Мартиненко О. М.,
старший науковий співробітник УЦКД
Діяльність фольклорних колективів є важливою складовою художньої культури народу України, а їхній доробок – вагомим чинником формування морально-етичних цінностей. Поширення ж надбань української культури (в т.ч. і фольклорних колективів) у світі неможливе нині без використання сучасних інформаційних технологій.
Інформатизація суспільства в цілому дала могутній поштовх і в створенні інформаційних технологій в галузі культури України. Зокрема – інформаційних Інтернет-сайтів, що відіграють суттєву роль у популяризації українського народного мистецтва в міжнародному просторі та сприяють збереженню та розвитку народної культури.
Одне з найактуальніших питань сьогодення – збереження традиційної культури українців. Саме цим питанням усе своє творче життя опікувався Василь Скуратівський. Не є новиною те, що частина надбань народної культури вже безнадійно втрачена, хоч чимало ентузіастів проводять експедиції, намагаються врятувати, "вихопити" хоча б те, що залишилось, але це – лише краплини води в океані: традиційна культура зникає швидше, ніж ми встигаємо її зафіксувати.
Постає питання – як прискорити процес збереження традиційної культури?
Ніколи ще за всю історію людству не перепадало такого гнучкого універсального інструмента, як комп'ютер. Гуманітарії зазвичай без особливого бажання заглиблюються у технічні питання, хоч по своїй ідеї комп'ютер – це не більш, як виконавчий пристрій начебто музичного автомата, але на відміну від нього – гнучко програмований. Про можливості комп'ютера написано чимало. Головним є те, що при бажанні навчитись ним управляти досить просто. У сучасному світі важко відшукати таку сферу людської діяльності, у якій комп'ютери не знайшли б собі гідного застосування. Можливості використання їх у сфері народознавства справді безмежні, особливо щодо створення баз даних, в яких є можливість зберігати, не займаючи великих площ, текстів, аудіо- і відеозаписів, фотоматеріалів, а найголовніше – це можливо робити досить швидко.
З огляду на прискорення процесів інформатизації в суспільстві, Українським центром культурних досліджень створено базу даних в комп’ютерній програмі "Microsoft Access", до якої занесено майже всі фольклорні колективи України. Таку об’ємну базу створено вперше.
Основним джерелом поповнення бази даних є обласні структурні підрозділи Міністерства культури і туризму, які опікуються питаннями народної культури – ОБНТ, ОНМЦ та РНМЦ АР Крим, які на підставі анкет (розроблених УЦКД) та історичних довідок надсилають дані про народні фольклорні колективи.
Поля Бази даних і, відповідно, анкети містять такі відомості:
На сьогодні до бази занесено відомості про 351 фольклорно-етнографічний колектив зі званням "народний". База рухома й досить проста у використанні: при необхідності з неї можна досить оперативно вибирати необхідні відомості про колективи, її можливо за хвилину переробити на картотеку тощо. Така база даних у перспективі буде створена і на окремих носіїв фольклору.
На сьогодні наявність інформації – найперше, що необхідне для просування вперед в будь-якій справі.
Цифрове збереження інформації вже застосовується в окремих ОНМЦ.
Проводиться робота по перенесенню фольклорних аудіозаписів на цифрові носії. Зокрема, фахівцями Херсонського ОЦНТ випущено 6 компакт – дисків, фахівцями Луганського ОЦНТ – 2 компакт-диска ("Фольклорна скарбниця Луганщини").
Заслужений діяч мистецтв України, директор Сумського ОНМЦіК М.М. Юдін у своєму виступі на Круглому столі, присвяченому пам’яті В.Т. Скуратівського (Київ, 28 жовтня 2008 р.), зазначив: "Завдяки впровадженню сучасних комп’ютерних технологій збору, збереження, аналізу і розповсюдження інформації, комп’ютеризації всього циклу творчого процесу, розроблено власні методики фіксації і збереження цінностей духовної культурної спадщини і складено електронний реєстр творів, записаних під час експедицій у 12 районів Сумської області. Розшифровані матеріали готуються і видаються як у друкованому вигляді, так і на компакт-дисках...", а також підкреслив, що проведено значну роботу щодо збереження фольклорних матеріалів, що знаходяться у загальному фонді Центру, де на електронні носії переведено записи 42 аудіокасет (загальна тривалість звучання – близько 40 годин).
Харківським ОЦНТ створюється електронний варіант фольклорного фонду: оброблено та перенесено на цифрові носії матеріали цього фонду, записані в селах Харківщини (обсягом 27 одиниць схову), здійснено комп’ютерний набір 10 одиниць схову Генерального реєстру.
Для фахівців УЦКД сам процес створення бази даних фольклорних колективів став поштовхом для поглиблення і систематизації процесу дослідження діяльності і репертуару фольклорних колективів. Незважаючи на всі втрати, що їх зазнала культура українського автентичного співу в ХХ ст., нині фольклорних колективів існує ще чимало, зокрема, аж 365 – зі званням "народний".
Обнадійливим є й те, що в останні роки досить активно створюються дитячі колективи, а при багатьох фольклорних гуртах працюють дитячі групи.
Здебільшого фольклорні колективи являють собою співочі гурти, але чимало й колективів автентичного спрямування, фольклорно-етнографічного, фольклорно-пошукового.
На сьогодні в базі даних УЦКД представлені такі типи фольклорних колективів:
До того ж, крім творчості гуртів українського фольклору, обласні науковці-фольклористи вивчають творчість фолькгуртів етнічних меншин України – російські, болгарські, грецькі, татарські, угорські тощо.
На жаль, у сфері українського фольклорного виконавства останнім часом вчувається певний "кадровий голод". На думку М.М. Юдіна, "вищезазначені заходи [у сфері фольклорного виконавства] потребують належного кадрового підґрунтя у системі дослідження, фіксації та збереження цінностей духовної культури, і цьому сприяє проведення в області заходів відповідного спрямування". Сумським ОНМЦ проводиться робота по залученню аматорів до засобів комп’ютеризації, зокрема створено методичну розробку "Вчимося працювати з комп’ютером" – методичні рекомендації для комп’ютерних аматорів.
Було б ідеально, якби відповідні навчальні заклади готували фахівців-фольклористів, які могли б працювати відповідно до сучасних вимог. Слід ретельніше вивчити це питання і запропонувати цим закладам розробити відповідні навчальні програми.
Зокрема, на базі Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва варто було б запланувати у 2010–2011 роках проведення дворічної творчої лабораторії або курсів підвищення кваліфікації для фольклористів обласних центрів і РБК із залученням кращих фахівців України, де учасники зможуть обмінюватись досвідом і одержувати необхідні знання з фольклору, комп’ютерної техніки, кіно-фотозйомки, аудіо-запису.
Отже, проблеми збереження духовної спадщини справді безмежні, а для їх вирішення потрібні фахівці, спецтехніка, розробка спеціальних програм, фінансове забезпечення, але цю роботу слід починати вже сьогодні. Далі – буде пізно.
| < Попередня | Наступна > |
|---|