Сінельніков І. Г.,
професор КНУКіМ, заслуж. працівник культури України,
художній керівник фольклорного ансамблю "Кралиця"
Непрості сучасні соціокультурні обставини спрямовують суспільство до пошуку шляхів подолання кризових явищ у соціальній сфері, у духовному житті, у культурі. Вагоме місце в цьому напрямку має звернення до традицій, звичаїв та обрядів національної культури. Суспільство починає усвідомлювати, що без знання змістовної сторони традиційної культури неможливе зміцнення основ духовного життя, відновлення зв’язків між поколіннями, виховання й навчання гармонійної особистості. Адже культура – це не галузь суспільного виробництва, це спосіб духовного життя, принцип саморозвитку суспільства в усіх сферах його життєдіяльності. В сучасних соціокультурних умовах, коли природній механізм спадкоємності традиційного досвіду від покоління до покоління зруйновано, актуальним є питання залучення молоді до найкращих зразків фольклорної традиції свого народу, рідного краю. У зв’язку з цим нагальною стала потреба у створенні фольклорних колективів та показі автентичного музичного матеріалу в сучасних сценічних, аудиторних умовах, а також участь цих колективів у фольклорних фестивалях.
Такі колективи повинні увібрати в себе місцеві народнопісенні, інструментальні традиції свого краю, області, регіону, в якому учасники колективу повинні вести активну збирацько-дослідницьку діяльність. Ці новостворені колективи відрізняються від автентичних як своїми завданнями і соціальними функціями, так і творчими методами освоєння народно-співочої лексики й кращих зразків музичного фольклору. Головним творчим завданням таких колективів має бути повернення пісні, танцю, музики в побут.
Саме в такому напрямку ведеться робота у фольклорному ансамблі "Кралиця" Інституту мистецтв Київського Національного університету культури і мистецтв. Своєрідний репертуар та манера виконання надали колективу можливість створити свій власний імідж. Учасники ансамблю, яких за роки його існування налічувалося понад 50 чоловік, ставлять на меті оволодіння певним співочим стилем, манерою виконання, вокальною технологією (певними прийомами видобування звуку), притаманними даному регіону.
Ансамбль "Кралиця" був заснований у 1991 р. при кафедрі фольклористики, народного пісенного та інструментального виконавства тоді ще Київського інституту культури і мистецтв. За час своєї творчої діяльності колектив дав безліч концертів, неодноразово виступав на центральних концертних майданчиках м. Києва. Гастрольні маршрути ансамблю, окрім багатьох областей, міст і сіл України, пролягли по містах Росії (Москва, Волгоград, Владивосток, Брянськ, Губкин, Сочі), Азербайджану (Баку), Чехії (Козловіце, Острава), Естонії (Сєлламяє, Таллін), Литві (Клайпеда) тощо.
Основу репертуару колективу складають пісні, записані його керівником – І.Г. Сінельніковим та учасниками ансамблю в Рівненській, Житомирській та Чернігівській областях, а також пісні Київщини, Волині, Гуцульщини, Наддніпрянщини. На фольклорному матеріалі підготовлені концертні програми: "Щедрий вечір", "Весняночка-паняночка", "Уберемо куста", "Сьогодні Купала", "Просили батько, просили мати – на хліб, на сіль, на весілля", а також "Російські карагоди" (цей музичний матеріал записано від росіян-старообрядців с. Російські Пилипи Житомирської області) та багато інших. Колектив є частим гостем Національного радіо і телебаченні України: у 1994 р. на Першому каналі українського телебачення було записано програми "За Віфлеємською зорею", "Весняні хороводи"; у 2004 р. – "Проведу я русалочки", "Сьогодні Купала", у 2008 р. за участю ансамблю відбулися зйомки циклу музично-гумористичних програм "Спотикач", у 2009 р. – "Різдвяні зустрічі". Крім цього записано "Зустрічі для Вас" на ТРК "Київ", цикл телепередач на Житомирському та Чернігівському обласному телебаченні. До фондів Національної радіокомпанії України за роки існування ансамблю записано понад 100 пісенних та інструментальних зразків народної музичної творчості, що складає більше чотирьох годин ефірного часу; вийшло чотири CD: "Літо" (2002 р.), "Ой у Києві" (2004 р.), "Ходила пава" (2006 р.) та у форматі МР-3 "Співає "Кралиця".
Колектив є лауреатом багатьох Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів–конкурсів. Назвемо деякі з них. У 1994 р. ансамбль був нагороджений міжнародною премією "Дружба" за популяризацію традиційного пісенного мистецтва України; 2001 р. приніс колективу "Гран-Прі" Всеукраїнського фестивалю-конкурсу хорових колективів імені Порфирія Демуцького у номінації "Фольклорний ансамбль" (м. Київ); у 2007 р. "Кралиця" стала володарем "Гран-Прі" Міжнародного конкурсу фольклорних записів EBU – Grand Prix Світозара Страчини (м. Братислава, Словаччина).
Фольклорний ансамбль "Кралиця" – студентський колектив, тобто є фактично навчальною лабораторією для майбутніх керівників фольклорних гуртів. Задля вдосконалення професійної майстерності колективом проводиться збирацько-дослідницька робота – фольклорні експедиції, що надають можливість ознайомитися не тільки з пісенним матеріалом, але і з прикладним мистецтвом, архітектурою та побутом населення тощо. Неодмінною складовою творчого процесу в ансамблі є обов’язкове прослуховування експедиційного матеріалу, відбір пісень для поповнення репертуару колективу та їх розшифровка (транскрипція). Найважчою і найважливішою ділянкою роботи є опанування манерою виконання, дикцією, артикуляцією, звуковидобуванням, що притаманні тому регіону, звідки походить музичний твір: з перших днів роботи для учасників колективу має служити за правило копіювання пісенного матеріалу (як повторення досвіду автентичних виконавців). Ця робота особливо важлива для тих, хто до участі у фольклорному ансамблі навчався вокалу в академічних музичних закладах або співав у народному хорі – таким студентам оволодіння специфічною співочою манерою дається нелегко.
Створення концертної програми – одна з пріоритетних ділянок у роботі з колективом. Оскільки не кожен пересічний слухач здатен вислуховувати автентичний спів понад 20-30 хвилин поспіль, доводиться шукати різні форми подачі фольклорного матеріалу, включаючи до програми не лише побутові та обрядові пісні й хороводи, але й народні танці: "Гречаники", "Крутак" тощо.
Вагоме місце у репертуарі колективу посідає інструментальна музика. Яскравими постатями виступають у цьому напрямку виконавці на народних інструментах: випускники КНУКіМу О.Асталош (скрипка, 1996 р.), В.Короленко (народні духові інструменти, 1998 р.), М.Тотовицький (гармошка та народні духові інструменти, 2001 р.); студенти – М.Бережнюк (народні духові інструменти, студент У курсу), О.Міщенко (гармошка, студент ІУ курсу) та ін. Серед вокалістів, які залишили яскравий слід в історії ансамблю "Кралиця" – музичний редактор НРКУ Т.Шнуренко (випускниця 1994 р.), директори Київського та Чернігівського обласних центрів народної творчості Т.Гресько і О.Левочко (випуск 1998 р.), солістка Національної філармонії України Т.Школьна (2001 р.), засновники та учасники етно-фолькгрупи "Даха-Браха" О.Цибульська (2003 р.), І.Коваленко (2004 р.), Н.Гаранецька і О.Гарбузова (2005 р.), дует "Астарта" – І.Шаркова і Ю.Маляренко (2007, 2008 рр.) та ін. Навчання у студентському фольклорному ансамблі "Кралиця" стало для всіх його учасників відправним кроком у майбутнє творче та професійне життя.
На жаль, "Кралиця" не є постійно діючим колективом. Тут щороку випускаються і набираються нові учасники, з якими доводиться розпочинати роботу практично з нуля: від фольклорних експедицій, прослуховування записів до оволодіння манерою виконання. Це продовжується доти, поки виконавці не "вживуться" в пісню, не почнуть "думати" народнопісенною мовою. Тож, як зазначає О.Г. Бенч, відродження й збереження традиційних форм фольклору може бути результативним лише завдяки глибокому вивченню регіональних пісенних традицій [1].
Одним з найскладніших і найполемічніших питань для музикантів-фольклористів є на сьогодні питання побутування фольклору на сучасній концертній естраді. Недбале ставлення до збереження народної традиції, безпорадність багатьох сучасних ансамблів щодо інтерпретації традиційного фольклору, прагнення колективів обмежитися стилізаціями авторського походження, – все це спотворює картину фольклорних традицій і свідчить про прагнення колективів імітувати фольклор, всупереч відродженню, зверненню до багатющого досвіду народу. Такі форми відтворення фольклору С.Грица називає "стилізаторськими" і зауважує, що це явище досить поширене в сучасній культурі й становить одну з форм фольклоризму, в якій сценічна, інтерпретаторська орієнтація бере гору над фольклорною творчістю [2]. Тому майбутнім керівникам фольклорних гуртів варто знати, що у міжнародній практиці виникла система, що розподіляє фольклорні ансамблі на декілька категорій. До першої категорії належать автентичні, етнографічні ансамблі, склад яких сформований у сільській місцевості з носіїв традиційної культури, а в репертуарі зберігається певна локально-регіональна традиція. До другої належать міські, студентські, молодіжні гурти (це вторинні або експериментальні фольклорні ансамблі), репертуар яких засвоюється в результаті вивчення їх учасниками фольклорних традицій (як правило, в процесі збирацької роботи). Третя категорія – стилізовані, сценічні фольклорні ансамблі, репертуар яких складається з обробок народних пісень, для яких характерна трансформація фольклору, його переосмислення. До четвертої категорії відносяться колективи, що репрезентують реставрований фольклор за архівними записами [3].
Аналізуючи системні категорії щодо фольклорних колективів, ансамбль "Кралиця" можна віднести до "репродуктивних колективів" (термін О. Бенч-Шокало [1]), або експериментальних ансамблів, який у своїй творчості приділяє основну увагу більш глибокому вивченню основ фольклору, їх практичному освоєнню. Зауважимо, що справжній автентичний фольклор потребує подібного ж, однорідного, автентичного середовища. Все, що діється за його межами у "фольклорному стилі", коли відбувається коректно, може стимулювати розвиток цього стилю. Коли ж некоректно, без відчуття міри, то це блискавично спрацьовує проти фольклору, руйнує органічний контекст. Так утворюється новий шар народної культури, який пригнічує її природні, первозданні структури.
Керівник та учасники фольклорного ансамблю "Кралиця", як одного з представників молодіжного українського фольклорного руху, усвідомили для себе істину історії культури: ми не тільки "творимо себе в мистецтві", але й намагаємося зберегти в недоторканості неоцінені духовні скарби. Ми йдемо шляхом делікатного музичного збереження автентичної української культури, послідовно дотримуючись концепції найменшого втручання в природу автентичної народної музики. Систематична збирацька й активна концертно-пропагандистська діяльність молодіжного ансамблю "Кралиця" у сільських регіонах сприяє пробудженню й підтримці інтересу до традиційної культури в середовищі сільської молоді. Це також дозволяє з певною мірою оптимізму дивитися на процеси збереження та розвитку народного мистецтва.
| < Попередня | Наступна > |
|---|