Знавці гірських лиж кажуть, що термін «чайник» зародився саме в їхньому виді спорту. Нібито стара мідна посудина летить з гори так само незграбно і голосно, як лижник-новачок по схилу. Звідси й походження поширеного нині прізвиська. У Карпатах до «чайників» ставляться поблажливо. Їх багато, кожного року все більше. Подолати цей процес неможливо і непотрібно. Краще допомогти. Хотілося б, щоби декілька дружніх і, на наш погляд, корисних порад, полегшили вам перший день гірськолижних занять.

Готуємось
Гірські лижі — важка робота, особливо для ніг. Якщо ви не завзятий спортсмен, то приблизно за тиждень перед поїздкою необхідно підготуватися до майбутніх фізичних навантажень. Тут виручить комплекс простих вправ: нахили корпусу і присідання, стрибки на місці і по сходах, «велосипед», дихальні вправи. Мешкаєте у висотному будинку — забудьте про існування ліфта.
Також радимо почитати спеціальну літературу. Відомий у цій галузі автор — знаменитий французький тренер Жорж Жубер. Більше половини сторінок у кожному з його підручників займають детальні ілюстрації. Це дає можливість отримати деяке попереднє уявлення про предмет.
Вже через тиждень ви можете спокійно сідати в поїзд до Львова, Івано-Франківська, Ужгорода або Чернівців. Переважно саме з цих обласних центрів туристи роз'їжджаються на «маршрутках» у напрямку карпатських гірськолижних курортів.

Приїхали
Відпочиваєте з дороги — і сонячним (або туманним) ранком дістаєтесь до найближчого підйомника, відповідно одягнені і готові до «подвигів».
Щодо одягу є деякі нюанси. Напевно, через кілька годин на схилі ваші ноги промокнуть. Це станеться через занадто туго затягнуті черевики, а також згідно із законами фізики про конденсацію вологи. Тому радимо взяти з собою одну-дві пари запасних шкарпеток і, як тільки відчуєте певну незручність, — перевзутися.
Візьміть і другу пару рукавиць. Вони теж намокають, а ще початківці їх доволі часто гублять. Запас не завадить. Одягаєте спочатку тонкі рукавички, які можна не знімати протягом дня, а зверху натягуєте товстіші, гірськолижні.
Сонцезахисних окулярів досить однієї пари. Залізна оправа тут не годиться. З часом вона почне примерзати до мокрого обличчя. Тим більше, що при падінні можна травмуватися. Нехтувати гірськолижними окулярами не радимо навіть при туманній погоді, тому що і розсіяне сонячне проміння разить очі. Вже наприкінці першого дня ви відчуватимете серйозний дискомфорт. До цього додасться сніг, що буде запорошувати обличчя, і швидкість, від якої у багатьох людей очі сльозяться.
Ще не злякалися? Тоді будемо вважати, що з екіпіровкою та настроєм все гаразд. Немає тільки головного: лиж, черевиків, палиць. Ідемо до прокату. У кожному пункті працює фахівець, котрий має допомогти підібрати спорядження. Особливу увагу зверніть на кріплення. Щоби дізнатися, чи добре воно відрегульоване, треба вдарити по черевику кулаком: збоку і по заднику. Від кожного удару система має спрацьовувати. Якщо цього не сталося — або ви залегко вдарили, або є проблеми з кріпленням.

На підйомнику
Після цього одні звертаються до місцевого інструктора, а інші воліють вчитися самостійно. Їм не завадить знати декілька основних правил.
На гору з лижами ви точно не полізете — для цього є підйомник. На крісельному перший раз краще проїхати, тримаючи лижі в руках. Нагорі сходити з нього буде легше. Суть бугельного підйомника краще передає коротке слово «витяг». Лижники попарно тримаються рукою за трос, що витягує їх на вершину траси. Тут треба пам'ятати, що витяг — тільки допоміжний засіб пересування, а триматися на ногах ви повинні самі. Якщо лижі «роз'їхалися» і ви впали посередині підйому, ніколи не намагайтеся причепитися знову. Це може закінчитися, м'яко кажучи, неприємно. Краще якнайшвидше звільнити дорогу лижникам, що піднімаються слідом, і з'їхати вниз.
Перед спуском треба поставити лижі перпендикулярно до схилу (лінії падіння води) і навчитися впевнено стояти. Не падаєте — починайте рух. Можна сказати, що з цих вправ і складається програма першого дня: піднялися, постояли, поїхали, впали.

Падаємо
За словами Василя Завалка, керівника івано-франківського альпклубу «Карпати» і гірськолижника з багаторічним стажем, падіння залишається для «чайників» основним способом гальмування. Найгірше — коли людина падає на спину. Треба робити це вбік, до верхньої лижі. Щоби уникнути травми, намагайтеся згрупуватися, а не виставляти руки вперед.
Цікаво, що жінки, втрачаючи координацію на швидкості, переважно одразу сідають на задники і продовжують рух, як на санях. Але лижі їдуть, куди їм заманеться, і тільки якась перешкода може допомогти зупинитися. На відміну від жінок, чоловіки вперто намагаються втриматися на ногах до останнього і відповідно закінчують рух карколомними кульбітами.
Втім, як би ви не впали, після цього треба піднятися. Радимо перевернутись набік, знову поставити лижі перпендикулярно до схилу і вже потім намагатися встати. Інакше лижі поїдуть самі, а ви можете розтягнути м'язи.

Задоволення
«Чайники» починають відчувати задоволення від катання з того моменту, коли можуть впевнено назвати причину свого чергового падіння. Але без досвідченого інструктора цей момент можна чекати довго. З допомогою фахівця, і маючи добру спортивну форму, є шанс через дві-три години хоч якось навчитися керувати лижами, а наприкінці дня проїхати по схилу кількасот метрів і жодного разу не впасти.
У нашій розмові Василь Завалко згадав випадок, коли чоловік, котрий ранком встав на гірські лижі перший раз у житті, вже після обіду дуже непогано їздив і просив показати доволі складні елементи і тонкощі техніки. Ніякого феномену: людина професійно займалася танцями і мала чудову координацію рухів та гнучкість.
Навантаження мають бути поміркованими, бо назавтра доведеться буквально сповзати з ліжка. А ейфорійний стан від перших успіхів може завадити відчути, що для першого разу — досить. Тут є простий спосіб визначити міру. Наприклад, ви три рази подолали 400 метрів траси з трьома зупинками. Якщо за четвертим разом вам довелося зупинятися частіше — це і є сигнал про втому.
Відновленню сил найкраще сприяють сауна і «руська» баня, чого не можна сказати про алкоголь. Не переїдайтесь ні перед гірськолижними заняттями, ані після них, хоча, враховуючи особливості карпатської кухні, це майже неможливо. А ще треба добре виспатись. Попереду — новий день, нові враження.

Сергій Павлюк


Лего-Онлайн - бионикл


Блог Туризм - Туризм