Українське народне хорове мистецтво – вид музичної творчості, що з однієї сторони опирається на традиційну народну пісенну культуру (гуртовий спів), а з другої – на академічне хорове мистецтво. Перша складова навдивовижу багатолика, адже кожне українське село і навіть куток мали свої певні співочі відмінності. Отож опора на регіональні пісенні традиції в поєднанні з широким спектром засобів музичної виразності академічного вокального мистецтва є підґрунтям для утворення найрізноманітніших моделей народного хору та самобутності кожного народно-хорового колективу.
Народне хорове мистецтво за своєю сутністю є секундарним. Воно утворилося в 90-і роки ХІХ ст. у результаті творчих пошуків фольклориста, хорового диригента та композитора за покликанням і лікаря за фахом Порфира Демуцького з Охматівським хором на Київщині (тепер Черкащина). Об’єктивною умовою виникнення народного хору стало збільшення чисельності осіб у співочому колективі. Кожен виконавець вже не мав змоги вільно, як це було в невеликих гуртах, розвивати свою пісенну лінію, тому виникла потреба фіксації співочих партій для узгодженого їх виконання великою кількістю співаків.
З розвитком індустріалізації, розбудовою міст, куди подалася велика маса співучого сільського населення, цей вид музикування набуває усе більшої популярності і стає виразником українського національного духу. Пояснюється це тим, що пісенна творчість українського народу – коренева система української музичної культури і в душі українського народу закладена генетична любов до піснеспіву. А колективна пісенна творчість з уніфікованими хоровими партіями не потребує від кожного виконавця виняткових музичних чи вокальних здібностей, об’єднує велику кількість людей різного віку без спеціальної фахової підготовки, не вимагає особливих технічних умов та обладнання.
В радянський період української історії народно-хорове мистецтво стає пріоритетним – повсюдно створюються аматорські та професіональні колективи. Ця епоха в народно-хоровому мистецтві характеризується як незаперечними досягненнями (широким залученням народу до масового співу, створенням високохудожніх мистецьких зразків), так і недоліками (ідеологізацією народної творчості, утворенням певних технічних шаблонів, через що виник величезний масив псевдонародних одноликих пісень). Не можна не визнати й того, що у цей період чинився тиск на суто автентичне мистецтво, а з академічного музикування вилучався цілий пласт духовного співу. ХХ століття характерне й тим, що народна пісня потрапила в незвичне для себе середовище, вийшовши на сцену. І саме у народно-хоровому виді вона стала там органічною. Таким чином, народний хор, незважаючи на ідеологічні зашореності, став фактором національної самоідентифікації, національного ствердження, основою масового українського співу.
Із здобуттям незалежності в Україні відбулися кардинальні зміни і в свідомості народу, справедливо повертаються до вжитку раніше заборонені пласти музичної культури. Йде процес переоцінки цінностей. Однак саме на цьому етапі української історії виникають дивовижні колізії – народно-хорове мистецтво, цей неперевершений речник головної державотворчої ідеї, витісняється на маргінес музичного життя. Сьогодні все відвертіше звучить думка щодо доцільності функціонування в Україні українського народного хорового мистецтва, ведуться спроби протиставити його автентичній пісні та академічному мистецтву.
Безперечно, сьогодні в народно-хоровій царині далеко не все добре – мало нових, яскравих обробок народного мелосу, високохудожніх пісень, співзвучних часові. Найголовніша причина такого стану – матеріальна. Професіональні колективи ледь животіють через мізерні заробітки, через відсутність коштів на нові постановки, сценічне вбрання та гастролі. Кількість аматорських колективів, питома вага яких у розвитку народно-хорового мистецтва надзвичайно велика, в зв’язку з переходом державних підприємств у приватну власність зменшилась катастрофічно і цей процес, нажаль, продовжується. Держава дистанціювалася від проблем народно-хорового мистецтва. Навіть на єдиний Всеукраїнський конкурс-фестиваль ім. П. Демуцького, що проходить у Києві раз на три роки, тільки окремі області спромагаються делегувати свої колективи. Телебачення, за незначним винятком, ігнорує улюблений в народі вид музичної творчості. Сьогодні в Україні місце народних хорових колективів посіли невеличкі вокально-інструментальні гурти, що, на догоду дешевим споживацьким смакам, широко тиражують примітивні напівестрадні псевдонародні зразки з суцільними карбованими ритмами.
В українському музичному просторі поряд з академічним мистецтвом, автентичною творчістю та естрадною музикою, сучасна народна музична творчість має посісти особливе місце. Адже фольклор – не пережиток старовини, не мертва, застигла, механістично відтворювана традиція минулого, а животворний, безперервний процес, що розвивається в надрах народних виконавців і знаходиться в постійному процесі оновлення. Ніхто не наділений правом цей процес зупиняти.
Народно-хорове мистецтво – яскрава ланка між аутентикою і класикою, що сприяє творенню нових пісень для масового вжитку. В цій площині з’явилося чимало шедеврів, які охоче співає український народ: "Мамина вишня" та "Степом, степом" А. Пашкевича, "А льон цвіте" та "Встань, козацька славо" І. Сльоти, "Козацькому роду нема переводу" М. Балеми та багато-багато інших. Є в цьому виді творчості й цікаві сценічні експерименти, визначні досягнення: фольк-опера Є. Станковича "Цвіт папороті", ораторія "Крик попелу" та кантати "Лебеді материнства", "Чернігівські дзвони", "Чигиринська дума" А. Пашкевича, версія В. Левченка з введенням народного хору в партитуру концерту С. Шевченка для фортепіано з оркестром, обробка Г. Черненка української народної пісні "За нашою границею" в супроводі ансамблю ударних інструментів. Усі перелічені приклади є незаперечним свідченням сучасності та перспективності цього виду мистецтва.
В неминучих євроінтеграційних процесах та процесах глобалізації, на які орієнтується нині наша держава, народно-хорове мистецтво, як основа масової пісенної творчості, є надзвичайно виразним засобом збереження національної ідентичності. Народно-хорове мистецтво сьогодні тримається на подвижниках середнього і старшого покоління. І якщо держава не змінить до нього свого ставлення, то уже в скорому часі народний хоровий спів, як один з найбільш виразних сегментів народно-пісенної культури, зникне із українського культурно-мистецького простору. Народний хор в Україні – більше, ніж спів чи дозвілля – це об’єднуючий громадянський чинник. Стан народного хору – відповідник станові національної самосвідомості і рівневі суспільної свідомості. Тільки він здатен перетворити український народ із споживача пісенної творчості в творця.
ПРОВІДНІ АМАТОРСЬКІ НАРОДНО-ХОРОВІ КОЛЕКТИВИ УКРАЇНИ,
ЯКІ ВЕДУТЬ АКТИВНУ КОНЦЕРТНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Вінницька область
- Народний аматорський хор “Вінок Поділля” ім. В. Іжевського Іллінецького РБК.
- Народний аматорський хоровий колектив Гайсинського РБК.
- Народний аматорський хоровий колектив працівників культури Вінницького р-ну.
- Народний аматорський хор “Діброва” с. Дмитрашківка Піщанського р-ну.
Волинська область
- Народний хор Березнівського РБК.
- Хорова група заслуженого ансамблю пісні і танцю України “Колос” (с. Торчин Луцького р-ну).
- Народний хор Кузнецовського РБК.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю Локачівського РБК.
- Народний хор “Родовід” Камінь-Каширського РБК.
- Народний хор “Хлібодар” Вільхівскього СБК Горохівського р-ну.
Дніпропетровська область
- Народний хор “Батьківщина” Покровського РБК.
- Народний хор “Веселка” Жовтоводівського РБК.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Жайвір” Дніпропетровського державного університету.
- Народний хор “Краяни імені Олексія Кравцова” (м. Кривий Ріг).
- Народний хор “Металург” (м. Вільногогорськ).
- Народний студентський хор “Червона калина” Дніпропетровського училища культури і мистецтв.
- Богуславський народний хор імені Сергія Кулика (м. Павлоград).
- Народний хор української пісні ім. Раїси Зиміної (м. Кривий Ріг).
Донецька область
- Народний хор с. Гришино Красноармійського р-ну.
Житомирська область
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Льоноцвіт” Житомирського текстильного комбінату.
- Народний хор Довбиського фарфорового заводу.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Полісся” (м. Новоград-Волинський).
- Народний хор Житомирського училища культури і мистецтв ім. І.Огієнка.
Закарпатська область
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Дружба” працівників культури Ужгородського р-ну.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Лісоруб” (сел. Рахів).
- Народний хор “Радуванка” (м. Ужгород).
- Свалявський народний хор ім. М.Чайковського.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Зорянка” Перечинського РБК.
Запорізька область
- Народний хор “Вольниця” Гуляйпільського РБК.
- Народний хор “Криниченька” Калінінського СБК Чернігівського р-ну.
- Народний хор “Червона калина” (м. Енергодар).
- Заслужений народний хор "Запоріжалюміньбуд".
- Народний хор Куйбишевського РБК.
Івано-Франківська область
- Народний хор “Дністрові зорі” Городенківського РБК.
- Народний хор “Прикарпаття” Калуського ПК “Юність”.
Київська область
- Народний хор “Княжа вольниця” Білогородського СБК Києво-Святошинського р-ну.
- Муніципальний народний хор “Від серця до серця” (м. Біла Церква).
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Сузір’я” Ірпінської податкової академії.
- Народний хор “Надія” Шпитьківсього СБК Києво-Святошинського р-ну.
- Народний хор “Явір” ВАТ "Київський КПК" (м. Обухів).
- Народний хор Володарського РБК.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Чорнобривець” Миронівського РБК.
- Народний студентський хор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди.
Кіровоградська область
- Народний хор “Веселка” Олександрійського МБК.
- Хорова група народного ансамблю пісні і танцю “Горлиця” Кіровоградського РБК.
- Народний хор “Нива” Созонівського СБК.
- Народний хор “Степівчанка” Олександрійського аграрного технікуму.
- Народний хор “Хлібодари” Новоукраїнського РБК.
Луганська область
- Народний хор студентів Луганського національного аграрного університету.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Барвінок” Свердловського РБК.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Луганські візерунки” Луганського університету культури і мистецтв.
- Народний хор Новопсковського РБК.
Львівська область
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Бойківщина” (м. Сколе).
- Народний хор “Надбужжя” (м. Сокаль).
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Смерічка” (м. Моршин).
- Народний хор “Калина” санаторію “Великий Любінь”.
- Народний хор “Дністер” (с. Журавно Жидачівського р-ну).
Миколаївська область
- “Прибузький народний хор” (м. Миколаїв).
- Народний хор відокремленого підрозділу “Миколаївська філія КНУКіМ”.
- Народний хор Миколаївського училища культури і мистецтв.
- Народний хор “Любисток” ПК Южноукраїнської АЕС.
- Народний хор “Калинонька” Баштанського РБК.
Одеська область
- Народний хор "Райдуга" Овідіопольського РБК.
- Народний хор "Світоч" Роздільненського РБК.
- Народний хор "Червона калина" – Іллічівського судноремонтного заводу.
Полтавська область
- Народний хор “Горлиця” ПК Полтавської бавовнопрядильної фабрики.
- Український народний хор "Калина" Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.
- Хорова група заслуженого ансамблю пісні і танцю “Лтава” ім. В.Міщенка Полтавського МБК.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Оберіг” Гадяцького училища культури ім. І.П.Котляревського.
- Український народний хор “Жайвір” Полтавського тампонажного управління ВАТ “Укрнафта”.
- Народний хор “Славутич” Комсомольського МПК.
- Народний хор "Козацький гомін" (с. Остап’є Великобагачанського р-ну).
Рівненська область
- Народний хор “Богуш” Березнівського РБК.
- Народний хор Млинівського РБК.
- Народний хор Корецького РБК.
- Народний хор Сарненського РБК.
Сумська область
- Народний хор “Оріяни” Сумського МБК.
- Народний хор “Сузі’я” Сумського хлібокомбінату.
- Народний хор “”Хімік’ ПК Сумського хімічного заводу.
- Народний хор “Жайвір” Шосткинського РБК.
- Народний хор Гребениківського СБК Тростянецького р-ну.
Тернопільська область
- Народний хор Борщівського районної лікарні.
- Народний хор “Галичина” Чортківської районної лікарні.
- Народний хор “Галичина” Мшанеського БК Зборівського р-ну.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Збручани” Борщівського РБК.
- Народний хор ім. І.Кобилянського Тернопільського текстильного комбінату.
Харківська область
- Народний студентський хор Харківського училища культури і мистецтв.
- Народний студентський хор “Заспів” Лозівської філії Харківського училища культури і мистецтв.
- Народний самодіяльний хор української пісні с. Олександрівка Валківського р-ну.
- Народний хор “Райдуга” Зміївської ГРЕС.
- Народний хор “Жайвір” Харківського аграрного університету.
Херсонська область
- Народний хор с. Чорнобаївка Херсонського р-ну.
- Народний студентський хор Херсонського училища культури і мистецтв.
- Народний хор с. Долматівка Голопристанського р-ну.
- Народний хор с. Борозенське Великоолександрівського р-ну.
Хмельницька область
- Народний хор “Летич” Летичівського РБК.
- Народний хор “Райдуга” Дережнянського РБК.
- Народний хор “Смотрич” Кам’янець-Подільського РБК.
- Народний хор Славутського РБК.
- Народний хор Волочиського РБК.
Черкаська область
- Народний хор “Житограй” Чорнобаївського РБК.
- Народний хор Звенигородського РБК.
- Охматівський народний хор Жашківського р-ну.
- Народний хор Шполянського РБК.
- Народний студентський хор Канівського училища культури і мистецтв.
- Народний хор “Хлібодар” Уманського аграрного університету.
- Народний хор “Ордана” Тальнівського РБК.
Чернівецька область
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Горицвіт” Сторожинецького РБК.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Смеречина” Вижницького РБК.
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Калина” Новодністровського РБК.
- Народний хор с. Товтри Заставнівського р-ну.
- Народний хор с. Дністрівка Кельменецького р-ну.
Чернігівська область
- Хорова група ансамблю пісні і танцю “Десна” Чернігівського об’єднання “Хімволокно”.
- Народний хор "Калина" БК ВАТ "Чернігіввовна".
- Народний хор Бобровицького РБК.
- Народний студентський хор Ніжинського училища культури.
- Народний хор Гнідинцівського газопереробного заводу Варвинського р-ну.
АРК
- Народний хор “Виноградна лоза” Кольчугинського СБК Сімферопольського р-ну.
- Народний хор “Яблуневий цвіт” СБК (с. Маленьке Сімферопольського р-ну).
- Хорова група народного ансамблю пісні і танцю “Славноцвіт” СБК с. Славне Роздольненського р-ну.
М.Київ
- Хорова група заслуженого народного ансамблю пісні і танцю “Дарничанка”.
- Заслужений народний хор “Будівельник” холдингової компанії “Київміськбуд”.
- Етнографічний хор “Гомін”.
- Народний хор “Либідь” БК заводу “Більшовик”.
- Хорова група народного ансамблю пісні і танцю “Колос” НАУ.
- Студентський народний хор КНУКіМ.
- Народний хор Володимира Новикова.
Туризм Гуцульщини -
Туризм і Культура