Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Суспільне життя та побут


Всі традиційні форми організації та регулювання життєдіяльності українських сільських громад, на думку багатьох відомих дослідників, будувались на складній системі стосунків, що мали місце на всіх рівнях: у соціальній, економічній, духовній сферах; під час праці та відпочинку; в середовищі «своїх» і «чужих»; між різними віковим категоріями; під впливом етнічної свідомості, релігії та світоглядних засад.

Норми поведінки селян безпосередньо виявляються у праці, а також при спілкуванні у традиційних місцях – на вулицях, площах, ярмарках, біля церкви, у крамниці, корчмі, млині, кузні, на весіллях, хрестинах тощо. Тут можна було спостерігати стереотипи індивідуальної і колективної поведінки, ставлення до праці, до літніх людей, жінок, дітей.

Місцем найбільш масових зустрічей була церква. Під церквою відбувався обмін інформацією, обговорювались громадські питання. Після богослужіння чоловіки збиралися перед церквою, подекуди – під дзвіницею або громадською хатою, щоби від старости почути розпорядження, а також урядові накази.

Подальше обговорення переносилося до корчми. Сюди прямували в години дозвілля чоловіки і жінки для розмови зі знайомими чи приятелями. Тут, як і під церквою, групувались за віком. Молодь, як правило, сходилась під корчму для розваг. Колективне дозвілля на виду у всього села давало можливість молодим із розмов старших краще пізнати сучасне і минуле, засвоїти звичаї; тут відбувався обмін думками з широкого кола питань, оцінювались різні події. А старше покоління, спостерігаючи за дозвіллям молоді, мало можливість отримати про неї додаткову інформацію.

  1. До якого часу керувалися правилами моралі звичаєвого права?
  2. Чи збиралася молодь на вулицях, площах, ярмарках, біля церкви, у крамниці, корчмі, млині, кузні? Про що говорили під час зустрічей? Яких співали пісень? Хто збирався (хлопці, дівчата)? Чи визначався вік для відвідування таких місць? Чи танцювала тут молодь? Які танці танцювали?
  3. Чи грали в ігри у громадських місцях? Якщо грали, то хто? Коли? Яким змістом наповнені ігри, розваги (назви ігор, кількість, вік учасників (дитячі, молодіжні), кругові, лінійні, одиничні, групові)?
  4. Як розважалася молодь біля корчми? Чи вважалося це місце клубним зібранням?
  5. Як проводила молодь дозвілля на місцях громадських зібрань? Чи наслідувала молодь поведінку дорослих?
  6. Чи дозволялося жінкам, дівчатам відвідувати шинок, корчму?
  7. Чи групувалися за статтю і віком?
  8. Чи переймала молодь досвід старшого покоління? Яким чином?
  9. Які побутували у вашій місцевості правила моралі для молоді, та дорослих? Чи дотримувалися їх? Чи карали за недотримання морально-етичних правил поведінки? Яким чином?
  10. Як відбувалося колективне дозвілля? В які свята чи дні найбільше збиралася молодь в громадських місцях?
  11. Чи виставлялися могоричі у корчмі, шинку? За що? Хто саме виставляв могоричі? За яких обставин найбільше виставлялися могоричі?
  12. Які, із вищезазначених місць, найчастіше використовувалися як клубні заклади (в які пори року)? До якого часу їх використовують як клубні заклади? В яких нині закладах розважається молодь?
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура