Певного розвитку театральний жанр набув у Вінницькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Харківській, Херсонській областях. Протягом декількох років чисельність народних театрів стала - якщо незначна кількість колективів перестає працювати, то десь така ж створюється, ці незначні коливання не впливають на загальну картину.
Аналізуючи звіти ОНМЦ, аматорські досягнення на фестивалях слід відмітити, що аматорський театр на сьогодні відзначається жанровою різноманітністю, для аматорського театру останніх років властивий експеримент у галузі театральної форми, постановчих засобів виразності, манери гри, організації сценічного простору.
Найцікавіші зразки таких експериментальних пошуків демонструють такі аматорські театри як Сімферопольський театр-студія "На Москільці" ("Бенкет під час чуми" О.Пушкіна, "Сліпі" Метерлінка), Молодіжний народний театр “Стук” Миколаївського філіалу Київського національного Університету культури і мистецтв (Західні вогні за романом П.Загребельного "Роксолана"), театр лабораторія сценічних дослідів при Харківському ОЦНТ (режисер О.Бойко), який на Молодіжному фестивалі "Курбалесія" одержав диплом за "Пошук і експеримент", “Театр на Солом’янці” при Національній академії управління м.Києва ("Сторінка Кугельмаса" В.Аллена) Студія “Сучасник” Палацу піонерів, ЦДЮТ м.Черкас, Народний театр естрадних мініатюр "Нон-стоп", театр костюму "Пандора" м.Миколаєва.
Неординарно працює фольклорний театр с.Костилівка Рахівського району Закарпатської області (режисер В.Коваль). Репертуар колективу базується на інсценізації кращих зразків фольклорно-звичаєвої спадщини, коляд, вечорниць, щедрувань, весіль, цікавим колективом, де театр з цікаво інтерпретує твори місцевих авторів є Хустський самодіяльний народний театр (режисер С.Гержик). Надзвичайно вдалою в його репертуарі є інсценізація закарпатських казок, легенд під назвою „А в Карпатах фіглюють", за п'єсою місцевого автора О.Сливки „Джерга", свій стиль, своє самобутнє бачення обрядів, притаманне ще одному творчому колективу самодіяльному народному театру Закарпаття з с.Руські Комарівці Ужгородського району (режисер Марта Гурніш). Заслуговує на увагу народний театр "Гірник" Пологівського району Запорізької області (режисер К.Кодак) який працює різножанрово та високопрофесійно, як драматичний, естрадний, літературний театр, приймає активну участь в клубі веселих та кмітливих.
Стабільно працюють театри більш наближені до професійного мистецтва - це колективи з прекрасними традиціями, сталим складом, постійними керівниками. Це такі колективи як народні самодіяльні театри Копичинського МБК Тернопільської області, с.Колки Маневицького району Волинської області, Вигодського СБК Івано-Франківської області, РПК Заставни Чернівецької області, Центрального палацу культури м.Чернівців, Народний самодiяльний театр ім. Якова Орлова Полтавського мiського Будинку культури, Народний театр "Час" Рівненський народний молодіжний театр, Народні театри Новоукраїнського МПК "Ювілейний", Рівненського СБК Новоукраїнського району Кіровоградської області, Грушківського СБК Ульяновського р-ну Хмельницької області.
Заслуговуює на увагу діяльність дитячих та молодіжних театральних колективів, творчість яких відповідає високим зразкам професіоналізму це:
Народний молодіжний театр "ШАНС" Новокаховського ОАТ "Південелектромаш Херсонської області (Вистава “Собаки” К Сергієнко Режисер - Антоніна Матвієнко)
Дитячий театр м. Харкова "Бешкетники” вистава - "Руда п'єса" К.Драгунської, Режисер - Олена Вартанян.
Музично-драматичний дитячий театр „Пролісок" Закарпатської області (режисер В.Філеш) неодноразовий переможець районних та обласних фестивалів. Це своєрідний творчий колектив, який в основу свого репертуару включає маленькі сцени із сучасного і минулого. На місцевому матеріалі, інсценізує казки та легенди місцевих авторів активно включає до постановок обрядово-звичаєві сценки. Це маленькі епічні твори, з цікавими персонажами, точно відібраними подробицями створюють образи водночас побутові і театрально-фантастичні. Остання робота колективу „Коза-Дереза" В.Шкірі.
Слід відмітити, що останнім часом з’явився ряд цікавих колективів театрально-хореографічного спрямування.
Це театр сучасного танцю БК профспілок "Мьюзик-сейф" м.Симферополь, АР Крим один з найпопулярніших колективів АР Крим. (вистава "Золотий ключик" Режисер - Юрій Погрибищенко балетмейстер - Ольга Погрибищенко). Театр засновано у 1993р. на базі студії естрадного танку він багато гастролює і по Україні і за її межами володар багатьох нагород фестивалів різних рівнів.
Народний театр хореографічної мініатюри Прилуцького МБК "Апломб" керівник - хореограф режисер - Алла Прокоф'єва створює маленькі, але змістовні хореографічні спектаклі, насичені динамікою, яскравою, сучасною пластикою з чітко окресленими образами і особливим філософським підтекстом.
Театр хореографічної школи мистецтв при Луганському коледжі культури і мистецтв (Вистава - "Білосніжка і сім гномів" Керівник - Рослякова Олена). В 2000 році в Дитячій школі мистецтв при Луганському коледжі культури і мистецтв було відкрите хореографічне відділення. За досить короткий час діти досягли немалих успіхів. Здійснення комплексного виховання учнів засобами мистецтва привело до висновку, що результатом роботи дітей і викладачів мають бути музично-хореографічні спектаклі, в яких діти змогли б використати набуті навички. Так народилася ідея створення вистави "Білосніжка і сім гномів" на муз. Б.Павловського по мотивам казки Братів Грімм.
Діяльність театрального аматорства координується Українським центром культурних досліджень /УЦКД/, обласними центрами народної творчості, які спрямовують свою роботу на підвищення кваліфікації керівників народних театрів, систематичне проведення всеукраїнських. обласних театральних оглядів, конкурсів, фестивалів.
2002 -2005 роках в Україні було досить напружене фестивальне життя: крім традиційних, відомих всеукраїнських фестивалів, з’явились нові.
В 2002 році було започатковано Всеукраїнський фестиваль аматорського театрального мистецтва фестиваль аматорських театрів "Театральна осінь" Засновники фестивалю-конкурсу, Прилуцька міська Рада, відділ культури Прилуцької міської Ради, Міський Будинок культури м.Прилук, Український центр культурних досліджень за підтримки Міністерства культури і туризму України.
У фестивальній програмі крім конкурсу вистав проводились театралізований костюмований хід по місту, свято солодкоїжки для дітей, театральна дискотека для молоді, капусник, святкове відкриття фестивалю та урочисте закриття свята. Фестиваль демонструвався по українському телебаченню, рекламувався в окремому сайті ІНТЕРНЕТ.
Надзвичайна популярність фестивалю серед аматорських театральних колективів надала йому можливість стати традиційним і він надалі проходив в 2003, 2004, 2005 р.р.
Велику увагу на фестивалі було приділено заходам по обміну досвідом роботи та підвищенню кваліфікації режисерів народних театрів, які були запрошені на фестиваль та творчу лабораторію Валерія Пацунова - засл. діяча мистецтв, головного режисера театру "Золоті ворота" (2003, 2004 і 2005 роки)
Подією на фестивалі став відкритий тренінг з акторами дитячих театрів московського режисера Федора Сухова. (2003 і 2004 р.р.)
Карнавальною ходою по вулицям міста Євпаторії і театральним дійством на головній площі Євпаторії відкрився Всеукраїнський фестиваль-конкурс амторських театрів. Регіональний фестиваль "Рампа дружби", що проводиться в Криму з 1988 року, в 2005 році переріс у всеукраїнський і проводився за підтримки Міністерства культури і туризму, Міністерства культури і мистецтв АР Крим, засновниками фестивалю стали Український центр культурних досліджень, Республіканський науково-методичним центром народної творчості АР Крим, Управління культури Євпаторійського міськвиконкому.
В Кіровоградській проводились традиційне ХХХV Всеукраїнське свято "Вересневі самоцвіти" та обласне свято театрального мистецтва "Театральна весна Кіровоградщини" , в Миколаївській області в м. Очаків традиційний Всеукраїнський фестиваль "Від Гіпаніса до Борисфена", в м.Дніпропетровську - традиційний Всеукраїнський .фестиваль аматорського театрального мистецтва "Рампа".
В більшості областей України проводились обласні і регіональні фестивалі. Так в Закарпатті обласний фестиваль драми і художнього слова ім. Всеволода Майданного, досить різнобарвною була конкурсно-фестивальна діяльність театрів Івано-Франківщини - брали участь театральні колективи і на Міжнародному фестивалі гуцулів в м.Вижниці і в XIII Гуцульського фестивалю в м.Верховині і в Міжнародному Бойківському фестивалі, що проходив в м.Долині, в Тернопільській області проводиться традиційний конкурс аматорських театрів на приз ім.Леся Курбаса. В Закарпатті обласний фестиваль драми і художнього слова ім. Всеволода Майданного в м. Хусті. В Чернівецькій області обласний огляд конкурс драматичних колективів "Буковинська театральна весна", в Миколаївській області обласний конкурс народних та аматорських колективів присвячений Єфросинії Зарницькій та обласний фестиваль дитячих та сільських аматорських театрів "Вогні рампи над Бугом "
В 2005 році на Харківщині започатковано конкурс аматорських театральних колективів "На крилах Мельпомени" на якому в першому етапі конкурсу взяло участь 237 театральних колективи з 24 районів і 2-х міст області.
В Запорізькій та Кіровоградській областях змістовно було проведено тиждень театрального мистецтва в рамках міжнародного дня театру "Театр дітям та юнацтву"
Серед нових цікавих форм роботи з народними театрами слід відмітити Театральні вітальні, що започаткував Харківський ОНМЦ. В 2005 році проведено театральну вітальню "Слобожанські усмішки" за участю НАТ "Українська мініатюра" Писарівськог о СБК Золочівського району (керівник З.Клименко) та театральну вітальню присвячену 165-річчю з дня народження М.Кропивницького за участю НАТ Дергачівського (реж. Л.Деркач) та Шевченківського (реж. Ю.Вінниченко) РБК.
Керують народними театрами здебільшого режисери з вищою і середньою спеціальною освітою, які мали можливість підвищувати свою кваліфікацію у творчих лабораторіях, майстер-класах, семінарах, що проводяться на базі фестивалів, професійних театрів.
Питання професіоналізму режисерів аматорських театрів – це одне з найважливіших питань і йому надається неабияка увага в Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській Тернопільській, Чернігівській областях.
Неоціниму фахову допомогу надають обласні науково-методичні центри і професіонали. В Тернопільській області: народні артисти України Мирослав Коцюлим, В'ячеслав Кім'як, Володимир Ячмінський, заслужені артисти України Анатолій Бобровський та Григорій Драпак, артист Михайло Безпалько та ін. Дає позитивні результати допомога акторів облдрамтеатру ім. М.Садовського, що закріплені безпосередньо за народними театрами Вінницької області. Постійну методичну та практичну допомогу отримували керівники аматорських театральних колективів Херсонської області (методист з театрального жанру ОЦНТ Сапожнікова В.Ф.) - це безпосередні постановки вистав, допомога в доборі репертуару, участь в проведенні масових заходів театрів та районів.
Особливої уваги щодо вирішення кадрових проблем заслуговує досвід Тернопільської області.
Театральні колективи області (дані на 1.01.2005 року) очолювало 30 режисерів НАТ та 550 керівників драматичних колективів. З вищою освітою 320 режисерів та керівників театрів, із середньою спеціальною 180, з великим досвідом роботи - 55, а з середньою загальною 12 осіб. В процентному відношенні це становить: з вищою освітою 56%, середньою спеціальною 33%, з досвідом 9%. із середньою загальною 2%.
Інша картина в Чернігівській області. Як свідчить звіт ОНМЦ тут відсутні керівники-фахівці. Будинки культури, клуби заполонили фахівці-випускники Ніжинського культосвітнього училища з дипломами: режисер і т.п. На жаль, ці режисери не відповідають покладеним на них вимогам.
На загальному тлі театрального руху можна відслідкувати і ряд загальних проблем.
Це перш за все репертуарний голод. У 90-ті роки з репертуару народних театрів зникла сучасна драматургія. Проблема, що існувала досить гостро в усі часи, стала невирішеною. Подекуди ще йдуть окремі твори раніше найбільш популярних українських драматургів О.Корнійчука, О.Коломійця, М.Зарудного, В.Собка. Хоч сталася “девальвація” їх творів, ніхто не прийшов їм на зміну. Добрий відсоток в репертуарі аматорів займала драматургія авторів братніх республік таких як М.Карім, О.Іоселіані, Р.Ібрагімбеков, Й.Друце, Ч.Айтматов, А.Макайонок, А.Дударев, В.Биков та інш. проводились навіть Республіканські фестивалі за їх творами, але сьогодні ця ніша вільна.
В сьогоднішньому репертуарі аматорських театрів чільне місце зайняла українська класика. Вона попри всю свою, здавалось би, архаїчність, дає вихід національній ментальності, простим, але правдивим і щирим почуттям, живить органічність акторів. Цей інтерес виникає не тільки через відсутність цікавої сучасної драматургії, а як прояв національного патріотизму, обумовленого політичним життям країни. Якщо у 80-ті роки в репертуарі аматорського театру йде до двадцяти відсотків української класики, то в 90-х вона домінує і складає п'ятдесят відсотків від загальної кількості постановок (дані по результатам анкетування). Самодіяльні режисери в основному звертаютья до верхнього пласта добре апробованого класичного репертуару, що зводиться до 30 – 40 назв і першість серед них займають такі комедійні твори як “Кайдашева сім'я” за І.Нечуй-Левицьким, “Сватання на Гончарівці” Г.Квітки-Основ'яненка, “За двома зайцями” М.Старицького, з великої спадщини І.Карпенка Карого йде “Мартин Боруля”, “Безталанна”, “Наймичка”, “Сто тисяч”.
Досить часто керівники народних колективів за браком драматургії беруть до постановки власні твори, так зокрема О.Бондар (НАТ Спадкоємці), О.Лановенко (НАТ Бобринецького РБК), В.Сергієнко (НАТ Підвисоцького СБК Новоархангельського району) Кіровоградської області. Режисером театру-лабораторії "Дада" Харківського обласного центру народної творчості О.Бойко створено авторські сценарії театральних вистав: за Ф.Нітше "Так говорив Заратустра", український варіант трагедії В.Шекспіра для камерного театру "Гамлет", а також переклад і сценарна версія п’єси О.Арбузова "Мій бідолашний Марат"
На жаль, чимало колективів звертається до драматургії досить низької якості це такі як “Сватав Гриць удовицю”, “Віддавали батька в прийми” В.Канівця, “Дячиха” Г Сулими, “Бувальщина” А.Велісовського, “Хто сміється тому не минеться” І.Тендентнікова, “Гріховодник” Л.Никоненка, “Сватання” Є.Кравченка та інші.
Невирішеним і матеріальне забезпечення аматорських театрів. Проблеми, що виникають в зв’язку з цим безмежні – це відсутнісь коштів на постановочні витрати, на запрошення педагогів для проведення студійної роботи, що тягне за собою зниження художнього рівня виконавства, на витрати по відрядженню на фестивалі, огляди, конкурси, на заохочення учасників театру іт.д. В зв’язку з матеріальними труднощами театральні колективи не в змозі виїхати на Міжнародні фестивалі на запрошення Міжнародної асоціації аматорських театрів АІТА/ІАТА, що забезпечують усі країни зарубіжжя.
Із зменшенням мережі клубних закладів і впорядкуванням звітності, матеріальної незахищеності значно знизилась чисельність сільських театральних колективів. В зв’язку із закриттям та приватизацією підприємств, фабрик, заводів, закриттям республіканського, міських та обласних будинків художньої самодіяльності, які опікували профспілкову культуру, значно зменшилась кількість народних театрів системи профспілок.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини| < Попередня | Наступна > |
|---|