Проект
Цей Закон визначає загальні засади меценатства, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток меценатської діяльності, гарантує державну підтримку її учасникам.
Розділ І. Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів та понять
У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються у такому значенні:
грант - цільова фінансова допомога, що надається грантодавцем (меценатом або меценатською організацією) набувачу меценатської допомоги для реалізації цілей, визначених меценатською програмою (проектом);
меценатські організації (фундації, фонди тощо) – неприбуткові благо- дійні організації, головною метою яких є здійснення меценатської діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб;
меценатство (меценатська діяльність) – специфічна форма благодійництва (благодійної діяльності), що полягає у добровільній безкорисливій матеріальній, фінансовій, організаційній, консультаційній та/або іншій підтримці меценатами або меценатськими організаціями набувачів меценатської допомоги у сфері культури, мистецтва, науки, освіти;
меценати – фізичні та юридичні особи, що здійснюють меценатську діяльність самостійно або надають допомогу меценатським організаціям.
Стаття 2. Засади меценатства
Меценатство є важливим чинником підтримки культури, мистецтва, науки і освіти; розвитку творчого, духовного, інтелектуального потенціалу суспільства.
Діяльність меценатів, що має суспільний (недержавний) характер, здійснюється у взаємодії з органами державної влади і органами місцевого самоврядування та отримує державну підтримку.
Фізичні та юридичні особи можуть займатись меценатством самостійно або разом з меценатськими організаціями, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.
Президент України, депутати, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени їх сімей можуть займатись меценатською діяльністю тільки у межах отриманих і задекларованих доходів.
Стаття 3. Законодавство про меценатство
Законодавство про меценатство складається з положень Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про благодійництво і благодійні організації”, цього Закону, інших нормативно-правових актів України, що стосуються меценатства.
Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про меценатство, то застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Мета і основні напрями меценатської діяльності
Метою меценатської діяльності є сприяння розвитку культури, мистецтва, науки та освіти України.
Меценатська діяльність здійснюється у таких основних напрямах:
сприяння доступу населення до культурних цінностей;
сприяння охороні та збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам`яток історії та культури; підтримка музеїв та музейної справи;
сприяння поверненню в Україну національних культурних цінностей, що були вивезені за кордон;
підтримка бібліотек і бібліотечної справи;
сприяння розвитку видавничої справи;
підтримка професійної діяльності в культурно-мистецькій сфері;
сприяння розвитку народного мистецтва та мистецького аматорства;
підтримка відродження та розвитку народних художніх промислів;
сприяння естетичному вихованню (художньо-естетичній освіті) дітей і молоді;
сприяння популяризації вітчизняного мистецтва та кращих досягнень світового мистецтва в засобах масової інформації;
пошук і підтримка обдарованої молоді та дітей;
сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, надання допомоги вчителям (викладачам), вченим, студентам, учням;
сприяння популяризації українського мистецтва за кордоном, входженню України до європейського та світового культурного простору;
підтримка національної кінематографії;
підтримка української музичної індустрії, концертно-гастрольної галузі;
підтримка оновлення матеріально-технічної бази закладів культури, інформатизації у сфері культури.
Розділ ІІ. Організаційно-правове регулювання меценатської діяльності
Стаття 5. Форми меценатської діяльності
Меценатська діяльність може здійснюватись у таких формах:
фінансової допомоги, що надається у формі гранту, субсидії, добровільної пожертви, взяття на себе витрат по повному або частковому утриманню об`єктів, що належать набувачам меценатської допомоги;
матеріальної допомоги, шляхом безоплатної передачі майна та/або майнових прав, в тому числі цінних паперів, прав інтелектуальної власності, набувачу меценатської допомоги тимчасово, у постійне користування або у власність;
заснування та надання стипендій, разової фінансової або матеріальної допомоги;
організації та проведенні меценатських культурно-мистецьких та науково-освітніх акцій (заходів): фестивалів, конкурсів, концертів, вистав, виставок, показів, конференцій, семінарів, круглих столів тощо;
надання організаційних, консультаційних, експертних та інших послуг;
інших формах, що не суперечать законодавству України.
Стаття 6. Права меценатів
Кожен має право здійснювати меценатську діяльність на території України на основі добровільності та свободи вибору її напрямів і форм, згідно з чинним законодавством.
Державним органам, органам місцевого самоврядування та їхнім посадовим особам заборонено нав`язувати цілі, напрями чи форми здійснення меценатської діяльності. Меценати та меценатські організації добровільно визначаються зі своєю участю в конкретних державних цільових програмах підтримки в галузях культури та мистецтва, науки та освіти.
Меценати мають право здійснювати меценатську діяльність безпосередньо або через меценатські організації.
Меценати мають право на збереженні в таємниці обсягів та/або форм і завдань своєї меценатської діяльності.
Стаття 7. Заснування, статус, державна реєстрація, реорганізація
та ліквідація меценатської організації
Порядок заснування, статус, державна реєстрація, діяльність, реорганізація та ліквідація меценатської організації регулюється Законом України “Про благодійництво та благодійні організації”, іншими нормативно-правовими актами України.
Розділ ІІІ. Держава і меценатська діяльність
Стаття 8. Засади державної політики України щодо меценатства
Державна політики України щодо меценатської діяльності базується на:
невтручанні органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність меценатів і меценатських організацій;
гарантуванні добровільності діяльності меценатів і меценатських організацій;
створенні сприятливої правової бази для розвитку меценатства;
співпраці органів державної влади і органів місцевого самоврядування з меценатами і меценатськими організаціями;
визначенні пріоритетних напрямів і розробці спеціальних програм розвитку меценатства в Україні;
моральній та економічній підтримці державою меценатської діяльності.
Стаття 9. Державна підтримка меценатської діяльності
Органи державної влади і органи місцевого самоврядування для підтримки меценатства надають їм пільги з оплати податків і зборів згідно з чинним законодавством, а також:
встановлюють почесні звання, нагороди та відзнаки за меценатську діяльність (“Почесний меценат” “Меценат року”, “Почесний житель міста”;
нагороджують меценатів державними нагородами України, нагородами і відзнаками органів місцевого самоврядування;
встановлюють порядок увічнення імені мецената у зв`язку з меценатською діяльністю;
застосовують систему державних та комунальних доповнюючих грантів;
відзначають меценатів у інших формах відповідно до законодавства.
Виявлення вдячності з боку фізичних та юридичних осіб, що отримали меценатську допомогу, може здійснюватись публічно, в тому числі через засоби масової інформації, що не вважається рекламою.
Отримання юридичними та фізичними особами допомоги від меценатів і меценатських організацій не вважається підставою для скорочення їх бюджетного фінансування .
Стаття 10. Звітність меценатської організації
Обсяг і форми статистичної звітності меценатських організацій встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей їх діяльності.
Порядок складання та подання фінансової звітності про використання коштів та майна меценатськими організаціями встановлюються центральним податковим органом з урахуванням особливостей меценатської діяльності.
Стаття 11. Відповідальність за порушення законодавства про меценатство.
Особи, винні у порушенні законодавства про меценатство, несуть відповідальність відповідно до законів України.
Розділ IV. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2.До приведення законодавства у відповідність до цього Закону, нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Внести зміни до таких законів України:
1. До Закону України “Про благодійництво і благодійні організації”
1) в абзаці 4 статті замість слів “або окремих категорій осіб” записати слова “та набувачів благодійної допомоги”.
2) В абзаці 6 статті 1 після слів “набувачі благодійної допомоги” записати в дужках “(об`єкти благодійництва)”.
3) Доповнити статтю 1 абзацами такого змісту:
“грант – цільова фінансова допомога, що надається набувачу благодійної допомоги для реалізації цілей, визначених благодійною програмою (проектом);
“доповнюючий грант – грант, що надається органом державної влади або органом місцевого самоврядування набувачу благодійної допомоги як доповнення до гранту, вже наданого іншим суб`єктом благодійництва;
“довгострокова благодійна програма – комплекс взаємопов`язаних благодійних заходів, узгоджених за метою, завданнями, строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням із загальним строком виконання понад один рік;
суб`єкти благодійництва – благодійники та благодійні організації.
4) Частину 3 статті 8 викласти в такій редакції:
“За державну реєстрацію благодійної організації плата не стягується”.
5) У частині 4 статті 8 слова “документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію” вилучити.
6) У частині 2 статті 15 слова “фінансовий рік” вилучити.
7) В абзаці 4 статті 20 після слів “які” доповнити словами “здійснюють благодійництво або” – і далі за текстом.
2. До Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
1) У підпункті 5.2.2 статті 5 замість слів “від двох до п`яти відсотків” записати “від двох до десяти відсотків”.
2) У підпункті 5.2.13 статті 5 замість слів “від двох до п`яти відсотків” записати “від двох до десяти відсотків”.
3) Доповнити пункт 5.2 статті підпунктом 5.2.14 такого змісту:
“5.2.14.Суми коштів або вартість майна добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою реалізації мистецьких проектів професійним творчим працівникам за умови документального підтвердження цільового використання набувачами благодійної допомоги зазначених коштів і майна”.
Відповідно змінити нумерацію наступних підпунктів: підпункт 5.2.14 чинного Закону вважати підпунктом 5.2.15 і так далі.
3. До Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”
1) У підпункті 5.3.2 статті 5:
замість слів “п`яти відсотків” записати “десяти відсотків”;
після слів “неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні” додати “а також професійним творчим працівникам для цільового використання з метою реалізації мистецьких проектів”.
2) Доповнити пункт 4.3 підпунктом 4.3.35 такого змісту:
“кошти, отримані професійними творчими працівниками від благодійників (спонсорів, меценатів) та благодійних організацій для реалізації мистецьких проектів за умови документального підтвердження цільового використання зазначених коштів.
Відповідно підпункт 4.3.35 вважати підпунктом 4.3.36.
до проекту Закону України “Про меценатство”
1. Обгрунтування необхідності прийняття Закону України “Про меценатство”
Необхідність прийняття Закону обумовлена важливістю меценатської діяльності для розвитку культури, мистецтва, освіти і науки, а також недостатньою розвиненістю меценатства в Україні.
Як свідчить світова та вітчизняна практика, державної підтримки не достатньо для збереження культурної спадщини, розвитку творчого, інтелектуального потенціалу суспільства. А для розвитку меценатства необхідна спрятлива правова база, моральна та матеріальна підтримка меценатів.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про благодійництво і благодійні організації” меценатство є специфічною формою благодійництва. Водночас, специфіка меценатсва не відображена в зазначеному Законі, а отже меценатська діяльність потребує регламентації в окремому нормативно-правовому акті.
Для поліпшення правових умов благодійництва взагалі та меценатства зокрема, для збільшення податкового стимулювання меценатської діяльності необхідно внести зміни до законів України “Про благодійництво і благодійні організації”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок з доходів фізичних осіб”. Ці зміни передбачені Прикінцевими положеннями проекту Закону України “Про меценатство”.
2. Мета та завдання прийняття проекту Закону України.
Метою прийняття Закону України “Про меценатство” є створення сприятливих правових умов для меценатської діяльності – важливого чинника розвитку культури, мистецтва, науки і освіти.
Завданнями Закону є:
- законодавче відображення специфіки меценатської діяльності;
- посилення морального та матеріального стимулювання меценатства;
- створення сприятливих правових умов для ефективної взаємодії меценатів з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону
Запропонований законопроект унормовує меценатство як специфічну форму благодійництва, визначає засади меценатства, мету, основні напрями і форми меценатської діяльності, засоби державної підтримки меценатства.
4. Стан нормативно-правової бази у сфері меценатства
Правові відносини у сфері меценатства регулюються Конституцією України, Законом України “Про благодійництво і благодійні організації”, податковим законодавством.
Водночас, поза увагою законодавців залишились особливості меценатської діяльності, не визначено мету, напрями і форми діяльності меценатів, не вирішені питання стимулювання діяльності меценатів.
5. Фінансово-економічне обгрунтування
Прийняття Закону не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону
Прийняття Закону сприятиме розвитку меценатства в Україні, відродженню його традицій. Суттєво зросте меценатська підтримка культури, мистецтва, освіти і науки, що сприятиме кращому доступу населення до культурних цінностей, естетичному вихованню дітей і молоді, збереженню культурної спадщини, розвитку професійного мистецтва і мистецького аматорства, активізації наукових досліджень, зростанню творчого, інтелектуального потенціалу суспільства.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини| < Попередня | Наступна > |
|---|