Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010
Зміст і наповнення укладеного запитальника залежить від багатьох чинників. По-перше – від цільових особливостей розробки, яка може бути розрахована на комплексний опис народної культури або на запис народнопоетичної творчості. По-друге – від якості складеної програми-запитальника, яка залежить від фахового рівня укладача та термінів відведених для виконання поставленого завдання. По-третє – загальних вимог (чіткість і точність програми, логічна послідовність усіх розділів програми, гнучкість програми).
Вивчаючи календарно-побутову обрядовість, привертає увагу те, що наприкінці ХІХ – у ХХ ст. вона відзначалася багатошаровістю, становила сукупність компонентів та елементів різного походження – землеробських, скотарських, мисливських, рибальських, пасічницьких, збиральницьких тощо. Цій обрядовості характерні різні мотиви і пов’язані з ними обрядодії: виробничо-господарські, поминальні, оберегово-захисні, очищувальні, шлюбно-еротичні тощо. Варто пам’ятати, що на характер і структуру календарно-побутової обрядовості українців вплинула зміна календаря: первинний відлік часу людина здійснювала за Місяцем, за Сонцем; пізніше відбулися зміни через впровадження офіційних календарів (Юліанського і Григоріанського).
Проте, не зважаючи на всі зміни, майже до початку ХХ ст. головне значення для хлібороба мав аграрний календар. Саме використання різних систем відліку часу спричинило зміщення окремих календарних свят, а заодно і пов’язаних із ними багатьох елементів чи навіть комплексів обрядодій.
Багато хліборобських обрядів в давнину виконували з приходом весни. Однак упродовж довготривалого історичного розвитку в календарній-обрядовості відбулася підміна багатьох первісних образів і символів. Особливо на цей процес вплинуло поширення й утвердження в Україні християнства. Також складного і тривалого шляху становлення та розвитку пройшла й сімейна (родинна) обрядовість. Найбільших змін вона зазнала за останніх п’ятсот років, коли в повсякденне життя українців стала активно втручатися церква.
Введення вінчання у весільну обрядовість змінило рух поїзду та словесний зміст пісень. За цей час змінилася під впливом християнської церкви родильна і поховальна обрядовість. Однак попри ці зміни, обряди як явище людського буття життєвого циклу відзначаються значною консервативністю. Тому при роботі над складанням запитальника необхідно це враховувати. Скажімо, відомості про обряди календарних сезонів (зима, весна, літо й осінь) можна записувати кожен окремо, а можна й комплексно. Одних дослідників можуть цікавити тільки аграрні мотиви в календарній (сімейній) обрядовості, інших – шлюбно-еротичні чи поминальні мотиви. Однак варто пам’ятати, що головним в об’єкті наукової зацікавленості предмету польового дослідження є забезпечення максимальної повноти й достовірності записів матеріалів традиційної духовної культури.
Відповідно до календарних свят та народних традицій пропонуємо деякі зразки орієнтовних запитальників, а саме: загальні, тематичні, короткі й розширені.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини| < Попередня | Наступна > |
|---|