Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010
Демонологія – міфічні уявлення про злих духів (демонів), що виникли на основі первісної віри в такі сили. В давні часи слов’янські вірування у надприродні сили були досить розвиненими, бо людина навколо себе бачила цілий світ вищих істот, у її уяві все було одухотворене й персоніфіковане (річка, болото, потік, криниця, джерело, гори, рослини, тварини, ліси, гаї тощо). Народ вважав, що неврожай, голод, затемнення небесних світил, злива, град, завірюхи, буря, холод, посуха та інші зміни природи – все це зло в природі чинять злі духи, щоб нашкодити людям (це роблять також злі люди, що можуть наврочити або нанести будь-яку іншу порчу).
Вірили в те, що деякі з цих сил бояться: кукурікання півня, брехання пса, а пізніше стали боятися церковного дзвону, ладану, а особливо хреста, і тому їх можна заклинати, залякувати, обманювати. Вважалося, що нечиста сила любить прірви, безодні, бур’яни, пустки, порожні покинуті хати (тут вона справляє свої гуляння вночі, аж хата ходом ходить). Також вважаємо, що нечиста сила любить гуляти при молодому місяці, а надто – при його народженні; та й те, що все нечисте лине до здохлого. З бігом часу головною злою силою став чорт, що зветься ще дияволом, сатаною, демоном, нечистою силою.
Під демонологією розуміли уявлення українців про злих духів (демонів), що дійшли до нас з давніх часів. А демони виступають у ролі фантастичних істот, які могли перевтілюватися у різних тварин (цапа, коня, собаку, вовкулаку тощо), з’являтись в образі парубків і свататись до дівчат. Вважалось, що чорти, як і люди, народжуються, одружуються, але ніколи не вмирають. На них перетворюються нехрещені померлі діти. Вірили в те, що дуже часто чорти викрадають людських дітей і підкидають своїх. А також, що від чорта пішли всі нечисті духи на землі («водяники», «болотяники», «лісовики», «польовики», русалки, мавки, потерчата, перелесники, вовкулаки, домовики, відьми, чаклуни тощо).
Пам’ятка:
Запишіть від селян різного віку досліджуваної місцевості інформацію про «злі сили» та жанри народнопоетичної творчості – повір’я, прикмети, приказки, казки, небилиці, загадки, легенди, перекази.
| < Попередня | Наступна > |
|---|