Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010
Народна драма, – на думку М. Грицая, – це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися для театралізованої гри. Вертеп – одна з найдавніших обрядових форм українського театру. Вертеп (від старослов’янського – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (ХVІІ-ХVІІІ ст.).
Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій «скрині», відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – інтермедії, персонажами яких переважно були Запорожець, Селянин, Дід, Баба, Панотець, Циган, Жид, Москаль, Лях тощо. До народного театру належать «Меланка», «Трон», «Коза». Особливого поширення набула «Коза» в лісовій і лісостеповій частині України.
Пам’ятка:
Якщо у збирача є така можливість, то йому слід повністю записати усі варіанти місцевих народних вистав, їх костюмовані наряди, атрибутику та намагатися зафіксувати їх схематично, зафотографувати, провести відеозйомку.
| < Попередня | Наступна > |
|---|