Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010
Покрова – Покров – за церковним календарем, православне свято, що відзначається (1/14 жовтня) як свято Покрови Пресвятої Богородиці та Пріснодіви Марії. За народним повір’ям, Покров (Покрова) – покровитель, (покровителька) весілля, тому кажуть: «Прийде Покров – дівці голову покриє». Саме за народною традицією голову покривали заміжній жінці. При цьому під покровом розуміли омофор, що первісно був хусткою чи наміткою. Тому з Покровом Пречистої Богородиці найчастіше поєднані весільні мотиви. З цього дня починалася пора осінніх весіль. На Покрову дівчата на віддані молили Богородицю швидше послати їм щасливу пару.
У науковому дослідженні В. Жайворонка знаходимо пояснення Покрові такого змісту – «у січовій церкві Святої Богородиці на Запоріжжі був напис: «Покрий нас чесним своїм покровом і збав нас от усякого зла». Саме стару Покровську традицію, що сягає часів Запорізької Січі, відновило в 1942 році командування Української повстанської армії, проголосивши Покрову Святої Богородиці своєю опікункою, а свято Покрови – Днем армії». Як відомо з письмових джерел, образ Покрови був розшитий на корогвах козаків, які виступали проти турків і татар. Козаки під час військових походів співали: «Нам допоможе святий Юр і Пречиста Мати турка воювати».
В народі в цей час молодь збиралася на вечорниці. З цього дня відбувався перехід осені до зими. Побутувала народна мудрість: «На Покрову до обіду осінь, а після обіду – зима», «якщо вітер віє з півночі або зі сходу – зима буде холодною та багатосніжною»; «якщо з півдня – зима буде тепла, з заходу – сніжна»; «якщо вітер змінний, то й зима не стійка».
< Попередня | Наступна > |
---|