Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Купальські обряди (розширений варіант)


  1. Як називали день Івана Купала (купальний, Іван, Великий Іван)? В яких випадках вживається назва Купала? Це свято називалося Купала? Чи дерево так називали?
  2. Чи був відомий звичай колективного запалювання вогнища? На яке свято і в який день це робили?
  3. Скільки багать запалювали на день (ніч)? Як вони називалися? Де розкладали багаття? Що готували для спалювання: солому, хмиз, стовбури дерев (яких?), віники, старі речі, вулики?
  4. Де це все брали? Чи був звичай збирати старий мотлох по дворах, красти його в сусідів? Хто це робив (хлопці, молодь, підлітки)? Коли це робилося?
  5. Чи встромляли в зібрану купу високу жердину, спиляне дерево, гілку? Для чого? Що вішали на дерево (колеса, відро з настилом для коліс, стару корзину, кошик, жмут соломи, кропиви, вінок)? Що з цим предметом робили? Хто і як це робив?
  6. Який був ритуал розпалювання вогнища? Хто його здійснював? Що він при цьому говорив? Хто ще брав участь? Яким вогнищем розпалювали багаття (сірниками, кресалом, тертям)?
  7. Чи поділялися учасники на групи? За яким принципом? Хто був головним? Як його називали?
  8. Як вдягалися учасники обряду? Чи прикрашали себе дівчата зеленим гіллям, вінками? З яких квітів їх виплітали? Що потім з цими прикрасами робили (топили у воді, спалювали)?
  9. Чи існував звичай перед запалюванням вогнища вбирати гілку? Яку? Хто це робив? Як називали прикрашене деревце (гілку), чим прикрашали? Чи запалювали на деревці свічки (які й скільки)? Чи співали пісню «Купайло, Купайло»?
  10. Як використовували прикрашене деревце? Чи закріплювали його на палиці, жердині? Чи носили кругом вогнища або по селу? Хто і як це робив? Чи знімали з нього прикраси? Коли? Хто? Для чого?
  11. Чи існував звичай кидати розібране деревце у вогнище, у воду, розламувати на частини? Що робили з уламками деревця (брали собі, несли на город)?
  12. Чи був звичай ставити кругом вогнища берізки? Чи вішали на них вінки? Що потім робили з берізками (топили)?
  13. Чи робили опудало відьми? Як його називали? З чого? Як? Якої форми робилося таке опудало? У що його одягали? Чи був звичай вбирати його нареченою? Чи водили, носили опудало по селу? Хто і як це робив? Що потім робили з відьмою? Чи роздягали її? Що робили з одягом? Чи били відьму палицями, роздирали на шматки? Хто, де, для чого це робив? Чи кидали відьму у вогнище? Що робили з жердиною, на якій її носили?
  14. Чи побутував обряд перевдягатися відьмою, вдягати маски? Хто виконував роль відьми? Що вдягав? Що робила відьма?
  15. Чи підвішували над багаттям череп тварини (коня, корови)? Де їх брали? Як вони називались (кістки, відьма)? Хто їх приносив і навіщо? Хто і чим збивав їх у вогонь? Чи мали вони згоріти? Чому?
  16. Що спалювали у вогні? Чи кидали у вогонь кістки тварин (яких?), вінки?
  17. Що відбувалося біля вогнища? Які танцювали танці? Яких співали пісень? Чи грали тут і ігри? Які?
  18. Чи стрибали через вогнище? Що це означало? Хто це робив?
  19. Чи виймали з вогню головешки? Чи били ними об землю, кидали в різні боки, бігали з ними одне за одним? Як пояснювали ці дії?
  20. Чи відомий звичай на Купала запалювати смолоскипи? Скільки? Хто і як їх носив? Що з ними робили потім? Хто це робив і навіщо?
  21. Чи обливалися водою біля багаття? Що це означало? Чи існував звичай вмиватися в купальську ніч, купатися? Хто і для чого це робив?
  22. Чи супроводжувалися веселощі навколо вогнища з музикою? Якою? Чи стукали по сковорідці? Навіщо?
  23. Чи їли щось коло вогню? Які страви? Хто їх готував?
  24. Як довго горіло вогнище? Як і коли гасили вогонь? Хто це робив? Що робили з попелом, вугіллям?
  25. Для чого палили вогнище?
  26. Що примовляли і співали, запалюючи купальський вогонь? Які перекази про купальські вогні збереглися?

ІІ варіант:

  1. Чи вважалося, що купальська ніч – час дії нечистої сили?
  2. Як у купальську ніч з’являлася відьма? У яких тварин вони могли перевтілюватися?
  3. Чи існувало повір’я, що цієї ночі відьми збиралися на дубі й святкували? Які ще відомі перекази?
  4. Які вживали обереги від відьом в купальську ніч? Як саме?
  5. Які відомі засоби щоб виявити відьму (каліцтво тварин, у яких вона оберталася; протягнута через дорогу нитка, перекопування дороги, вигону, посипання вигону папороттю, конопляним насінням, маком)?
  6. Які рослини застосовували в купальську ніч, щоб відвести відьму (кропиву, осику, льон, шипшину, папороть)? Що з ними робили?
  7. Як вважалося, чи зберігають ці рослини свої охоронні якості в інший час? Якщо ні, які інші могли їх замінити?
  8. Чи відомі були обереги для молочного посуду? Які?
  9. Які закляття, приказки, пісні, прислів’я відомі про нечисту силу?

ІІІ варіант:

  1. Чи був звичай збирати лікарські рослини у купальську ніч? Які? Коли це робили? Чи відоме повір’я, що трави в цей день говорять?
  2. Яким був ритуал збирання трав? Що примовляли збираючи?
  3. Скільки вінків робили? Чи обов’язково непарне число? Чому?
  4. Чи виплітали дівчата вінок і своєму хлопцеві? Для чого? З яких квітів?
  5. Що робили з зібраними рослинами? Як зберігали?
  6. Чи відомий звичай трави закопувати в землю? Навіщо?
  7. Що робили з невикористаними тогорічними травами? Чому не можна було їх викинути?
  8. Чи відомі перекази про чудодійні властивості рослин, які зацвітають у купальську ніч? Чи відомі легенди про папороть? Які ще?
  9. Хто може побачити чарівні квіти? Як ними скористатися?
  10. Чи відомі перекази, що в купальську ніч можна знайти скарби або побачити вогні над ними?
  11. Чи розказують про зміїв, що прилітають на Купала?
  12. Чи відомі перекази про чудодійні властивості мурашиного масла?
  13. Які ще чудесні явища трапляються в купальську ніч?
  14. Які закляття, примовляння, перекази відомі про чудодійні властивості рослин, про скарби та інше?

ІV варіант:

  1. Чи відомий звичай у купальську ніч: ходити по саду, перевертати вози, човни, колоди, бочки, закидати їх на дах, на піч? Хто цим займався і що означали ці дії? Коли ще протягом року робили щось подібне (на Новий рік, на Андрія)?
  2. Чи відоме явище гри сонця на сході, чи на заході? Як це явище називалося (сонце міниться, купається, грається, радіє, гуляє, скаче, танцює тощо)? Коли це можна було спостерігати? Чи обов’язково буває це явище? Що воно віщує? Чи співалася пісня «Проти Івана сонце грало»?
  3. Чи кожен може бачити гру сонця? Чи існував звичай не лягати спати у купальську ніч (чи яку іншу) і вартувати сонце? Чим це пояснюють?
  4. Чи тільки молодь брала участь у цьому обряді? Чи існує звичай чекати сходу сонця, співати, танцювати?
  5. Які ще відомі ритуальні дії, пов’язані з цим обрядом?
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура