Перший день сівби

Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Перший день сівби

Польові роботи починаються весняною оранкою і сівбою. Від успіху цих головних робіт залежить добробут селянина і його родини протягом року. Отже, початок оранки і сівби повинен відбуватись урочисто.

1. Які обрядові дії супроводжували вихід у поле (початок оранки, сівби)? Які словесні формули їх супроводжували?
2. Коли починали сівбу? Хто робив і коли першу борозну? Чи клали що у борозну (свячені яйця, кашу тощо)? Що при цьому казали? Які «замовляння», «примовляння»? Опишіть їх по можливості.
3. Який обряд існував у перший день сівби (виходили у святковому одязі, першу жменю насіння виминали з обжинку)? Кому належало здійснювати перший засів? У що насипали зерно? Закінчивши сіяти, чи запрягав господар (селянин) коней в борони і починав волочити? Чи зупинявся господар біля «хреста» (брав його в руки, чи скидав шапку і хрестився)? Чи випікали для цього хрест із тіста? Що з ним робили у полі?
4. Чи годилося засівати ниву натщесерце з молитвою? Що промовляли по завершенні сівби?
5. Чим частувалися в полі? Які готувалися страви? Що можна було їсти в полі?
6. Чи працювали цього дня?
7. Чи співали у цей день? Яких пісень?
8. Чи збереглися якоюсь мірою старі хліборобські звичаї? Чи виникли нові хліборобські звичаї? Якщо виникли, то які саме?

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура