Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Привітання


Привітання – це, у першу чергу, вираження дружніх почуттів до кого-небудь. Найчастіше ним виражають власне ставлення, почуття. Воно адресоване кому-небудь при зустрічі, розставанні, в листі, телеграмі, виражаючи цим прихильне ставлення.

  1. Як віталися при зустрічі знайомі (ровесники, старший з молодшим тощо)?
  2. Як віталися залежно від пори дня, дня тижня, на свята?
  3. Як віталися з людиною, зайнятою якоюсь справою (будівництвом, роботою в полі, споживанням їжі)?
  4. У яких випадках не можна було вітатися (при в ході до хати, де є покійник, при зустрічі з людиною, що йде на полювання)?
  5. У яких випадках не можна було розмовляти (коли несли молоко, під час ворожіння)?

Пам’ятка:
Запишіть усі існуючі привітання, благословення, побажання, настанови, характерні для досліджуваної місцевості, які пам’ятає респондент. Обов’язково нагадуйте про можливі їх варіанти. Наприклад, вітання гостей, молодого подружжя, щоденні та святкові вітання, ранкові, вечірні, полуденні, вітання при мерцеві, вітання при роботі (землеробській, при будівництві, різних побутових та господарських видах робіт), пастуші вітання, жіночі та чоловічі, сучасні вітання тощо. Також визначити коли можна вітатися, а коли краще промовчати, як можна відповідати на те чи інше вітання за окремих обставин.

Карпати, Гуцульщина - Туризм Гуцульщини

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура