Засади створення системи показників оцінки роботи регіональних органів культури та оцінки регіонального культурного розвитку

1. Загальні засади побудови інтегральних кількісних показників

Для кількісної оцінки соціально-економічного та соціально-культурного розвитку країн, регіонів, окремих сфер життя (економіка, соціальна сфера тощо) широко застосовуються інтегральні показники, що обраховуються на базі сукупності показників, кожний з яких характеризує окремі важливі аспекти розвитку. Зокрема, в практиці ООН з 1990 року застосовується Індекс людського розвитку (Human Development Indicator). Для його обчислення обрано три характеристики, які вважаються визначальними: довголіття, рівень знань та рівень життя. Для оцінки кожного зназваних параметрів використовуються такі показники:

- довголіття - очікувана тривалість життя;
- рівень знань - комбінація показників писемності дорослих (дві третини ваги) та середньої кількості років навчання (одна третина ваги);
- рівень життя - реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення.

Застосовують у світовій практиці також інші інтегральні показники. Зокрема, Індекс економічної свободи, що відображає сприятливість законодавства та інституційного середовища країни для економічного розвитку (враховуються: податкова політика, масштаби втручання уряду в економіку, монетарна політика та цінова стабільність, захищеність прав власності, наявність “чорного” ринку тощо). Індекс конкурентоспроможності країни базується на оцінці чинників конкурентоспроможності (відкритість економіки, якість державного регулювання, ефективність фінансово-кредитної системи, розвинутість інфраструктури - транспорту і зв`язку, здатність до розробки і впровадження нових технологій, якість менеджменту і маркетингу, ситуація на ринку праці і підготовленість кадрів).

В культурно-мистецькій сфері для узагальненої оцінки рівня розвитку культури в країні чи в окремому регіоні також можна використовувати інтегральні показники - індекси культурного розвитку. Наприклад, для оцінки роботи регіональних органів культури та для оцінки культурного розвитку регіону можна застосовувати окремі індекси - подібні, хоча дещо відмінні за структурою. Необхідність у двох окремих індексах обумовлена тим, що вплив регіональних органів культури поширюється не на всі сторони культурного життя регіонів однаковою мірою. Зазначені органи культури впливають, переважно, на заклади культури комунальної форми власності.

2. Оцінка роботи регіональних органів культури

При доборі показників для визначення інтегрального Індексу якості роботи регіональних органів культури пропонується виходити з таких засад:

• окремі показники, що використовуються для обрахунку інтегрального індексу, повинні в сукупності відображати всі основні сфери культурної діяльності і бути узагальнюючими;
• слід відібрати такі показники, на формування яких регіональні органи культури мають суттєвий вплив;
• слід обережно підходити до використання в оцінці роботи регіональних органів культури кількісних показників розвитку тих видів культурної діяльності, які дуже нерівномірно розвинуті в різних регіонах, що обумовлено історичними, економічними, географічними та іншими чинниками, оскільки при цьому деякі регіони будуть завідомо “передовими”, а інші “відстаючими”, незалежно від реальної якості роботи органів культури;
• для інтегральної оцінки роботи регіональних органів культури слід переходити від абсолютних до відносних показників, які б відображали співвідношення значень відповідних абсолютних показників для кожного з регіонів з їх середніми значеннями по Україні.
• слід дотримуватись єдиного принципу добору кількісних значень показника: збільшення значення показника означає його якісне поліпшення (наприклад, для характеристики рівня оплати праці використовувати не обсяг заборгованості по зарплаті, а відсоток реально сплаченої зарплати до нарахованої).
• при обчисленні показників доцільно враховувати лише заклади культури комунальної форми власності, оскільки вплив регіональних органів культури на інші заклади поки що незначний.

Отже, для оцінки роботи регіональних органів культури пропонується застосувати таку систему показників:

Фінансові показники

Освітні показники

Показники розвитку бібліотечної та музейної справи

Показники розвитку театрально-концертної справи та кінематографії

Показники П12-П15 відображають ті види культурної діяльності, які дуже нерівномірно розвинуті по регіонах (особливо це стосується театрів і музеїв). Водночас ці види культурної діяльності є важливими і їхній розвиток певною мірою залежить від роботи регіональних органів культури. Зазначені показники бажано використовувати при оцінці якості роботи регіональних органів культури але, можливо, з нижчими ваговими коефіцієнтами.

Показники роботи закладів культури клубного типу, розвитку художнього аматорства

Показники розвитку міжрегіональних та міжнародних зв`язків

На підставі кожного з зазначених абсолютних (натуральних) показників (Пir) визначаються для кожного регіона (r) відносні показники-індекси (Іir) за формулою:

Пir

Іir = --------------, де:

Пiукр

i - номер показника ( і = 1, 2,..., 20); r - номер регіону ( r = 1, 2,..., 27);
Пir - значення відповідного з двадцяти показників (i) для даного регіону (r) - по закладах комунальної форми власності;
Пiукр. - середнє значення відповідного показника (i) для України в цілому - по закладах комунальної форми власності.

Якщо натуральне значення показника (Пir) для даного регіону (r) дорівнює середньому значенню по Україні, то відносний показник Іir = 1. Якщо ж регіональний показник більший або менший за середній по Україні, то відносний показник Іir, відповідно, більший або менший за одиницю.

На підставі зазначених відносних показників (індексів) визначається Індекс оцінки якості роботи регіональних органів культури регіону r ( Іr ор.) за формулою:

К1 І1r + К2 І2r + К3 І3r + ...... К20 Іr20

Іrор. = ------------------------------------------------- , де

20

Кi - вагові коефіцієнти відповідних показників (i = 1, 2,..., 20)

Ці коефіцієнти визначаються експертним шляхом і можуть набувати значень в проміжку від 0 до 1.

Для оцінки групою експертів вагових коефіцієнтів на питання “Чи показник відображає якість роботи регіональних органів культури?”, слід передбачити такі варіанти відповідей з бальною оцінкою:

Відображає - 1.
Важко сказати, чи відображає - 0,5;
Не відображає - 0;

Ваговий коефіцієнт визначається, як середнє арифметичне оцінок експертів. Якщо, наприклад, всі експерти вважають, що показник не відображає якості роботи регіональних органів культури (отже К=0), то цей показник не враховується при визначенні інтегрального показника - Індексу оцінки якості роботи (Іор).

3. Оцінка рівня культурного розвитку регіону

На відміну від оцінки роботи регіональних органів культури, де враховується лише діяльність закладів культури комунальної форми власності, оцінка рівня культурного розвитку регіону проводиться з урахуванням діяльності закладів культури всіх форм власності.

Для оцінки рівня культурного розвитку регіону до двадцяти показників, використаних для оцінки роботи регіональних органів культури (звичайно, в цьому випадку, значення цих показників, можуть виявитись трохи іншими через урахування недержавних закладів) пропонується додати ще такі показники:

Індекси І (21-24) визначаються аналогічно до індексів І (1-20).

На підставі індексів І (1-24) визначається Індекс регіонального культурного розвитку (Ікр) аналогічно тому як визначається Індекс оцінки якості роботи органів культури регіонів.

Значення вагових коефіцієнтів для всіх двадцяти чотирьох показників, що використовуються для визначення Ікр., повинні визначатися наново, оскільки набір показників розширено. Експерти відповідають на питання:

“Чи відображає показник рівень регіонального культурного розвитку?”

Варіанти відповідей:

Відображає - 1.
Важко сказати чи відображає - 0,5;
Не відображає – 0.

Можливо також запропонувати відповісти на запитання: наскільки важливим для загального розвитку культури є той чи інший показник. Варіанти відповіді:

- Дуже важливий.
- Не дуже важливий
- Важко сказати.

Можливе також експертне визначення відносної важливості окремих показників із згаданого набору через їх ранжування за важливістю (кожен з експертів розташовує увесь набір показників у порядку зниження їх важливості).

У Додатку 2 наведено зразок опитувального листа до експертів у регіонах, за яким визначалася важливість окремих показників та релевантність усього запропонованого набору.

Підготували:
О.Гриценко, дир. УЦКД, к. т. н.
В.Солодовник, заст. дир. УЦКД, к.е.н.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

< Попередня		Наступна >

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура