Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Народні музики, інструментарій


Народні музики – люди, які проявляють здібність до музики, люблять і тонко розуміють музику. Народні музики засобами музики передають зміст твору, використовуючи набір музичних інструментів.

  1. Як називають у вашій місцевості музиканта?
  2. Чи називають його просто «музика»?
  3. На яких інструментах грають у селі?
  4. Якого віку побутує музика?
  5. До якого соціального стану належав музика?
  6. Чи вчать малих хлопців грати на музичних інструментах?
  7. Скільки музик грають разом?
  8. Як тоді діляться на партії?
  9. Які терміни є при поділі на партії (наприклад, «держати верх», «басувати»)?
  10. В які моменти весілля грають музики – чи тільки до танців, чи й під час поїзду та інших обрядодійств? Які музичні інструменти використовувались колись і нині? В чому відбулися зміни?
  11. Чи приграють до ритуальних весільних співів?
  12. Чи є окремі ритуальні мелодії? Чи мають вони окремі назви («до вінця», «на посаг»)?
  13. Чи на весіллі музики повинні грати без перерви, поки не скажуть перестати?
  14. Чи є звичай особливо декорувати (квітами та стрічками) музик, що грають на весіллі?
  15. Чи мають музики на весіллі яку активну роль, чи надається їм яких обов’язків (наприклад, граючи, зустрічати нових гостей, грати під час походу, в певних місцях і грати до танців)?
  16. Чи є звичай давати за гру на весіллі окрім плати ще й подарунки? Що саме згідно з місцевим звичаєм дарують? Чи дарують музикантам «підошву» від короваю?
  17. Чи запрошують музикантів на похорон? Які музичні інструменти задіяні? У яких випадках грають на трембіті?
  18. Що на похоронах грають і в які моменти?
  19. Чи перев’язують музик на похоронах (білими хустками, платками)?
  20. Чи запрошують музиканта на хрестини? І на яких музичних інструментах грають?
  21. Чи ходять музиканти із колядниками? Якщо ходять, то коли саме приграють? Чи грають тоді, як співають, чи перед строфами, чи після строф?
  22. Чи грав музика окрему інструментальну п’єсу незалежно від колядування, як колядники входять чи виходять з двору? Чи грає тільки до танців (де є звичай, що колядники «пляшуть»)?
  23. Чи були музиканти причетні до обжинкових обрядів?
  24. Хто кругом запрошував музикантів?
  25. Чи були музиканти причетні до інших обрядів та святкувань і до яких саме?
  26. Коли грають і танцюють у хаті?
  27. Коли – на подвір’ї, коло обійстя, на вулиці, на майдані, коло корчми, коло церкви?
  28. При якій нагоді музики грають стоячи, а при якій сидячи?
  29. Де саме перебувають музики, граючи при різних нагодах?
  30. Під час танців вони сидять (на лаві) посередині (а молодь танцює довкола них) чи збоку?
  31. А при весільних, жниварських, колядницьких та інших походах музики йдуть осторонь чи разом з усіма?
  32. Чи був у скрипаля інструмент чимось прикрашений?
  33. Чому грав скрипаль, якщо грав сам для себе?
  34. Які музичні інструменти найчастіше використовують і чому? Скільки видів музичних інструментів використовували і використовують музиканти у вашій місцевості? Які вам відомі старинні музичні інструменти (ліра, кобза, бандура, торбан, цимбали, волинянка, сопілка, дримба, скрипка, флейта, бубон, гармошка, баян)?
  35. Чи виготовлялися музичні інструменти у вашому селі? Хто виготовляв і з якої деревини?
  36. Чи побутували повір’я відносно виготовлення музичних інструментів? Чи є у вашій місцевості легенди, пов’язані з музичними інструментами (музикантами)?

Пісні, музика, танці

Веснянки

  1. Коли починали співати пісні про весну? (Чи не було колядок, де б співалося про перехід від колядок (масляної) до весняної теми)?
  2. Хто їх співав: хлопці чи дівчата?
  3. Як називали ці пісні?
  4. Як виконували ці пісні – ходили по колу чи можна було й сидячи?
  5. В яку пору співали ці пісні: вдень чи можна було і ввечері?
  6. Чи збиралися до гурту співати цих пісень?
  7. Чи в один і той же час починали співати весняні пісні діти й дорослі дівчата?
  8. Чи ходили на весні топтати ряст (де топтали ряст – в лісі чи в іншім місці)? Які примовки при цьому промовляли?
  9. Які весняні пісні ви пам’ятаєте?
  10. Де переважно у вас співали весняні пісні: на вигоні, в лісі чи біля церкви?
  11. Хто мав право заводити першу веснянку: жінки чи дівчата?
  12. Чи співали веснянки старші жінки?
  13. Чи співали веснянки хлопці і чоловіки?
  14. Чи могли хлопці бути свідками веснянок?
  15. У вас був звичай закликати весну?
  16. Як закликали весну? Чи загукували?
  17. Чи виводили у вас кривий танок?
  18. Яку весняну пісню заводили першою?
  19. Чи ходили у вас ключем, коли співали веснянки?
  20. Чи співали у вас навесні про зайчика? Що саме?
  21. Чи співали воротаря? Зельмана? Курочку-рябушку? Що саме?
  22. Чи співали про приліт пташок?
  23. Які ігри грали весною і що при цьому співали?
  24. З появою яких пташок пов’язували прихід весни?
  25. Чи закопували дівчата горщик каші там, де збиралися співати веснянки? Що це означало?
  26. Що робили, коли тепло довго не наставало?
  27. Чи робили у вас проводи весни? Як це відбувалося?
  28. Чи робили у вас наприкінці весни опудало? Як його називали?
  29. Чи співали у вас про жучка? Що саме?
  30. Чи співали про подоляночку? Як?
  31. Чи співали пісню про мак? Вербову дощечку?
  32. Чи співали про кострубонька? Шулячище?
  33. Чи співали «А ми просо сіяли», «Зеленого шума»?
  34. Чи грали в «Ремеза»?
  35. Чи вибирали у вас колись давно «лялю»? Старші люди вам про це не розказували?
  36. Які пісні співала молодь у вербний тиждень, на Великдень?
  37. Хто, як, коли і до кого ходив волочебникувати на Пасху?
  38. Що у вас називали маєм, маюванням?
  39. Чи робили хлопці на Великодні гойдалку (як робили малюнок, схема)?
  40. Що таке «волочебник»?
  41. Які ігри грали на Великдень?
  42. Як у вас називали другий день Великодня: волочільний, обливаний, поливаний чи як?
  43. Чи обливали на другий день Великодня хлопці дівчат, дівчата хлопців?
  44. Чи топили на Великдень солом’яну ляльку?
  45. Які назви весняних пісень були у вашому селі: веснянки, веснухи, поколі, алендарки, володарки чи ще якісь?
  46. Які пісні співали на Юрія?
  47. Чи обходили хазяї на Юрія свої поля?
  48. Що робили на Юрія, щоб поле вродило: закопували на полі шкаралупи яєць; обідали на полі; качалися по полю?
  49. Чи можна було відбивати худобу у вовка, як уже вчепився за неї?
  50. У який день пастухи плели худобі вінки?
  51. Які пісні співали на Трійцю?
  52. Чи водили у вас «куста», «тополю», «стрілу»?
  53. Чи співали кустових пісень?
  54. Як одягали «куста-дівчину»?

Русальні пісні

  1. Які пісні співали на Трійцю?
  2. Які пісні співали на русальному тижні?
  3. Чи збиралися на Трійцю дівчата (жінки) водити Куста, чи проводили русалок?

Петрівка, Купайла

  1. Як називали пісні, які співали в Петрівку?
  2. Коли починали співати такі пісні? Коли закінчували співати такі пісні?
  3. Як у вас одним словом називали ті пісні, які співали на Купала?
  4. Протягом якого часу його можна співати?
  5. Чи збиралась у вас молодь на Купала?
  6. Чи палили на Купала вогонь?
  7. Що робили на Купала?
  8. Які пісні дражливого змісту співали дівчата хлопцям, а які хлопці дівчатам?
  9. Що казали, йдучи палити вогонь на Купала?
  10. Із чого складали вогнище у давнину?
  11. Хто ходив справляти Купала: тільки хлопці й дівчата чи всі без винятку?
  12. Що робили наприкінці Купала?
  13. Які купальські пісні ви знаєте?

Жниварські пісні

  1. Коли починали жнива?
  2. Чи вважався перший день жнив святковим?
  3. В яку пору дня починали зажинати (жати)?
  4. Кому доручали зажинати перший сніп?
  5. Що співала жниця, яка зажинала перший сніп?
  6. Які дії виконували з першим снопом і що співали при цьому?
  7. Чи залишали перший сніп у полі?
  8. Про що співали женці, коли вижинали останній сніп?
  9. Як справляли у вашому селі обжинки?
  10. Чи дозволялося виконувати жниварські пісні після закінчення жнив?
  11. Які жнивні пісні ви знаєте?

Косарські пісні

  1. Як готувались косарські знаряддя до косовиці? Чи виконувались якісь спеціальні дії над косою?
  2. Чи співали косарі, йдучи на косовицю?
  3. Хто з косарів мав право розпочинати косовицю? Які дії при цьому виконував, що говорив?
  4. Чи співали косарі в час перепочинку?
  5. Яких пісень співали в косовицю?
  6. Які способи транспортування (витягування) сіна вам відомі?
  7. Чи святкували у вас завершення косовиці? Як проходило це свято?

Ягідні пісні

  1. Коли можна було перший раз іти по ягоди?
  2. Які ягоди збирали у ваших лісах?
  3. Хто збирав ягоди – чоловіки, жінки, дівчата, молодиці, діти, літні і старі жінки?
  4. Як ходили по ягоди – по одинці чи гуртами?
  5. Хто організовувався у гурти – родичі, сусіди, подруги?
  6. Коли найчастіше йшли до лісу – до сходу сонця, після сходу, чи впоравшись по господарству?
  7. Чи співали жінки по дорозі до лісу?
  8. Чи говорили щось ягідниці, приступаючи до збирання ягід?
  9. Чи знаєте ви пісні, у яких співається про ягоди або ж згадуються чорниці, малина, ожина чи інші ягоди?
  10. Чи діляться на голоси, співаючи «в ягодах»?
  11. Чи прилучалися діди до співу жінок і дівчат?
  12. Чи співали «в ягодах» жартівливі пісні?
  13. Чи промовляли щось, завершивши збирання ягід?
  14. Чи співали пісні, йдучи з лісу?
  15. Чи говорили щось, звертаючись до Бога, до лісу, покидаючи ліс після закінчення збору ягід?
  16. Які ягідні пісні ви знаєте?
  17. Які пісні співали, збираючи ягоди на Купала?

Пісні до полоття

  1. Чи співали політниці, йдучи у поле?
  2. Чи прийнято було, співати полючи в городі?
  3. Чи пололи поодинці, гуртом, толокою?
  4. Як співали: тихо, голосно, півголосом?
  5. Про що співали, полючи буряки, моркву, цибулю, квасолю, горох, картоплю, капусту? Чи знаєте ви пісні, у яких згадуються ці культури?
  6. При полінні яких городніх культур найлегше і найзручніше було співати?
  7. Чи співали жартівливі пісні, виконуючи ці роботи? Які ви знаєте?
  8. Чи співали політниці у перервах між полоттям?
  9. Чи співали, повертаючись після роботи додому?

Жартівливі пісні (весільні)

  1. Чи співали коровайниці жартівливі пісні?
  2. Які коровайні пісні ви знаєте?
  3. Чи виконували свашки молодого жартівливі пісні його родичам під час «викупу»?
  4. Чи співали пісні для музик? Які ви знаєте?
  5. Які пісні співали після вінчання?
  6. Чи співали свати молодого родичам молодої? Які ви знаєте?
  7. Які пісні ви знаєте для дружки?
  8. Чи відповідала дружка на пісні?
  9. Які ви знаєте весільні до скоку?
  10. Чи співали жартівливих пісень дружбі, що ділив коровай?
  11. Які пісні співали під час перезви?
  12. Які пісні співали «до комори»?

Народний танець

  1. Назва місцевості, в якій збирається і записується народний танець?
  2. Назва танцю, звідки вона походить (хто і коли дав йому таку назву)?
  3. Як вчилися танцювати?
  4. Як виконується даний танець (композиція, гра) під музику, пісню?
  5. Танець виконувався весь час у вашому населеному пункті чи занесений (запозичений), коли і ким?
  6. Танець: масовий, парний, сольний, дівочий чи парубочий?
  7. Чи є дитячі танці, їх назва?
  8. При якій нагоді (обряді, звичаї) виконують цей танець?
  9. Чи супроводжується танець вигуками, репліками (слова, приказки, жарти)?
  10. Скільки фігур у танці, чи мають вони якісь особливі назви?
  11. Темп у танці – швидкий чи помірний?
  12. Чи може хтось із старших людей пригадати якийсь забутий (давній) танець?
  13. Чи є танці мавок, русалок? В які пори року, дня вони виконувалися? Чи були такі танці для розваги, чи пов’язані з проведенням обрядів?
  14. Чи є танці чумацькі, рибальські, козацькі?
  15. Чи пов’язувалися такі дійства з відповідною атрибутикою (шаблями, списами тощо)?
  16. Який вплив на український танець мало перебування в даній місцевості інших народів (поляків, чехів, євреїв, росіян, білорусів, ін.)?
  17. Чи відомі вам такі танці: крутак, козак, козачок, гопак, польки (їх назви), кривий танець, похода, терниця, куяв’як, лисий, молодичник, гречаники, метелиця, льон, бариня, жевжулька, бичок, краков’як, оберек, капуста, микита, лявоніха, циганочка, частушки, шими, карапет, на рєченьку, падіспан, фокстрот, танго, вальс, семеновна, подушечки, моргавка, коробочка, яблучко та інші назви?

Пам’ятка:
Необхідно накреслити малюнок до танцю, гри.
Описати назви рухів, незнайомі рухи танцю, гри.
Питання, що відносяться до танцю потрібно ставити так само і до ігор з танцями, що міцно пов’язані з народними обрядовими піснями: веснянками, купальськими та іншими.

Народна інструментальна музика

Про середовище

  1. Господарська діяльність.
  2. Історичні дані.
  3. Історія «музичних подій» середовища.
  4. «Просвіта».
  5. Чи були гастролі (хори, театри, вистави…)?
  6. При яких оказіях ще звучала народна музика?
  7. Чи були панські оркестри, коли з’явились «вчені» музиканти, чи є музична школа?
  8. Чи грали колись в корчмах (хто і як)?
  9. Чи були музиканти інших національностей, як і що грали? Чи українські музиканти грали з ними, і на яких умовах?
  10. Чи у вашому селі поряд із традиційним народним ансамблем був духовий оркестр? Коли був організований, у яких випадках його запрошували грати? Чи грали вони разом?
  11. Чи в селі займались мисливством? Чи використовували інструменти (які) в якості сигнальних для людей і для звірів (наслідування звуку звіра чи для того, аби його полякати)?

Про музик

  1. Які мелодії виконавець любить чи не любить, і чому?
  2. Чи складає музика сам якусь мелодію, пісню?
  3. Чи є віковий поріг для музиканта, після якого він не грає (в капелі, пастухом взагалі)?
  4. Чи є народні версії походження музичних інструментів?
  5. Назвіть народні терміни виконавських штрихів на інструментах?
  6. Відображення МІ (музичних інструментів) в казках, легендах, оповіданнях, піснях?
  7. Ставлення до музиканта (чи побутує погляд, що з музиканта – поганий господар, чи ще щось)?
  8. Прізвиська музик (чому одні мають, інші ні)?
  9. Як вів себе під час гри, якими рухами виявляв свої емоції?
  10. Чи робили якісь віртуозні трюки при грі (крутили інструмент, чи інше…)?
  11. Як слухачі виявляли своє ставлення до музиканта, якими словами схвалювали чи осуджували?
  12. Чи відрізнялось чимось весілля музиканта?
  13. Чи були музиками жінки і як до них ставились?
  14. Як по вуличному кликали музик і чому?
  15. Переважно якими бувають музики (жонатими чи ні)?
  16. Чи жінка музики любить музику?
  17. Чи заробляв музикант гроші ще якимось особливим заняттям (майстрування…)?
  18. Чи запрошували у вас музик на хрестини, похорон, колядки, віншування, Великдень, обжинки ?
  19. Чи знаєте легенди про музикантів.
  20. Професійні хвороби, проблеми музикантів.
  21. Чи використовував якісь звукозображувальні прийоми на інструменті?

Лірники

  1. Чи чули щось про лірників або інших старців?
  2. Як часто вони ходили по селу чи жили тут постійно?
  3. Коли ходили по хатах, як віталися і де ставали?
  4. В які дні було краще ходити, в які заборонялося?
  5. Чи обходили всіх підряд, чи розпитували, хто заможніший?
  6. Коли старець грав, чи сходились з інших дворів, чи щось платили йому?
  7. Чи грали на базарі, при дорозі?
  8. Чи грали біля церкви, як далеко? Чи забороняли грати під час служби, чому?
  9. Чи охоче люди давали обід, вечерю, нічліг?
  10. Яку переважно давали винагороду?
  11. Чи ходили старці на коляду, інші свята?
  12. Чи грали на інших інструментах?
  13. Чи ходили по два чи грали з іншими?
  14. Чи старці просили (приспівували, приговорювали), які були формули, прохання?
  15. Як старець реагував, коли йому нічого не давали?
  16. Що співали та грали? Чи слухачі замовляли? Які були уподобання залежно від статі, віку?
  17. Чи співали думи, де навчилися?
  18. Що грали без співу і до яких танців приспівували?
  19. Чи співали пародії, сатиричні пісні?
  20. Чи були організації лірників (відкриті, таємні)?
  21. Чи були сліпі старці?
  22. Чи ходили з поводирями, як до них ставилися?

Етнопедагогіка

  1. У скільки років починав грати музикант?
  2. Хто його навчав і як (яка була оплата за навчання)? З чого починали навчання?
  3. Коли давали дитину вчитися музиці, чому?
  4. Як визначали, що в дитини є музичний хист?
  5. Як музикант запам’ятовував: на слух чи зорово?
  6. Як швидко запам’ятовував мелодію? Після скількох разів програвання?
  7. Чи точно копіював вчителя, чи вносив щось своє і як вчитель реагував? Чи не можна було змінювати?
  8. Чи давав вчитель якесь завдання, з чим мав прийти учень на наступний урок? З чого розпочинався кожен урок?
  9. Чи були якісь особливі відносини після навчання між вчителем і учнем?
  10. Чи є такі мелодії, що слугують виключно для навчання?
  11. Чи вчилися на саморобних інструментах?
  12. Чи сам музикант когось навчав?

Капела (гурт)

  1. Яка місцева назва гурту?
  2. Чи є в селі термін «троїсті музики», коли він з’явився?
  3. Які гурти діяли за пам’яті інформатора, хто в них грав (прізвища, ім’я, по батькові, роки життя), на чому грали?
  4. Як розміщувалися музики, при яких нагодах замінювались (при весільних і похоронних походах йдуть попереду чи по заду, чи вперемішку з юрбою)?
  5. Чи мав гурт якусь «свою» мелодію (геральдичну)?
  6. В яких випадках музики грають стоячи, сидячи?
  7. Які відбувались інновації (зміни) в складі гурту музик і чим це обумовлено? Який був традиційний склад за царських часів (до Першої світової війни), в міжвоєнний період, за Польщі, у післявоєнні часи, після 70-х років?
  8. Чи співали музики при грі (басист, бубніст)? Якщо співали, чи переривали гру, чи під час гри?
  9. В яких селах грав гурт? Чи були обмеження щодо території?
  10. Без яких інструментів могла обійтися капела?
  11. Де і як часто грали?
  12. Який із діючих гуртів на той час запрошували заможні люди?
  13. Чим нормувався тариф оплати гри (тривалістю гри, ступенем важливості події, порою року, дня, заможністю господаря тощо)?
  14. Які були стосунки між музикантами своїми і з сусідніх територій, чи були якісь привілеї?
  15. Чи мав перший скрипаль (музикант) інструментарій гурту всього?
  16. Чи при грі могли змінювати функції перший і другий скрипаль (музикант), чи могли музиканти обмінюватись інструментами, з яких причин?
  17. Які даються знаки і ким на початку і в кінці гри?

Весілля

  1. Скільки часу грали під час весілля (добу чи більше)?
  2. Скільки платили за весілля, кому платили, коли і як ділились? Чи платили натурою?
  3. Який задаток і кому давали перед весіллям?
  4. Коли давали гроші гості (маршові), куди і скільки кидали, як потім музиканти ділились?
  5. В які моменти весілля музики могли не грати, а в які грати було обов’язково?
  6. Де садовили музик за столом (із гостями чи окремо), як це було в людей різних станів (селян, міщан, шляхти)?
  7. Чи пригравали на весіллі до співу або слухання за столом (чи всі, чи один)?
  8. Чи грали музики, як верталися з весілля?
  9. Чи були такі музики, що перший раз грали на весіллі погано і їх після того більше не запрошували?
  10. Чого зустрічали гостей маршами і куди кидали гроші за марші?
  11. Коли на весіллі не можна грати?

Танцювальні забави

  1. Як по місцевому називали танцювальні забави?
  2. Як часто вони проходили?
  3. Де відбувалися й чи часто змінювали місце?
  4. В яку пору року, хто збирався?
  5. Яка була музика (чи могли грати неповним складом, один музикант)?
  6. Як приймали чужих?
  7. Чи музики встановлювали порядок танців самі, чи кожен танець замовлявся?
  8. Як керували ходом танців (чи були танці з командами, хто їх давав і як цю особу називали, чи сам брав участь у танці)?
  9. Які були танці (довгі)?
  10. Чи проводили останню забаву перед постом, як її називали?
  11. Чи були у вас танці з якимись атрибутами (хустинами, палицями, іншими речами)?
  12. Чи мали свої назви окремі танцювальні кроки і фігури?
  13. Чи були виключно жіночі, чоловічі танці?
  14. Як запрошували до танцю? Чи запрошували жінки, як це називалося?
  15. Чи були такі танці, які виконувалися тільки під бубон?

Скрипалі

  1. Як називали музику, що грає на скрипці?
  2. Як називають частини інструменту, струни?
  3. Технологія виготовлення інструменту (матеріал, розміри, відомі майстри).
  4. Чи знаєте якісь перекази про те, як появилась скрипка?
  5. Як тримають інструмент, чи змінюють його положення у залежності від характеру гри?
  6. Чи «підмайстровували» для себе інструмент?
  7. Коли вливали каніфоль, чи протирали після гри скрипку, чи лишали так?
  8. Як робить вібрато (кистю, пальцем, ліктем)?
  9. Чи жили тут скрипалі цигани, євреї?
  10. Кому із скрипалів села найбільше платили?
  11. Як називали другу скрипку?

Басисти

  1. Як називали виконавця, що грає на басу?
  2. Технологія виготовлення інструменту.
  3. Як називали чотириструнний бас і як його використовували?
  4. Як називають частини інструменту?
  5. Як його носили, чи ставили, коли грали?
  6. Чи грали соло, чи тільки в ансамблі?
  7. Техніка, прийоми гри.

Бубністи

  1. Як називають виконавця, що грає на бубні, на решітці?
  2. Як називають частини інструменту?
  3. Технологія їх виготовлення.
  4. Якими словами висловлювали «грати на бубні» («бубніти», «бити в бубон» чи інше)?
  5. Чи бувало, що до танцю кликали грати самого бубніста?
  6. Як тримали бубон? Чи завжди однаково?
  7. Які є технологічні способи гри (рукою, тарілочкою, колотушкою і як називали)?
  8. Чи не було якихось ритмів-сигналів?

Інші ударні інструменти

  1. Які ударні (шумові) інструменти використовували у вас (на Великдень, коляди тощо)?
  2. Чи є спогади про глиняні барабани?
  3. Чи відомі (були, знають) в селі: клепало, цимбали, тріскачі (їх види), млинок (для визначення вітру), деркач, дзвіночки, шелестуни (тарілки-одинарні, подвійні, як їх називали), ложки, рубель та інші побутові речі (гребінь, пила, баняки тощо)?
  4. Як використовували побутові речі у якості інструментів – серйозно чи жартома?
  5. Чи були якісь сигнальні інструменти?
  6. Дзвони – види і їх функції.

Пастуша культура. Духові інструменти

  1. Чи були колись: довгі сигнальні труби, свистки, роги, вабики, дудки, сопілки, з глини якісь інструменти; такі, що наповнювались водою; з гусячого пера; пищики з соломи; з кісток птахів чи тварин?
  2. Чи знаєте інші пастуші атрибути: праща, (шнурок з камінчиком), шміга (тонка дерев’яна пластинка на нитці), «бабака» (з камишинки), з тваринки, листка, берести?
  3. Чи ви знаєте, які інструменти викручували з кори дерева: з яких дерев; яка технологія; як це робили – розколювали, випалювали чи свердлили?
  4. Назва інструменту, його частин і музиканта, який на ньому грає (можливо, кілька варіантів назв)?
  5. Особливості будови інструменту та спосіб гри, розміри (в см і мм), малюнки, схеми?
  6. Технологія виготовлення.
  7. Обробка матеріалу (час збору матеріалу, де збирали, в яку пору), пов’язані з цим легенди?
  8. Застосування музичних інструментів в обрядовому фольклорі?
  9. Чи застосовувалась ансамблева гра, з якими інструментами і при яких нагодах?
  10. Чи була гра на інструменті платна, коли, види плати?
  11. Які сигнальні мелодії виконували пастухи? Чи були сигнали-проголошення тієї чи іншої фрази трудової днини (ранок, схід сонця, полудень…) та заклик до відповідної роботи?
  12. Чи використовували звукоімітаційні (звукозображувальні) прийоми гри?
  13. Чи у вашій місцевості є професійні пастухи чи тільки сезонні?
  14. Чим займалися пастухи сезонні?
  15. Чи грають, як ідуть пастушити (що грають)?
  16. Чи могли мелодією завертати худобу?
  17. Чи змінювали періодично сигнали, як про це домовлялися?
  18. Чи був якийсь обряд, коли худоба весною вперше виходить на пашу після зими (що пов’язано з Юрієм, Миколаєм)?
  19. Як зараз пасуть худобу, як збирають (типи батогів, палиць)?
  20. Чи була спеціалізація пастухів залежно від типу худоби, відповідно – свій музичний інструмент та музика?
  21. Змагання, забави (ігри) пастухів і мисливців?

Виготовлення інструментів

  1. Які інструменти робив майстер, а які люди?
  2. Відомості про майстра (освіта, навчання, музична діяльність, життєві історії тощо)?
  3. Нагоди для виготовлення: культові вимоги; замовляння; заробіток.
  4. Вибір матеріалу, коли вибирають (що на це впливає), критерії оцінки дерева (порода, вік, форма, місце, де виросла деревина) і чому; з якого боку береться дерево, як; як зрізують (навскіс зліва чи справа тощо); чим зрізують (пилкою чи ножем); сила комбінації матеріалу.
  5. Підготовка матеріалу, його обробка.
  6. Процес виготовлення: тривалість виготовлення; необхідні умови праці; з чого починали; інструментарій майстра; наявність заготовок, схем; порядок роботи тощо (просити намалювати необхідні деталі); магічні моменти, що супроводжували виготовлення; традиційні пропорції (чим замірюються, як); спосіб з’єднання окремих частин (склеювання – плавно чи притискаючи), випробування акустичних можливостей розігруванням.
  7. Хто із майстрів славився в окрузі?

Коляда та інші свята

  1. Чи грали щось спеціальне на забаві з нагоди закінчення колядування (чи при цьому ще колядували, чи лише танцювали)?
  2. Чи ходили музиканти у вертепі, з «Козою», з «Конем» тощо?
  3. Чи могли з собою брати крім скрипок гармошку, бубон, дзвіночки, ще щось?
  4. Чи співали по дорозі під час колядування (колядки-будяки чи спеціальні якісь пісні)?
  5. Чи музики постійно підгравали тільки до співу, чи могли грати самі?
  6. Як ділили коляду між колядниками і що давали музиці?
  7. Коли грали, чи ділились по голосах (партіях), чи грали одну мелодію?
  8. Чи була спеціальна інструментальна музика на Масницю, Грумниці, Великдень, Купайла тощо?
  9. Весною: закликали весни, жайворонків, час виготовлення першого інструменту та час його дії (тривалість), Великдень, провідний тиждень?
  10. Юрія (перший вигін худоби); Трійцю, Петра, жнива, толока осінь?

Похорон

  1. Чи є музика на похороні, яка (дзвони, інші звукові інструменти)?
  2. Які твори, коли, як, для чого виконують?
  3. Чи різнився чимось похорон, коли ховали музику? Що робили з його інструментом (чи клали в труну)? Чи грали на могилі?
  4. Як голосять, коли ховають музиканта?
  5. Просили одного музику чи гурт музикантів на поминки?

Дитячі музичні інструменти

  1. На яких музичних інструментах грають діти, чи є такі, які вони роблять самі?
  2. Чи робили маленькі скрипки (інші інструменти) спеціально для навчання дітей?
  3. Чи були спеціальні мелодії, на яких вчили грати?
  4. Чи відрізнялися скрипки для дітей, підлітків, дорослих?
  5. З якого віку обдарованих дітей брали в капелу (гурти)?
  6. Чи була різна кількість отворів у духових інструментах залежно від віку дитини (класифікація, типи, еволюція та види дитячих духових музичних інструментів)?
  7. Чи використовували дитячі звукові іграшки і які? На них грали лише діти, чи могли грати і дорослі для дітей або навіть для себе?
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура