Дуда Л. І.,
аспірант Інституту мистецтв
Прикарпатського національного університету
імені Василя Стефаника

Жанри календарно-обрядових пісень (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, обжинкові та інші пісні) є невід’ємною частиною сучасного навчального і концертного бандурного репертуару. Якщо раніше пісні календарно-обрядового циклу були частиною обрядового дійства, то тепер вони все більше звучать зі сцен концертних залів, зокрема у супроводі бандури.

Характеристика та аналіз композиторської творчості для бандури окремих митців – Г.Хоткевича, М.Дремлюги, С.Баштана, К.Мяскова, В.Власова вже стала предметом наукових досліджень у роботах Н.Супрун, О.Олексієнка, І.Панасюка, В.Дутчак, Н.Морозевич та ін. Проте в них обробки українських народних пісень розглядаються крізь призму індивідуальної композиторської стилістики, не виокремлюючись в жанровій системі бандурного репертуару.

Вокально-інструментальні обробки календарно-обрядових пісень та їх інструментальна трансформація саме в репертуарі бандуристів не є виокремленими у сучасних музикознавчих студіях у галузі бандурного мистецтва. Проведення досліджень в цьому напрямі є актуальним, тому метою пропонованої статті є аналіз календарно-обрядових пісень у сучасному репертуарі бандуристів. При цьому вирізняються такі конкретні завдання: охарактеризувати трансформовані інструментальні жанри, створені на основі пісень календарно-обрядового циклу, їх місце у бандурному репертуарі сьогодення.

У бандурній творчості вже з другої половини ХХ століття широко представлені сольні та ансамблеві вокально-інструментальні обробки календарно-обрядових пісень. Їх авторами є В.Таловиря, С.Баштан, М.Гвоздь, П.Потапенко, В.Єсипок, о. І.Леськів, М.Шевченко, В.Дутчак, Т.Свентах, К.Ковальчук, М.Сточанська, О.Герасименко, М.Приходько, О.Вільгуцька та багато інших. Зразки трансформації мелодій пісень календарно-обрядового циклу в інструментальні жанри знаходимо у композиторській творчості для бандури М.Дремлюги, К.Мяскова, М.Різоля, А.Бобиря, Д.Пшеничного, Ю.Олійника, Г.Гембери, Г.Верети, В.Мішалова, Г.Менкуш, О.Герасименко, В.Власова та інших.

Трансформація жанрів календарно-обрядових пісень у сучасному репертуарі бандуристів характерна більше для інструментальної композиторської творчості для бандури, тому нотні тексти авторських інструментальних творів на їх основі стали предметом розгляду і аналізу в пропонованому дослідженні.

Прикладами найпростішої трансформації календарно-обрядових пісень в інсрументальні твори малої форми для навчального репертуару є п’єси М.Різоля "Веснянка" (в основі – мелодія пісні "Десь тут була подоляночка"), А.Бобиря "Віночок з українських пісень" (мелодія веснянки "Пливе човен"). Використовуючи досить прості засоби вираження музичної думки, автори створили нові інструментальні твори, доступні для виконання учнями дитя чих музичних шкіл. М.Дремлюга в інструментальних варіаціях для бандури "Ой у полі калина" за основу взяв однойменну українську народну пісню-веснянку, яка часто використовується в дитячо му репертуарі. Шляхом трансформації композитор перевтілив жанр веснянки в інструментальні варіації, зберігши при цьому риси куплетної форми пісні й основний її зміст (роль куплетів пісні виконує інструментальна тема й чотири варіації). Ще одним зразком такої трансформації є інструментальні п’єси О.Герасименко "Защебетала ластівонька" та "Ой коляда, колядниця". У них відчувається архаїзм давньої української щедрівки і колядки, завдяки прозорості викладу музичної думки, діатонічній структурі мелодики, невеликому діапазоні, з відточеним ритмом та формою. Радісні, оптимістичні за звучанням твори створюють образи колядників-щедрувальників, які ходять від хати до хати, вітаючи господарів [1, 6]. А у інструментальній фантазії на тему гаївки "Посаджу я грушечку", О.Герасименко використала різні типи фактури, багату штрихову палітру, що сприяє розкриттю художньо-образного змісту твору і додає яскравого національного колориту [1, 8].

Значно складнішими і з більшим ступенем трансформації є інструментальні композиції для концертного репертуару професійного виконавця-бандуриста. Трансформація календарно-обрядових пісень знайшла відображення у творах для бандури видатного українського композитора Миколи Дремлюги. Зокрема, мелодія веснянки "Пливе човен" фігурує у Прелюдії A-dur. У кожній частині Сюїти № 1 для бандури соло звучать мелодії українських колядок і щедрівок (у I та V частинах використана щедрівка "Ой там за горою, там за кам’яною", а у ІІ-ІV частинах сюїти – елементи різних мелодій різдвяного циклу). Тональне вирішення твору: F-dur, a-moll, cis-moll, F-dur, F-dur [4]. У фінальній частині Сюїти №2 М.Дремлюги для бандури соло відбувся синтез двох колоритних фольклорних тем: щедрівки "Ой сивая тая зозуленька" та запального народного танцю "Аркан".

Сергій Баштан, відомий український бандурист і автор багатьох вокально-інструментальних обробок та інструментальних творів для бандури, вдало втілив у інструментальну форму жанр веснянки, створивши варіації на українську народну тему "Пливе човен". Цікавим є тональний план твору: a-moll – C-dur – A-dur – a-moll. Для авторського прочитання фольклорного зразка С.Баштаном притаманні часті темпові зміни, значні фактурні модифікації, широка палітра динамічних відтінків; використання всього діапазону бандури і різноманітних прийомів гри на інструменті [3, 149; 5].

Яскравим прикладом трансформації колядок і щедрівок у інструментальні жанри для концертного виконання є два твори Юрія Олійника, сучасного професійного композитора української діаспори, автора багатьох творів та перекладів для бандури [2] – "Щедрик" та "Українське Різдво". В основі інструментальної п’єси "Щедрик" – однойменна щедрівка в хоровій обробці М.Леонтовича. Автор не змінює початкову структуру твору, вказуючи, що це обробка. Тут відбувається зміна жанру: щедрівка трансформується в жанр інструментальної п’єси і пристосування "Щедрика" до виконання на бандурі (засобами регістрування, октавного дублювання). Оригінально обрамлює твір чотиритактовий висхідний пасаж з типовими для української музики підвищеними IV і VІІ щаблями і звучанням бурдонної квінти в басу. Завдяки тембровим знахідкам, охопленням широкого діапазону звучання "Щедрика" на бандурі носить оркестровий характер. "Українське Різдво" – інструментальна п’єса, написана у формі рондо. Тут назви колядок не фігурують, але чітко прослуховуються їх мелодії. Тональний план твору: А (D-dur) – В (d-moll) – А (D-dur) – С (e-moll) – А (D-dur). Головна тема (D-dur) – мелодія танцювальної вальсоподібної колядки "Возвеселімся всі разом нині", легкість звучання якої досягається прозорістю фактури, триголосним викладом. Для епізодів вибрані контрастні мінорні протяжні колядки "Нова радість стала" (d-moll) і "Що то за предиво" (e-moll) за В.Барвінським – ніжні, прикрашені дрібними 16-ми нисхідними і висхідними фігураціями, вони навіюють легкий сум на слухача. Завершується "Українське Різдво" життєрадісною мажорною кодою акордової фактури, що підкреслює урочистий характер різдвяної тематики.

Найпопулярніша колядка, яку використовують композитори у творах для бандури соло на різдвяну тематику є "Нова радість стала". Її мелодію легко впізнати у творах "Українське Різдво" Ю.Олійника, "Різдвяні мелодії" Г.Верети, "Різдвяна фантазія" В.Мішалова. Не менш популярною у використанні композиторами для інструментальних бандурних творів є дитяча ігрова веснянка "Женчичок-Бренчичок" – п’єса Д.Пшеничного та варіації для бандури соло К. Мяскова з однойменною назвою. Проте, зміни гармонії, то нальності, динаміки та інші засоби вираження музичної думки, чітко виражена або завуальована мелодія тощо, загалом стилістика того чи іншого автора забезпечують індивідуальність кожного твору, не зменшуючи при цьому цінності фольклорного зразка.

Фольклорні зразки купальських пісень представлені в інструментальних варіаціях Г.Гембери (мелодія хороводу "Марина"), концертній фантазії О.Герасименко "Купало" ("Малая нічка-петрівочка", "Івана Купала..."). Куплетна форма хороводу відображена Г.Гемберою у темі і п’яти варіаціях, протягом яких відбуваються оригінальні зміни тональності – (c-moll – a-moll – C-dur), темпу, розміру, ритмічного малюнку. Фантазія О.Герасименко багата на використання флажолетів, дрібної техніки при прозорій, світлій фактурі. У творі співставляється однойменний мінор і мажор (d-moll – D-dur). Для обох творів спільною рисою є мінорний початок і оптимістичне мажорне завершення, що передає картину святкування обрядового дійства. Елементи тем купальських пісень та народних танцювальних мелодій поєднані в інструментальній п’єсі В.Власова "Ой, на Купала".

Отже, пісні календарно-обрядового циклу в композиторській творчості для бандури трансформуються в наступні інструментальні жанри: п’єса, прелюдія, фантазія, варіації, рондо, сюїта.

Таким чином, календарно-обрядові пісні займають вагоме місце у навчальному і концертному бандурному репертуарі сьогодення, а постійна потреба в оновленні репертуару сприяє створенню нових вокально-інструментальних обробок та авторських інструментальних творів для бандури на їх основі.

Використані джерела:

  1. Герасименко О. Юним бандуристам. Інструментальні твори для бандури та ансамблів бандуристів. / О. Герасименко. – Львів : ТеРус, 2006. – 72 с.
  2. Дутчак В. Бандурна творчість Юрія Олійника / В. Дутчак // Бандура. – Нью-Йорк, 2001. – № 76 (липень). – С. 17–23.
  3. Когут Л. Обробки українських народних пісень у композиторській творчості Сергія Баштана / Л. Когут // Еврика – VІІ.: зб. студ. наук. праць. – Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ, 2006. – С.148–149.
  4. Олексієнко О. Творчість Миколи Дремлюги і процес становлення бандурного репертуару : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Олександр Васильович Олексієнко. — К. : 2003. — 183 с.
  5. Панасюк І. Переплелись роки й бандури струни / І. Панасюк. – К. : "Книга пам’яті України", 2002. – 130 с.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Українська культура