Поховально-поминальна обрядовість

Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Поховально-поминальна обрядовість

Стародавній обряд проводів покійного і поховання тіла померлого з обрядовими дійствами супроводження його в останню путь. Обряд спрямований на полегшення переходу душі в потойбічне життя. Захисту живих від мертвого, що походить від язичницьких часів. В давнину супроводжувався низкою обрядодійств (ігри при мерцеві, голосіння, плачі, повір’я з різними табу тощо). Обов’язково після поховання здійснювалися тризни забезпечення проводів душі та поминання відповідно до календарних та церковних свят.

1. Які прикмети віщували смерть (поведінка домашніх тварин, сновидіння, спів та політ лісових птахів, незвичайні звуки, поведінка дітей, руйнування особистих речей, горіння світильників, падання предметів, зупинка годинника)?
2. Чи існував звичай прощання старих із землею (в полі, у дворі)?
3. Як і коли проходило прощання вмираючого з рідними і сусідами?
4. Кого кликали до вмираючого?
5. Що робилося з людиною під час агонії? Як називали агонію?
6. Коли проходило наряджання померлого? Коли обмивали? Хто це робив? Як називалися ці дії та їх виконавців? Що за це одержували? Чи голосили при цьому? Хто?
7. Хто закривав очі померлому? Чи голосили при цьому? Хто?
8. Яким має бути одяг померлого (традиційним, тим, у якому він заповідав себе поховати)? Якого він кольору? Які особливості взуття? Виготовляли взуття до чи після смерті? Які особливості вбрання у старих людей, молодих, дітей, неодружених? Чи зав’язували вузли, застібки, ґудзики на померлому? На який бік? Хто шив одяг?
9. Чи можна при покійному прибирати в хаті, працювати?
10. Що робили з одягом померлого? Чи зберігають щось із його особистих речей?
11. Як заходять у хату померлого? Що з собою приносять? Чи голосять при цьому?
12. Хто залишався на ніч при померлому?
13. Що робили у першу і другу ніч у хаті померлого? Як називаються ці ночі?
14. Чи залишали на ніч поминальну свічку (хліб, воду, вино, на вікні, на столі)? Для чого?
15. Як шукали вранці ознаки присутності душі (за розсипаним борошном, попелом, зменшенням кількості води)? Чи означала наявність сліду, що покійний був грішним?
16. Хто клав покійного в труну? В який час ховають? Чи голосять?
17. Що клали у труну жінці, стрій людині, нежонатому, дитині, чоловікові?
18. Що робить сім’я, коли виносять покійного (виходять із хати, закривається в хаті, дивиться у вікно, торкається хліба, стола)?
19. Як виносять труну? Чи стукають нею об поріг? Що означає стук?
20. Чи пригощають після винесення? Чим і як?
21. Везуть чи несуть покійного? Чи пояснюється необхідність того чи іншого транспорту?
22. Як посувається похоронна процесія (йдуть прямо чи обходячи, швидко чи повільно, посипають квітами чи чим іншим)?
23. Хто і коли копає могилу? Як називаються ці люди, що їм платять?
24. Як опускають труну (на мотузках, на полотні чи рушниках)? Чи голосять?
25. Хто кидає на труну жменю землі? Хто для чого? Чи беруть із собою могильну землю? З якою метою?
26. Хто готує поминальну їжу? Коли? Чи випікають хліб у день смерті людини? Чи випікають на похорон особливий хліб (за оздобленням, формою, вмістом інгредієнтів)? Як він називається? Де цей хліб використовують?
27. Який склад поминального столу? Скоромний чи пісний? Скільки подають страв?
28. Як називають поминальний обід? Хто приходить? Чи можна вживати спиртні напої?
29. Яка страва вважається поминальною? Чи є страва «виганяйло» (страва, яку подають останньою)?
30. Чи залишають на столі посуд для померлого? Як і куди відливають від поминального столу (в окрему миску, під стіл…)? Коли це робиться?
31. Чи палять цілу ніч свічку? Чому?
32. Який час душа ходить кругом хати? Як дізнаються про її присутність?
33. Чи існує звичай сорок днів «годувати» могилу? Яку їжу носили? Чи голосили при цьому?
34. Чи існує звичай на другий день ходити на могилу?
35. Коли проводять поминки? Як вони називаються?
36. Де визначали роковини (годовини)? Як оформлювали могилу? Як проходить обід? Як він називається?
37. У чому виражена жалоба сім’ї? Хто повинен носити жалобу? Скільки? Який одяг вважається жалобним? Чи можна співати, танцювати під час жалоби? Чи можна відзначати свята в хаті, де був покійний? Чи можна стригти волосся? Який час не можна митися? Протягом якого часу не можна виходити заміж удові, одружуватися дітям?
38. Що буде, коли не виконати волі покійного? Чи можна передати речі покійному, вклавши їх у труну іншого?
39. Де розташований цвинтар?
40. Чи був він огороджений?
41. Які дерева там ростуть? Які дерева садять на могилі?
42. Як орієнтований вхід на цвинтар щодо сторін світу?
43. Як оформлена могила в день похорон?
44. З якого матеріалу виготовляють пам’ятники?
45. Де ховали нешлюбних дітей, самогубців?
46. Чи ставили якісь знаки на могилах тих, кого не можна було ховати на цвинтарі?
47. Чому небезпечно було ховати першого покійного на новому кладовищі? Що робили в цьому випадку?
48. В якому випадку розкопували могилу?
49. Чи можна було працювати в поминальні дні?
50. Що робили на могилах: плакали, голосили, їли, «годували» могилу, обливали водою, киселем, роздавали милостиню, палили вогонь, готували страви? Як пояснювали ці дії?
51. Як прикрашали могилу?
52. Чи відчиняли ворота кладовища у поминальні дні?
53. Чи робили поминки на могилах самогубців?

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура