Петрівка (жнива)

Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Петрівка (жнива)

Петрівка – Петрівці – Петрівки – Петрів піст – Петрівочка – вживається як загальний народнопоетичний епітет на позначення короткої ночі в Петрівку. Перед Петровим днем розпочинається піст. Початок цього посту залежить від свята Пасхи (починається у неділю Всіх Святих – у першу неділю після Трійці, буває коротшим – вісім днів, і довшим – шість тижнів, а закінчується в день Петра і Павла). Православне церковне свято на честь апостолів Петра і Павла. Саме заключними етапами літнього обрядового циклу були звичаї, приурочені до церковних святих Петра і Павла (12 липня), Прокопія (21 липня), Кирила або князя Володимира (28 липня) тощо. Серед них важливим у народній інтерпретації було свято апостолів Петра і Павла. До цього дня колись майже по всій Україні починали зажинати жито – справляти «зажинки». Часом до Петра вже пекли перший хліб з нового врожаю. У більшості випадків з цим днем пов’язували закінчення літньої пори.

Оскільки петрівки колись належали до купальського обряду, а через переслідування купалій у християнські часи і через збіг у часі двох церковних свят (Івана та Петра – між ними усього 6 днів) основна частина купальських пісень, як зазначає А. Іваницький, закріпилася за святом літнього сонцестояння (24 червня за старим стилем), – інша відділилася з мінімальними змінами в тематиці – лише згадки Петрівчаної ночі – перейшла на Петра. Петрівчані пісні співали дівчата у Петрів піст, а саме, коли дівчата у садках та гаях, вишиваючи, білячи наткане зимою полотно, готуючись водночас до жнив.

Жнива – пора збирання хлібних рослин, в різні часи – серпами, косами, спеціалізованими пристроями та машинами збирали урожай. Жнива розпочиналися від Купальських свят. У народі кажуть: «Від Бориса і Гліба берися до хліба». На жнивах молодиці ворожили на врожай, кидаючи позад себе серп (якщо впаде гострим кінцем – на врожай, якщо тупим – недобра ознака). Обов’язковими обрядодійствами було урочисте святкування «обжинок» та обряду «Спасової бороди». «Спасова (Божа) борода – борода Волоса – Волосова (Івлєва, Ількова) борода – сирітська доля. Це пучок незжатих стебел, який звичайно зв’язують на кінці зжатої ниви женці після жнив («спасові борідки») як ритуальний субстрат Божої бороди (тому і тримали її під іконами, Богами). Це була своєрідна жертва богові Спасу. Верхні колоски надламували, виминали з них зерно і сіяли між корінням залишених рослин, примовляючи: «Роди, Боже, на всякого долю – і на бідного, і на багатого!».

Побутують народні назви в різних місцевостях – перепілка, перепелиця, коза або цапова, Спасова борода (перші дві вказують на «бороду» як останній притулок для птахів, третя – на притулок польового Духа, який у дохристиянських віруваннях уявлявся козою). Символіка останнього пучка ще дохристиянська – людська доля, цапова (дідова) борода, обжинок, Перуну на бороду. З житнім духом, польовиком, пов’язаний і останній (дожинковий, іменний) сніп, який приносили на тік додому, який освячували на Спаса і ставили на почесному місці в хаті, під образами, зберігаючи до Нового року. Його називали іменинником (або дідухом, дідом). Вважалося, що разом зі снопом приносили додому й хлібне божество, польовика (тому сніп поставав іноді у вигляді одягненої ляльки, мав різні форми).

1. Який побутував обряд у перший день жнив? Хто розпочинав жнива? Як це дійство відбувалося? Чи мало якісь конкретні ритуальні обрядодійства? Як клали перші зжаті пучки хліба? Куди направляли колосками (схід-захід, південь-північ). Чи залишали перші зжаті пучки на місці? І що з ними потім робили? Чи зв’язували їх у снопи які складалися у копи, півкопи? Що промовляли, які слова, як починали жати? Чи вклонялися до землі? Якщо вклонялися, то як саме?
2. Чи вдягалися по святковому?
3. Хто робив зажинок? Що потім робили із зажинком? Де зберігали? Чи співалися такі зажнивні пісні: «Ой паночку наш», «Там на горойці», «Говорила нивка», «Ой добраніч, широкеє поле», «Ой жни, дівче, пшениченьку», «Ой лане, ланочку»?
4. Що співали і, що примовляли під час зажинку?
5. Яких пісень співали у жнива? Можливо, відомі вам такі пісні: «Ой через село перепілка летіла», «У неділю поранесенько», «У нашого війта», «Лапала, лапала», «Закотилось сонечко за зелений гай», «А вже сонце западає», «Ой заспіваймо, нехай вдома почують», «Ой заспіваймо, нехай вдома почують», «Наш панійко-виноград», «Що в моєї родини», «Таки я палю, ріжу», «Ой я жала, жала», «Уже сонечко закотилося», «Нумо, нумо робить», «Чого, гаю, темний стоїш?», «Бодай пану у дворі страшно», «Із-за двора новенького», «А вже ворон кряче», «Ой як женці на поріг», «Отамане-упирю», «Уже сова злетіла», «Господиня домує», «Соловейко на маківці весь мак подзьобав», «Ой зашуміла дуброва», «Відчиняй, пане, ворота», «Уже сонце котиться», «Коли б, господи, повечоріло», «Уже сонце на лану», «Ой паночку наш», «Ой то наші женці–дівчата й хлопці», «Ми своєму пану та зробимо славу», «Ой чиї то та женці жнуть», «Молодиці-білолиці», «Наша пані багата», «А вже сонце над дубком, над дубком», «Наша пані голубочка», «Да й уже сонечко качається», «Налетіли курчата», «Ой чиє то козеня», «Ой казали-говорили»?
6. Яким був обряд обжинків? Чи залишали «бороду» на полі? Як її називали у вашому селі? Чи казали: «перепілка», «перепелиця», «коза» або «цапова борода»? Чи Обполювали траву навколо «бороди»? Чи клали під стебла клаптик полотна (хустину, рушника), окрайчик хліба і сіль?
7. Чи казали що залишають «бороду» «для перепілки», «на оборіг», щоб горобці мали що їсти і миші мали де сидіти», «на помин душі»?
8. А заломлювали колоски на останньому незжатому пучку чи ні? Якщо заломлювали, то можливо знаєте для чого це робилося? Яке воно несло смислове значення? Чи придавали цьому великої уваги? Які обрядодійства відбувалися при цьому?
9. Чи робили обжинковий вінок, сніп-воєводу?
10. Як називався у вас перший чи останні сніп (іменинник, дід, дідух)? Чи можливо ще якась назва йому є? Чи пов’язували його з польовиком, житнім духом, хлібним божеством? Чи побутували урочистості щодо перенесення снопа з поля додому?
11. Що робили з обжинком потім? Чи заносили його в хату? Де його зберігали? Який побутував обряд обжинків?
12. Якщо до жнив у родині був покійник чи залишали для нього смужку незжатого збіжжя? Коли залишали незжату смужку чи називали ім’я покійного? З чим це було пов’язано? Чи приносили до незжатої смужки ритуальні страви? Хто і коли дожинав залишену смужку?
13. Яких обжинкових пісень співали у вашій місцевості? Чи співалися такі пісні: «Ой ниво наша, ниво», «Хвалилася нива», «Наш пан молоденький», «Наш пан дозорця», «Літала рябая пава по полю», «Ой літає соколонько по полю», «А в нашого господаря», «Наш хазяїн молодий», «Наш хазяїн молодий», «Ой наш господар журився», «Наш пан молоденький», «Що Ганночка дівка по дворику ходить», «Дивувалися ліси», «Ой жали ми нивку», «Що ми своєму пану», «Золотії серпики бряжчали», «Добра нивонька була», «Перепілочко мала», «Наша пані по садочку ходила», «До пана з голубами», «Господиня калину ламала», «Закотилось сонечко», «За горою жито жала», «Ужала я пшениченьку», «Стояла, пшениченька, стояла», «Як я була да на толоці», «Ой чиє ж то поле», «Сидить ворон на копі» (півень, ведмідь), «Оце тобі, борода», «Пішли дівоньки в долину», «В коло, місяцю, кого несемо», «Сварилася пшениченька», «Йдіте, дівойки, в долину», «Бо наш нанайку коханий», «Станьте, дівчата, в рядочок», «Берегом качки пливли», «Кругом, женчики, кругом», «Засвітив місяць із рога», «Маяло, житечко, маяло»?
14. А виплітався вінок господарю, чи дівчині? З яких квіток, трав виплітався вінок? Чи вили хлібний вінок? Хто це робив і яких пісень співали? Чи відомі вам такі пісні: «Ой просився віночок», «Котився віночок по полю», «Вийся, віночку, гладко», «Зашуміла дуброва», «Ой котився наш віночок по полю», «Котився вінок з поля», «Наш вінок тарахкоче», «Наш вінок тарахкоче», «Повісимо житній вінок на стіні»?
15. Як вітали господаря? Чим він віддячував за працю?
16. Куди звозилося збіжжя (на тік, в гумно)? Наскільки відомі вам ці пісні і коли їх співали: «Отворіться гумна», «Ой до кінця женчики», «Хороша дівонька, що вела», «Ой прочини наш паночку ворота», «А в нашого пана», «Відчини, пане, кватири», «Одчиняй, пані, ворота», «Принесли ми полон», «Стань, пане, на крильце», «Доки ми будемо стояти», «А в нашого пана», «Не лякайся нас, пане», «А в нашого господаря золотий пас», «Відчиняй же, господарю», «Ой весело, господарю, весело», «Котиться вінок з поля», «Не лежи, віноньку, не лежи», «Вийди, господар, до нас», «Стоїть пан на ганку», «В чистім полі садочок, садочок», «Наші женчики з поля йдуть», «Ой на небі ясен місяць», «Продай, продай, господарю, сивого коня», «Продай, пане, пшеницю», «Наша пані гожа», «Наш півень рябокрилий», «Стоїть пан на порозі», «Сива пава літала», «Сива пава літала», «Уже сонце над дубами», «Ой не їдь, пане, в поле», «Зажурилися стодоли, стодоли», «Вже ж бо ми пшениченьку дожали»?
17. Як святкували Петра і Павла? Чи називався цей період петрівкою?
18. Які були петрівчані пісні? Чи співалися у вас такі пісні: «Петрівочка наступає», «Уже петрівочка да настає», «До Петра зозулі да кувать, кувать», «Скакала жабка над річкою», «Ходить кониченько понад гречкою», «Летіли гуси слободою», «Не стій, вербо (дубе), над водою», «Ой на городі під вербою», «У городі, у холоді», «Ой чиє це жито під гору нежате?», «Ой у городочку да цар-зіллячко», «А в гайку, на клинку», «Ой там у полі», «Ой сію, сію льоном, льоном», «Що й у городі конопельки», «Ой не хилися, сухий дубе», «Ой петрівочка наступає», «Мала нічка петрівочка», «Ой вийшла мати невістки зганяти», «Ой дібрівная да зозуленько», «Не співайте, та півники», «Не грім то гуде з стодоли», «На городі чорнобривчик та й зацвів», «Ой сіяє, зіронька, сіяє», «Зеленея рутонька, жовтий цвіт», «Ой горе, горе, сухий дубе», «Ой смовде, смовде тонкая», «Ой було літо, тепер зима», «Ой ти, Петрусю, ой ти, серце», «Ой Петре, Петре, Іване», «Ой в городі рум’ян родить», «Ой терен, терен коло хати», «Та вже ячмінь колос викидає», «Ой коли ми петрівочки діждали», «Куй, зозуленько, куй»?
19. Чи співають у вас такі пісні: «Бородо наша пишна», «Сором, голово, сором», «Ми діждали літа та й нажнемо жита»? Як давно їх виконують? До якого часу вони належать?
20. Яких пісень співали, коли утворилися колгоспи? Чи співали у полі під час голодомору?

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура