Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010
Святого Юрія, Юрія (день) – Юріїв день – за церковним календарем 23 квітня / 6 травня у пам’ять великомученика Георгія Побідоносця (у народі – Юрій Змієборець, Юрій-Рай, Весняний Юрій, Юрій «теплий», «голодний»), цього дня починали польові роботи і відбувався масовий вигін худоби на пасовиська («на Юр’єву росу», аби відьми не мали сили над тваринами). Юріїв день, супроводжуваний обрядами, був великим святом у народі. Це свято завершувало низку аграрно-магічних обрядодій, пов’язаних із заклинанням родючості природи. Ці обрядодії залишилися ще з дохристиянської епохи (зустріч весни, перша оранка під ярові, посів ярових, перший вигін худоби) як вияви поклоніння богині Всесвіту Ладі та її доньці Лелі. Дівчата з обрядовими піснями виходили на хлібні поля, запалювали хмиз, розкладений колом, а посередині клали пиріг. Вважали, що уся природа наповнюється плодючою силою, тому, за давнім звичаєм, цього дня качалися по зелених сходах жита, беручи приклад з корів і коней, аби окропитися цілющою росою, яку згодом стали називати Юрієвою. Крім роси, цілющим є й зілля, зібране в цей день. Юрієве свято супроводжується веснянками, хороводами і танцями. За давніми віруваннями, в цей день «весна сходить на землю».
| < Попередня | Наступна > |
|---|