Толока

Пам’ятка-запитальник на допомогу збирачам української усної народнопоетичної творчості: методичні рекомендації / Світлана Садовенко, Зоя Босик. – Вид. 2-е / перероб. з 1-го вид. та доп. – К.: НАКККіМ, 2010

Толока

Толока – стародавній спосіб громадських робіт, одноразова праця гуртом без оплати, а за частування. Толокою закладали хату, обробляли землю впродовж усієї історії України, навіть за панщини, особливо намагалися допомогти вдові, і саме цей давній звичай породив прислів’я: «З миру по нитці – голому сорочка».

1. Що робили толокою в селі (будували хату, копали криницю, жнивували, саджали ліс, прокладали дороги, копали ставки)?
2. Чи виконують роботи толокою сьогодні? Які?
3. Які пісні співали під час толоки?
4. Кому, яку роботу виконували толокою?
5. Хто ходив на толоки? Чи всіх повідомляли про загальні (сільські) толоки? Яким чином люди дізнавалися про проведення толоки?
6. Хто ходив толоками до вдів? Була тільки допомога аграрного змісту чи й побутового? Що саме толокою робилося вдовам?
7. З якого часу припинилася взаємодопомога? Чи зберігаються родині толоки?
8. Чи дозволялося робити толоки у вихідні та святкові дні?
9. Чи купали господарів, у глині, по завершенні толоки пов’язаної з будівництвом хати? Для чого це робили? Якого значення набувало це дійство?

Туризм Гуцульщини - Туризм і Культура