удова і три сини», «Сестра і брат», «Прощання козака з родиною»)?
  5. Коли, за яких обставин виконуються думи?
  6. Який склад слухачів дум, їх реакція на виконання, зміст?
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура