<![if gte mso 9]> Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 <![endif]><![if gte mso 9]> <![endif]><![if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;} <![endif]>

У Запоріжжі на території Національного заповідника Хортиця із дна Дніпра підняли човен-однодеревку. Дослідники вважають, що судну може бути близько 500 років.

Човен-однодеревку ще в минулому році виявив старший науковий співробітник Національного заповідника Хортиця Валерій Нефедов.

"При обстеженні русла старого Дніпра у 2011 році вище моста Преображенського в районі острова Хортиця нами було виявлено довблене судно. За конструкцією ми поки припускаємо, що цей човен може бути або часів козацтва, або Київської Русі. Точніше ми зможемо сказати про час при більш детальному обстеженні. Ми все-таки сподіваємося, що це Київська Русь. Яке це судно? Це човен вузький, довгий, видовбаний зі стовбура дуба досить великого розміру. Довжина цього човна 7,5 метрів", - заявив старший науковий співробітник заповідника. Про більш точну дату виготовлення човна можна буде говорити після проведення радіовуглецевого аналізу.

Нефедов зазначив, що ці судна в давнину називали моноксилами (від грец. Моно - один, ксиліт - дерево), тобто судно-однодеревка. За його словами, технологія будівництва подібних суден йде із глибокої старовини, вони були відомі, починаючи з епохи неоліту. У період же Київської Русі ці технології розвинулися найбільш ефективно.

"Ми знаємо з історії про походи русів і козаків у Чорне море на човнах і козацьких чайках, побудованих саме на такій основі, коли судно видовбували з одного дерева. У цьому випадку це судно річкове і немаленьке - до 8 осіб могло перебувати в такому човні" , - додав Нефедов.

За словами вчених, найближчим часом у Запоріжжі планується підйом ще декількох суден, що збереглися на дні Дніпра. Поступово давні плавзасоби вимиває течією, внаслідок чого вони втрачають шанс зберегтися, а тому археологи будуть прагнути підняти судна на поверхню якомога швидше.

Нагадаємо, що у листопаді 2010 року повідомлялося, що гідроархеологи запорізького національного заповідника Хортиця підняли із дна Дніпра стародавнє бойове козацьке судно - запорізький дуб, що пролежало в акваторії заповідника майже три століття.

Туризм Гуцульщини - Туризм Прикарпаття - Карпати


Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура