Масниця

Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Масниця

Масниця (Масляниця, Масляна, Колодій) – давньослов’янське свято проводів зими і зустрічі весни, пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом (за вісім тижнів до Великодня) і пов’язане зі стародавнім звичаєм веселитися, влаштовувати ігрища та готувати певні смачні страви (гречані або пшеничні млинці з сметаною, вареники з сиром і сметаною; звідси приказка «Почекайте, варенички, прийде до вас Масниця»). Оскільки вареники варили часто, то й виникла приповідка: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть». Часто жартують: «Ой Масничко, яка ж ти була! Якби тебе сім неділь, а посту одна!».

За церковною термінологією, тиждень (точніше 8 днів) Масниці має назву Пущення, або ще Сиропусний (Сирний) тиждень (забороняється їсти м’ясо, але дозволяється вживати сир, масло, рибу). Це свято пов’язане зі старовинним звичаєм жіночого колодкування (звідси Колодій, «понеділок на Масниці»), коли на честь колодки, яку приносили жінки до корчми, святкували цілий тиждень (її народження, хрестини, похрестини, смерть, похорони, поминки).

Проте, за іншим звичаєм, колодки (спочатку справжні, а згодом стрічки, хустки тощо) прив’язували на ноги неодруженим хлопцям і дівчатам або матерям, які не видали заміж дочок або не оженили синів упродовж шлюбних Масниць; ті відкуплялися від колодок. Колодій «умирав» у суботу перед великопісними заговинами, і його «оплакували» на останньому масничному почастуванні. Оскільки колодки означають передусім кайдани (які накладали не лише людям, а й худобі, щоб та не скакала в городи), а також називають підвісні замки, що несе ідею стриманості. В масничних колодках можна вбачати розвиток цієї ідеї щодо дотримання громадської моралі, насамперед у молоді. З Сиропусним прощеним тижнем пов’язані прикмети: – «яка погода буде на Сиропусну неділю, така й на Великдень буде», «як сонце сходить рано, то й весна рання буде»; а також фразеологізм: минеться котові Масниця – закінчиться для когось веселе, безтурботне, привільне життя.

1. Коли гуляли Масницю? Чи завжди випадала в один і той же час? Як ще називали це свято?
2. Які страви готували на Масницю?
3. Чи справляли Колодія? Як саме?
4. Кому в’язали колодки? Чим розплачувалися? Якого значення надавалося колодці? Який предмет називали колодкою? Чи здійснювався обряд колодки?
5. Чи виготовляли солом’яних дідів, баб? Як ще на них казали? З чого вони виготовлялися (рогозу, соломи)? Що з ними потім робили? Де їх ставили (на майдані, на вигоні, в центрі села)? Чи стрибали через вогнище?
6. В кого наряджалися ряджені (цигана, циганку, масницю, лікаря, діда, бабу, козу тощо)? Яку роль виконували ряджені?
7. Яких пісень співали на Масницю?
8. Які музичні інструменти використовувалися? Яких танців танцювали? В які ігри гралися? Чи відбувалися які змагання, кулачні бої? Чим займалася молодь?
9. Скільки днів справляли Масницю? Як називався тиждень напередодні Масниці? Чим жінки займалися весь тиждень (ходили в шинок, споряджали колодку, гуляли в складчину)?
10. Чи справляєте тепер Масницю? Яку роль виконує молодь? Чи залучається молодь? Які відбуваються розваги? Хто їх організовує? До якого свята вони приурочені?

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура