Знамениті дерев'яні скульптури Йогана-Георга Пінзеля, які, на жаль, мало цікавлять відвідувачів івано-франківського музею, цього року будуть представлені на виставці у Луврі.

У музеї було холодно і безлюдно. Окрім охоронця, двох музейних працівниць та репортера "ГК", у Музеї мистецтв Прикарпаття, як віднедавна називається Івано-Франківський обласний художній музей, того п'ятничного ранку були тільки експонати.

Раніше, кажуть тутешні працівниці, відвідування музею було трохи кращим завдяки школярам, яких сюди приводили, а тепер через похолодання навіть шкільні екскурсії припинилися.

На жаль, як розповіли журналістові, досить рідко до музею заглядають туристи. Серед іноземців у колишньому римо-католицькому колегіальному костелі найчастіше бувають, зрозуміло, поляки. Але деякі з них, як розповідають в музеї, поводяться тут занадто розкуто і навіть нахабно. «Вони заявляють, що то все було наше, то був костел, а ви, пані, нічого в тому не розумієте», - нарікала одна з працівниць музею.

Музей у цьому приміщенні справді існує тільки три десятки років. А понад три століття - тут був головний храм Станиславова та околиць, у крипті якого були поховані засновники міста, що належали до шляхетної родини магнатів Потоцьких. Фамільні поховання Потоцьких перебували в костелі аж до 60-х років минулого століття, доки у храмі ще правилися богослужіння. Однак у 1964 році радянські войовничі атеїсти вирішили розмістити в цій споруді музей геології. Тут провели реконструкцію, повністю змінили інтер'єр костелу, забрали скульптури святих, портрети родини Потоцьких, церковне начиння, вичистили з підвалів весь "непотріб", до якого зарахували і людські кістяки...

День у музеї

Тепер рештки колись розкішного оздоблення давньої колегіати, які вдалося зберегти та реставрувати, складають доволі значну частину постійної музейної експозиції «Сакральне мистецтво Галичини XV-XX століття». Скульптурні консолі, фігурка янгола з картушем, різьблене розп'яття, дерев'яна скульптура лицаря з роду Потоцьких, статуї біблійних персонажів - всі ці експонати пам'ятають ще найперші покоління мешканців міста Станиславова. Трохи ближчим до нас у часі є відновлений з-під побілки розпис на стінах та стелі храму, який виконав у 1877 році Еразм-Рудольф Фабiянський.

У радянський час обласний художній музей став місцем притулку для багатьох витворів мистецтва, які століттями прикрашали старі дерев'яні церкви на Прикарпатті. На подвір'я музею тоді вантажівками звозили і скидали на купу скульптури, ікони та інший декор із закритих радянською владою церков, а музейні мистецтвознавці вибирали звідти те, що ще можна було врятувати. Серед такого «мотлоху» опинилися й унікальні роботи відомого барокового скульптора, якого називали «галицьким Мікеланджело», - Йогана-Георга Пінзеля.

День у музеї

Три янголи та дві скульптури святих, які були вирізані рукою знаменитого майстра, попри те, що вони сильно понищені часом і людьми, вважаються однією з найбільших окрас теперішньої експозиції сакрального мистецтва. Пінзелівські янголи, до яких франківцям чомусь байдуже, цього року будуть представлені на виставці скульптур Пінзеля у Парижі, в одному з найбільших музеїв світу - Луврі. Колекцію, яку збираються експонувати в каплиці Людовіка XIV, сформували із збірок музеїв трьох галицьких областей - Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської.

Ще однією привабою в експозиції сакрального мистецтва є подаровані обласному художньому музею на день його відкриття роботи, які представляють школу іконопису відомого російського художника Карла Брюлова. Раніше ці картини зберігалися у фондах знаменитого Ермітажу в Санкт-Петербурзі.

Загалом добірка давніх ікон та скульптур у франківському музеї є надзвичайно цікавою. Шкода, що не до всіх предметів експозиції є достатній доступ: приміщення музею виглядає захаращеним зайвими і порожніми стендами. Та й освітлення окремих експонатів не достатнє навіть для повноцінного огляду, не кажучи вже про те, щоб зробити якісні фотографії на згадку.

Зрештою, фотографувати в музеї, як свідчить застережний знак при вході, суворо заборонено. І працівниці музею, й охоронець неодноразово робили репортерові «ГК» зауваження: не фотографувати ікони, а лише загальний вигляд інтер'єру. Можливо, це є ще одним негативним моментом, який віднаджує туристів від відвідин музею?

День у музеї

«Заборона фотографувати - це стара, ще радянська традиція, - визнав у розмові з репортером «ГК» директор музею Михайло Дейнега. - Я побував в американських музеях і сфотографувався на тлі всіх робіт імпресіоністів. Там це дозволяють, тільки без спалаху. У нас така заборона існує дотепер, оскільки музей все ще не має повного каталогу своїх експонатів, не всі вони введені в обіг. Щоб зробити таке видання, у нас бракує грошей".

Зрештою, як виявилося, коштів музею бракує на значно суттєвіші та нагальніші потреби. Тільки на ремонт тріщини, яка, мабуть, внаслідок щільної забудови середмістя нещодавно виникла у стіні історичної пам'ятки і тепер загрожує будівлі обвалом, в обласному бюджеті передбачено 1 мільйон 800 тисяч гривень. Але чи отримає їх музей?

"Музей також має проблеми з дахом, потрібні гроші на ремонт електропроводки, через ветхий стан якої неможливо зробити нормальне освітлення експонатів, - ділився проблемами Михайло Дейнега. - Коли з'явилася тріщина, ми звернулися за допомогою до всіх тутешніх філій банків, але минуло півроку, а відповіді від меценатів досі немає. Будівля костелу - це одна з найдавніших споруд старого Станиславова, шкода буде, якщо завалиться".

Директор Музею мистецтв Прикарпаття стверджує, що зі зміною назви музею хотілося б здійснити його переекспозицію, оновити, розширити та осучаснити виставкові площі. Мовляв, великий екран для перегляду презентацій про митців, роботи яких представлені у музеї, комп'ютери, на яких можна проглянути мистецькі фільми, могли б привабити до музею більше відвідувачів, насамперед серед молоді.

"Тепер виросло нове покоління, яке не виховане на традиції відвідувати музеї, театри, - зауважив Михайло Дейнега. - Щоб відновити її, потрібно, аби дитині, яка прийде до нас, було тут цікаво, щоб наступного разу їй захотілося прийти сюди з друзями, батьками. Цього року ми плануємо організувати в себе популярну тепер у Європі акцію "Ніч у музеї", яка б тривала від восьмої вечора до третьої ночі. Але для цього потрібно ще вигадати, чим саме зацікавити людей, щоб вони захотіли прийти в музей уночі".

На жаль, теперішні відвідувачі рідко заходять до музею навіть тоді, коли не потрібно платити десять гривень за вхід - у дні відкритих дверей, які відбуваються двічі на місяць, коли розпочинають роботу нові змінні виставки, та щороку на Міжнародний день музеїв. Ба більше, як засвідчило одне з опитувань в Івано-Франківську, багато хто з мешканців міста навіть не знає про існування такого музею.

"Ми вирішили, що раз Магомет не йде до гори, то гора піде до Магомета, і тепер наш працівник сам ходить у школи, училища і читає лекції про мистецтво безпосередньо учням, - розповідав Михайло Дейнега. - Знаєте, він був шокований, коли діти в нього запитували, де є художній музей в Івано-Франківську і чому їм раніше не розказали про нього. Мабуть, нам потрібно піднімати загальний рівень культури, зокрема й культуру поведінки, мовлення, стосунків. Тоді й у нас люди шикуватимуться в чергу не тільки до плащаниці перед Великоднем з показної побожності, але й з благоговінням стоятимуть в черзі до музею, як це було у Кракові, коли туди привезли картину Тіціана".

Галицький Кореспондент

Нагадаємо, що Івано-Франківський художній музей змінив назву

 

Туризм Гуцульщини - Туризм Прикарпаття - Карпати


Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура