Пропозиції щодо внесення змін до «Формули розподілу…» були підготовлені на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 29.08.2008 р. № 10997/0/2-08.
При підготовці згаданих пропозицій були враховані зауваження до чинної «Формули розподілу…» обласних державних адміністрацій та профспілкових організацій.
Зокрема, у зверненні Закарпатської обласної профспілкової організації працівників культури (лист від 8.08.2008 р. № 31) зазначено, що розподіл коштів на культуру і мистецтво за чинною «Формулою розподілу…» забезпечує фінансування галузі в області на 75% до потреби, а в окремих районах, особливо малонаселених гірських, а також – містах обласного підпорядкування – на 40-60%. В зверненні пропонується внести зміни до Формули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, врахувавши діючу мережу установ культури та чисельність їх працівників, кількість об`єктів культурної спадщини.
У зверненні Кіровоградської ОДА (лист від 15.08.2008 р. № 10-466/3) до Прем`єр-міністра України України зазначено, що заклади культури в області забезпечені бюджетними видатками лише на 71,1% від потреби. Це призводить до подальшого зношення основних засобів, незадовільного поповнення бібліотечних фондів, інших негативних явищ. Підкреслюється необхідність вдосконалення методики бюджетного фінансування галузі та, зокрема, запровадження коригуючих коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості для територій з низькою щільністю населення.
Таким чином, існує нагальна потреба у вдосконаленні існуючої “Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів…”
Передусім – потрібне адекватне врахування в цих формулах різного ступеня розвиненості мережі закладів культури та їх кадрової наповненості. Це може бути зроблено шляхом застосування коригуючих коефіцієнтів до обсягів видатків, розрахованих на базі нормативу бюджетної забезпеченості на одного жителя. Такі коефіцієнти, розраховані на базі чисельності працівників культури у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, дозволять привести обсяги бюджетних коштів, що виділятимуться на культуру, у більшу відповідність до рівня розвитку галузі у відповідній місцевості.
Якщо скоригувати обсяги бюджетних видатків у відповідності до чисельності працівників галузі, тоді той регіон (місто, район тощо), де мережа закладів культури більш розвинена, ніж у середньому по Україні, одержуватиме більше бюджетних коштів на її роботу, аніж за чинною формулою, а той, де вона відстала (чи скоротилася в останні роки через недостатню підтримку), відповідно одержить менше.
Водночас у листі Кіровоградської ОДА (від 15.08.2008 р. № 10-466/3) до Прем`єр-міністра України зазначено, що в чинній «Формулі розподілу…» не врахована щільність населення регіонів, показник якої в цій області є в 1,8 рази нижчим за середній по Україні. В зверненні пропонується застосування підвищених коригуючих коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на утримання установ соціально-культурної сфери для територій з низькою щільністю населення.
Щільність населення в окремих регіонах справді значно відрізняється від середнього показника по Україні (77 осіб на кв. км станом на 1.01.2008 р.). Найвища щільність населення в Донецькій області – 171 особа на кв.км (в 2.2 раза вища за середню по Україні), найнижча – в Чернігівській області – 36 осіб на кв.км (в 2,1 раза нижча за середню).
Однак, механічне запровадження до «Формули розподілу…» коригуючого коефіцієнта, що відображає густоту населення, в рамках незмінного бюджетного ресурсу, призведе то того, що для культури Чернігівської області буде передбачено в 2,1 рази більше бюджетних коштів, ніж за чинною формулою, натомість Донецька область отримає для фінансування культури в 2,2 рази менше коштів, що навряд чи виправдано.
Потреба в істотно вищих питомих витратах, при наданні культурних послуг населенню виникає вочевидь у рідкозаселеній сільській місцевості, а не регіоні (області) в цілому. Однак густота сільського населення значно різниться в окремих районах в межах областей. Наприклад, південні райони Рівненської, Волинської, Житомирської, Чернігівської, Сумської областей значно густонаселеніші, ніж північні. Наприклад, Житомирська ОДА пропонує застосовувати коригуючі коефіцієнти, що відображають щільність населення районів – їз значенням від 1 (для району з найбільшою в області густотою населення) до 2,15.
В цьому разі майже всі (крім одного) коригуючи коефіцієнти будуть «підвищуючі». Тобто йтиметься не про раціональний перерозподіл коштів міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання), а про істотне їх збільшення.
Якщо ж виходити з необхідності вдосконалення розподілу бюджетних коштів, то замість коригуючих коефіцієнтів густоти населення доцільно передбачити в «Формулі розподілу…» додаткові видатки для бюджетів районів з особливо малою густотою населення. Подібні додаткові видатки передбачені чинною «Формулою розподілу…» для адміністративно-територіальних одиниць, у складі яких є населені пункти, віднесені до гірських.
Міністерство фінансів АР Крим та ряд ОДА пропонують окремо обраховувати потреби в бюджетних коштах на охорону культурної спадщини (принаймні – пам`яток національного значення) запровадженням фінансових нормативів на охорону однієї пам`ятки – археології, історії, архітектури, монументального мистецтва.
Не заперечуючи в принципі щодо доцільності проведення окремого обрахунку потреб у бюджетному фінансуванні охорони культурної спадщини, зазначимо, що, на переконання Державної служби національної культурної спадщини, нерухомі пам`ятки є дуже різними за масштабами, станом збереженості та, відповідно, потребами у бюджетних коштах на їх охорону, реставрацію тощо. Отже, для них неможливо визначити і єдині фінансові нормативи. На даному етапі проблему фінансування охорони культурної спадщини в регіонах доцільно вирішувати шляхом цільового фінансування (субвенцій) з державного бюджету.
На підставі аналізу застосування «Формули розподілу…» та зауважень, що надійшли з областей, запропоновані зміни до неї. Суть пропонованих змін до “Формули розподілу…” полягає не у прямому збільшенні обсягів видатків на культуру в місцевих бюджетах, а в більш адекватному їх перерозподілі між адміністративно-територіальними одиницями, а також між різними галузями культурної сфери в регіонах. Це означає, що забезпечення пропонованих змін бюджетними ресурсами цілком можливе в рамках тих звичайних темпів зростання бюджетних видатків на культуру й мистецтво, що мають місце в останні кілька років.
Внаслідок застосування пропонованих змін у “Формулі розподілу…” загальний обсяг видатків на культуру у відповідному місцевому бюджеті складатиметься не з двох, як тепер, а з трьох частин:
– суми видатків на забезпечення роботи мережі закладів культури (окрім ПСМНЗ) – Vki, розрахованих, як і тепер, на базі норматива бюджетної забезпеченості на одного жителя, але скоригованих у відповідності до чисельності працівників культури в регіоні;
- додаткових видатків на фінансування культури в населених пунктах і районах, що мають статус гірських та рідконаселених сільських;
- окремої суми видатків на забезпечення роботи ПСМНЗ Vsmi, розрахованої на базі норматива бюджетного забезпечення послуг ПСМНЗ на одного учня.
При цьому у першому році застосування зміненої формули поява третього складника (Vsmi) фактично відбуватиметься в основному за рахунок зменшення першого складника, а коригування обсягів першого складника (Vki), обчислених в окремих регіонах, має відбуватися в рамках незмінного сумарного обсягу бюджетного фінансування.
Аби при переході на змінену методику розрахунків не допустити зниження обсягів фінансування в тих регіонах, де досягнутий рівень видатків вищий від середнього по Україні, пропонується застосувати в перші 1-2 роки принцип дофінансування відсталих регіонів при не зменшенні досягнутого рівня фінансування в заможніших регіонах. Це означає, що в тих регіонах, де фактичні обсяги бюджетних видатків на ПСМНЗ перевищують розрахункові за пропонованої формулою, ці обсяги мають залишатися без змін (а не зменшуватися до рівня розрахункових), натомість по тих регіонах, де фактичні видатки виявляться нижчі за розраховані нормативні, мають застосовуватися розраховані нормативні обсяги видатків (детально цей підхід викладено в п. 5). За проведеними розрахунками, застосування принципу до фінансування потребуватиме додаткових коштів в обсязі 33-34 млн. грн..
Це означало б додаткове збільшення видатків на культуру в місцевих бюджетах приблизно на 2-2.3% (що значно менше, ніж фактичні темпи приросту бюджетних видатків на культуру в Україні в останні 3 роки), іншим словами – запровадження змін у “Формулі розподілу…” цілком може відбутися при незмінних нинішніх темпах зростання видатків на культуру в місцевих бюджетах України.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини| < Попередня | Наступна > |
|---|