Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Святки


Святки – Різдвяні свята (святки) – цикл календарних свят від Різдва Христового (25 грудня / 7 січня) по Різдвяний день (8/21 січня). Саме Різдвяний день – останній день Різдвяних свят, у який в народі не працювали. В цей день ходили в гості і запрошували гостей до себе, пригощаючи одне одного. У народі цей день називали Пів-Івана, оскільки попередній день – свято Собору Іоанна Предтечі («Хто не пряде на Предтечі, у того будуть голі плечі», «Пів-Івана полоще ложки») і оголошували проганянням свят.

  1. Коли відзначали святки? Як називали період: від Різдва до Водохреща, від Різдва до Нового року, від Нового року до Водохреща? Чому саме так? Які існували заборони на різні види робіт на цей період? Чому?
  2. Як називали день перед Різдвом і день Різдва? Які приготування робилися перед Різдвом? Чим прикрашали в хаті?
  3. Чи вносили в хату сніп? Куди його ставили? Який час він залишався в хаті? Хто це робив? Що зі снопом робили потім?
  4. Чи стелили на долівку солому, сіно? Чи не обв’язували ніжки стола перевеслом, (мотузкою, ланцюгом)? З якою метою?
  5. Як накривали стіл на Різдво або на Новий рік?
  6. Які обов’язкові страви і скільки їх подавали до святкового столу, на урочисту вечерю?
  7. Чи варили кутю? Який спосіб її приготування? Коли її споживали (на початку чи в кінці вечері)?
  8. Чи випікали спеціальний обрядовий хліб? Як він назвався?
  9. Чи залишали за столом вільне місце для відсутніх (померлих, родичів, випадкового гостя)? Чи існувало уявлення про те, що на цю вечерю збираються душі померлих рідних?
  10. Чи запрошували на вечерю «Мороза» (ще кого-небудь)? Як саме?
  11. Чим починалася вечеря – якою дією або стравою? Чи кидали першу ложку куті до стелі, через плече? Хто це робив і з якою метою? Які ще обряди виконувалися з кутею?
  12. Яке ворожіння відбувалося під час вечері (за товщиною соломинок, за кількістю пшеничних зерен, впійманих з підкинутої господарем ложки тощо)?
  13. Що робили з залишками їжі з різдвяного столу? Чи збирали рештки їжі і весь посуд на ніч? Чи слід було залишати на столі їду до ранку? Чому?
  14. Чи був відомий звичай обв’язувати фруктові дерева? Коли, як і, хто це робив?
  15. Чи запалювали на святки багаття в садку? На городі? Для чого?
  16. Чи відомі повір’я про те, що худоба в Різдвяну ніч розмовляє? Які ще повір’я існували?
  17. Чи були поширені звичаї жартувати на Різдвяну ніч, на Новий рік (щось украсти, витягнути колесо на комин тощо)?
  18. Чи ходили на Різдво (Новий рік) рано вранці до проточної води митися?
  19. Чи говорили раніше, що сонце в різдвяний ранок якось особливо світить (скаче, танцює, грає)? Що це віщувало?
  20. Якого значення надавали візиту першого гостя вранці? Як його називали? Що міг принести візит жінки, чоловіка? Чи не вводили як першого гостя якусь тварину? Які дії здійснював гість? Що говорилося при цьому?
  21. Які прикмети були пов’язані із зоряним небом у цю ніч? Про що говорив багатий іній на деревах?
  22. Який вечір зимових свят вважався кращим для дівочого ворожіння про судженого? Які види ворожіння відомі?
  23. Чи відомі ворожіння – про врожай зернових льону, приплід худоби, медоносність бджіл, життя чи смерть близьких, родичів?
  24. Як називався вечір перед Новим роком, новорічне свято, «Меланка»? Чим воно відрізнялося від Різдва? Чи забивали на Новий рік кабана? Які страви з нього готували? Яких звичаїв дотримувалися у першу новорічну ніч і на Новий рік?
  25. Чи ходили вранці на Новий рік діти з поздоровленнями, чи «посівали»? Що при цьому говорили? Як називали цих дітей?
  26. Чи не вважали, що в різдвяну ніч відьми, всяка нечиста сила могла комусь зашкодити? Як можна було від цього захиститися? Які були способи розпізнавання відьом?
  27. Коли і як святкували Водохреще? На «Голодну кутю» була вечеря пісна чи м’ясна? Які готували страви? Чи варили кутю? Яку?
  28. Чи був звичай перед Водохрещем непомітно набрати води з чужої криниці? Навіщо це робили?
  29. Чи купалися на Водохреще в ополонці? Чи обганяли інших після служби в церкві, щоб якнайшвидше добігти додому?
  30. Чи малював господар крейдою на хатніх дверях, вікнах хрести? Навіщо?
  31. Які ще практикувалися засоби від нечистої сили в цей період?
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура