Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010
Зелені свята (Трійця)
Зелені свята (Трійця) – як зазначає А. Іваницький, – «не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня. У церковних календарях вони обмежені двома днями – неділею і наступним понеділком. Спочатку йшла свята неділя або Зіслання Святого Духа. Ще називали її П’ятидесятницею – п’ятдесятий день після Великодня. Після неї – понеділок, присвячений Пресвятій Трійці. Однак в народі рамки цього свята дещо ширші. Вони охоплюють період між сьомим і восьмим четвергами після Великодня. Власне сьомий тиждень називали Зеленим, Клечальним, або Русальним. Звідси і четвер на цьому тижні мав таку назву. Росіяни його називали Семиком – сьомим четвергом по Великодні. За восьмим тижнем та його четвертим днем закріпилася назва Троїцький.
Період від Зеленого до троїцького четверга називали в народі Зеленими святами. До всіх його днів приурочено в народі багато різноманітних обрядових дійств, які мають дуже давнє походження. Нагадує про це і назва сьомого тижня Русалії. Вона фігурує вже у нашому початковому літописі, який характеризує їх як розгульні ігри з піснями, танцями, перерядженням» (Іваницький А. Українська народна музична творчість. – К.: Музична Україна, 1990).
Русальні пісні (троїцькі) – вид календарно-обрядової лірики, яка супроводжувала звичаєво-обрядові дії протягом «русального тижня», що за християнським календарем починається у П’ятидесятницю, на Святу трійцю, на 50-й день після Великодня (переважно на кінець травня – початок червня), коли відбувається буяння зелені (Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів’я загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. – К.: Веселка, 1989). Адже у стародавніх слов’ян русалії (свята русалок-берегинь) проводилися у пору, коли весна переходила в літо, завершувалися польові роботи і до початку косовиці та догляду за врожаєм був проміжок вільного часу. Назва «русалії» походить від давньоримського свята троянд («роз») – rosaria. Античне свято розалій було поминальним (Іваницький А. Українська народна музична творчість. – К.: Музична Україна, 1990). Тому тільки дослідження допоможуть наповнити початковим змістом обрядові дійства, що, втративши свій зміст, перетворилися нині на побутово-розважальні ігри, хоч у давнину за кожним ритуалом стояла глибока народна символіка.
- Як готувалися до Зеленої Неділі? Якою зеленню чи квітами прикрашали хату, подвір’я, господарські будівлі?
- Які готували страви?
- Чи водили «Куста», «Тополю», «Коня», «Вербу», «Березу»? На який день свята їх водили? Хто водив, і чи всі три дні? Чи закопували віху? Якщо закопували, то чим її прикрашали, і хто це робив? В який день прикрашалася віха?
- Хто водив танки навколо віхи (дівчата, хлопці, діти якого віку)? Які водилися танки? Чи супроводжувався танець голосовим супроводом (піснею примовлянкою)?
- Як прикрашала себе молодь для цього обрядодійства? Чи всі учасники свята були прикрашені? Де вдягалися у вбрання «Куста», «Тополю», «Коня», «Вербу», «Березу» в лісі чи вдома? Хто був обраний на цю роль (дівчина, хлопець)? З чого робили одяг? Який вид деревини використовували для нього? Чи використовували трави? Якщо використовували, то які саме?
- Що символізували образи: «Куста», «Тополі», «Коня», «Верби», «Берези»?
- Чи були маски в когось з учасників обряду? Які? З чого їх робили? Для чого використовували маски?
- Скільки було гуртів ряджених? Якщо зустрічалися два гурти на дорозі, як себе поводили?
- Відколи таке дійство побутує у вашому селі (якщо ще побутує)? Чи змінився нині цей обряд? Якщо змінився, як саме?
- А в яких селах вашої околиці побутували ці обряди? Чи й нині побутує подібне дійство? Що ви про це знаєте?
- Зранку чи вдень розпочиналися дійства, і коли закінчувалися?
- Чи випікали на Трійцю птахів? Якщо випікали, то з якого тіста? Якої форми випікалися чи виготовлялися з якого матеріалу ці птахи? Що з ними потім робили? Де їх використовували (під час гуляння в іграх, у танках)?
- Чи колядували у вашій місцевості на Трійцю? Які колядки колядувалися? Що символізували такі колядки? Чи були вони приурочені до поминальних днів на Трійцю?
- Чи поминали на Трійцю покійних? В які дні поминали, і кого саме: утоплеників, самогубців, нехрещених дітей чи всіх померлих? Як називали у вашому селі поминальну суботу (дідовою, дідівною, задушною)? Чи побутував, який інший, приурочений для цього день? Чи відбувалися цього дня у церквах відправи? Чи носили до церкви панахиду? З чого складалася панахида? Що з нею потім робили (роздавали бідним чи залишали в церкві)? Чи носили з собою в церкву мед? Що він символізував цього дня?
- Чи носили на кладовище клечання? Яке саме? Чи вивішували одяг?
- Чи здійснювалися на Трійцю ритуальні плачі на могилах? Якщо голосили, то як це відбувалося? В який день?
- Як поминали утоплеників? Чи пускали їм на воду їсти? Якщо пускали, то що саме? І для чого це робилося? Як ще у вашому селі називали утоплених?
- Чим різняться розигри від русалок? З чим, на вашу думку, пов’язані такі назви?
- Чи співали троїцьких пісень? Яких саме?
- Як проходить святкування Зелених свят нині? Яке ваше уявлення про святкування Зелених свят (Трійці) на сучасному етапі? Чи вважаєте це свято народним? Як ставитеся до традиційних обрядів?
Пам’ятка:
Запишіть думки місцевих жителів щодо подальшого успадкування молодим поколінням обрядових дійств на Зелені свята, їх відродження, а також інформацію про те, наскільки збереглися давні обряди (водіння Куста, проводи Русалок, плачі при поминанні утоплених, колядування) в досліджуваній місцевості та причини зникнення деяких дійств обрядів.
Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини
Туризм Гуцульщини -
Туризм і Культура