Великдень

Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Великдень

Великдень – Великодень, Великодні свята (святки), Світла (Свята) неділя – за церковним календарем, Свята Пасха, Воскресіння Господа Ісуса Христа, одне з найбільших після Різдва Христового свят. Великдень святкується в Україні ще з Х ст. і настає з 22 березня (найчастіше – 4 квітня), найпізніше – 8 травня і святкується в неділю, понеділок і вівторок. А саме слово «Пасха» походить від давньоєврейського «песах» (перехід, походження), тому що виникнення свята пов’язане з визволенням єврейського народу від єгипетського полону та проходженням ним пустелі. У Біблії говориться, що востаннє Ісус Христос відзначив це свято у четвер, який потім назвали Великим, під час Таємної вечері зі своїми учнями.

У перший день свята з червоним яйцем вітають одне одного словами «Христос воскрес!» і чують у відповідь «Воістину воскрес!». Вважається, що у цей день, поминаючи небіжчиків, не можна називати їх померлими, бо вони присутні й чують, що про них говорять. На Великдень цілий день гудуть дзвони. Люди вважали, що великодніх дзвонів боїться всяка нечисть. Великодня гра крашанками «на вбитки» і «качання яйцями» сягає ще дохристиянських часів.

Саме на Великдень водили хороводи, співали пісень. Вважалося, що хороводи – частина весняного магічного дійства, бо ходіння по колу, яке знаменувало рух сонця, мало сприяти швидкому пробудженню та розвитку природи. Ніч під Великдень була обрядовою частиною свята. Здавна в цю пору парубоцтво розпалювало вогонь (десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб було далеко видно). Для вогнища зрізали сухе дерево, – «бо в сухому дереві нечиста сила ховається» – вогонь з такого багаття символізує весняне очищення.

Великодні пісні – прадавні обрядові пісні весняного циклу, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового (веснянки, гаївки, гагілки, рогульки, риндзівки). Пісенно-обрядові дійства передбачають «водіння тополі», приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців, виготовлення ними калатал, довбеньок, гойдалок, деркачів тощо, а також різні форми поминання померлих.

1. Як називався четвер на Страсному тижні? Що робили цього дня: купалися; обмивалися водою; мели хату, двір; палили вогні; мили діжу, ставили на камінь? Чи виносили діжу «до сповіді»? Як це робили?
2. Чи освячували цього дня у церкві свічки? Як називали таку свічку? Що з нею робили потім? Які повір’я були пов’язані з страсною свічкою?
3. У який день пекли паску? З якого борошна, на чому замішували? Що при цьому примовляли? Якими дровами розпалювали піч? Чим гнітили паску? Якщо прикрашали, то чим? Яка форма паски? Що означало, якщо паски не вдалися? Які ще були прикмети і повір’я пов’язані з паскою?
4. Скільки пасок пекли у кожній хаті? Чи є у паски якась інша назва, крім цієї? Що ще випікали на Великдень, крім пасок? Якщо у цьому селі не пекли паску, що пекли замість неї?
5. Коли готували крашанки, писанки до Великодня?
6. Чи мастили перед Великоднем хату? Як її прибирали? Чи купували до Великодня новий одяг, образи?
7. Чи можна було спати у передвеликодню ніч? Якщо ні, чому?
8. Що несли з собою до церкви святити, крім паски? У чому несли?
9. Що робили уночі коло церкви? Чи палили вогнище? Чи не вважалося, що тому, хто простоїть, всенічну, у церкві з крашанкою чи писанкою в кишені, щаститиме в майбутньому? Які ще були повір’я?
10. Чи співала молодь на Великдень веснянки? Які? Де саме (коло церкви, на вигоні)? Які побутували у вашій місцевості молодіжні ігри? Чи відомі вам такі ігри: «Віл бушує», «Зажурилась перепілочка», «Весняночко-паняночко», «Просо», «Соловейчику спадку, спадку», «Грушка», «Овес», «Виорем нивочку довгеньку», «Льон», «Король», «Царенко», «Царівна», «Воротар», «Коструб», «Жельман», «Жучок», «Зайко», «Зайчик», «Ой качуре-качуреньку», «Ящур», «Золотиє ворота», «Перепілка», «Подоляночка», «Ой ягід, ягілочко», «Туман танчик виводе», «Водити селезня», «Журавель», «Огірочки», «Чечітка», «Виступець», «Ой там, на моріжку», «Хрін», «Вон, хлопці вон, на горі льон», «Довга лоза», «Дуброва», «Воробей», «А ти старий діду», «Ти вулиця, ти широкая», «Вишита хустина», «Молодець коня пасе», «Єсть там в нашім селі», «Четверо курят», «Калимажка», «Сію я ж на городі та петрушку», «Нелюб і милий», «Укроп», «Наїхали тури-люди, матко наша», «В хороводі були», «Котик і мишка», «Ой у лісочку, ой у лісочку», «Ловив тато сою», «Що то в лісі та й за гук», «А ми кривого танцю йде, танцю йдемо», «Кривий танець», «Колесом, колесом», «Горобеєчко», «Ворон», «Вербовая дощечка»?
11. Чи робили гойдалки (опишіть конструкцію)? Як їх називали?
12. Хто і які саме ігри влаштовував із крашанками (навбитки, котили по траві тощо)? Котили крашанки, писанки з берега (горба) чи виготовляли спеціальні «котки»? Якщо виготовлялися «котки», то з чого?
13. Як поверталися додому із церкви? Як вітали одне одного із святом? Що дарували?
14. Що робили з кістками від свяченого поросяти, із шкаралупами крашанок, писанок? Чи чули щось про Брахманський Великдень? Коли він був?
15. Що ви знаєте про «волочильний», поливаний понеділок? Як називають його у вашій місцевості? Хто (діти, молодь, дорослі) і як його святкує?
16. Чи ходили на Великдень у гості (зокрема, хрещеники до хрещених батьків, куми до кумів)? Що несли з собою?
17. Чи був звичай на Великдень провідувати могили покійних родичів?
18. Як можна на Великдень виявити відьму?
19. Які ще звичаї та повір’я були пов’язані з цим днем?
20. Які звичаї збереглися з давнини? Чи виникли нові? Чим це пояснюється? Як святкують нині Великдень? Як проводить це свято молодь?

Пам’ятка:
Запишіть всі відомі у вашій місцевості Великодні пісні, танки та ігри. Опишіть їх виконання за місцевими традиціями, а також атрибутику, якою вони супроводжуються. Бажано провести відео зйомку та зробити замальовки, схеми танків, забав, ігор тощо.

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура