(на доручення КМУ від 29.08.08 № 10997/0/2-08)
1) Щодо необхідності змін до “Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів...” в частині видатків на культуру
На сьогоднішній день розрахунок обсягів видатків на культуру в місцевих бюджетах здійснюється на підставі “Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами» (затверджена постановою КМ України від 5.09.2001 № 1195 (з пізнішими змінами.
Згідно з чинною “Формулою розподілу...” (п.36) для культури і мистецтва “фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного жителя визначається як середній розмір загальних видатків відповідних місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на минулий бюджетний період на одного жителя і коригується на прогнозний обсяг ресурсів бюджету, що спрямовується на зазначену мету (цілі) у плановому бюджетному періоді.
При цьому обсяг видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво не може бути меншим, ніж обсяг у році, що передує плановому, скоригований на індекс споживчих цін в середньому до попереднього року, врахований в Основних прогнозних показниках економічного і соціального розвитку України за даними Мінекономіки”.
Варто зазначити, що такий показник, як “розмір загальних видатків місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на минулий бюджетний період на одного жителя”, насправді не існує – місцеві ради затверджують лише загальні обсяги видатків (напр., на культуру й мистецтво), а не розміри видатків на душу населення.
Чинна формула передбачає фактично усереднене планування “від досягнутого”, а нормативи фінансування мають установлюватися єдині по всій Україні (за винятком Києва і Севастополя) для бюджетів міст обласного (АР Крим) підпорядкування, яких, наприклад у Донецькій області 28, а в Тернопільській - 1 (обласний центр), для бюджетів районів та обласних бюджетів шляхом деякого коригування фактично досягнутих рівнів, при цьому не обов’язково в бік збільшення, всупереч процитованому вище положенню самої методики, що говорить про недопущення зниження обсягів фінансування в порівнянні з попереднім роком.
Як показує галузева фінансова звітність, останніми роками фактичні видатки на культуру в багатьох регіонах України перевищували відповідні обсяги видатків, розраховані для цих регіонів Міністерством фінансів навіть на наступний плановий рік (а не лише на поточний). Наприклад, у Донецькій області в 2004 році фактичні видатки місцевих бюджетів на культуру склали 112.7 млн. грн., у 2005 році - 132.8 млн. грн., а розраховані за “Формулою розподілу” обсяги видатків на 2005 рік – лише 98.57 млн. грн. Подібним же чином, фактичні видатки на культуру в місцевих бюджетах АР Крим у 2004 році склали 55.26 млн., у 2005 році – 80.7 млн., а розраховані Мінфіном для АР Крим обсяги видатків на 2005 рік – лише 46.57 млн. грн. Аналогічна ситуація мала місце в Львівській, Одеській, Луганській, Рівненській, Чернігівській областях (див.: Перспективи розвитку галузі культури. Аналітичні матеріали до Всеукр. Наради з питань розвитку культури. Київ, 2007, с. 40).
Останнім часом засади, покладені в основу чинної “Формули розподілу...” по суті увійшли в явну суперечність із соціальною політикою Уряду України, спрямованою на стабільне зростання рівня оплати праці, особливо в бюджетній сфері. Внаслідок цього частка фонду зарплати у видатках швидко зростає коштом інших важливих статей витрат закладів культури. На оплату праці використовується практично увесь приріст бюджетного фінансування галузі, що фактично не поліпшує, а погіршує роботу закладів.
Прикладом негативного впливу чинної “Формули розподілу...” на формування місцевих бюджетів галузі є факт, викладений у листі Львівської ОДА до Міністерства фінансів (№ 5\5-2760 від 31.05.07, вх. №11-18738), де зазначається, що “розрахунковий показник видатків на культуру й мистецтво не забезпечує коштами навіть виплату зарплати працівникам галузі, а кошти на інші видатки відсутні.” Подібна ситуація зберігається і у нинішньому році.
Так, за даними Волинської ОДА (лист до МКТ від 04.07.08 № 3677/30/2-08) та Кіровоградської ОДА (лист до МКТ від 09.07.08 № 12-1511/5) видатки на заробітну плату у сфері культури цих областей складають у 2008 році відповідно 93,7 та 97,7 % від розрахункових обсягів видатків на культуру і мистецтво, доведених Міністерством фінансів України.
Фактично це означає, що незмінне збереження чинної “Формули розподілу..” за кілька років приведе до паралічу реальної роботи закладів культури в більшості регіонів, перетворить їх на своєрідну службу з виплати допомоги по вимушеному неробству.
Нагальна потреба вдосконалення чинної “Формули розподілу...” констатувалася в численних зверненнях до Міністерства культури і туризму України від облуправлінь культури протягом останніх кількох років.
У цих зверненнях говориться, що при розрахунку нормативів бюджетних видатків не враховуються особливості регіонів, зокрема – неоднакова структура й розвиненість мережі закладів культури, чисельність працівників галузі, багатство регіону історико-культурними пам'ятками, що потребують значних витрат на збереження тощо. Зокрема, у зверненнях до МКТ України Львівської ОДА, Миколаївської ОДА, Криворізької міськради та ін. місцевих органів влади йшлося про необхідність окремого врахування при обчисленні обсягів видатків на культуру в бюджетах відповідних рівнів таких складників, як видатки на утримання шкіл естетичного виховання, ремонт, реставрацію і утримання пам’яток тощо.
Аналогічні пропозиції викладені також в листах багатьох ОДА, надісланих до МКТ на виконання листа Міністерства фінансів України від 20.06.2008 р. № 31-17030-301-5/23814 про удосконалення Формули розподілу міжбюджетних трансфертів, а також у зверненнях Закарпатської обласної організації профспілки працівників культури та Кіровоградської ОДА до прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко, що послужили причиною вищезгаданого доручення Уряду.
Зокрема, у зверненні Закарпатської обласної профспілкової організації працівників культури (лист від 8.08.2008 р. № 31) зазначено, що розподіл коштів на культуру і мистецтво за чинною «Формулою розподілу…» забезпечує фінансування галузі в області на 75% до потреби, а в окремих районах, особливо малонаселених гірських, а також – містах обласного підпорядкування – на 40-60%. В зверненні пропонується внести зміни до Формули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, врахувавши діючу мережу установ культури та чисельність їх працівників, кількість об`єктів культурної спадщини.
У зверненні Кіровоградської ОДА (лист від 15.08.2008 р. № 10-466/3) до Прем`єр-міністра України України зазначено, що заклади культури в області забезпечені бюджетними видатками лише на 71,1% від потреби. Це призводить до подальшого зношення основних засобів, незадовільного поповнення бібліотечних фондів, інших негативних явищ. Підкреслюється необхідність вдосконалення методики бюджетного фінансування галузі та, зокрема, запровадження підвищуючих коригуючих коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості для територій з низькою щільністю населення.
Таким чином, існує нагальна потреба у вдосконаленні існуючої “Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів...”
Передусім – потрібне адекватне врахування в цих формулах різного ступеня розвиненості мережі закладів культури та їх кадрової наповненості. Це може бути зроблено шляхом застосування коригуючих коефіцієнтів до обсягів видатків, розрахованих на базі нормативу бюджетної забезпеченості на одного жителя. Такі коефіцієнти, розраховані на базі чисельності працівників культури у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, дозволять привести обсяги бюджетних коштів, що виділятимуться на культуру, у більшу відповідність до рівня розвитку галузі у відповідній місцевості.
Як відомо, розвиненість мережі закладів культури не обов’язково збігається з густо населеністю чи економічною розвиненістю регіону. Наприклад, за даними державної статистики та за відомчою статистикою Мінкультури 2006 року (форма 6-ПВ), кількість працівників культури на 1000 жителів у різних регіонах коливалася від 2,56 у Дніпропетровській та 2,86 у Донецькій області – до 5,46 у Чернігівській області та 5,30 у місті Севастополі.
Регіональні відмінності в розвитку галузі культури можна показати на прикладі двох регіонів, Дніпропетровськоі та Чернігівської областей (табл. 1А).
Табл. 1А.
Чисельність населення та розвиненість галузі культури
в Дніпропетровській та Чернігівській областях, за даними 2008 року
| Дніпропетровська обл. | 3398,4 | 1378 | 233217,0 | 8841 | 2,60 |
| Чернігівська обл. | 1135,9 | 1623 | 86457,9 | 6375 | 5,61 |
| Чернігівська як % до Дніпропетровської | 33,4 | 117,7 | 37,1 | 72,1 | 215,8 |
Із цієї таблиці бачимо, що за кількістю населення Чернігівська область становить лише 33,4% від Дніпропетровської, й відповідно за згаданою “Формулою розподілу... ” бюджетні видатки на культуру для неї мали становити 37,1 % від обсягу, розрахованого для Дніпропетровської, натомість чисельність закладів культури в Чернігівській обл. становила понад 117,7% від рівня Дніпропетровської області, а кількість працівників галузі – 72,1 % від рівня Дніпропетровської (а чисельність працівників галузі на душу населення перевищувала рівень Дніпропетровської області в 2,2 рази!).
Це означає, що на практиці застосування існуючої формули, без відповідного коригування, реально обділяє галузь культури в деяких областях.
Коригуючі коефіцієнти мають відображати відмінності регіонів за забезпеченістю закладами культури (і чисельністю їх працівників). На наше переконання, показник забезпеченості регіону працівниками культури узагальнено відображає також забезпеченість мережею закладів культури. Безпосереднє використання такого показника, як кількість закладів (абсолютна чи питома) не є адекватним способом урахування розвиненості галузі, позаяк заклади культури дуже різні за розмірами, впливом, обсягами роботи тощо.
Якщо скоригувати обсяги бюджетних видатків у відповідності до чисельності працівників галузі, тоді той регіон (місто, район тощо), де мережа закладів культури більш розвинена, ніж у середньому по Україні, одержуватиме більше бюджетних коштів на її роботу, аніж за чинною формулою, а той, де вона відстала (чи скоротилася в останні роки через недостатню підтримку), відповідно одержить менше.
Водночас у листі Кіровоградської ОДА (від 15.08.2008 р. № 10-466/3) до Прем`єр-міністра України зазначено, що в чинній «Формулі розподілу…» не врахована щільність населення регіонів, показник якої в цій області є в 1,8 рази нижчим за середній по Україні. В зверненні пропонується застосування підвищених коригуючих коефіцієнтів до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на утримання установ соціально-культурної сфери для територій з низькою щільністю населення.
Щільність населення в окремих регіонах справді значно відрізняється від середнього показника по Україні (77 осіб на кв. км станом на 1.01.2008 р.). Найвища щільність населення в Донецькій області – 171 особа на кв.км (в 2.2 раза вища за середню по Україні), найнижча – в Чернігівській області – 36 осіб на кв.км (в 2,1 раза нижча за середню).
Однак, механічне запровадження до «Формули розподілу…» коригуючого коефіцієнта, що відображає густоту населення, в рамках незмінного бюджетного ресурсу, призведе то того, що для культури Чернігівської області буде передбачено в 2,1 рази більше бюджетних коштів, ніж за чинною формулою, натомість Донецька область отримає для фінансування культури в 2,2 рази менше коштів, що навряд чи виправдано.
Потреба в істотно вищих питомих витратах, при наданні культурних послуг населенню виникає вочевидь у рідкозаселеній сільській місцевості, а не регіоні (області) в цілому. Однак густота сільського населення значно різниться в окремих районах в межах областей. Наприклад, південні райони Рівненської, Волинської, Житомирської, Чернігівської, Сумської областей значно густонаселеніші, ніж північні. Наприклад, Житомирська ОДА пропонує застосовувати коригуючі «підвищуючі» коефіцієнти, що відображають щільність населення районів – їз значенням від 1 (для району з найбільшою в області густотою населення) до 2,15.
В цьому разі майже всі (крім одного) коригуючі коефіцієнти будуть «підвищуючими». Тобто йтиметься не про раціональний перерозподіл коштів міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання), а про істотне їх збільшення.
Якщо ж виходити з необхідності вдосконалення розподілу бюджетних коштів, то замість коригуючих коефіцієнтів густоти населення доцільно передбачити в «Формулі розподілу…» додаткові видатки для бюджетів районів з особливо малою густотою населення. Подібні додаткові видатки передбачені чинною «Формулою розподілу…» для адміністративно-територіальних одиниць, у складі яких є населені пункти, віднесені до гірських.
Міністерство фінансів АР Крим та ряд ОДА пропонують окремо обраховувати потреби в бюджетних коштах на охорону культурної спадщини (принаймні – пам`яток національного значення) запровадженням фінансових нормативів на охорону однієї пам`ятки – археології, історії, архітектури, монументального мистецтва.
Не заперечуючи в принципі щодо доцільності проведення окремого обрахунку потреб у бюджетному фінансуванні охорони культурної спадщини, зазначимо, що, на переконання Державної служби національної культурної спадщини, нерухомі пам`ятки є непорівнюваними за масштабами, станом збереженості та, відповідно, потребами у бюджетних коштах на їх охорону, реставрацію тощо. Отже, для них неможливо визначити і єдині фінансові нормативи. На даному етапі проблему фінансування охорони культурної спадщини в регіонах доцільно вирішувати шляхом цільового фінансування (субвенцій) з державного бюджету.
Водночас, доцільно окремо, за допомогою спеціальних нормативів, обраховувати видатки на забезпечення роботи деяких видів закладів, що мають виразну специфіку, при цьому їхнє місце в мережі закладів культури та її фінансуванні – доволі значне. Йдеться передусім про позашкільні спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (ПСМНЗ, або ж школи естетичного виховання), а також про історико-культурні пам’ятки.
Зокрема, видатки на утримання ПСМНЗ є дуже істотним складником у загальних обсягах фінансових потреб галузі культури в регіонах (в сукупних видатках місцевих бюджетів на культуру – це порядку чверті, а в бюджетах деяких міст обласного підпорядкування – навіть більше половини), значення якого має суттєві регіональні відмінності. Ці видатки, на погляд багатьох органів культури в регіонах (наприклад, це обґрунтовує й Львівська ОДА у згаданому вищу листі до Міністерства фінансів України) мають не включатися до загального нормативу фінансування на душу населення, а обраховуватися як окремий складник загальної суми видатків. Аргументи на користь такого підходу наступні.
По-перше, послугами ПСМНЗ можуть користуватися не всі громадяни, а лише діти шкільного віку, тож у відповідності до визначених законом засад державного гарантування послуг закладів культури, для них є доречним не норматив видатків на душу населення, а аналогічний норматив, розрахований на одного споживача послуг – школяра або дитину шкільного віку.
По-друге, демографічна ситуація в регіонах України суттєво різниться і, відповідно, різною є частка дітей шкільного віку в загальній кількості населення.
Наприклад, Закарпатська і Чернігівська області схожі за чисельністю населення – приблизно по 1,2 млн. жителів. Але в Закарпатській області порівняно благополучна демографічна ситуація, а в Чернігівській області – чи не найгірша в країні. Відповідно, в першій з них більше дітей шкільного віку (171,36 тис. у порівнянні з 118 тис. у Чернігівській обл. за даними форми 76-РВК за 2006 рік – див. табл. 3), більше учнів у школах естетичного виховання (відповідно 11.9 тис. та 7.86 тис.), а отже, й більші потреби у видатках на утримання шкіл естетичного виховання.
По-третє, за нинішнього підходу конкретні обсяги видатків на утримання ПСМНЗ залежать від загальної структури мережі закладів культури в області, місті, районі. Адже вони виділяються із загальної суми видатків на культуру, обрахованої за чинною “Формулою розподілу...” яка визначає подібні обсяги видатків для територіальних одиниць подібної чисельності населення. Тому, коли, наприклад, в одному місті (або районі) – розвинена мережа театрів, музеїв, бібліотек, є визначні пам’ятки, а в іншому місті (або районі) театрів та музеїв 1-2 або нема зовсім, то в першому випадку ПСМНЗ одержують значно менше коштів, аніж у другому, що суперечить принципам, закладеним у Законі України “Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” (стаття 21) і є “незаслуженою карою” за розвиненість культури в цьому місті або районі.
Отже, зазначений складник потреб у бюджетних видатках на культуру та мистецтво потребує окремого розрахунку. Він може бути визначений на основі норматива бюджетного забезпечення ПСМНЗ в розрахунку на 1 учня.
На підставі такого норматива можна буде обрахувати загальний обсяг видатків на утримання ПСМНЗ в області, місті, районі тощо. Його можна визначати двома способами:
- шляхом множення на чисельність учнів ПСМНЗ у даній адміністративно-територіальній одиниці:
V smi = Нsm * Uism; (варіант 1)
- або шляхом множення на загальну чисельність школярів (дітей шкільного віку) в регіоні та на коефіцієнт, що відображає співвідношення між чисельністю учнів ПСМНЗ та дітей шкільного віку в Україні:
V smi = Нsm * Ui * ( Usm / Uo); (варіант 2)
де Нsm – норматив бюджетного забезпечення ПСМНЗ на 1 учня;
Usm - загальна чисельність учнів ПСМНЗ (за тією-таки формою)
Ui – чисельність дітей шкільного віку в і-й адміністративно-територіальної одиниці; Uіsm – чисельність учнів ПСМНЗ в і-й адміністративно-територіальної одиниці; Uo - чисельність дітей шкільного віку в Україні.
За другим варіантом розрахунку відхилення показника Vsmi від нинішніх фактичних видатків на ПСМНЗ буде більшим, ніж за першим, оскільки в багатьох регіонах України співвідношення між чисельністю учнів ПСМНЗ та загальною чисельністю учнів загальноосвітніх шкіл істотно відрізняється від середньо-українського показника 6.4% (обрахованого за даними форми звітності 1-ДМШ для ПСНМЗ та форми 76-РВК для загальноосвітніх шкіл за 2006 рік).
Таким чином, внаслідок застосування пропонованих змін у “Формулі розподілу...” загальний обсяг видатків на культуру у відповідному місцевому бюджеті складатиметься з двох частин – суми видатків на забезпечення роботи мережі закладів культури (окрім ПСМНЗ) - Vki, розрахованих, як і тепер, на базі норматива бюджетної забезпеченості на одного жителя, але скоригованих у відповідності до чисельності працівників культури в регіоні, та суми видатків на забезпечення роботи ПСМНЗ Vsmi, розрахованої на базі норматива бюджетного забезпечення послуг ПСМНЗ на одного учня. На наш погляд, запровадження окремого розрахунку видатків на ПСМНЗ за пропонованою формулою (перший, поміркований варіант) з одного боку, значно поліпшить фінансову ситуацію в позашкільній мистецькій освіті, а з іншого – не складатиме істотного обтяження для бюджетної системи України.
Більш детальний виклад пропонованих змін подано нижче.
2) Конкретний зміст пропонованих змін до “Формули розподілу”
На підставі викладених вище підходів пропонується внести до чинної “Формули розподілу...”, а саме – пунктів 36, 37 та 39 зміни, що викладені нижче (позначені жирним шрифтом).
Пункт 36. чинної “Формули...” пропонується викласти в наступній редакції:
“Розрахунковий показник обсягу видатків на культуру і мистецтво (Vki) визначається, виходячи з чисельності наявного населення адміністративно-територіальної одиниці, фінансових нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, коригуючих коефіцієнтів, що відображають відмінності адміністративно-територіальних одиниць шодо забезпеченості працівниками культури (мережею закладів культури і мистецтва), а також фінансових нормативів бюджетного забезпечення видатків на утримання позашкільних спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного жителя визначається як середній розмір загальних видатків відповідних місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на минулий бюджетний період на одного жителя, і коригується на прогнозний обсяг ресурсів бюджету, що спрямовуються на зазначену мету (цілі) у плановому бюджетному періоді. При цьому обсяг видатків місцевих бюджетів на культуру і мистецтво не може бути меншим, ніж обсяг у році, що передує плановому, скоригований на індекс споживчих цін в середньому до попереднього року, врахований в основних прогнозних показниках економічного і соціального розвитку України за даними Мінекономіки.
Фінансовий норматив бюджетного забезпечення ПСМНЗ в розрахунку на одного учня визначається як відношення загальних витрат на утримання ПСМНЗ до загальної кількості учнів ПСМНЗ в Україні.
Коригуючий коефіцієнт забезпеченості працівниками культури визначається як співвідношення показника забезпеченості працівниками культури в розрахунку на 1000 жителів даної адміністративно-територіальної одиниці до показника забезпеченості працівниками культури в розрахунку на 1000 жителів по Україні в цілому (за винятком міст Києва та Севастополя).”
Пункт 37. “Формули...” пропонується викласти в наступній редакції:
“37. Для бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету розрахунковий обсяг видатків на культуру і мистецтво визначається за формулою:
Vki = H kob x Ni x Ki (kоb) + Vkgi,
де Hkob - фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на культуру і мистецтво бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету у розрахунку на одного жителя;
Ni - чисельність наявного населення адміністративно-територіальної одиниці (АР Крим, область) за станом на 1 січня року, що передує плановому бюджетному року, тис. осіб;
V kgi - обсяг додаткових видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входять населені пункти, які мають статус гірських. Ці видатки визначаються за окремим розрахунком.
Ki(kоb) - коригуючий коефіцієнт для і-тої адміністративно-територіальної одиниці (АР Крим, область), що відображає відмінності адміністративно-територіальної одиниці щодо забезпеченості працівниками культури;
Кі (kоb) = Zi / Zu,
де Zi - забезпеченість працівниками культури і-ої адміністративно-територіальної одиниці (АР Крим, область) в розрахунку на 1000 жителів:
Zi = Pi / Ni,
де Рі - кількість працівників культури і-тої адміністративно-територіальної одиниці на 1 січня року, що передує плановому бюджетному року, осіб;
Zu - забезпеченість працівниками культури по Україні в цілому (за винятком міст Києва та Севастополя) в розрахунку на 1000 жителів:
Zu = (Pu - Pkyiv - Psev) / (Nu - N kyiv - N sev),
де Pu - Pkyiv - Psev - кількість працівників культури в Україні за винятком міст Києва та Севастополя станом на 1 січня року, що передує плановому бюджетному року, осіб;
Nu - Nkyiv - N sev - чисельність наявного населення в Україні за винятком міст Києва та Севастополя станом на 1 січня року, що передує плановому бюджетному року, тис. осіб.”
Примітка: оскільки за чинною “Формулою...” фінансування міст Києва та Севастополя обраховується окремо, з урахуванням досягнутого рівня бюджетного фінансування саме в цих містах, то застосування коригуючих коефіцієнтів у даному випадку недоцільне.
Варто також зазначити, що з урахуванням окремого обчислення видатків на ПСМНЗ слід буде дещо інакшим способом обраховувати основний норматив бюджетного забезпечення видатків на культуру на одного жителя, а саме:
- від загального фактичного обсягу видатків на культуру у місцевих бюджетах відповідного рівня за період, попередній планованому, слід відняти обсяг видатків на ПСМНЗ (за даними форми звітності 1-ДМШ);
- результат поділити на чисельність населення, згідно з чинною “Формулою розподілу”, й використати для обрахунку “основних” видатків на культуру(без ПСМНЗ).
Пункт 39 “Формули...” пропонується викласти в наступній редакції:
“39. Для бюджету міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджету району розрахунковий показних обсягу видатків на культуру і мистецтво визначається за такою формулою:
V ki = H km (r ) x Ni x Ki (kmr) + V kgi + V kri + V smi;
де H km (r) - фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на культуру і мистецтво відповідно міста республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення або району у розрахунку на одного жителя (без урахування ПСМНЗ);
Ki(м-р) - коригуючий коефіцієнт, що відображає відмінності адміністративно-територіальної одиниці щодо забезпеченості працівниками культури:
Ki (kmr) = Zi (kmr) / Zu (kmr),
де Z i (kmr) - забезпеченість працівниками культури і-того міста республіканського АР Крим (обласного) підпорядкування або району в розрахунку на 1000 жителів;
Zu (kmr) - забезпеченість працівниками культури міст республіканського АР Крим (обласного) підпорядкування в середньому по Україні або, відповідно, забезпеченість працівниками культури районів в середньому по Україні.
V (kgi) - обсяг додаткових видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входять населені пункти, які мають статус гірських;
V kri – обсяг додаткових видатків бюджету рідкозаселеної адміністративно-територіальної одиниці (сільського району).
Ці видатки визначаються за окремим розрахунком.
V smi – обсяг видатків бюджету адміністративно-територіальної одиниці на утримання ПСМНЗ, що розташовані на її території;
V smi = Нsm * Uism; де -
Нsm – фінансовий норматив бюджетного забезпечення ПСМНЗ в розрахунку на одного учня;
Uіsm – чисельність учнів ПСМНЗ в і-й адміністративно-територіальної одиниці.
3) Приклади розрахунку пропонованих нових нормативів, що мають використовуватися у пропонованих змінах
Пропонований коригуючий коефіцієнт забезпеченості працівниками культури, визначається як співвідношення показника забезпеченості працівниками культури в розрахунку на 1000 жителів даної адміністративно-територіальної одиниці до показника забезпеченості працівниками культури в розрахунку на 1000 жителів по Україні в цілому:
Ki(kоb) - коригуючий коефіцієнт для і-тої адміністративно-територіальної одиниці, що відображає забезпеченість її працівниками культури;
Кі (kоb) = Zi / Zu,
де Zi - забезпеченість працівниками культури і-ої адміністративно-територіальної одиниці (АР Крим, область) в розрахунку на 1000 жителів:
Zi = Pi / Ni,
де Рі - кількість працівників культури і-тої адміністративно-територіальної одиниці на 1 січня року, що передує плановому бюджетному року, осіб (за даними форми 6-ПВ зведеної);
Ni - чисельність наявного населення і-тої адміністративно-територіальної одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому бюджетному року, тис. осіб (за офіційними даними Держстатистики);
Zu - забезпеченість працівниками культури по Україні в цілому (за винятком міст Києва та Севастополя) в розрахунку на 1000 жителів, що розраховується:
Zu = (Pu - Pkyiv - Psev) / (Nu - N kyiv - N sev),
де Pu - Pkyiv - Psev - кількість працівників культури в Україні за винятком міст Києва та Севастополя станом на 1 січня року, що передує плановому бюджетному року, осіб (за даними форми 6-ПВ зведеної);
Nu - Nkyiv - N sev - чисельність наявного населення в Україні за винятком міст Києва та Севастополя станом на 1 січня року, що передує плановому бюджетному року, тис. осіб. (за офіційними даними Держстатистики).
Норматив бюджетного забезпечення ПСМНЗ в розрахунку на 1 учня має визначатися як відношення загальних витрат на утримання ПСМНЗ в Україні - до загальної чисельності учнів ПСМНЗ (обидва показники наявні в формі звітності 1-ДМШ).
Нsm = Wism / Usm;
де Нsm – фінансовий норматив бюджетного забезпечення ПСМНЗ на 1 учня;
Wism - загальні витрати на утримання ПСМНЗ в Україні (згідно з формою 1-ДМШ зведеною);
Usm - загальна чисельність учнів ПСМНЗ (за тією-таки формою)
Наприклад, за галузевою звітністю 2006 року, сумарні видатки бюджетів різних рівнів на ПСМНЗ в Україні склали 414,033 млн. грн.. а загальна чисельність учнів ПСМНЗ – 316,7 тисяч. Таким чином, пропонований норматив бюджетного забезпечення ПСМНЗ на 1 учня у 2006 році склав би 1307.3 грн. на рік.
4) Принципи розподілу бюджетних ресурсів, що лежать в основі пропонованих змін “Формули розподілу...”
Суть пропонованих змін до “Формули розподілу...” полягає не у прямому збільшенні обсягів видатків на культуру в місцевих бюджетах, а в більш адекватному їх перерозподілі між адміністративно-територіальними одиницями, а також між різними галузями культурної сфери в регіонах. Це означає, що забезпечення пропонованих змін бюджетними ресурсами цілком можливе в рамках тих звичайних темпів зростання бюджетних видатків на культуру й мистецтво, що мають місце в останні кілька років.
Внаслідок застосування пропонованих змін у “Формулі розподілу...” загальний обсяг видатків на культуру у відповідному місцевому бюджеті складатиметься не з двох, як тепер, а з трьох частин:
– суми видатків на забезпечення роботи мережі закладів культури (окрім ПСМНЗ) - Vki, розрахованих, як і тепер, на базі норматива бюджетної забезпеченості на одного жителя, але скоригованих у відповідності до чисельності працівників культури в регіоні;
- додаткових видатків на фінансування культури в населених пунктах і районах, що мають статус гірських та рідконаселених сільських;
- окремої суми видатків на забезпечення роботи ПСМНЗ Vsmi, розрахованої на базі норматива бюджетного забезпечення послуг ПСМНЗ на одного учня.
При цьому у першому році застосування зміненої формули поява третього складника (Vsmi) фактично відбуватиметься в основному за рахунок зменшення першого складника, а коригування обсягів першого складника (Vki), обчислених в окремих регіонах, має відбуватися в рамках незмінного сумарного обсягу бюджетного фінансування.
Аби при переході на змінену методику розрахунків не допустити зниження обсягів фінансування в тих регіонах, де досягнутий рівень видатків вищий від середнього по Україні, пропонується застосувати в перші 1-2 роки принцип дофінансування відсталих регіонів при не зменшенні досягнутого рівня фінансування в заможніших регіонах. Це означає, що в тих регіонах, де фактичні обсяги бюджетних видатків на ПСМНЗ перевищують розрахункові за пропонованої формулою, ці обсяги мають залишатися без змін (а не зменшуватися до рівня розрахункових), натомість по тих регіонах, де фактичні видатки виявляться нижчі за розраховані нормативні, мають застосовуватися розраховані нормативні обсяги видатків (детально цей підхід викладено в п. 5). За проведеними розрахунками, застосування принципу дофінансування потребуватиме додаткових коштів в обсязі 33-34 млн. грн.
Це означало б додаткове збільшення видатків на культуру в місцевих бюджетах приблизно на 2-2.3% (що значно менше, ніж фактичні темпи приросту бюджетних видатків на культуру в Україні в останні 3 роки), іншим словами – запровадження змін у “Формулі розподілу...” цілком може відбутися при незмінних нинішніх темпах зростання видатків на культуру в місцевих бюджетах України.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини| < Попередня | Наступна > |
|---|