Зелені свята (Трійця)

Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Зелені свята (Трійця)

Зелені свята (Трійця) – як зазначає А. Іваницький, – «не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня. У церковних календарях вони обмежені двома днями – неділею і наступним понеділком. Спочатку йшла свята неділя або Зіслання Святого Духа. Ще називали її П’ятидесятницею – п’ятдесятий день після Великодня. Після неї – понеділок, присвячений Пресвятій Трійці. Однак в народі рамки цього свята дещо ширші. Вони охоплюють період між сьомим і восьмим четвергами після Великодня. Власне сьомий тиждень називали Зеленим, Клечальним, або Русальним. Звідси і четвер на цьому тижні мав таку назву. Росіяни його називали Семиком – сьомим четвергом по Великодні. За восьмим тижнем та його четвертим днем закріпилася назва Троїцький.

Період від Зеленого до троїцького четверга називали в народі Зеленими святами. До всіх його днів приурочено в народі багато різноманітних обрядових дійств, які мають дуже давнє походження. Нагадує про це і назва сьомого тижня Русалії. Вона фігурує вже у нашому початковому літописі, який характеризує їх як розгульні ігри з піснями, танцями, перерядженням» (Іваницький А. Українська народна музична творчість. – К.: Музична Україна, 1990).

Русальні пісні (троїцькі) – вид календарно-обрядової лірики, яка супроводжувала звичаєво-обрядові дії протягом «русального тижня», що за християнським календарем починається у П’ятидесятницю, на Святу трійцю, на 50-й день після Великодня (переважно на кінець травня – початок червня), коли відбувається буяння зелені (Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів’я загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. – К.: Веселка, 1989). Адже у стародавніх слов’ян русалії (свята русалок-берегинь) проводилися у пору, коли весна переходила в літо, завершувалися польові роботи і до початку косовиці та догляду за врожаєм був проміжок вільного часу. Назва «русалії» походить від давньоримського свята троянд («роз») – rosaria. Античне свято розалій було поминальним (Іваницький А. Українська народна музична творчість. – К.: Музична Україна, 1990). Тому тільки дослідження допоможуть наповнити початковим змістом обрядові дійства, що, втративши свій зміст, перетворилися нині на побутово-розважальні ігри, хоч у давнину за кожним ритуалом стояла глибока народна символіка.

1. Як готувалися до Зеленої Неділі? Якою зеленню чи квітами прикрашали хату, подвір’я, господарські будівлі?
2. Які готували страви?
3. Чи водили «Куста», «Тополю», «Коня», «Вербу», «Березу»? На який день свята їх водили? Хто водив, і чи всі три дні? Чи закопували віху? Якщо закопували, то чим її прикрашали, і хто це робив? В який день прикрашалася віха?
4. Хто водив танки навколо віхи (дівчата, хлопці, діти якого віку)? Які водилися танки? Чи супроводжувався танець голосовим супроводом (піснею примовлянкою)?
5. Як прикрашала себе молодь для цього обрядодійства? Чи всі учасники свята були прикрашені? Де вдягалися у вбрання «Куста», «Тополю», «Коня», «Вербу», «Березу» в лісі чи вдома? Хто був обраний на цю роль (дівчина, хлопець)? З чого робили одяг? Який вид деревини використовували для нього? Чи використовували трави? Якщо використовували, то які саме?
6. Що символізували образи: «Куста», «Тополі», «Коня», «Верби», «Берези»?
7. Чи були маски в когось з учасників обряду? Які? З чого їх робили? Для чого використовували маски?
8. Скільки було гуртів ряджених? Якщо зустрічалися два гурти на дорозі, як себе поводили?
9. Відколи таке дійство побутує у вашому селі (якщо ще побутує)? Чи змінився нині цей обряд? Якщо змінився, як саме?
10. А в яких селах вашої околиці побутували ці обряди? Чи й нині побутує подібне дійство? Що ви про це знаєте?
11. Зранку чи вдень розпочиналися дійства, і коли закінчувалися?
12. Чи випікали на Трійцю птахів? Якщо випікали, то з якого тіста? Якої форми випікалися чи виготовлялися з якого матеріалу ці птахи? Що з ними потім робили? Де їх використовували (під час гуляння в іграх, у танках)?
13. Чи колядували у вашій місцевості на Трійцю? Які колядки колядувалися? Що символізували такі колядки? Чи були вони приурочені до поминальних днів на Трійцю?
14. Чи поминали на Трійцю покійних? В які дні поминали, і кого саме: утоплеників, самогубців, нехрещених дітей чи всіх померлих? Як називали у вашому селі поминальну суботу (дідовою, дідівною, задушною)? Чи побутував, який інший, приурочений для цього день? Чи відбувалися цього дня у церквах відправи? Чи носили до церкви панахиду? З чого складалася панахида? Що з нею потім робили (роздавали бідним чи залишали в церкві)? Чи носили з собою в церкву мед? Що він символізував цього дня?
15. Чи носили на кладовище клечання? Яке саме? Чи вивішували одяг?
16. Чи здійснювалися на Трійцю ритуальні плачі на могилах? Якщо голосили, то як це відбувалося? В який день?
17. Як поминали утоплеників? Чи пускали їм на воду їсти? Якщо пускали, то що саме? І для чого це робилося? Як ще у вашому селі називали утоплених?
18. Чим різняться розигри від русалок? З чим, на вашу думку, пов’язані такі назви?
19. Чи співали троїцьких пісень? Яких саме?
20. Як проходить святкування Зелених свят нині? Яке ваше уявлення про святкування Зелених свят (Трійці) на сучасному етапі? Чи вважаєте це свято народним? Як ставитеся до традиційних обрядів?

Пам’ятка:
Запишіть думки місцевих жителів щодо подальшого успадкування молодим поколінням обрядових дійств на Зелені свята, їх відродження, а також інформацію про те, наскільки збереглися давні обряди (водіння Куста, проводи Русалок, плачі при поминанні утоплених, колядування) в досліджуваній місцевості та причини зникнення деяких дійств обрядів.

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура