Давидова Н. Ф.,
зав. сектором УЦКД
Інтеграційні процеси розвитку суспільства поставили етнонаціональну спільноту перед серйозною дилемою: самозбереження власної культурної ідентифікації шляхом супротиву глобалізаційним процесам, чи свідоме входження до світової спільноти й – утрата самоідентичності. Вплив маскультури на національні культури набуває дедалі масштабного характеру, чим занепокоєні інтелектуальні еліти багатьох країн.
За даними останнього всеукраїнського перепису населення (2001 р.), в Україні мешкало 48 млн. 457 тис. осіб. На території України проживають представники понад 130 етносів. Найбільшу групу складають українці –37,5417 млн. або 77,8 %. Крім того, 8,3341 млн. або 17,3 % складають росіяни, 2,581 млн. або 5,7 % – представники інших етносів, що є достатньо питомою вагою громадян України.
Пошук власного етнічного коріння, прагнення зберегти ідентичність, відродити традиції, посилити зв’язки з етнічною батьківщиною – основні прикмети життєдіяльності етнічних громад в Україні.
Враховуючи проблеми національного відродження в Україні, певна увага надається питанням задоволення духовних, мовних та інформаційних потреб національних меншин, забезпеченню їхньої участі у державному й культурному будівництві. Значна увага приділяється творчим зв’язкам з українською діаспорою за кордоном. Так, у квітні 2008 року забезпечено участь Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки у мистецькій акції, що проводилась українською громадою м. Москва в Українському культурному центрі, присвяченій життю і творчості Василя Стуса (14-18 квітня 2008 р.). У травні того ж року фольклорний колектив "Дніпро" з України взяв участь у фестивалі "Українська весна у Санкт-Петербурзі" (17-20 травня 2008 р.). Державою було надано часткову фінансову допомогу на проведення ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Діаспора у світовій цивілізації" (м. Львів, 17-20 червня). Гуцульський ансамбль пісні і танцю з України взяв участь у 54-му Фестивалі культури русинів-українців Словацької Республіки (м. Свидник, Словаччина, 20-22 червня).
Значну допомогу в розвитку художнього аматорства етнічних меншин надають члени закордонних спільнот. Так, на Хмельниччині члени польської спільноти побували в будинках культури сіл Городнявка, Цівці, Городище, де вони зустрілись із місцевими польськими родинами. Відбулась зустріч із п. Магдою Кремер, жителькою польського міста Зелена Гура. На засідання круглого столу "Україна і Польща – грані співпраці" були запрошені етнічні поляки – місцеві мешканці. Такі заходи різнобічно сприяють підтримці аматорських колективів етнічних меншин, що працюють у регіоні.
У Новоушицькому районі декілька років існує російський фольклорно-етнографічний ансамбль "Липушка" Пилипи-Хребтіївського сільського будинку культури.
Органи культури на місцях та заклади культури послідовно працюють зі спілками та етнічними товариствами. Зокрема, депутати Харківської облради затвердили програму співпраці з українцями, які проживають за кордоном. Програма розрахована до 2010 року і передбачає бюджетне фінансування.
Значну роботу з підтримки художніх колективів нацменшин та популяризації української національної культури кілька років поспіль здійснює Культурний центр України в Москві. У минулому році там успішно виступив вокально-інструментальний ансамбль "Кобза", ансамбль музики народів світу "Горлиця" та інші відомі колективи і окремі виконавці.
В закладах культури створено різножанрові колективи різних етнічних меншин та груп. Особливо така робота поширена в місцях їхнього компактного проживання.
Питання розвитку художнього аматорства етнічних меншин та груп – складне теоретичне і практичне питання, що потребує детального вивчення. З огляду на те, що державною статистикою не передбачено збору відомостей про аматорські колективи етнічних меншин, що працюють в регіонах, немає можливості систематизувати та здійснити кількісний та якісний аналіз їхньої діяльності. Однак, з інформаційних матеріалів обласних центрів народної творчості відомо, що такі колективи існують та працюють здебільшого в місцях компактного проживання етнічних меншин України.
В часи становлення суспільно-політичної та економічної нестабільності аматорська творчість етнічних меншин зазнає значних випробувань. Складні суперечливі процеси не могли не позначитись на стані справ аматорських колективів нацменшин, зокрема, на стані їхнього інформаційного, методичного та фінансового забезпечення.
Відповідно до Закону України "Про інформацію", важливе значення має "масове інформаційне забезпечення", що визначається як публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Така інформація забезпечує мінімум інформаційних потреб людини або групи людей, що потребують саме цієї інформації. Однак, достатнього інформаційно-методичного забезпечення художні аматорські колективи досі не мають.
В державі не розроблені мінімальні соціальні стандарти і нормативи, які б надавали можливість людині отримувати бодай мінімум інформації у сфері своєї діяльності, в т.ч. діяльності творчих колективів.
В Україні особливого значення набув розвиток клубних формувань. Під клубним формуванням ми розуміємо добровільне аматорське об’єднання людей, що спирається на спільність інтересів, запитів і потреб у занятті аматорською художньою та технічною творчістю, у спільній творчій діяльності, що сприяє розвитку обдарувань його учасників, освоєнню та створенню ними культурних цінностей. Це об’єднання грунтується на єдності прагнень людей до отримання актуальної інформації і прикладних знань у різноманітних галузях суспільного життя, культури та мистецтва, науки і техніки, до оволодіння корисними навичками в галузі культури побуту, здорового способу життя, організації дозвілля та відпочинку.
До клубних формувань відносяться гуртки, колективи та студії аматорської художньої та технічної творчості, об’єднання і клуби за інтересами, а також інші клубні формування творчого, просвітницького, фізкультурно-оздоровчого та іншого спрямування відповідно до основних принципів і видів діяльності культурно-освітніх закладів. Серед цих формувань – значна питома вага творчих формувань етнічних меншин.
Художнє аматорство етнічної меншини або групи є певним соціальним інститутом, сконсолідованим певним інформаційним середовищем. Відповідно до своїх досягнень, рівня виконавської майстерності аматорського колективу, зростає і рівень мінімальних інформаційних потреб. Це є особливою проблемою аматорських колективів, особливо в регіонах. Інформаційно-методичний мінімум окремо взятої соціокультурної групи обумовлений цілою низкою часових, просторових, соціально-економічних чинників, що так само змінюються, як і самі групи. Звідси постає потреба визначення більш загального уявлення про інформаційний мінімум для керівників аматорських колективів етнічних меншин. У цьому сенсі мінімум може бути таким, що забезпечує громадянам їх конституційні права та свободи.
Інформаційно-методичне забезпечення діяльності аматорських колективів потребує розробки власне системи відстеження, поповнення та поширення кращих зразків в тому чи іншому жанрі. Однак, художні колективи, не маючи першоджерел та повної інформації щодо традицій та інновацій, здебільшого використовують в роботі наявні матеріали та методики, подекуди й застарілі, що не відповідають сучасним суспільним інтересам.
Існуюча система фінансування методичної та видавничої діяльності в державі не дає можливості забезпечити бодай найменші інформаційні потреби галузі. Тому питання інформаційно-методичного забезпечення діяльності аматорських художніх колективів є однією з пріоритетних проблем.
Сучасні тенденції розвитку суспільства потребують кардинальних змін щодо наукового, методичного та інформаційного забезпечення діяльності аматорських колективів, збагачення їхнього репертуару, пошуку сучасних форм і змісту роботи з різними категоріями населення.
Основними засобами інформації аматорських колективів є тематичні методичні розробки, збірники, часописи, аудіо- та відеозаписи. На жаль, радіо, телебачення, періодичні видання на сьогодні ще не забезпечують навіть мінімальні інформаційні потреби художніх колективів.
Основним джерелом інформаційного і методичного забезпечення діяльності художніх колективів є Обласні центри (будинки) народної творчості. Їхня діяльність є найбільш дієвою і стабільною ланкою інформаційної та методичної роботи в регіоні, що позитивно сприяє активізації аматорського руху в Україні, збереженню і поширенню народних традицій та осучасненню форм і методів культурно-освітньої роботи та організації дозвілля.
В Україні у 2008 р. налічувалось близько 86 тис. аматорських колективів, в яких брали участь понад 977 тисяч учасників. Однак, інформації щодо колективів нацменшин немає, проте є інформація про припинення існування окремих колективів з причин відсутності фахівців, необхідних методичних матеріалів, браку коштів тощо.
Слід окреслити такі основні тенденції та причини зменшення аматорських колективів:
Традиційні жанри аматорського мистецтва, де спостерігається найбільше скорочення кількості колективів та їхніх учасників:
Провідними фахівцями центрів народної творчості здійснюється робота по забезпеченню системи підвищення кваліфікації керівників колективів шляхом розробки та поширення методичних посібників, сценаріїв, проведення стажування, майстер-класів на базі кращих мистецьких колективів. Створюються аудіо- та відео-візуальні фонди. Проте, системно спрямованої роботи на задоволення потреб аматорських колективів етнічних меншин не ведеться.
Системний характер інформаційно-методичного забезпечення закладів культури в регіонах мають: робота Вінницького обласного центру народної творчості, Донецького учбово-методичного центру культури, Луганського ОЦНТ, Науково-методичного центру АР Крим, Одеського, Херсонського ОЦНТ. Лише за останні роки ними було підготовлено збірки матеріалів кращих зразків з репертуару хореографічних, вокально-хорових, драматичних колективів, узагальнено досвід роботи провідників культури та забезпечено методичними матеріалами працівників культурно-освітніх закладів, зокрема керівників аматорських колективів національних меншин. Використовуються і нові інформаційні технології, зокрема комп’ютерні, інтернет-видання.
Добре налагоджена система інформаційно-методичного забезпечення сприяє розвитку аматорських колективів, оновленню та збагаченню репертуару художніх колективів. Особливої уваги в цій роботі вимагають питання збереження національних традицій, самобутності колективів, а також вивчення тенденцій розвитку видів та жанрів на сучасному етапі.
Так, у Донецьку зібрано фонд аудіо- та відеоматеріалів з записами учбових занять провідних викладачів, кращих вистав та концертних програм культурно-освітніх і театрально-видовищних закладів області. Створено обласну творчу лабораторію керівників районних методичних служб, які є важливою ланкою інформаційного й методичного забезпечення клубних закладів та керівників художніх колективів, в тому числі й національних меншин.
У Луганській області створено Школу клубної майстерності, що деякою мірою дає можливість забезпечити інформаційні потреби керівних працівників та керівників художніх колективів.
Творчому збагаченню та обміну досвідом роботи сприяють регіональні й міжнародні фестивалі-конкурси аматорських колективів національних меншин. Здебільшого вони проводяться в місцях компактного проживання нацменшин або багатонаціонального складу жителів регіонів України. Так історично склалось, що на Херсонщині проживають представники 115 народностей, діють 20 національно-культурних товариств. Херсонщина складається з переплетіння різних культур, традицій і звичаїв народів. Тому відповідно до потреб художніх колективів та з метою розвитку і збагачення культур тут проводиться регіональний фестиваль "Таврійська родина", на який приїздять показати свої досягнення аматорські колективи і з інших областей України, зокрема з Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської областей та АР Крим. В рамках фестивалю проходять конференції за участю голів національних товариств.
В м. Мукачеве Закарпатської області було проведено Міжнародний фестиваль етнічних театрів "Етна-Діа-Сфера". В м. Приморськ Запорізької обл. раз на два роки проводиться Всеукраїнський фестиваль мистецтв етнічних культур "Ми – українські". У Києві традиційно проводиться Міжнародний фестиваль етнічних меншин "Веселкова Терпсихора", в Івано-Франківську – Міжнародний фестиваль етнографічних колективів України "Родослав", у Чернівецькій області – Міжнаціональний фольклорний фестиваль "Веселка Буковини" тощо.
Фестивальний рух сприяє творчому збагаченню та взаємообміну колективів етнічних меншин та груп України.
Інструментом реалізації завдань національного відродження та піднесення рівня розвитку аматорських колективів має стати розробка соціальних державних та регіональних програм в різних галузях культури і мистецтва, зокрема, з питань вивчення, відродження і поширення кращих зразків колективів базових етнічних витоків.
Враховуючи вищезгадане, слід зазначити, що стан розвитку аматорів народного мистецтва етнічних меншин та груп в Україні в основному є стабільним та перспективним. Однак, недостатня увага приділяється підвищенню кваліфікації керівників аматорських колективів.
Недостатньо забезпечуються керівники аматорських колективів необхідними інформаційно-методичними матеріалами.
Не налагоджена інформаційно-методична робота в окремих ОЦНТ, що не дає змоги повною мірою забезпечити інформаційні та методичні потреби аматорів народного мистецтва етнічних меншин.
Залишається гострою проблема фінансового забезпечення авторських колективів етнічних меншин.
Враховуючи ситуацію, що склалась у розвитку аматорства у царині народного мистецтва етнічних меншин, існує нагальна необхідність:
| < Попередня | Наступна > |
|---|