Українське народне хорове мистецтво – вид музичної творчості, що з однієї сторони опирається на традиційну народну пісенну культуру (гуртовий спів), а з другої – на академічне хорове мистецтво. Перша складова навдивовижу багатолика, адже кожне українське село і навіть куток мали свої певні співочі відмінності. Отож опора на регіональні пісенні традиції в поєднанні з широким спектром засобів музичної виразності академічного вокального мистецтва є підґрунтям для утворення найрізноманітніших моделей народного хору та самобутності кожного народно-хорового колективу.

Народне хорове мистецтво за своєю сутністю є секундарним. Воно утворилося в 90-і роки ХІХ ст. у результаті творчих пошуків фольклориста, хорового диригента та композитора за покликанням і лікаря за фахом Порфира Демуцького з Охматівським хором на Київщині (тепер Черкащина). Об’єктивною умовою виникнення народного хору стало збільшення чисельності осіб у співочому колективі. Кожен виконавець вже не мав змоги вільно, як це було в невеликих гуртах, розвивати свою пісенну лінію, тому виникла потреба фіксації співочих партій для узгодженого їх виконання великою кількістю співаків.

З розвитком індустріалізації, розбудовою міст, куди подалася велика маса співучого сільського населення, цей вид музикування набуває усе більшої популярності і стає виразником українського національного духу. Пояснюється це тим, що пісенна творчість українського народу – коренева система української музичної культури і в душі українського народу закладена генетична любов до піснеспіву. А колективна пісенна творчість з уніфікованими хоровими партіями не потребує від кожного виконавця виняткових музичних чи вокальних здібностей, об’єднує велику кількість людей різного віку без спеціальної фахової підготовки, не вимагає особливих технічних умов та обладнання.

В радянський період української історії народно-хорове мистецтво стає пріоритетним – повсюдно створюються аматорські та професіональні колективи. Ця епоха в народно-хоровому мистецтві характеризується як незаперечними досягненнями (широким залученням народу до масового співу, створенням високохудожніх мистецьких зразків), так і недоліками (ідеологізацією народної творчості, утворенням певних технічних шаблонів, через що виник величезний масив псевдонародних одноликих пісень). Не можна не визнати й того, що у цей період чинився тиск на суто автентичне мистецтво, а з академічного музикування вилучався цілий пласт духовного співу. ХХ століття характерне й тим, що народна пісня потрапила в незвичне для себе середовище, вийшовши на сцену. І саме у народно-хоровому виді вона стала там органічною. Таким чином, народний хор, незважаючи на ідеологічні зашореності, став фактором національної самоідентифікації, національного ствердження, основою масового українського співу.

Із здобуттям незалежності в Україні відбулися кардинальні зміни і в свідомості народу, справедливо повертаються до вжитку раніше заборонені пласти музичної культури. Йде процес переоцінки цінностей. Однак саме на цьому етапі української історії виникають дивовижні колізії – народно-хорове мистецтво, цей неперевершений речник головної державотворчої ідеї, витісняється на маргінес музичного життя. Сьогодні все відвертіше звучить думка щодо доцільності функціонування в Україні українського народного хорового мистецтва, ведуться спроби протиставити його автентичній пісні та академічному мистецтву.

Безперечно, сьогодні в народно-хоровій царині далеко не все добре – мало нових, яскравих обробок народного мелосу, високохудожніх пісень, співзвучних часові. Найголовніша причина такого стану – матеріальна. Професіональні колективи ледь животіють через мізерні заробітки, через відсутність коштів на нові постановки, сценічне вбрання та гастролі. Кількість аматорських колективів, питома вага яких у розвитку народно-хорового мистецтва надзвичайно велика, в зв’язку з переходом державних підприємств у приватну власність зменшилась катастрофічно і цей процес, нажаль, продовжується. Держава дистанціювалася від проблем народно-хорового мистецтва. Навіть на єдиний Всеукраїнський конкурс-фестиваль ім. П. Демуцького, що проходить у Києві раз на три роки, тільки окремі області спромагаються делегувати свої колективи. Телебачення, за незначним винятком, ігнорує улюблений в народі вид музичної творчості. Сьогодні в Україні місце народних хорових колективів посіли невеличкі вокально-інструментальні гурти, що, на догоду дешевим споживацьким смакам, широко тиражують примітивні напівестрадні псевдонародні зразки з суцільними карбованими ритмами.

В українському музичному просторі поряд з академічним мистецтвом, автентичною творчістю та естрадною музикою, сучасна народна музична творчість має посісти особливе місце. Адже фольклор – не пережиток старовини, не мертва, застигла, механістично відтворювана традиція минулого, а животворний, безперервний процес, що розвивається в надрах народних виконавців і знаходиться в постійному процесі оновлення. Ніхто не наділений правом цей процес зупиняти.

Народно-хорове мистецтво – яскрава ланка між аутентикою і класикою, що сприяє творенню нових пісень для масового вжитку. В цій площині з’явилося чимало шедеврів, які охоче співає український народ: "Мамина вишня" та "Степом, степом" А. Пашкевича, "А льон цвіте" та "Встань, козацька славо" І. Сльоти, "Козацькому роду нема переводу" М. Балеми та багато-багато інших. Є в цьому виді творчості й цікаві сценічні експерименти, визначні досягнення: фольк-опера Є. Станковича "Цвіт папороті", ораторія "Крик попелу" та кантати "Лебеді материнства", "Чернігівські дзвони", "Чигиринська дума" А. Пашкевича, версія В. Левченка з введенням народного хору в партитуру концерту С. Шевченка для фортепіано з оркестром, обробка Г. Черненка української народної пісні "За нашою границею" в супроводі ансамблю ударних інструментів. Усі перелічені приклади є незаперечним свідченням сучасності та перспективності цього виду мистецтва.

В неминучих євроінтеграційних процесах та процесах глобалізації, на які орієнтується нині наша держава, народно-хорове мистецтво, як основа масової пісенної творчості, є надзвичайно виразним засобом збереження національної ідентичності. Народно-хорове мистецтво сьогодні тримається на подвижниках середнього і старшого покоління. І якщо держава не змінить до нього свого ставлення, то уже в скорому часі народний хоровий спів, як один з найбільш виразних сегментів народно-пісенної культури, зникне із українського культурно-мистецького простору. Народний хор в Україні – більше, ніж спів чи дозвілля – це об’єднуючий громадянський чинник. Стан народного хору – відповідник станові національної самосвідомості і рівневі суспільної свідомості. Тільки він здатен перетворити український народ із споживача пісенної творчості в творця.

ПРОВІДНІ АМАТОРСЬКІ НАРОДНО-ХОРОВІ КОЛЕКТИВИ УКРАЇНИ,
ЯКІ ВЕДУТЬ АКТИВНУ КОНЦЕРТНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Вінницька область

1. Народний аматорський хор “Вінок Поділля” ім. В. Іжевського Іллінецького РБК.
2. Народний аматорський хоровий колектив Гайсинського РБК.
3. Народний аматорський хоровий колектив працівників культури Вінницького р-ну.
4. Народний аматорський хор “Діброва” с. Дмитрашківка Піщанського р-ну.

Волинська область

1. Народний хор Березнівського РБК.
2. Хорова група заслуженого ансамблю пісні і танцю України “Колос” (с. Торчин Луцького р-ну).
3. Народний хор Кузнецовського РБК.
4. Хорова група ансамблю пісні і танцю Локачівського РБК.
5. Народний хор “Родовід” Камінь-Каширського РБК.
6. Народний хор “Хлібодар” Вільхівскього СБК Горохівського р-ну.

Дніпропетровська область

1. Народний хор “Батьківщина” Покровського РБК.
2. Народний хор “Веселка” Жовтоводівського РБК.
3. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Жайвір” Дніпропетровського державного університету.
4. Народний хор “Краяни імені Олексія Кравцова” (м. Кривий Ріг).
5. Народний хор “Металург” (м. Вільногогорськ).
6. Народний студентський хор “Червона калина” Дніпропетровського училища культури і мистецтв.
7. Богуславський народний хор імені Сергія Кулика (м. Павлоград).
8. Народний хор української пісні ім. Раїси Зиміної (м. Кривий Ріг).

Донецька область

1. Народний хор с. Гришино Красноармійського р-ну.

Житомирська область

1. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Льоноцвіт” Житомирського текстильного комбінату.
2. Народний хор Довбиського фарфорового заводу.
3. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Полісся” (м. Новоград-Волинський).
4. Народний хор Житомирського училища культури і мистецтв ім. І.Огієнка.

Закарпатська область

1. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Дружба” працівників культури Ужгородського р-ну.
2. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Лісоруб” (сел. Рахів).
3. Народний хор “Радуванка” (м. Ужгород).
4. Свалявський народний хор ім. М.Чайковського.
5. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Зорянка” Перечинського РБК.

Запорізька область

1. Народний хор “Вольниця” Гуляйпільського РБК.
2. Народний хор “Криниченька” Калінінського СБК Чернігівського р-ну.
3. Народний хор “Червона калина” (м. Енергодар).
4. Заслужений народний хор "Запоріжалюміньбуд".
5. Народний хор Куйбишевського РБК.

Івано-Франківська область

1. Народний хор “Дністрові зорі” Городенківського РБК.
2. Народний хор “Прикарпаття” Калуського ПК “Юність”.

Київська область

1. Народний хор “Княжа вольниця” Білогородського СБК Києво-Святошинського р-ну.
2. Муніципальний народний хор “Від серця до серця” (м. Біла Церква).
3. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Сузір’я” Ірпінської податкової академії.
4. Народний хор “Надія” Шпитьківсього СБК Києво-Святошинського р-ну.
5. Народний хор “Явір” ВАТ "Київський КПК" (м. Обухів).
6. Народний хор Володарського РБК.
7. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Чорнобривець” Миронівського РБК.
8. Народний студентський хор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди.

Кіровоградська область

1. Народний хор “Веселка” Олександрійського МБК.
2. Хорова група народного ансамблю пісні і танцю “Горлиця” Кіровоградського РБК.
3. Народний хор “Нива” Созонівського СБК.
4. Народний хор “Степівчанка” Олександрійського аграрного технікуму.
5. Народний хор “Хлібодари” Новоукраїнського РБК.

Луганська область

1. Народний хор студентів Луганського національного аграрного університету.
2. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Барвінок” Свердловського РБК.
3. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Луганські візерунки” Луганського університету культури і мистецтв.
4. Народний хор Новопсковського РБК.

Львівська область

1. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Бойківщина” (м. Сколе).
2. Народний хор “Надбужжя” (м. Сокаль).
3. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Смерічка” (м. Моршин).
4. Народний хор “Калина” санаторію “Великий Любінь”.
5. Народний хор “Дністер” (с. Журавно Жидачівського р-ну).

Миколаївська область

1. “Прибузький народний хор” (м. Миколаїв).
2. Народний хор відокремленого підрозділу “Миколаївська філія КНУКіМ”.
3. Народний хор Миколаївського училища культури і мистецтв.
4. Народний хор “Любисток” ПК Южноукраїнської АЕС.
5. Народний хор “Калинонька” Баштанського РБК.

Одеська область

1. Народний хор "Райдуга" Овідіопольського РБК.
2. Народний хор "Світоч" Роздільненського РБК.
3. Народний хор "Червона калина" – Іллічівського судноремонтного заводу.

Полтавська область

1. Народний хор “Горлиця” ПК Полтавської бавовнопрядильної фабрики.
2. Український народний хор "Калина" Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.
3. Хорова група заслуженого ансамблю пісні і танцю “Лтава” ім. В.Міщенка Полтавського МБК.
4. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Оберіг” Гадяцького училища культури ім. І.П.Котляревського.
5. Український народний хор “Жайвір” Полтавського тампонажного управління ВАТ “Укрнафта”.
6. Народний хор “Славутич” Комсомольського МПК.
7. Народний хор "Козацький гомін" (с. Остап’є Великобагачанського р-ну).

Рівненська область

1. Народний хор “Богуш” Березнівського РБК.
2. Народний хор Млинівського РБК.
3. Народний хор Корецького РБК.
4. Народний хор Сарненського РБК.

Сумська область

1. Народний хор “Оріяни” Сумського МБК.
2. Народний хор “Сузі’я” Сумського хлібокомбінату.
3. Народний хор “”Хімік’ ПК Сумського хімічного заводу.
4. Народний хор “Жайвір” Шосткинського РБК.
5. Народний хор Гребениківського СБК Тростянецького р-ну.

Тернопільська область

1. Народний хор Борщівського районної лікарні.
2. Народний хор “Галичина” Чортківської районної лікарні.
3. Народний хор “Галичина” Мшанеського БК Зборівського р-ну.
4. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Збручани” Борщівського РБК.
5. Народний хор ім. І.Кобилянського Тернопільського текстильного комбінату.

Харківська область

1. Народний студентський хор Харківського училища культури і мистецтв.
2. Народний студентський хор “Заспів” Лозівської філії Харківського училища культури і мистецтв.
3. Народний самодіяльний хор української пісні с. Олександрівка Валківського р-ну.
4. Народний хор “Райдуга” Зміївської ГРЕС.
5. Народний хор “Жайвір” Харківського аграрного університету.

Херсонська область

1. Народний хор с. Чорнобаївка Херсонського р-ну.
2. Народний студентський хор Херсонського училища культури і мистецтв.
3. Народний хор с. Долматівка Голопристанського р-ну.
4. Народний хор с. Борозенське Великоолександрівського р-ну.

Хмельницька область

1. Народний хор “Летич” Летичівського РБК.
2. Народний хор “Райдуга” Дережнянського РБК.
3. Народний хор “Смотрич” Кам’янець-Подільського РБК.
4. Народний хор Славутського РБК.
5. Народний хор Волочиського РБК.

Черкаська область

1. Народний хор “Житограй” Чорнобаївського РБК.
2. Народний хор Звенигородського РБК.
3. Охматівський народний хор Жашківського р-ну.
4. Народний хор Шполянського РБК.
5. Народний студентський хор Канівського училища культури і мистецтв.
6. Народний хор “Хлібодар” Уманського аграрного університету.
7. Народний хор “Ордана” Тальнівського РБК.

Чернівецька область

1. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Горицвіт” Сторожинецького РБК.
2. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Смеречина” Вижницького РБК.
3. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Калина” Новодністровського РБК.
4. Народний хор с. Товтри Заставнівського р-ну.
5. Народний хор с. Дністрівка Кельменецького р-ну.

Чернігівська область

1. Хорова група ансамблю пісні і танцю “Десна” Чернігівського об’єднання “Хімволокно”.
2. Народний хор "Калина" БК ВАТ "Чернігіввовна".
3. Народний хор Бобровицького РБК.
4. Народний студентський хор Ніжинського училища культури.
5. Народний хор Гнідинцівського газопереробного заводу Варвинського р-ну.

АРК

1. Народний хор “Виноградна лоза” Кольчугинського СБК Сімферопольського р-ну.
2. Народний хор “Яблуневий цвіт” СБК (с. Маленьке Сімферопольського р-ну).
3. Хорова група народного ансамблю пісні і танцю “Славноцвіт” СБК с. Славне Роздольненського р-ну.

М.Київ

1. Хорова група заслуженого народного ансамблю пісні і танцю “Дарничанка”.
2. Заслужений народний хор “Будівельник” холдингової компанії “Київміськбуд”.
3. Етнографічний хор “Гомін”.
4. Народний хор “Либідь” БК заводу “Більшовик”.
5. Хорова група народного ансамблю пісні і танцю “Колос” НАУ.
6. Студентський народний хор КНУКіМ.
7. Народний хор Володимира Новикова.

< Попередня		Наступна >

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура