Михайлова О. В.,
зав. відділу історичного краєзнавства
Національної історичної бібліотеки України

Стрімкий розвиток інформаційних технологій за останні 15–20 років привів до того, що бібліотека початку 2010-х років значною мірою вже інша установа, ніж традиційна бібліотека кінця 1980-х – початку 1990-х років, яка мала певну, підтримувану державою монополію на збір, систематизацію, зберігання і доведення до користувача інформації. Відбулися вирішальні трансформації не лише в технологічному аспекті, але й на ментальному рівні. Нині бібліотеки вже не вбачають у світовій інформаційній мережі конкурента, що загрожує їх існуванню: Інтернет розглядається як союзник, який дозволяє книгозбірні на новому рівні розкрити свій інформаційний і людський потенціал.

Першим етапом інформатизації бібліотек стало створення електронних каталогів і розміщення їх на власних Інтернет-сторінках. Таким чином, користувач вже був позбавлений необхідності фізичного відвідування бібліотеки, щоб впевнитися, чи є в наявності потрібний йому документ.

Наступний етап – створення тематичних і спеціалізованих бібліографічних баз даних і включення їх до інформаційної мережі. Однак, ці бази даних все ще містили лише загальні відомості про документ, його місце знаходження, інколи анотацію або короткий реферат. Сам текст цього документа лишався недоступним для віддаленого користувача. Певною мірою цю проблему вирішувала електронна доставка документів (обмежена Законом України "Про авторське право і суміжні права"), а також практика включення до опису документа гіперпосилань на інші електронні ресурси, як правило, сайт правовласника документа, де й можна було ознайомитися з повним текстом. Враховуючи, що сучасному користувачу, особливо молоді, потрібен найшвидший доступ до повного тексту документа, логічним наслідком стало надання нової бібліотечної послуги – створення повнотекстових колекцій документів.

Під повнотекстовими базами даних (або електронною бібліотекою) розуміють зібрання електронних версій документів, які представлені для користування в онлайновому режимі.

Цінність електронних бібліотек полягає в тому, що вони платно або на безоплатній основі надають доступ до величезного інформаційного масиву у будь-який час і в будь-якому місці, де є комп’ютер і Інтернет.

Дуже важливо, щоб бібліотеки були невід’ємною частиною цього процесу – створення повнотекстових баз даних (електронних бібліотек). Адже саме бібліотечні установи володіють значним документальним масивом на традиційних носіях, саме в бібліотеках є фахівці з обробки первинного документального потоку і представлення його в найбільш придатній для користувача формі.

Сприяє цьому й прийняття органами державної влади низки нормативних актів у сфері інформаційної політики: Закон України № 537-V від 09.01.2007 р. "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007—2015 роки", Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 зі змінами і доповненнями на 02.12.2010 р., Указ Президента України № 490/2000 від 22.03.2000 р. "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України", Указ Президента України № 928/2000 від 31.07.2000 р. "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні", Указ Президента України № 1497/2005 від 20.10.2005 р. "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх технологій", Указ Президента України № 444/2008 від 16.05.2008 р. "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери", Розпорядження Кабінету Міністрів України № 259-р. від 05.05.2003 р. "Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів", Розпорядження Кабінету Міністрів України № 828-р. від 31.12.2003 р. "Про затвердження заходів і реалізації Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів" та інші нормативно-правові акти.

При цьому ще залишаються не вирішеними правові, організаційні, фінансові, методичні та технологічні питання створення електронних бібліотек. Фактично відсутній загальнодержавний координаційний центр. Кожній бібліотеці, що ухвалила рішення про створення повнотекстового електронного ресурсу доводиться вирішувати цілий комплекс питань: пошук коштів на технопарк, вибір і придбання програмного забезпечення, розробка нормативної документації. Однак, незважаючи на це, створення цифрових бібліотек відбувається, роботи з оцифрування своїх фондів проводять фактично всі великі бібліотеки України.

Питанням розміщення краєзнавчої інформації для загального користування на web-порталах обласних бібліотек останнім часом приділяли увагу М. Кузнєцова, С. Онищенко, Л. Трачук. Зокрема, М. Кузнєцова висловила думку про те, що збільшення кількості повнотекстової краєзнавчої інформації на сайтах бібліотек повинно бути серед основних напрямів роботи ОУНБ України. Певною мірою це підтвердило дослідження НІБ України 2008 року "Сучасні тенденції в краєзнавчій діяльності бібліотек". Під час дослідження вивчалась і робота бібліотек зі створення електронних краєзнавчих баз даних. На той час лише Луганська ОУНБ заявила про існування повнотекстових баз даних. Однак, подальший моніторинг Інтернет-сторінок обласних універсальних бібліотек засвідчив, що становище змінилося. Нині активно функціонує міжрегіональний інформаційний портал "Історична Волинь" і його розділ "Читальний зал", який містить повні тексти публікацій, постійно поповнюється Електронна бібліотека на сайті Тернопільської ОУНБ.

Таким чином, сьогодні питання представлення бібліотеками електронних копій краєзнавчих документів у web-просторі заслуговує на окреме вивчення. Тому Національна історична бібліотека України в 2011 році проводить дослідження "Повнотекстові краєзнавчі документи на сайтах ОУНБ України".

Мета дослідження – з’ясувати можливості і характер представлення повних текстів краєзнавчих документів на сайтах бібліотек. Під краєзнавчими документами слід розуміти як власну краєзнавчу продукцію бібліотек (видання бібліотеки), так і краєзнавчі документи з фонду Бібліотеки або інших бібліотек регіону, в разі корпоративних засад проекту, які представлені на сайті.

Для цього передбачається:

  • дослідити кількісні та якісні характеристики повнотекстових краєзнавчих баз даних ОУНБ;
  • визначити пошукові можливості повнотекстових краєзнавчих баз даних, в т. ч. доступність інформації про повні тексти в загальнобібліотечному довідковому апараті (електронному каталозі).

Об’єктом дослідження є масив повнотекстових документів краєзнавчого змісту, представлений на сайтах ОУНБ України.

Отже, робоча гіпотеза дослідження стверджує, що відображення краєзнавчих документів у повнотекстовому форматі на сайтах бібліотек є недостатнім з ряду як об’єктивних так і суб’єктивних причин. Навіть ті бази, що існують, являють собою досить розрізнену збірку електронних копій краєзнавчих документів, а не повноцінну електронну бібліотеку з можливістю тематичного пошуку в текстах документів. Контргіпотеза базується на припущенні, що відображення повнотекстових документів краєзнавчого змісту на сайтах ОУНБ є оптимальним і в цілому відповідає сучасним потребам користувачів. Основним методом дослідження є моніторинг Інтернет сторінок обласних бібліотек України.

Узагальнені підсумки дослідження стануть підґрунтям для рекомендацій бібліотекам з оптимізації повнотекстових баз даних краєзнавчих документів.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура