Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Спаса (Спасівка)


Спаса (Спасівка), Спас – Спаситель – Христос-Спаситель – за християнським віровченням, Спаситель – засновник християнства, що врятував людство від смерті, спокутуючи його гріхи.

Спаса – народна назва календарних християнських свят, свят Господніх – Перший Спас (1/14 серпня). В цей день відбувається винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. У народі його називають Маковій. Від того спаса починається піст. В народі казали: «Перший Спас – це проводи літа», «З першого Спаса падають холодні роси».

Другий Спас (Преображення Господнє) ще називають Великий Спас (6/19 серпня), а народом названий Яблучним Спасом. У цей день у церкві святять яблука і всі інші плоди, бо це одне з найбільших хліборобських свят – свято врожаю. Таке освячення символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя. До цього свята намагалися не їсти яблук, особливо жінки, діти яких померли. В народі існувало повір’я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблуками, і їх роздають (вірили, що це робить Божа Мати), лише тим дітям, батьки яких не споживали яблук до Другого Спаса. На це свято освячували: яблука, овочі, мед, вінки із збіжжя, замикаючи тим самим обжинковий обхід, а заодно і цикл аграрних свят. Вінки потім обмолочували і починали тим зерновий посів озимини. Завершували збирати всі зернові, востаннє заготовляли лікарські трави, приказуючи: «Діва Марія це зілля сіяла, а Спас поливав – нам на поміч давав». Народ вірив, що це час третього виходу померлих на світ (перший – у Страсний четвер, другий – Зелені свята). «Спас усьому час» – народна мудрість. З цього часу починалися холодні ночі, подекуди з приморозками. Знову повідає народна мудрість: «Прийшов Спас – пішло літо від нас».

Третій Спас (16/28 серпня) – Нерукотворного образу, у народному тлумаченні – Спаса на Полотні. На честь Христа-Спасителя названі церкви, монастирі. Спасівкою називають Спасівський (Успенський) двотижневий піст, що припадає на кінець літа (1/14 серпня по 16/ 28 серпня). За народними віруваннями, у цей час треба так само суворо постити, як і у Великий піст, бо це нібито його продовження. З цього приводу побутує народна мудрість: «Спасівка – ластівка, а Петрівка – голодівка»; і ще приказка: «До Спасівки бджоли на пана роблять, а після Спаса на себе».

  1. Що ви могли б розказати про Спаса? Скільки є Спасів? Які?
  2. Чи святкується у вас Спас і який? Чи святкуються всі?
  3. Як святкують їх у народі? Чи є заборони щодо робіт у це свято? Якщо є, то чому?
  4. Чи дотримувалися звичаю не їсти яблук до Спаса? Чому? Кому найсуворіше заборонялося їсти яблука на Спаса?
  5. Чи святили яблука в церкві? Що ще святили (зілля, квіти, хлібні вінки)? Чи роздавали освячені фрукти і овочі? Якщо роздавалися, то кому? Чому?
  6. Хто їв першим освячене? Чи можна було їсти освячене попередньо не роздавши нужденним чи кому іншому?
  7. Чи носили на перехрестя освячені яблука, ті, в кого мерли діти? Якщо носили, то могли б пояснити чому?
  8. Є у Вашому селі церква? Якщо немає церкви то де ви здійснюєте освячення фруктів, меду, збіжжя? Чи взагалі освячуєте? Чи приїжджає у ваше село священик?
  9. Як ставиться молодь до святкування Спаса? Чи ходить освячувати трави, квіти, фрукти, збіжжя до церкви?
  10. Чи несли на Спаса освячувати снопа? Як його у вас називали? Якого йому надавалося значення? Де його зберігали? Що з ним потім робили? Яке він ніс смислове значення?
  11. Чи надавали значимості тому, хто не дотримувався певних правил святкування Спаса?
  12. Які приказки, повір’я Ви знаєте про це свято? Чи знаєте замовляння, які пов’язані з Спасом?
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура